Папуга-червоногуз зеленощокий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Pionus maximiliani (Kuhl, 1820) | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Psittacus maximiliani | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Папу́га-червоногу́з зеленощокий (Pionus maximiliani) — вид папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae). Мешкає в Південній Америці.
Опис
Довжина птаха становить 29 см, вага 233-293 г. Забарвлення переважно тьмяно-зелене. Голова зелена, пера на ній мають світло-сірі краї, що формують лускоподібний візерунок. Лоб і обличчя чорнуваті, на горлі широкий тьмяно-синій "комір". Нижня сторона крил тьмяно--синьо-зелена, крайні махові пера мають синьо-зелені краї на зовнішніх опахалах. Нижні покривні пера хвоста червоні, крайні стернові пера мають сині зовншіні опахала. Райдужки карі, навколо очей білі кільця, дзьоб роговий, біля основи темно-сірий, лапи сірі. Виду не притаманний статевий диморфізм. У молодих птахів голова блідіша, лоб має жовтувато-оранжевий або червонуватий відтінок, "комір" на горлі не виражений, нижні покривні пера хвоста червоні, біля основи світло-зелені.
Підвиди
Виділяють чотири підвиди:
- P. m. maximiliani (Kuhl, 1820) — північний схід Бразилії (від Сеари до Еспіріту-Санту і південного Гояса);
- P. m. siy Souancé, 1856 — від південно-східної Болівії до Парагвая, заходу центральної Бразилії (Мату-Гросу) і півночі Аргентини;
- P. m. lacerus Heine, 1884 — північний захід Аргентини (Тукуман, Катамарка і південь Сальти);
- P. m. melanoblepharus Miranda-Ribeiro, 1920 — від східного Парагвая до південно-східної Бразилії і північно-східної Аргентини (Місьйонс).
Поширення і екологія
Зеленощокі папуги-червоногузи мешкають в Бразилії, Болівії, Парагваї і Аргентині, інтродукована популяція прижилася в парках Малаги в Іспанії. Вони живуть у вологих і сухих тропічних лісах, в рідколіссях, пальмових гаях і порослих чагарниками саванах. Зустрічаються поодинці, парами або невеликими зграйками, на висоті до 2000 м над рівнем моря. Живляться плодами, ягодами і насінням, а також квітками. Гніздяться в дуплах дерев, починаючи з вересня-жовтня. В кладці 2-4 яйця, інкубаційний період триває 26 днів.
Примітки
- BirdLife International (2016). Pionus maximiliani: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 16 січня 2023
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 січня 2023.
- Lillo, Ignacio (15 грудня 2017). Malaga park's parrot invasion continues as new species is discovered. Sur in English. Процитовано 19 березня 2021.
Джерела
- Juniper & Parr (1998) Parrots: A Guide to Parrots of the World;
- Forshaw (2006) Parrots of the World: An Identification Guide;
Посилання
- Scaly-headed parrot photo gallery VIREO
- Hernández-Brito, Dailos; Tella, José L; Carrete, Martina; Blanco, Guillermo (4 лютого 2021). Successful hybridization between non-congeneric parrots in a small introduced population. IBIS International Journal of Avian Science. 163 (3): 1093—1098. doi:10.1111/ibi.12936. S2CID 233929115. Процитовано 19 липня 2021.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Papuga chervonoguz zelenoshokij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Papugopodibni Psittaciformes Rodina Papugovi Psittacidae Rid Papuga chervonoguz Pionus Vid Papuga chervonoguz zelenoshokij Binomialna nazva Pionus maximiliani Kuhl 1820 Areal vidu Pidvidi Div tekst Sinonimi Psittacus maximiliani Posilannya Vikishovishe Pionus maximiliani Vikividi Pionus maximiliani EOL 1178043 ITIS 554919 MSOP 22686181 NCBI 303305 Papu ga chervonogu z zelenoshokij Pionus maximiliani vid papugopodibnih ptahiv rodini papugovih Psittacidae Meshkaye v Pivdennij Americi OpisZelenoshokij papuga chervonoguz Zelenoshokij papuga chervonoguz Dovzhina ptaha stanovit 29 sm vaga 233 293 g Zabarvlennya perevazhno tmyano zelene Golova zelena pera na nij mayut svitlo siri krayi sho formuyut luskopodibnij vizerunok Lob i oblichchya chornuvati na gorli shirokij tmyano sinij komir Nizhnya storona kril tmyano sino zelena krajni mahovi pera mayut sino zeleni krayi na zovnishnih opahalah Nizhni pokrivni pera hvosta chervoni krajni sternovi pera mayut sini zovnshini opahala Rajduzhki kari navkolo ochej bili kilcya dzob rogovij bilya osnovi temno sirij lapi siri Vidu ne pritamannij statevij dimorfizm U molodih ptahiv golova blidisha lob maye zhovtuvato oranzhevij abo chervonuvatij vidtinok komir na gorli ne virazhenij nizhni pokrivni pera hvosta chervoni bilya osnovi svitlo zeleni PidvidiVidilyayut chotiri pidvidi P m maximiliani Kuhl 1820 pivnichnij shid Braziliyi vid Seari do Espiritu Santu i pivdennogo Goyasa P m siy Souance 1856 vid pivdenno shidnoyi Boliviyi do Paragvaya zahodu centralnoyi Braziliyi Matu Grosu i pivnochi Argentini P m lacerus Heine 1884 pivnichnij zahid Argentini Tukuman Katamarka i pivden Salti P m melanoblepharus Miranda Ribeiro 1920 vid shidnogo Paragvaya do pivdenno shidnoyi Braziliyi i pivnichno shidnoyi Argentini Misjons Poshirennya i ekologiyaZelenoshoki papugi chervonoguzi meshkayut v Braziliyi Boliviyi Paragvayi i Argentini introdukovana populyaciya prizhilasya v parkah Malagi v Ispaniyi Voni zhivut u vologih i suhih tropichnih lisah v ridkolissyah palmovih gayah i poroslih chagarnikami savanah Zustrichayutsya poodinci parami abo nevelikimi zgrajkami na visoti do 2000 m nad rivnem morya Zhivlyatsya plodami yagodami i nasinnyam a takozh kvitkami Gnizdyatsya v duplah derev pochinayuchi z veresnya zhovtnya V kladci 2 4 yajcya inkubacijnij period trivaye 26 dniv PrimitkiBirdLife International 2016 Pionus maximiliani informaciya na sajti MSOP versiya 2022 2 angl 16 sichnya 2023 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red Parrots cockatoos IOC World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 16 sichnya 2023 Lillo Ignacio 15 grudnya 2017 Malaga park s parrot invasion continues as new species is discovered Sur in English Procitovano 19 bereznya 2021 DzherelaJuniper amp Parr 1998 Parrots A Guide to Parrots of the World ISBN 0 300 07453 0 Forshaw 2006 Parrots of the World An Identification Guide ISBN 0 691 09251 6PosilannyaScaly headed parrot photo gallery VIREO Hernandez Brito Dailos Tella Jose L Carrete Martina Blanco Guillermo 4 lyutogo 2021 Successful hybridization between non congeneric parrots in a small introduced population IBIS International Journal of Avian Science 163 3 1093 1098 doi 10 1111 ibi 12936 S2CID 233929115 Procitovano 19 lipnya 2021 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi