Олександр Левкович Паньчук 1921 — † 1951р. Дубенська в’язниця. 1939 — 1940 крайовий провідник ОУН Дубенського району. 1942 — 1945 — зверхник СБ ОУН Дубенського, Вербівського, Демидівського районів.
Паньчук Олександр Левкович | |
---|---|
"Мамай" у дубенській в'язниці | |
Прізвисько | «Спритний», «Мамай». |
Народження | 1921 Іваннє, Дубенський район, Рівненська область |
Смерть | 1951 в'язниця міста Дубно |
Країна | Україна |
Приналежність | Україна, УПА |
Рід військ | СБ ОУН (б) |
Роки служби | 1942 — 1945 |
Війни / битви | Бій під Гурбами |
Життєпис
Родина
Народився в сім’ї селян села Іваннє. Родину окупаційна радянська влада вивезла в зиму 1939-1940 р. Коли прийшли активісти, Олександр втік через вікно.
Підпілля
На час вивезення родини Олександр Паньчук був вже членом ОУН, псевдо «Спритний». Залишався у підпіллі до 1941-го року, до приходу німецької адміністрації. При новій окупації напівлегалізувався і вже був провідником ОУН Дубнівського району.
В СБ
1942 – стає референом СБ ОУН (б) Дубнівського району, псевдо «Мамай». 1944 – зверхник СБ Дубенського, Вербівського та Демидівських районів. Учасник бою під Гурбами
Характеристика
Єдиним джерелом інформації про роботу «Мамая» є спогади вояка Михайла Карпюка, викладені ним у книзі «Мої веселі та сумні дороги». Михайло Карпюк характеризує «Мамая», як жорстокого провідника, але фанатично відданого справі, який не жалів ні себе, ні людей.
Арешт і убивство
Про останні дні «Мамая» відомо із тих же спогадів Михайла Карпюка:
У 1991-му я зі слідчим розбирали мою справу на реабілітацію. Я й спитав його, чи не можна мені й справу мого друга глянути. Звісно, це заборонено, та слідчий пішов назустріч. Приніс його справу, а сам вийшов. «Мамай» із секретаркою ускочив у засідку в кінці червня 1945 року біля Жорнівських хуторів. Аби не потрапити до полону, застрелив секретарку (у них був договір ще при мені, якщо буде така ситуація, то вона просила аби він її застрелив) і спробував застрелитися сам. Та куля пішла не в череп, а поза черепом, повибивало очі, праве око вилетіло зовсім, і куля вийшла через ліве. Ще й у ноги був поранений. Він так влучно відповідав на допитах слідчим, по-перше він говорив: «Ви не маєте права мене судити, бо ви ніхто, ви окупанти, а я не ваш підлеглий», а ще на яке питання відповідав: «Я не знаю, і аби знав, то не сказав би». До справи було долучена його світлина зроблена чекістами, де він сидить на дивані, без очей, глумливо так посміхається з тих, хто допитував. Зі справи дізнався, що він не ходив, на допити носили. Його тримали аж до 1951-го року, потім розстріляли.
- Не реабілітований.
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Levkovich Panchuk 1921 1951r Dubenska v yaznicya 1939 1940 krajovij providnik OUN Dubenskogo rajonu 1942 1945 zverhnik SB OUN Dubenskogo Verbivskogo Demidivskogo rajoniv Panchuk Oleksandr Levkovich Mamaj u dubenskij v yazniciPrizvisko Spritnij Mamaj Narodzhennya1921 Ivannye Dubenskij rajon Rivnenska oblastSmert1951 1951 v yaznicya mista DubnoKrayinaUkrayinaPrinalezhnistUkrayina UPARid vijskSB OUN b Roki sluzhbi1942 1945Vijni bitviBij pid GurbamiZhittyepisRodina Narodivsya v sim yi selyan sela Ivannye Rodinu okupacijna radyanska vlada vivezla v zimu 1939 1940 r Koli prijshli aktivisti Oleksandr vtik cherez vikno Pidpillya Na chas vivezennya rodini Oleksandr Panchuk buv vzhe chlenom OUN psevdo Spritnij Zalishavsya u pidpilli do 1941 go roku do prihodu nimeckoyi administraciyi Pri novij okupaciyi napivlegalizuvavsya i vzhe buv providnikom OUN Dubnivskogo rajonu V SB 1942 staye referenom SB OUN b Dubnivskogo rajonu psevdo Mamaj 1944 zverhnik SB Dubenskogo Verbivskogo ta Demidivskih rajoniv Uchasnik boyu pid Gurbami Harakteristika Yedinim dzherelom informaciyi pro robotu Mamaya ye spogadi voyaka Mihajla Karpyuka vikladeni nim u knizi Moyi veseli ta sumni dorogi Mihajlo Karpyuk harakterizuye Mamaya yak zhorstokogo providnika ale fanatichno viddanogo spravi yakij ne zhaliv ni sebe ni lyudej Aresht i ubivstvo Pro ostanni dni Mamaya vidomo iz tih zhe spogadiv Mihajla Karpyuka U 1991 mu ya zi slidchim rozbirali moyu spravu na reabilitaciyu Ya j spitav jogo chi ne mozhna meni j spravu mogo druga glyanuti Zvisno ce zaboroneno ta slidchij pishov nazustrich Prinis jogo spravu a sam vijshov Mamaj iz sekretarkoyu uskochiv u zasidku v kinci chervnya 1945 roku bilya Zhornivskih hutoriv Abi ne potrapiti do polonu zastreliv sekretarku u nih buv dogovir she pri meni yaksho bude taka situaciya to vona prosila abi vin yiyi zastreliv i sprobuvav zastrelitisya sam Ta kulya pishla ne v cherep a poza cherepom povibivalo ochi prave oko viletilo zovsim i kulya vijshla cherez live She j u nogi buv poranenij Vin tak vluchno vidpovidav na dopitah slidchim po pershe vin govoriv Vi ne mayete prava mene suditi bo vi nihto vi okupanti a ya ne vash pidleglij a she na yake pitannya vidpovidav Ya ne znayu i abi znav to ne skazav bi Do spravi bulo doluchena jogo svitlina zroblena chekistami de vin sidit na divani bez ochej glumlivo tak posmihayetsya z tih hto dopituvav Zi spravi diznavsya sho vin ne hodiv na dopiti nosili Jogo trimali azh do 1951 go roku potim rozstrilyali Ne reabilitovanij Dzherela