Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пандульф IV (†1049/1050) — князь Капуї впродовж трьох різних термінів (1016—1022), (1026—1038), (1047—1049/1050). За жорстокість і віроломство отримав від сучасників прізвисько «Вовк з Абруццо».
| Пандульф IV | |
|---|---|
 Імператор Генріх ІІ ув'язнює Пандульфа IV | |
| Народився | 10 століття |
| Помер | 1050 Капуя, Провінція Казерта, Кампанія, Італія |
| Титул | d, d і d |
| Батько | Пандульф II |
| Брати, сестри | Марія (герцогиня Амальфійська) і Ландульф V |
| Діти | Марія (герцогиня Гаетанська), Пандульф VI і d |
| |
Передумови
На початку XI ст. на півдні Італії склалась складна і заплутана політична ситуація. Апулія, Калабрія і Неаполітанське герцогство ще з часів готських війн Юстиніана вважались васалами Східної імперії (Візантії), тоді як лангобардські князівства Південної Італії (Беневенто, Салерно і Капуя) з часів італійських походів і перемоги над лангобардами Карла Великого перебували у васальних відносинах із Західною імперією (Священною римською імперією). Вплив як Східної, так і Західної імперій на політичні утворення у Південній Італії був радше умовний і їх формальні васали користувались значним ступенем автономії в господарських, військових та політичних питаннях, що сприяло виникненню на цій території перших в історії середньовічної Європи фактично незалежних морських торгових республік, таких як Амальфі і Гаета. До цього додавався вплив римських понтифіків і наявність різноманітних загонів найманців - від арабів з сусідньої Сицилії до норманів з Північної Європи і варягів з Візантії.
В 1109 році лангобарди, що мешкали на території візантійської Апулії, підняли на чолі з [en] повстання проти візантійської зверхності. Лангобардські князівства південної Італії таємно підтримували своїх повсталих у Апулії співвітчизників, проте не надавали їм відкритої допомоги. Намагаючись знайти собі спільників у боротьбі з візантійцями, повсталі лангобарди Мелуса запросили в Південну Італію для допомоги перший відомий загін норманських найманців на чолі із Райнульфом Дренготом, які відтоді вже не сходять зі сторінок історії Південної Італії і з часом повністю захоплять її на свою користь.
У 1018 візантійський Василь Боіоанн (грец. Βοϊωάννης, лат. Boioannes) розгромив під Каннами.повсталих лангобардів та їх норманських союзників. Завдяки цій перемозі позиції Візантії у південній Італії значно підсилились і лангобардські князі були змушені визнати її зверхність, зрадивши тим самим свої васальні обов'язки перед імператором Священної Римської імперії. Серед цих князів Пандульф IV, князь Капуї, був найбільш запопадливим до візантійців.
Перше правління (1016—1022)
З 1016 по 1022 Пандульфа IV правив князівством Капуя разом зі своїм кузеном Пандульфом II.
Початок правління Пандульфа IV збігся з черговим повстанням апулійських лангобардів на чолі з Мелусом. Після поразки повсталих при Каннах в жовтні 1018 року, Пандульф IV оголосив про свою лояльність Візантії і надіслав до Константинополя символічні ключі від своєї столиці. На початку 1021 року Пандульф і його брат Атенульф, абат Монте-Кассіно, пропустили візантійські війська через свої території і дозволили їм заарештувати і стратити одного з ватажків лангобардського повстання — Даттуса, що був зятем Мелуса і особистим другом папи Бенедикта VIII.
Розгніваний папа зажадав від імператора Генріха II відновити спокій в Південній Італії і покарати Пандульфа і Атенульфа. У грудні 1021 Генріх II виступив в італійський похід. Частина його армії під командуванням архієпископа Кельнського Пілгріма пішла вздовж західного узбережжя Італії, а сам імператор рухався уздовж Адріатичного моря. При наближенні армії Пілгріма Атенульф, абат Монте-Кассіно, втік зі свого монастиря і вирушив на кораблі до Константинополя. Раптова буря потопила корабель, що було сприйняте сучасниками як справедливого покарання.
Загін під керівництвом Пілгріма обложив Капую. У 1022 незадоволені мешканці міста і норманські найманці відкрили ворота міста, Пандульфа IV було захоплено в полон і вивезено до Німеччини, де він пробув у в'язниці два роки.. Новим князем Капуанським став Пандульф V, граф Теано.
Друге правління (1026—1038)
Після смерті Генріха ІІ, новий імператор Конрад II звільнив Пандульфа в 1024 на прохання салернського князя Гваймара III, який був одружений з сестрою Пандульфа. Пандульф, Гваймар і ватажок норманських авантюристів Райнульф Дренгот взяли Капую в облогу у 1025 році. Пізніше до них приєднався візантієць Василь Боіоанн з могутнім військом. У 1026, після 18 місяців облоги, Капуя впала і Пандульф IV відновив свою владу в князівстві.
У 1027 Пандульф захопив сусіднє неаполітанське герцогство і змістив з престолу неаполітанського дуку Сергія IV. В 1029 році Сергій IV повернув собі владу за допомогою норманського війська на чолі з Райнульфом Дренготом, який в подяку за допомогу отримав від Неаполя графство Аверське. Таким чином нормандські найманці отримали перше земельне володіння у Південній Італії. У 1032 Пандульф IV переміг свого іншого сусіда — гаетанського герцога Іоанна V і захопив Гаету. Саме тоді його стали називати «Вовк з Абруццо». Реванш за поразку 1029 року від Неаполя Пандульф IV взяв в 1034 році. Йому вдалося інспірувати повстання у підлеглому Неаполю Сорренто, в результаті якого Сорренто проголосив свою незалежність. Овдовілий Райнульф Дренгот в черговий раз перейшов на сторону Пандульфа, і приголомшений таким віроломством Сергій IV пішов у монастир.
Салернський Гваймар IV (племінник Пандульфа IV по матері) з 1036 року розпочав війну проти Вовка з Абруццо. Війна йшла з перемінним успіхом і тоді Гваймар IV звернувся до західного імператора Конрада II і східного імператора Михаїла IV Пафлагонського із закликом врегулювати спірні територіальні питання на півдні Італії. Візантійці були зайняті підготовкою до походу проти арабів в Сицилію і не відповіли на заклик. Конрад ІІ здійснив в 1038 році похід в Італію і перебуваючи у наказав Пандульфу IV, зокрема, повернути викрадену з монастиря Монте-Кассіно власність. Пандульф IV надіслав Конраду своє прохання про мир, передав в подарунок імператору 300 фунтів золота та запропонував йому в заручники своїх дочку та сина. Імператор погодився, проте заручники утекли до батька, який заховав їх у віддаленому замку Сант'Агата-де'-Готі. Тоді імператор захопив Капую, передав князівський титул Гваймару та визнав Аверсу графством, підлеглим Салерно. Пандульф IV утік до Константинополя, проте був там ув'язнений.
Третє правління (1047—1050)
Скориставшись заклопотаністю візантійської армії боротьбою з арабами в Сицилії, апулійські лангобарди за підтримки норманських найманців в 1040 році знову підняли повстання проти Візантії. Салернський князь Гваймар IV, який отримав перед ти від західного імператора Капуанське князівство Пандульфа, відкрито підтримав повсталих і завчасно прийняв титул герцога Апулії і Калабрії (на той час візантійських територій). У відповідь на цей крок Гваймара, імператор Михаїл IV Пафлагонський звільнив Пандульфа з ув'язнення.
В 1042 році Пандульф повернувся до Італії і наступні п'ять років вів війну з Гваймаром, в результаті якої вчергове захопив Капую під свій контроль. У 1047 імператор Генріх III знову визнав Пандульфа IV князем Капуї. Після смерті Пандульфа IV 19 лютого 1049/1050 року Капуанське князівство успадкував його син Пандульф VI.
Спадщина
Нащадки «Вовка з Абруццо» виявились слабкими правителями і вже в 1058 році лангобарди втратили князівство Капуя назавжди. Стародавнє лангобардське князівство захопив нормандець Річард Дренгот, племінник Райнульфа Дренгота — колишнього найманця і спільника Пандульфа IV.
Примітки
- Paul Brown (2016).
- Norwich, John Julius (1967).
- McKitterick, Rosamond; Fouracre, Paul; Luscombe, David (1995)
- Norrwich, John Julius (1970)
Джерела
- Brown, Paul (2016). Mercenaries to Conquerors: Norman Warfare in the Eleventh and Twelfth Century Meditteranean. Pen & Sword Military, Barnsley
- Chalandon, Ferdinand (1907). Histoire de la domination normande en Italie et en Sicilie. Paris.
- Gwatkin, H.M., Whitney, J.P. (ed) et al. (1926).The Cambridge Medieval History: Volume III. Cambridge University Press.
- Matthew, Donald. The Norman Kingdom of Sicily (Cambridge Medieval Textbooks). Cambridge University Press, 1992.
- McKitterick, Rosamond; Fouracre, Paul; Luscombe, David (1995). The New Cambridge Medieval History: Volume 4, c.1024-c.1198: Cambridge University Press
- Norwich, John Julius (1967).The Normans in the South 1016—1130. London: Longmans.
- Norrwich, John Julius (1970). The Kingdom in the Sun 1130—1194. London: Longmans
Посилання
- .
- Pandolf IV (1014—1049) на сайті Medieval Lands.
 | Це незавершена стаття про особу Італії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про шляхту (дворянство). Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pandulf IV 1049 1050 knyaz Kapuyi vprodovzh troh riznih terminiv 1016 1022 1026 1038 1047 1049 1050 Za zhorstokist i virolomstvo otrimav vid suchasnikiv prizvisko Vovk z Abrucco Pandulf IVImperator Genrih II uv yaznyuye Pandulfa IVNarodivsya10 stolittyaPomer1050 Kapuya Provinciya Kazerta Kampaniya ItaliyaTituld d i dBatkoPandulf IIBrati sestriMariya gercoginya Amalfijska i Landulf VDitiMariya gercoginya Gaetanska Pandulf VI i d Mediafajli u VikishovishiPeredumoviNa pochatku XI st na pivdni Italiyi sklalas skladna i zaplutana politichna situaciya Apuliya Kalabriya i Neapolitanske gercogstvo she z chasiv gotskih vijn Yustiniana vvazhalis vasalami Shidnoyi imperiyi Vizantiyi todi yak langobardski knyazivstva Pivdennoyi Italiyi Benevento Salerno i Kapuya z chasiv italijskih pohodiv i peremogi nad langobardami Karla Velikogo perebuvali u vasalnih vidnosinah iz Zahidnoyu imperiyeyu Svyashennoyu rimskoyu imperiyeyu Vpliv yak Shidnoyi tak i Zahidnoyi imperij na politichni utvorennya u Pivdennij Italiyi buv radshe umovnij i yih formalni vasali koristuvalis znachnim stupenem avtonomiyi v gospodarskih vijskovih ta politichnih pitannyah sho spriyalo viniknennyu na cij teritoriyi pershih v istoriyi serednovichnoyi Yevropi faktichno nezalezhnih morskih torgovih respublik takih yak Amalfi i Gaeta Do cogo dodavavsya vpliv rimskih pontifikiv i nayavnist riznomanitnih zagoniv najmanciv vid arabiv z susidnoyi Siciliyi do normaniv z Pivnichnoyi Yevropi i varyagiv z Vizantiyi V 1109 roci langobardi sho meshkali na teritoriyi vizantijskoyi Apuliyi pidnyali na choli z en povstannya proti vizantijskoyi zverhnosti Langobardski knyazivstva pivdennoyi Italiyi tayemno pidtrimuvali svoyih povstalih u Apuliyi spivvitchiznikiv prote ne nadavali yim vidkritoyi dopomogi Namagayuchis znajti sobi spilnikiv u borotbi z vizantijcyami povstali langobardi Melusa zaprosili v Pivdennu Italiyu dlya dopomogi pershij vidomij zagin normanskih najmanciv na choli iz Rajnulfom Drengotom yaki vidtodi vzhe ne shodyat zi storinok istoriyi Pivdennoyi Italiyi i z chasom povnistyu zahoplyat yiyi na svoyu korist U 1018 vizantijskij Vasil Boioann grec Boiwannhs lat Boioannes rozgromiv pid Kannami povstalih langobardiv ta yih normanskih soyuznikiv Zavdyaki cij peremozi poziciyi Vizantiyi u pivdennij Italiyi znachno pidsililis i langobardski knyazi buli zmusheni viznati yiyi zverhnist zradivshi tim samim svoyi vasalni obov yazki pered imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Sered cih knyaziv Pandulf IV knyaz Kapuyi buv najbilsh zapopadlivim do vizantijciv Pershe pravlinnya 1016 1022 Z 1016 po 1022 Pandulfa IV praviv knyazivstvom Kapuya razom zi svoyim kuzenom Pandulfom II Pochatok pravlinnya Pandulfa IV zbigsya z chergovim povstannyam apulijskih langobardiv na choli z Melusom Pislya porazki povstalih pri Kannah v zhovtni 1018 roku Pandulf IV ogolosiv pro svoyu loyalnist Vizantiyi i nadislav do Konstantinopolya simvolichni klyuchi vid svoyeyi stolici Na pochatku 1021 roku Pandulf i jogo brat Atenulf abat Monte Kassino propustili vizantijski vijska cherez svoyi teritoriyi i dozvolili yim zaareshtuvati i stratiti odnogo z vatazhkiv langobardskogo povstannya Dattusa sho buv zyatem Melusa i osobistim drugom papi Benedikta VIII Rozgnivanij papa zazhadav vid imperatora Genriha II vidnoviti spokij v Pivdennij Italiyi i pokarati Pandulfa i Atenulfa U grudni 1021 Genrih II vistupiv v italijskij pohid Chastina jogo armiyi pid komanduvannyam arhiyepiskopa Kelnskogo Pilgrima pishla vzdovzh zahidnogo uzberezhzhya Italiyi a sam imperator ruhavsya uzdovzh Adriatichnogo morya Pri nablizhenni armiyi Pilgrima Atenulf abat Monte Kassino vtik zi svogo monastirya i virushiv na korabli do Konstantinopolya Raptova burya potopila korabel sho bulo sprijnyate suchasnikami yak spravedlivogo pokarannya Zagin pid kerivnictvom Pilgrima oblozhiv Kapuyu U 1022 nezadovoleni meshkanci mista i normanski najmanci vidkrili vorota mista Pandulfa IV bulo zahopleno v polon i vivezeno do Nimechchini de vin probuv u v yaznici dva roki Novim knyazem Kapuanskim stav Pandulf V graf Teano Druge pravlinnya 1026 1038 Pivdenna Italiya i knyazivstvo Kapuya za chasiv pravlinnya Pandulfa IV Pislya smerti Genriha II novij imperator Konrad II zvilniv Pandulfa v 1024 na prohannya salernskogo knyazya Gvajmara III yakij buv odruzhenij z sestroyu Pandulfa Pandulf Gvajmar i vatazhok normanskih avantyuristiv Rajnulf Drengot vzyali Kapuyu v oblogu u 1025 roci Piznishe do nih priyednavsya vizantiyec Vasil Boioann z mogutnim vijskom U 1026 pislya 18 misyaciv oblogi Kapuya vpala i Pandulf IV vidnoviv svoyu vladu v knyazivstvi U 1027 Pandulf zahopiv susidnye neapolitanske gercogstvo i zmistiv z prestolu neapolitanskogo duku Sergiya IV V 1029 roci Sergij IV povernuv sobi vladu za dopomogoyu normanskogo vijska na choli z Rajnulfom Drengotom yakij v podyaku za dopomogu otrimav vid Neapolya grafstvo Averske Takim chinom normandski najmanci otrimali pershe zemelne volodinnya u Pivdennij Italiyi U 1032 Pandulf IV peremig svogo inshogo susida gaetanskogo gercoga Ioanna V i zahopiv Gaetu Same todi jogo stali nazivati Vovk z Abrucco Revansh za porazku 1029 roku vid Neapolya Pandulf IV vzyav v 1034 roci Jomu vdalosya inspiruvati povstannya u pidleglomu Neapolyu Sorrento v rezultati yakogo Sorrento progolosiv svoyu nezalezhnist Ovdovilij Rajnulf Drengot v chergovij raz perejshov na storonu Pandulfa i prigolomshenij takim virolomstvom Sergij IV pishov u monastir Salernskij Gvajmar IV pleminnik Pandulfa IV po materi z 1036 roku rozpochav vijnu proti Vovka z Abrucco Vijna jshla z pereminnim uspihom i todi Gvajmar IV zvernuvsya do zahidnogo imperatora Konrada II i shidnogo imperatora Mihayila IV Paflagonskogo iz zaklikom vregulyuvati spirni teritorialni pitannya na pivdni Italiyi Vizantijci buli zajnyati pidgotovkoyu do pohodu proti arabiv v Siciliyu i ne vidpovili na zaklik Konrad II zdijsniv v 1038 roci pohid v Italiyu i perebuvayuchi u nakazav Pandulfu IV zokrema povernuti vikradenu z monastirya Monte Kassino vlasnist Pandulf IV nadislav Konradu svoye prohannya pro mir peredav v podarunok imperatoru 300 funtiv zolota ta zaproponuvav jomu v zaruchniki svoyih dochku ta sina Imperator pogodivsya prote zaruchniki utekli do batka yakij zahovav yih u viddalenomu zamku Sant Agata de Goti Todi imperator zahopiv Kapuyu peredav knyazivskij titul Gvajmaru ta viznav Aversu grafstvom pidleglim Salerno Pandulf IV utik do Konstantinopolya prote buv tam uv yaznenij Tretye pravlinnya 1047 1050 Skoristavshis zaklopotanistyu vizantijskoyi armiyi borotboyu z arabami v Siciliyi apulijski langobardi za pidtrimki normanskih najmanciv v 1040 roci znovu pidnyali povstannya proti Vizantiyi Salernskij knyaz Gvajmar IV yakij otrimav pered ti vid zahidnogo imperatora Kapuanske knyazivstvo Pandulfa vidkrito pidtrimav povstalih i zavchasno prijnyav titul gercoga Apuliyi i Kalabriyi na toj chas vizantijskih teritorij U vidpovid na cej krok Gvajmara imperator Mihayil IV Paflagonskij zvilniv Pandulfa z uv yaznennya V 1042 roci Pandulf povernuvsya do Italiyi i nastupni p yat rokiv viv vijnu z Gvajmarom v rezultati yakoyi vchergove zahopiv Kapuyu pid svij kontrol U 1047 imperator Genrih III znovu viznav Pandulfa IV knyazem Kapuyi Pislya smerti Pandulfa IV 19 lyutogo 1049 1050 roku Kapuanske knyazivstvo uspadkuvav jogo sin Pandulf VI SpadshinaNashadki Vovka z Abrucco viyavilis slabkimi pravitelyami i vzhe v 1058 roci langobardi vtratili knyazivstvo Kapuya nazavzhdi Starodavnye langobardske knyazivstvo zahopiv normandec Richard Drengot pleminnik Rajnulfa Drengota kolishnogo najmancya i spilnika Pandulfa IV PrimitkiPaul Brown 2016 Norwich John Julius 1967 McKitterick Rosamond Fouracre Paul Luscombe David 1995 Norrwich John Julius 1970 DzherelaBrown Paul 2016 Mercenaries to Conquerors Norman Warfare in the Eleventh and Twelfth Century Meditteranean Pen amp Sword Military Barnsley ISBN 9781473828476 Chalandon Ferdinand 1907 Histoire de la domination normande en Italie et en Sicilie Paris Gwatkin H M Whitney J P ed et al 1926 The Cambridge Medieval History Volume III Cambridge University Press Matthew Donald The Norman Kingdom of Sicily Cambridge Medieval Textbooks Cambridge University Press 1992 McKitterick Rosamond Fouracre Paul Luscombe David 1995 The New Cambridge Medieval History Volume 4 c 1024 c 1198 Cambridge University Press Norwich John Julius 1967 The Normans in the South 1016 1130 London Longmans Norrwich John Julius 1970 The Kingdom in the Sun 1130 1194 London LongmansPosilannya Pandolf IV 1014 1049 na sajti Medieval Lands Korolivski tituli Poperednik Landulf II knyaz Kapuanskij 1016 1022 Nastupnik Pandulf V Poperednik Pandulf V knyaz Kapuanskij 1026 1038 Nastupnik Gvajmar Poperednik Gvajmar knyaz Kapuanskij 1047 1050 Nastupnik Pandulf VI Ce nezavershena stattya pro osobu Italiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro shlyahtu dvoryanstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi