Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Парасо́лька», або «Парасо́ля» (фр. Le Parapluie) — новела французького письменника Гі де Мопассана, видана у 1884 році. Твір розповідає про скнарість і лицемірство жінки, що зовсім по-різному ставиться до майна в залежності від обставин.
| Автор | Гі де Мопассан |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | фр. Le Parapluie |
| Країна | Франція |
| Мова | французька |
| Жанр | новела |
| Місце | Париж |
| Укр. видавництво | Дніпро |
| Видавництво | газета |
| Видано | 10 лютого 1884 |
| Перекладач(і) | Борис Козловський |
| Тип носія | на папері |
| Попередній твір | |
| Наступний твір |
Історія
Гі де Мопассан вперше опублікував цю новелу в газеті 10 лютого 1884 року. Автор присвятив її драматургу і романісту . В цьому ж році твір вийшов у книжковому форматі в складі збірки . Український переклад твору належить Борису Козловському. Новела побачила світ у видавництві «Дніпро» двічі: у восьмитомному зібранні творів Гі де Мопассана (1969—1972) і двотомному виданні вибраних творів письменника (1990).
Сюжет
Пані Орей вирізняється винятковою ощадливістю, від якої все життя потерпає пан Орей. Мало того, що чоловік не може дозволити собі зайвих витрат, він ще й змушений задля додаткового заробітку працювати у міністерстві. Ось уже два роки як він ходить на роботу з латаною парасолею, над якою сміються його колеги. Принижений чоловік врешті купує собі нову, чим негайно накликає невдоволення дружини, що закидає йому марнотратство. За кілька днів нову шовкову парасольку хтось пропалив попелом від сигари. Розлючена пані Орей відмовляється купляти заміну, та коли їй зауважують, що чоловічий одяг від дощу зіпсується і доведеться купляти новий, вона неохоче змінює гнів на милість.
Після цієї бурхливої смуги в житті подружжя Орей начебто настає штиль, але він попереджає про справжню бурю. Хтось із колег знов пропалює парасолю попелом і цього разу жодні виправдання нещасного пана Орея на дружину не діють. Вона не погоджується навіть на ремонт, від якого вартість покупки збільшиться. Хтось радить пані Орей відшкодувати збитки в страховому товаристві як наслідки пожежі. Жінка хапається за цю надію і звертається за відшкодуванням витрат. Шокований вимогою жінки директор товариства бере пані Орей на кпини, та засліплена жадібністю вона не помічає глузувань. Здогадавшись про дріб'язковість її натури, директор пропонує просто заплатити за ремонт парасольки. Пані Орей погоджується і наказує обіпнути парасолю найдорожчим шовком.
Аналіз твору
В цій новелі Гі де Мопассан вкотре звертається до своєї улюбленої теми — викриття таких осоружних йому вад суспільства як скнарість, жадібність, лицемірство. Своїх героїв автор описує в дусі тонкої сатири. Пані Орей письменник називає «ощадливою», хоча з перших же абзаців стає зрозуміло, що жінку ятрить патологічна жадібність. Знайомий подружжя радить звернутись за відшкодуванням витрат до страхового товариства, але читачу зрозуміло, що ця порада не може бути серйозною, вона радше скидається на кпини. Той факт, що пані Орей сприймає її як цілком практичну і реальну, свідчить про глибину викривлення її світогляду. Водночас жінку не можна назвати жертвою якогось патологічного психологічного стану, адже коли за ремонт дрібнички платить директор, вона вмить перетворюється на цінительку здорового комфорту і шику.
Новела становить історико-культурологічну цінність, оскільки в ній показано звичаї, які вже відійшли у минуле. З цього твору читач може дізнатися про те, що ремонт (включно із повною заміною матеріалу) дрібних побутових предметів у XIX сторіччі був звичайним явищем; у цій царині працювали спеціальні ремісники. На зміну цій практиці користування речами у XX столітті прийшло споживацтво, яке декларує користування лише новими, модними, незіпсутими речами із частою їх заміною. Ідеологія споживацтва не передбачає довготривалої експлуатації і ремонту навіть доволі дорогих речей, не кажучи про дрібні, або ж припускає таку практику лише серед незаможного населення.
Джерела
- Гі де Мопассан Твори. — К.: Дніпро, 1990. — Т. 2. — С. 462—469.
- Гі де Мопассан Твори в восьми томах / ред. Д. В. Затонський — Київ: Дніпро, 1969—1972. — Т. 3.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Paraso lka abo Paraso lya fr Le Parapluie novela francuzkogo pismennika Gi de Mopassana vidana u 1884 roci Tvir rozpovidaye pro sknarist i licemirstvo zhinki sho zovsim po riznomu stavitsya do majna v zalezhnosti vid obstavin Parasolka AvtorGi de MopassanNazva movoyu originalufr Le ParapluieKrayinaFranciyaMovafrancuzkaZhanrnovelaMisceParizhUkr vidavnictvoDniproVidavnictvogazetaVidano10 lyutogo 1884Perekladach i Boris KozlovskijTip nosiyana paperiPoperednij tvirNastupnij tvirIstoriyaGi de Mopassan vpershe opublikuvav cyu novelu v gazeti 10 lyutogo 1884 roku Avtor prisvyativ yiyi dramaturgu i romanistu V comu zh roci tvir vijshov u knizhkovomu formati v skladi zbirki Ukrayinskij pereklad tvoru nalezhit Borisu Kozlovskomu Novela pobachila svit u vidavnictvi Dnipro dvichi u vosmitomnomu zibranni tvoriv Gi de Mopassana 1969 1972 i dvotomnomu vidanni vibranih tvoriv pismennika 1990 SyuzhetPani Orej viriznyayetsya vinyatkovoyu oshadlivistyu vid yakoyi vse zhittya poterpaye pan Orej Malo togo sho cholovik ne mozhe dozvoliti sobi zajvih vitrat vin she j zmushenij zadlya dodatkovogo zarobitku pracyuvati u ministerstvi Os uzhe dva roki yak vin hodit na robotu z latanoyu parasoleyu nad yakoyu smiyutsya jogo kolegi Prinizhenij cholovik vreshti kupuye sobi novu chim negajno naklikaye nevdovolennya druzhini sho zakidaye jomu marnotratstvo Za kilka dniv novu shovkovu parasolku htos propaliv popelom vid sigari Rozlyuchena pani Orej vidmovlyayetsya kuplyati zaminu ta koli yij zauvazhuyut sho cholovichij odyag vid doshu zipsuyetsya i dovedetsya kuplyati novij vona neohoche zminyuye gniv na milist Pislya ciyeyi burhlivoyi smugi v zhitti podruzhzhya Orej nachebto nastaye shtil ale vin poperedzhaye pro spravzhnyu buryu Htos iz koleg znov propalyuye parasolyu popelom i cogo razu zhodni vipravdannya neshasnogo pana Oreya na druzhinu ne diyut Vona ne pogodzhuyetsya navit na remont vid yakogo vartist pokupki zbilshitsya Htos radit pani Orej vidshkoduvati zbitki v strahovomu tovaristvi yak naslidki pozhezhi Zhinka hapayetsya za cyu nadiyu i zvertayetsya za vidshkoduvannyam vitrat Shokovanij vimogoyu zhinki direktor tovaristva bere pani Orej na kpini ta zasliplena zhadibnistyu vona ne pomichaye gluzuvan Zdogadavshis pro drib yazkovist yiyi naturi direktor proponuye prosto zaplatiti za remont parasolki Pani Orej pogodzhuyetsya i nakazuye obipnuti parasolyu najdorozhchim shovkom Analiz tvoruV cij noveli Gi de Mopassan vkotre zvertayetsya do svoyeyi ulyublenoyi temi vikrittya takih osoruzhnih jomu vad suspilstva yak sknarist zhadibnist licemirstvo Svoyih geroyiv avtor opisuye v dusi tonkoyi satiri Pani Orej pismennik nazivaye oshadlivoyu hocha z pershih zhe abzaciv staye zrozumilo sho zhinku yatrit patologichna zhadibnist Znajomij podruzhzhya radit zvernutis za vidshkoduvannyam vitrat do strahovogo tovaristva ale chitachu zrozumilo sho cya porada ne mozhe buti serjoznoyu vona radshe skidayetsya na kpini Toj fakt sho pani Orej sprijmaye yiyi yak cilkom praktichnu i realnu svidchit pro glibinu vikrivlennya yiyi svitoglyadu Vodnochas zhinku ne mozhna nazvati zhertvoyu yakogos patologichnogo psihologichnogo stanu adzhe koli za remont dribnichki platit direktor vona vmit peretvoryuyetsya na cinitelku zdorovogo komfortu i shiku Novela stanovit istoriko kulturologichnu cinnist oskilki v nij pokazano zvichayi yaki vzhe vidijshli u minule Z cogo tvoru chitach mozhe diznatisya pro te sho remont vklyuchno iz povnoyu zaminoyu materialu dribnih pobutovih predmetiv u XIX storichchi buv zvichajnim yavishem u cij carini pracyuvali specialni remisniki Na zminu cij praktici koristuvannya rechami u XX stolitti prijshlo spozhivactvo yake deklaruye koristuvannya lishe novimi modnimi nezipsutimi rechami iz chastoyu yih zaminoyu Ideologiya spozhivactva ne peredbachaye dovgotrivaloyi ekspluataciyi i remontu navit dovoli dorogih rechej ne kazhuchi pro dribni abo zh pripuskaye taku praktiku lishe sered nezamozhnogo naselennya DzherelaGi de Mopassan Tvori K Dnipro 1990 T 2 S 462 469 Gi de Mopassan Tvori v vosmi tomah red D V Zatonskij Kiyiv Dnipro 1969 1972 T 3