Па́м'ятка археоло́гії — матеріальні залишки людської діяльності, що збереглися на поверхні землі, під землею або під водою і є об'єктом археологічних досліджень. Пам'ятки археології — речові джерела, що висвітлюють минуле людського суспільства. Велике значення пам'ятки археології мають для вивчення найдавнішого дописемного періоду людства, коли вони є єдиними історичними джерелами. До основних пам'яток археології належать: місця поселення (стоянки, городища, селища) й окремі житла, господарські споруди, залишки фортець і міст, могильники й окремі поховання, надмогильні й культові споруди, скарби, знаряддя праці та інші давні вироби, малюнки й написи на скелях і окремих каменях тощо.
Згідно з Законом України «Про охорону культурної спадщини» археологічними об'єктами культурної спадщини називають рештки життєдіяльності людини (нерухомі об'єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, , ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов'язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації. ф В Україні пам'ятки археології перебувають під охороною держави. На них поширюються чинність закону «Про охорону культурної спадщини», прийнятого у 2000 році Верховною Радою України.
Примітки
- Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 № 1805-III
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pa m yatka arheolo giyi materialni zalishki lyudskoyi diyalnosti sho zbereglisya na poverhni zemli pid zemleyu abo pid vodoyu i ye ob yektom arheologichnih doslidzhen Pam yatki arheologiyi rechovi dzherela sho visvitlyuyut minule lyudskogo suspilstva Velike znachennya pam yatki arheologiyi mayut dlya vivchennya najdavnishogo dopisemnogo periodu lyudstva koli voni ye yedinimi istorichnimi dzherelami Do osnovnih pam yatok arheologiyi nalezhat miscya poselennya stoyanki gorodisha selisha j okremi zhitla gospodarski sporudi zalishki fortec i mist mogilniki j okremi pohovannya nadmogilni j kultovi sporudi skarbi znaryaddya praci ta inshi davni virobi malyunki j napisi na skelyah i okremih kamenyah tosho Misce poselennya Bejt Shean kolishnij Skitopol arheologichna pam yatka v Izrayili Panorama arheologichnih rozkopok nacionalnij park Bejt SheanStanislavske gorodishe pam yatka arheologiyi nacionalnogo znachennya Ye odniyeyu z pam yatok Nizhnogo Podniprov ya u yakomu prozhivali zhiteli z VI st do n e do I st n e Zgidno z Zakonom Ukrayini Pro ohoronu kulturnoyi spadshini arheologichnimi ob yektami kulturnoyi spadshini nazivayut reshtki zhittyediyalnosti lyudini neruhomi ob yekti kulturnoyi spadshini gorodisha kurgani zalishki starodavnih poselen stoyanok ukriplen vijskovih taboriv virobnictv irigacijnih sporud shlyahiv mogilniki kultovi miscya ta sporudi yih zalishki chi ruyini megaliti pecheri dilyanki istorichnogo kulturnogo sharu polya davnih bitv a takozh pov yazani z nimi ruhomi predmeti sho mistyatsya pid zemnoyu poverhneyu ta pid vodoyu i ye nevidtvornim dzherelom informaciyi pro zarodzhennya i rozvitok civilizaciyi f V Ukrayini pam yatki arheologiyi perebuvayut pid ohoronoyu derzhavi Na nih poshiryuyutsya chinnist zakonu Pro ohoronu kulturnoyi spadshini prijnyatogo u 2000 roci Verhovnoyu Radoyu Ukrayini PrimitkiZakon Ukrayini Pro ohoronu kulturnoyi spadshini vid 08 06 2000 1805 IIILiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985