Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Папуга червоногуз синьоголовий Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryo

Папуга-червоногуз синьоголовий

Папуга-червоногуз синьоголовий
Папуга-червоногуз синьоголовий
image
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина: Папугові (Psittacidae)
Рід: Папуга-червоногуз (Pionus)
Вид: Папуга-червоногуз синьоголовий
Біноміальна назва
Pionus menstruus
(Linnaeus, 1766)
image
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Psittacus menstruus
Посилання
image Вікісховище: Pionus menstruus
image Віківиди: Pionus menstruus
image ITIS: 554917
image МСОП: 45429607
image NCBI: 13214

Папу́га-червоногу́з синьоголовий (Pionus menstruus) — вид папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae). Мешкає в Південній Америці.

Опис

image
Синьоголовий папуга-червоногуз
image
Синьоголовий папуга-червоногуз
image
Зграя синьоголових папуг-червоногузів

Довжина птаха становить 24-28 см, вага 209-295 г. Довжина крила становить 171-194 мм, хвоста 65-78 мм, дзьоба 22-27 мм, цівки 18-22 мм. У представників номінативного підвиду голова кобальтово-синя, скроні чорнуваті. Верхня частина тіла зелена, плечі мають оливково-бурий відтінок. Махові пера зелені, забарвлення верхніх покривних пер крил варіюється від мідного до жовтувато-оранжевого і зеленого. Пера на підборідді і горлі кобальтово-сині. біля основи червоні. Верхня частина грудей кобальтово-синя, решта нижньої частини тіла зелена, нижні покривні пера хвоста червоні. стернові пера зелені, крайні стернові пера біля основи сині. Очі темно-карі, навколо очей кільця головї світло-сірої шкіри. Дзьоб чорнуватий, біля основи рожевувато-червоний. Лапи світло-сірі.

У представників підвиду P. m. rubrigularis забарвлення більш бліде, на горлі у них є помітна рожева пляма. У представників підвиду P. m. reichenowi нижня частина тіла переважно синя, а дзьоб світліший. Виду не притаманний статевий диморфізм. У молодих птахів голова менш синя, а навколо дзьоба у них є червоні або рожеві пера. Вона набувають дорогослого забарвлення у віці 8 місяців, однак повністю кобальтово-синою голова стає лише на 2 році життя.

Таксономія

Синьоголовий папуга-червоногуз був науково описаний шведським натуралістом Карлом Ліннеєм в 1766 році в дванадцятому виданні його праці Systema Naturae під біномінальною назвою Psittacus menstruus. При описанні виду Лінней покладався на французького натураліста Матюрен Жака Бріссона, який у 1760 році опублікувавав опис синьоголового папуги-червоногуза за зразком з Французької Гвіани, та на британського натураліста Джорджа Едвардса, який у 1674 році описав і проілюстрував цього птаха у третьому томі своєї праці Gleanings of Natural History. У 1832 році німецький біолог Йоганн Георг Ваглер перевів синьоголового папугу-червоногуза до роду Папуга-червоногуз (Pionus). Цей вид є типовим у своєму роді.

Підвиди

Виділяють три підвидів:

  • P. m. rubrigularis Cabanis, 1881 — від північної Коста-Рики до західної Колумбії і західного Еквадору;
  • P. m. menstruus (Linnaeus, 1766) — від східної Колумбії до Гвіани, північно-східної Бразилії і Болівії, острів Тринідад;
  • P. m. reichenowi Heine, 1884 — північно-східне узбережжя Бразилії (від Алагоаса до Еспіріту-Санту).

Деякі дослідники виділяють підвид P. m. reichenowi у окремий вид Pionus reichenowi.

Поширення і екологія

Синьоголові папуги-червоногузи мешкають в Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Бразилії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані та на Тринідаді і Тобаго. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, в широколистяних тропічних лісах і саванах, а також на плантаціях, у вторинних заростях, в Бразилії в заростях каатинги. Зустрічаються зграйками, в Панамі на висоті до 1200 м над рівнем моря, у Венесуелі на північ від Ориноко на висоті до 1000 м над рівнем моря, в Колумбії місцями на висоті до 1500 м над рівнем моря.

Синьоголові папуги-червоногузи живляться насінням, плодами і квітками, яких шукають в кронах дерев. Іноді розорюють поля кукурудзи і поїдають ґрунт, з якого отримують необхдні мінерали. В Панамі гніздування відбувається з лютого по квітень, в Колумбії з лютого по березень, у Венесуеклі в лютому, в Тринідаді у березні і жовтні, в Еквадорі з лютого по травень. Синьоголові папуги-червоногузи гніздяться в дуплах дерев. В кладці 2-4 яйця. Інкубаційний період в неволі триває 26 днів, пташенята покидають гніздо через 10 тижнів після вилуплення.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Pionus menstruus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 16 січня 2023
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  3. Linnaeus, Carl (1766). Systema naturae : per regna tria natura, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 148.
  4. Brisson, Mathurin Jacques (1760). Ornithologie, ou, Méthode Contenant la Division des Oiseaux en Ordres, Sections, Genres, Especes & leurs Variétés (French та Latin) . Т. 4. Paris: Jean-Baptiste Bauche. с. 247—251.
  5. Edwards, George (1764). Gleanings of Natural History, Exhibiting Figures of Quadrupeds, Birds, Insects, Plants &c. Т. 3. London: Printed for the author. с. 226—227, Plate 314.
  6. Wagler, Johann Georg (1832). Monographia Psittacorum. Abhandlungen der mathematisch-physikalischen Classe, Königlich-Bayerische Akademie der Wissenschaften (Latin) . 1: 463-750 [497].
  7. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 січня 2023.
  8. BirdLife International (2016). Pionus reichenowi: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 16 січня 2023

Джерела

  • Juniper & Parr (1998) Parrots: A Guide to Parrots of the World;
  • Forshaw (2006) Parrots of the World: An Identification Guide;
  • ffrench, Richard (1991). A Guide to the Birds of Trinidad and Tobago (вид. 2nd). Comstock Publishing. ISBN .
  • Hilty, Steven L (2003). Birds of Venezuela. London: Christopher Helm. ISBN .

Посилання

  • World Parrot Trust Parrot Encyclopedia - Species Profile
  • Stamps (for Suriname) with RangeMap
  • Blue-headed parrot photo gallery VIREO--(includes Clay-cliffs photos) Photo-High Res
image Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Papuga chervonoguz sinogolovij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Papugopodibni Psittaciformes Rodina Papugovi Psittacidae Rid Papuga chervonoguz Pionus Vid Papuga chervonoguz sinogolovij Binomialna nazva Pionus menstruus Linnaeus 1766 Areal vidu Pidvidi Div tekst Sinonimi Psittacus menstruus Posilannya Vikishovishe Pionus menstruus Vikividi Pionus menstruus ITIS 554917 MSOP 45429607 NCBI 13214 Papu ga chervonogu z sinogolovij Pionus menstruus vid papugopodibnih ptahiv rodini papugovih Psittacidae Meshkaye v Pivdennij Americi OpisSinogolovij papuga chervonoguz Sinogolovij papuga chervonoguz Zgraya sinogolovih papug chervonoguziv Dovzhina ptaha stanovit 24 28 sm vaga 209 295 g Dovzhina krila stanovit 171 194 mm hvosta 65 78 mm dzoba 22 27 mm civki 18 22 mm U predstavnikiv nominativnogo pidvidu golova kobaltovo sinya skroni chornuvati Verhnya chastina tila zelena plechi mayut olivkovo burij vidtinok Mahovi pera zeleni zabarvlennya verhnih pokrivnih per kril variyuyetsya vid midnogo do zhovtuvato oranzhevogo i zelenogo Pera na pidboriddi i gorli kobaltovo sini bilya osnovi chervoni Verhnya chastina grudej kobaltovo sinya reshta nizhnoyi chastini tila zelena nizhni pokrivni pera hvosta chervoni sternovi pera zeleni krajni sternovi pera bilya osnovi sini Ochi temno kari navkolo ochej kilcya golovyi svitlo siroyi shkiri Dzob chornuvatij bilya osnovi rozhevuvato chervonij Lapi svitlo siri U predstavnikiv pidvidu P m rubrigularis zabarvlennya bilsh blide na gorli u nih ye pomitna rozheva plyama U predstavnikiv pidvidu P m reichenowi nizhnya chastina tila perevazhno sinya a dzob svitlishij Vidu ne pritamannij statevij dimorfizm U molodih ptahiv golova mensh sinya a navkolo dzoba u nih ye chervoni abo rozhevi pera Vona nabuvayut dorogoslogo zabarvlennya u vici 8 misyaciv odnak povnistyu kobaltovo sinoyu golova staye lishe na 2 roci zhittya TaksonomiyaSinogolovij papuga chervonoguz buv naukovo opisanij shvedskim naturalistom Karlom Linneyem v 1766 roci v dvanadcyatomu vidanni jogo praci Systema Naturae pid binominalnoyu nazvoyu Psittacus menstruus Pri opisanni vidu Linnej pokladavsya na francuzkogo naturalista Matyuren Zhaka Brissona yakij u 1760 roci opublikuvavav opis sinogolovogo papugi chervonoguza za zrazkom z Francuzkoyi Gviani ta na britanskogo naturalista Dzhordzha Edvardsa yakij u 1674 roci opisav i proilyustruvav cogo ptaha u tretomu tomi svoyeyi praci Gleanings of Natural History U 1832 roci nimeckij biolog Jogann Georg Vagler pereviv sinogolovogo papugu chervonoguza do rodu Papuga chervonoguz Pionus Cej vid ye tipovim u svoyemu rodi PidvidiVidilyayut tri pidvidiv P m rubrigularis Cabanis 1881 vid pivnichnoyi Kosta Riki do zahidnoyi Kolumbiyi i zahidnogo Ekvadoru P m menstruus Linnaeus 1766 vid shidnoyi Kolumbiyi do Gviani pivnichno shidnoyi Braziliyi i Boliviyi ostriv Trinidad P m reichenowi Heine 1884 pivnichno shidne uzberezhzhya Braziliyi vid Alagoasa do Espiritu Santu Deyaki doslidniki vidilyayut pidvid P m reichenowi u okremij vid Pionus reichenowi Poshirennya i ekologiyaSinogolovi papugi chervonoguzi meshkayut v Kosta Rici Panami Kolumbiyi Ekvadori Peru Boliviyi Braziliyi Venesueli Gayani Surinami Francuzkij Gviani ta na Trinidadi i Tobago Voni zhivut u vologih rivninnih tropichnih lisah v shirokolistyanih tropichnih lisah i savanah a takozh na plantaciyah u vtorinnih zarostyah v Braziliyi v zarostyah kaatingi Zustrichayutsya zgrajkami v Panami na visoti do 1200 m nad rivnem morya u Venesueli na pivnich vid Orinoko na visoti do 1000 m nad rivnem morya v Kolumbiyi miscyami na visoti do 1500 m nad rivnem morya Sinogolovi papugi chervonoguzi zhivlyatsya nasinnyam plodami i kvitkami yakih shukayut v kronah derev Inodi rozoryuyut polya kukurudzi i poyidayut grunt z yakogo otrimuyut neobhdni minerali V Panami gnizduvannya vidbuvayetsya z lyutogo po kviten v Kolumbiyi z lyutogo po berezen u Venesuekli v lyutomu v Trinidadi u berezni i zhovtni v Ekvadori z lyutogo po traven Sinogolovi papugi chervonoguzi gnizdyatsya v duplah derev V kladci 2 4 yajcya Inkubacijnij period v nevoli trivaye 26 dniv ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 10 tizhniv pislya viluplennya PrimitkiBirdLife International 2016 Pionus menstruus informaciya na sajti MSOP versiya 2022 2 angl 16 sichnya 2023 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Linnaeus Carl 1766 Systema naturae per regna tria natura secundum classes ordines genera species cum characteribus differentiis synonymis locis Latin T 1 Part 1 vid 12th Holmiae Stockholm Laurentii Salvii s 148 Brisson Mathurin Jacques 1760 Ornithologie ou Methode Contenant la Division des Oiseaux en Ordres Sections Genres Especes amp leurs Varietes French ta Latin T 4 Paris Jean Baptiste Bauche s 247 251 Edwards George 1764 Gleanings of Natural History Exhibiting Figures of Quadrupeds Birds Insects Plants amp c T 3 London Printed for the author s 226 227 Plate 314 Wagler Johann Georg 1832 Monographia Psittacorum Abhandlungen der mathematisch physikalischen Classe Koniglich Bayerische Akademie der Wissenschaften Latin 1 463 750 497 Gill Frank Donsker David red Parrots cockatoos IOC World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 16 sichnya 2023 BirdLife International 2016 Pionus reichenowi informaciya na sajti MSOP versiya 2022 2 angl 16 sichnya 2023DzherelaJuniper amp Parr 1998 Parrots A Guide to Parrots of the World ISBN 0 300 07453 0 Forshaw 2006 Parrots of the World An Identification Guide ISBN 0 691 09251 6 ffrench Richard 1991 A Guide to the Birds of Trinidad and Tobago vid 2nd Comstock Publishing ISBN 0 8014 9792 2 Hilty Steven L 2003 Birds of Venezuela London Christopher Helm ISBN 0 7136 6418 5 PosilannyaWorld Parrot Trust Parrot Encyclopedia Species Profile Stamps for Suriname with RangeMap Blue headed parrot photo gallery VIREO includes Clay cliffs photos Photo High Res Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ