Пантелімон Халіппа рум Pantelimon Halippa 13 серпня 1883 Куболта Сороцький повіт Бессарабська губернія 30 квітня 1979 Бу

Пантелімон Халіппа (рум. Pantelimon Halippa, *13 серпня 1883, Куболта, Сороцький повіт, Бессарабська губернія — †30 квітня 1979, Бухарест) — молдовський і румунський політичний і громадський діяч, журналіст, історик-краєзнавець, провідний ідеолог об'єднання Бессарабії з Румунським королівством. Публікувався спочатку російською і румунською, а з 1918 року виключно румунською мовою.

Пантелімон Халіппа

Прапор

Державний міністр Румунського королівства

з 10 листопада 1928 — 6 червня 1930
13 червня 1930 — 4 квітня 1931
6 червня — 10 серпня 1932
20 жовтня 1932 — 9 листопада 1933

Прапор

Міністр праці, здоров'я і соціального захисту Румунії

13 червня — 8 жовтня 1930

Прапор

Міністр громадських робіт та комунікацій Румунії

14 листопада 1929 — 7 липня 1930

Прапор

Міністр громадських робіт Румунії

з 6 червня — 20 червня 1927
10 листопада 1928 — 14 листопада 1929

Прапор

Державний секретар Бессарабій в складі Румунії

5 грудня 1919 — 12 березня 1920

Народження:

13 серпня 1883
Куболта, Сороцький повіт, Бессарабська губернія, Російська імперія

Смерть:

30 квітня 1979 (95 років)
Бухарест, Соціалістична Республіка Румунія

Поховання:

^d

Країна:

Румунія

Освіта:

Тартуський університет і Ясський університет

Партія:

Бессарабська селянська партія

Нагороди:

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився 13 серпня 1883 в селі Куболта Сороцького повіту Бессарабської губернії (нині Синжерейський район Молдови) в родині паламаря сільській Свято-Єлисаветської церкви Миколи Івановича Халіппи і його дружини Параскеви Дмитрівни.

Навчався в початковій школі в рідному селі, відвідував курси в Єдинецькій духовній семінарії, потім в Кишинівській духовній семінарії. У 1904 вступив в Юр'ївський університет, але після революції 1905 був змушений повернутися в Бессарабію, де брав активну участь у громадському житті. Видавав газету, увійшов до керівництва Молдовської національної партії. У 1917 став віцепредседателем Сфатул Церій. Після приєднання Бессарабії до Румунського королівства Халіппа займав високі державні посади — депутат, сенатор, міністр у кількох урядах. Пантелеймон Халіппа заснував в Кишиневі Народний університет, консерваторію «Уніря», Союз бессарабських письменників і журналістів, видавниче товариство «Лучаферул».

У 1950 Халіппа був арештований і висланий в СРСР, де був засуджений до 25 років каторги. Однак, через три роки його амністували і відправили до Румунії. Але тут і до 1957 Халіппа пробув у в'язниці.

Він помер в 1979 в Бухаресті.

Літературна діяльність

Халіппа написав понад 280 віршів, статей, перекладів, кілька історичних досліджень «Бессарабія до приєднання до Росії» (1914), «Бессарабія за часів імператора Олександра I». Після смерті була видана «Історія мого життя» (Povestea vieţii mele, 1990) і збірник статей (2001).

Пам'ять

Іменем Халіппа названа площа в Кишиневі, вулиці в Кишиневі (колишня Малиновського), Дрокія, Калараш, Окниці, Сороках, Унгенах, Фалештах.
У 1998 була випущена поштова марка Молдови, присвячена Халіппе.

Джерела

Dorina N. Rusu, Membrii Academiei Române 1866—1999, Editura Academiei Române, Bucharest, 1999