Парадокс близнят — суперечлива на перший погляд задача з теорії відносності.
Парадокс сформулював 1911 року Поль Ланжевен. Розв'язок опублікував 1918 року Альберт Ейнштейн
Формулювання
Один із двох близнюків вирушає в космічну подорож до далекої зорі, рухаючись зі швидкістю, близькою до швидкості світла, а потім повертається. Через те, що час у пов'язаній із космічним кораблем системі відліку йде повільніше, ніж у системі, пов'язаній із Землею, то його брат постарів набагато більше, ніж він сам.
Час у системі корабля () визначається формулою:
- , де
- — час на Землі,
- v — швидкість руху корабля,
- c — швидкість світла.
Для час у системі корабля малий ().
З іншого боку, мандрівник може вважати, що сам залишався непорушним, а Земля спочатку віддалилася від нього, а потім повернулася. Тоді, з його погляду, саме його брат здійснив мандрівку майже зі світловою швидкістю, а, отже, саме його брат повинен залишитися набагато молодшим.
Цей зв'язок можна пояснити як квантову заплутаність. Як пояснив би Нільс Бор, «будь-які два предмети, які створені в один час, можуть впливати один на одного». Тому зв'язок між близнюками можна назвати квантовим[].
Розв'язок
У межах спеціальної теорії відносності (СТВ) розв'язати парадокс неможливо.
Однак, парадокс має пояснення в межах загальної теорії відносності (ЗТВ). Слід врахувати, що тільки один з братів рухався з прискоренням (отже, ситуація не симетрична). Саме мандрівник і має залишитися молодшим від свого брата, який перебував в інерційній системі відліку.
Перший експеримент, що мав підтвердити відповідний ефект, було поставлено 1971 року. У межах похибки вимірів передбачення ЗТВ було підтверджено. Подібні експерименти (з дедалі вищою точністю) також підтвердили правильність розрахунків (з точністю 0,01 %).
Див. також
Джерела
- Einstein, A. (29 листопада 1918). Dialog über Einwände gegen die Relativitätstheorie. Die Naturwissenschaften. 48: 697—702.
- Парадокс близнят // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 340. — .
- Around - the world atomic clocks: Predicted relativistic time gains. Science. 177: 166. 1972.
{{}}
:|first=
з пропущеним|last=
() (англ.) - Around - the world atomic clocks: Observed relativistic time gains. Science. 177: 168. 1972.
{{}}
:|first=
з пропущеним|last=
() (англ.)
Посилання
- М.В.Сажин. 4.Эксперименты по ОТО. У Рецензенты: др. физ. мат. наук В.Е.Жаров, др. физ. мат. наук К.В. Куимов. (ред.). Теория относительности для астрономов (російською) . Москва.: Государственный Астрономический Институт им. П.К.Штернберга.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|пубрік=
,|пубдата=
,|авторлінк=
та|посилання=
()
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Paradoks bliznyat superechliva na pershij poglyad zadacha z teoriyi vidnosnosti Paradoks sformulyuvav 1911 roku Pol Lanzheven Rozv yazok opublikuvav 1918 roku Albert EjnshtejnFormulyuvannyaOdin iz dvoh bliznyukiv virushaye v kosmichnu podorozh do dalekoyi zori ruhayuchis zi shvidkistyu blizkoyu do shvidkosti svitla a potim povertayetsya Cherez te sho chas u pov yazanij iz kosmichnim korablem sistemi vidliku jde povilnishe nizh u sistemi pov yazanij iz Zemleyu to jogo brat postariv nabagato bilshe nizh vin sam Chas u sistemi korablya D t displaystyle Delta t viznachayetsya formuloyu D t D t 0 1 v 2 c 2 displaystyle Delta t Delta t 0 sqrt 1 frac v 2 c 2 de D t 0 displaystyle Delta t 0 chas na Zemli v shvidkist ruhu korablya c shvidkist svitla Dlya v c displaystyle v approx c chas u sistemi korablya malij D t D t 0 displaystyle Delta t ll Delta t 0 Z inshogo boku mandrivnik mozhe vvazhati sho sam zalishavsya neporushnim a Zemlya spochatku viddalilasya vid nogo a potim povernulasya Todi z jogo poglyadu same jogo brat zdijsniv mandrivku majzhe zi svitlovoyu shvidkistyu a otzhe same jogo brat povinen zalishitisya nabagato molodshim Cej zv yazok mozhna poyasniti yak kvantovu zaplutanist Yak poyasniv bi Nils Bor bud yaki dva predmeti yaki stvoreni v odin chas mozhut vplivati odin na odnogo Tomu zv yazok mizh bliznyukami mozhna nazvati kvantovim dzherelo Rozv yazokU mezhah specialnoyi teoriyi vidnosnosti STV rozv yazati paradoks nemozhlivo Odnak paradoks maye poyasnennya v mezhah zagalnoyi teoriyi vidnosnosti ZTV Slid vrahuvati sho tilki odin z brativ ruhavsya z priskorennyam otzhe situaciya ne simetrichna Same mandrivnik i maye zalishitisya molodshim vid svogo brata yakij perebuvav v inercijnij sistemi vidliku Pershij eksperiment sho mav pidtverditi vidpovidnij efekt bulo postavleno 1971 roku U mezhah pohibki vimiriv peredbachennya ZTV bulo pidtverdzheno Podibni eksperimenti z dedali vishoyu tochnistyu takozh pidtverdili pravilnist rozrahunkiv z tochnistyu 0 01 Div takozhEksperiment Hafele KitingaDzherelaEinstein A 29 listopada 1918 Dialog uber Einwande gegen die Relativitatstheorie Die Naturwissenschaften 48 697 702 Paradoks bliznyat Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 340 ISBN 966 613 263 X Around the world atomic clocks Predicted relativistic time gains Science 177 166 1972 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a first z propushenim last dovidka angl Around the world atomic clocks Observed relativistic time gains Science 177 168 1972 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a first z propushenim last dovidka angl Posilannya M V Sazhin 4 Eksperimenty po OTO U Recenzenty dr fiz mat nauk V E Zharov dr fiz mat nauk K V Kuimov red Teoriya otnositelnosti dlya astronomov rosijskoyu Moskva Gosudarstvennyj Astronomicheskij Institut im P K Shternberga a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pusti nevidomi parametri pubrik pubdata avtorlink ta posilannya dovidka Ce nezavershena stattya z fiziki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi