Олександр Костянтинович Панкратов нар 10 березня 1917 пом 24 серпня 1941 Герой Радянського Союзу політрук роти 125 го та

Олександр Костянтинович Панкратов (нар.10 березня 1917 — пом.24 серпня 1941) — Герой Радянського Союзу, політрук роти 125-го танкового полку 28-ї танкової дивізії Північно-Західного фронту, молодший політрук, перший з радянських бійців здійснив подвиг, який згодом, із ідеологічних причин, став називатися «подвигом Олександра Матросова».

Олександр Костянтинович Панкратов

Народження

10 березня 1917
село Абакшино Вологодського району Вологодскої області Росія

Смерть

24 серпня 1941 (24 роки)
Новгород

Країна

СРСР

Рід військ

танкові війська

Роки служби

1938–1941

Партія

ВКП(б)

Член

ТСОАВІАХІМ

Звання

лейтенант і комісар

Війни / битви

Німецько-радянська війна, оборона Шяуляя (Литовська РСР), оборона Новгорода

Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Панкратов.

Біографія

Народився селі Абакшино Вологодського району Вологодської області Росія, в сім'ї селянина. В армії з 1938 року. У 1940 році закінчив Смоленське військово-політичне училище. Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Бойове хрещення прийняв під Шяуляєм з 23 червня 1941 року. У боях по обороні Новгорода в серпні 1941 року воював у складі 28-ї танкової дивізії під командуванням полковника Івана Черняховського.

Політрук роти 125-го танкового полку (28-а танкова дивізія, Північно-Західний фронт) молодший політрук Олександр Панкратов при штурмі 24 серпня 1941 Кирилівського монастиря, біля села Спас-Нередице, під Новгородом своїм тілом закрив згубний вогонь ворожого кулемета, давши можливість бійцям увірватися в розташування противника і знищити його спостережний пункт, який коректував вогонь ворожої батареї.

Подвиг такого роду став першим в історії Другої світової війни. Радянська пропаганда незаслужено замовчувала про нього довгі роки і вважалося, що першим героєм, який вчинив подібну самопожертву, став 27 лютого 1943 року Олександр Матросов. За різними даними аналогічний подвиг у війну вчинили від 200 до 400 чоловік (з них 58 — до Олександра Матросова), і тільки 134 з них удостоєні звання Героя Радянського Союзу.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 березня 1942 року за зразкове виконання бойових завдань і виявлену при цьому мужність і героїзм молодшому політруку Панкратову Олександру Костянтиновичу посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Нагороди

Олександр Костянтинович був нагороджений медаллю «Золота Зірка» і орденом Леніна.

Пам'ять

Обеліск Герою і меморіальна дошка встановлені у Великому Новгороді. Школа у Вологді, теплохід, вулиці у Вологді і Великому Новгороді носять ім'я Олександра Панкратова.

Примітки

Нагородний лист від 16.03.1942 року. Електронний банк документів «Подвиг народу»: Панкратов Олександр Костянтинович
Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу Красной Армии» от 12 апреля 1942 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1942. — 5 апреля (№ 11 (170)). — С. 1. (рос.)

Посилання

Біографія Панкратова Олександра Костянтиновича на сайті проекту «Герои Страны»
Панкратов Александр Константинович

[НЛ-1] Нагородний лист від 16.03.1942 року. Електронний банк документів «Подвиг народу»: Панкратов Олександр Костянтинович

[2] Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу Красной Армии» от 12 апреля 1942 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1942. — 5 апреля (№ 11 (170)). — С. 1. (рос.)