Пам'ятник Мігелю де Сервантесу розташований на Площі Іспанії в районі Королівського палацу в Мадриді, Іспанія.
Пам'ятник Мігелю де Сервантесу | |
---|---|
40° 25′ 23.52″ N, 3° 42′ 45.32″ W | |
Тип | фонтан[1] і d[2] |
Країна | Іспанія |
Розташування | Мадрид |
Засновано | 13 жовтня 1929 і 1916[2] |
Встановлено | 13 жовтня 1929 |
Пам'ятник Мігелю де Сервантесу (Мадрид) (Іспанія) | |
Пам'ятник Мігелю де Сервантесу у Вікісховищі |
Історія виникнення
У 1915 році, напередодні трьохсотої річниці смерті Сервантеса, був оголошений національний конкурс на створення пам'ятника великому письменнику. Скульптура була покликана прикрасити собою нещодавно створену Площу Іспанії. Проект, який переміг, був представлений архітектором Рафаелем Мартінесом Сапатерой та скульптором Лоренцо Кулло-Валера. У 1920 році був створений комітет зі збору коштів на зведення пам'ятника по всім іспаномовним країнам. До 1925 року роботи по зведенню монументу не починалися. У позначеному році до роботи над пам'ятником був також залучений архітектор Педро Мугуруса, який трохи спростив зовнішній вигляд статуї, зробив скромнішою прикрасу балюстради та позбувся фігури богині Вікторії, яка вінчає вершину за первісним планом. Хоч роботи і не були закінчені, пам'ятник був відкритий 13 жовтня 1929 року.
Зовнішній вигляд
Складна композиція пам'ятника включає фігуру Сервантеса, який сидить біля основи стели, та двох бронзових статуй його найвідоміших персонажів: Дон Кіхота Ламанчського та Санчо Панси, які сидять, відповідно, на старій шкапі та віслюку.
Вершину стели прикрашає собою глобус з п'ятьма континентами, як алегорія розповсюдження іспанської мови по всьому світу. Серед інших, помітні статуї Реальності та Вигадки. З іншої сторони колони розташована статуя королеви Ізабелли Португальської та водограй (вкрай старий в теперішній час), прикрашений гербами країн, які використовують мову Сервантеса. Крім того, композиція пам'ятника включає індіанця, подібного описаним Алонсо де Ерсілья-і-Суньіга у поемі Араукана та Персея, який символізує класичну лірику.
Протягом 30-х років XX століття робота над пам'ятником практично не велася. Лише у 1950-ті роки закінчити почате батьком вдалося сину Лоренцо Кулло-Валера Федеріко Кулло-Валера. Він додав фігури та, пізніше, у 1960-ті, групу «Рінконете та Кортадільйо».
Примітки
- http://monumentamadrid.es/AM_Monumentos5/AM_Monumentos5_WEB/index.htm#mon5.8588
- Miguel de Cervantes
Література
- Mora Carbonell, Vicente (1980). Plaza de España. Madrid. Tomo V. Madrid: Espasa Calpe. .
- VV.AA. (1991). Crónica de Madrid. Madrid: Diario 16. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pam yatnik Migelyu de Servantesu roztashovanij na Ploshi Ispaniyi v rajoni Korolivskogo palacu v Madridi Ispaniya Pam yatnik Migelyu de Servantesu40 25 23 52 N 3 42 45 32 WTipfontan 1 i d 2 Krayina Ispaniya ISO3166 1 alpha 3 ESP ISO3166 1 cifrovij 724 RoztashuvannyaMadridZasnovano13 zhovtnya 1929 i 1916 2 Vstanovleno13 zhovtnya 1929Pam yatnik Migelyu de Servantesu Madrid Ispaniya Pam yatnik Migelyu de Servantesu u VikishovishiIstoriya viniknennyaU 1915 roci naperedodni trohsotoyi richnici smerti Servantesa buv ogoloshenij nacionalnij konkurs na stvorennya pam yatnika velikomu pismenniku Skulptura bula poklikana prikrasiti soboyu neshodavno stvorenu Ploshu Ispaniyi Proekt yakij peremig buv predstavlenij arhitektorom Rafaelem Martinesom Sapateroj ta skulptorom Lorenco Kullo Valera U 1920 roci buv stvorenij komitet zi zboru koshtiv na zvedennya pam yatnika po vsim ispanomovnim krayinam Do 1925 roku roboti po zvedennyu monumentu ne pochinalisya U poznachenomu roci do roboti nad pam yatnikom buv takozh zaluchenij arhitektor Pedro Mugurusa yakij trohi sprostiv zovnishnij viglyad statuyi zrobiv skromnishoyu prikrasu balyustradi ta pozbuvsya figuri bogini Viktoriyi yaka vinchaye vershinu za pervisnim planom Hoch roboti i ne buli zakincheni pam yatnik buv vidkritij 13 zhovtnya 1929 roku Zovnishnij viglyadSkladna kompoziciya pam yatnika vklyuchaye figuru Servantesa yakij sidit bilya osnovi steli ta dvoh bronzovih statuj jogo najvidomishih personazhiv Don Kihota Lamanchskogo ta Sancho Pansi yaki sidyat vidpovidno na starij shkapi ta vislyuku Vershinu steli prikrashaye soboyu globus z p yatma kontinentami yak alegoriya rozpovsyudzhennya ispanskoyi movi po vsomu svitu Sered inshih pomitni statuyi Realnosti ta Vigadki Z inshoyi storoni koloni roztashovana statuya korolevi Izabelli Portugalskoyi ta vodograj vkraj starij v teperishnij chas prikrashenij gerbami krayin yaki vikoristovuyut movu Servantesa Krim togo kompoziciya pam yatnika vklyuchaye indiancya podibnogo opisanim Alonso de Ersilya i Suniga u poemi Araukana ta Perseya yakij simvolizuye klasichnu liriku Protyagom 30 h rokiv XX stolittya robota nad pam yatnikom praktichno ne velasya Lishe u 1950 ti roki zakinchiti pochate batkom vdalosya sinu Lorenco Kullo Valera Federiko Kullo Valera Vin dodav figuri ta piznishe u 1960 ti grupu Rinkonete ta Kortadiljo Primitkihttp monumentamadrid es AM Monumentos5 AM Monumentos5 WEB index htm mon5 8588 Miguel de CervantesLiteraturaMora Carbonell Vicente 1980 Plaza de Espana Madrid Tomo V Madrid Espasa Calpe ISBN 84 239 5375 0 VV AA 1991 Cronica de Madrid Madrid Diario 16 ISBN 84 01 37416 2