Паліцинська (Попівська) академія — творчий гурток, заснований Олександром Паліциним, з 1998 — громадська культурно-мистецька організація, що об'єднує науковців, творчих людей.
Дата заснування | 1792 |
---|---|
Голова | Паліцин Олександр Олександрович, з 1992 — Тесля Михайло Пилипович |
Історія
У 1792 р. ад'ютант фельдмаршала Рум'янцева-Задунайського — Олександр Паліцин купив у спадкоємців А.Кондратьєва хутір Попівку (сьогодні - у складі села Залізняк, Сумська область). Свій будинок О. Паліцин називав «Пустынью», а себе — «пустельником». Ніколи не шкодував, що залишив службу і кар'єру. Далеко від міста, з його розвагами і марнуванням часу, поселився у невеликому хуторі і поринув у роботу, аби передати молодому поколінню основи тих знань, які здобув, навчаючись у Петербурзі і займаючись самоосвітою.
Заснування
Після облаштування оселі і садово-паркового ансамблю "в англійському стилі" навколо нього, Паліцин гуртує передову частину дворян, котрі збиралися для обговорення культурних, освітніх, державних справ. З часом, такі зібрання отримали назву "Попівської академії". Також маєток Паліцина протягом першого десятиліття ХІХ ст. виконував роль освітнього закладу для дітей місцевих дворян. До Паліцина приїздили імениті поети, художники, архітектори, гравери, літератори, перекладачі творів французьких просвітителів, а то і просто поміщики, щоб набратися досвіду у справах виробництва чи господарювання. Відбувалися своєрідні семінари-конференції, на яких обговорювалися праці не тільки членів «академії», а й твори, відомі у літературних колах Російської імперії.
Вихованці
Серед слухачів — сини багатих поміщиків: Шидловського, Надаржинського. Вчилися й вихіднці із дрібнопомісних — С. Глінка, М. Альфьоров та його сестра К.Алфьорова, В. І. Ярославський, К. П. Лановий, А. І. Кардашевський, М. Г. Ушинський, Є. О. Васильєв, П. С. Байков, Л. С. Байков, Є. І. Станевич. Деякі відвідувачі були вже відомі в столичних колах. Це імениті В. В. Капніст, Іполит Богданович, В. Н. Каразін. Більшість членів гуртка мала свої друковані твори, а В. Капніст та І. Богданович вважалися придворними поетами. М. Алфьоров був столичним архітектором, а В. Ярославський згодом став архітектором губернським. З часом набули слави Є. Станевич, і С. Глінка.
Заснування Харківського університету
У підручнику для вищих навчальних закладів «Історія Української РСР» (дорадянський період) говориться, що «саме на Попівці в гуртку Паліцина виникла вперше думка про заснування в Харкові університету». Є версія, що думку цю подав Паліцину І. А. Кондратьєв у присутності Є.Станевича. О.Паліцин особисто відвідав наприкінці серпня 1802 р. Харків та взяв участь у засіданнях щодо заснування університету, його підпис стоїть третім під організаційними документами. Портрет Паліцина прикрашає стенд з почесними членами університету - адже у 1809 р. йому було присвоєне таке високе звання, у 1817 р. (вже по кончині) стає ще і почесним членом Товариства Наук при ньому.
Відродження
За радянських часів про діяльність «Попівської академії» говорилося мало. Причиною слугувала її назва, бо партійним діячам думалося, що тут вишколювали попів. Спочатку підтримка надійшла від журналіста і краєзнавця Геннадія Терешковича Петрова, потім від доцента кафедри педагогіки СумДПУ ім. Макаренка Володимира Юхимовича Голубченка, а згодом зацікавився і професор цього навчального закладу Павло Павлович Охріменко, який організовував і проводив науково-практичні конференції, присвячені «Слову о полку Ігоревім». На одній з таких і виступив М. Тесля з доповіддю про творчу та громадську діяльність О. О. Паліцина і його «академію». З того часу ці конференції почали закінчуватися відвідуванням їх учасниками с. Залізняк, де відбувалися «Паліцинські читання».
- М.Тесля, ще будучи директором школи в с. Залізняк почав займатися дослідженням діяльності «Попівської академії». Знайшов потрібні матеріали: оригінальні твори О. О. Паліцина, пов'язаний з ним епістолярій, картини з його колекції тощо. Чимало сил знадобилося й для того, аби встановити на місці зруйнованого сімейного склепу Паліциних пам'ятний обеліск. Виступи в газетах і популярних часописах про знайдені в архівах документи та матеріали, організація «Паліцинських читань» зробили свою справу — темою серйозно зацікавився П. П. Охріменко. Спочатку, ознайомившись із зібраними фактами, він дуже здивувався. Ніхто з учених-словістів, як виявилося, не знав, що першим в Україні «Слово о полку Ігоревім» переклав саме О. О. Паліцин. Потім П. П. Охріменко багато чого зробив, аби про «Попівську академію» дізналися не тільки вчені, а й широка громадськість. Літератор В. Звагельський і доцент В. Голубченко перевірили достовірність зібраного матеріалу. Зокрема, звернули увагу на документи з архіву Харківського університету, журналу «Руский вестник», на праці Д. І. Багалія та М. Ф. Сумцова, «Исторический журнал Харьковской епархии», тощо. Спільними зусиллями врешті-решт удалося добитися, аби про діяльність «Попівської академії» заговорили в ЗМІ.
У 1992 р. Сумська обласна організації УТОПІК на відзнаку 200-річчя «Попівської академії» видала буклет «Хутірська академія», який став цікавим посібником для краєзнавців та вчителів. Темою зацікавилися в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, на кафедрі світової літератури Сумського педагогічного університету. У 1998 р. юридично створена «Паліцинська академія», яка взяла на себе зобов'язання пропагувати доробки «Попівської академії». Серед її членів: В. Ю. Голубченко, М. П. Тесля (засновник і перший редактор, помер 2014 р.), О. П. Столбін, А. М. Близнюк, В. П. Казбан, В. І. Будянський (помер 2018 р.), М.Є.Тимошенко (другий ректор), ін. Кількісний, особистий склад "Академії" весь час змінюється, урізноманітнюється її діяльність.
Література
- М.Тесля — "Історія сіл Залізняк та Верхня Сироватка"; видавництво "Козацький вал", 2009 р.
- О.Десятниченко - "Паліцинськими стежками"; видавництво "Водний спектр Джі Ем Пі", Харків, 2018 р.
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Palicinska Popivska akademiya tvorchij gurtok zasnovanij Oleksandrom Palicinim z 1998 gromadska kulturno mistecka organizaciya sho ob yednuye naukovciv tvorchih lyudej Palicinska AkademiyaData zasnuvannya1792GolovaPalicin Oleksandr Oleksandrovich z 1992 Teslya Mihajlo PilipovichIstoriyaU 1792 r ad yutant feldmarshala Rum yanceva Zadunajskogo Oleksandr Palicin kupiv u spadkoyemciv A Kondratyeva hutir Popivku sogodni u skladi sela Zaliznyak Sumska oblast Svij budinok O Palicin nazivav Pustynyu a sebe pustelnikom Nikoli ne shkoduvav sho zalishiv sluzhbu i kar yeru Daleko vid mista z jogo rozvagami i marnuvannyam chasu poselivsya u nevelikomu hutori i porinuv u robotu abi peredati molodomu pokolinnyu osnovi tih znan yaki zdobuv navchayuchis u Peterburzi i zajmayuchis samoosvitoyu Zasnuvannya Pislya oblashtuvannya oseli i sadovo parkovogo ansamblyu v anglijskomu stili navkolo nogo Palicin gurtuye peredovu chastinu dvoryan kotri zbiralisya dlya obgovorennya kulturnih osvitnih derzhavnih sprav Z chasom taki zibrannya otrimali nazvu Popivskoyi akademiyi Takozh mayetok Palicina protyagom pershogo desyatilittya HIH st vikonuvav rol osvitnogo zakladu dlya ditej miscevih dvoryan Do Palicina priyizdili imeniti poeti hudozhniki arhitektori graveri literatori perekladachi tvoriv francuzkih prosvititeliv a to i prosto pomishiki shob nabratisya dosvidu u spravah virobnictva chi gospodaryuvannya Vidbuvalisya svoyeridni seminari konferenciyi na yakih obgovoryuvalisya praci ne tilki chleniv akademiyi a j tvori vidomi u literaturnih kolah Rosijskoyi imperiyi Vihovanci Sered sluhachiv sini bagatih pomishikiv Shidlovskogo Nadarzhinskogo Vchilisya j vihidnci iz dribnopomisnih S Glinka M Alforov ta jogo sestra K Alforova V I Yaroslavskij K P Lanovij A I Kardashevskij M G Ushinskij Ye O Vasilyev P S Bajkov L S Bajkov Ye I Stanevich Deyaki vidviduvachi buli vzhe vidomi v stolichnih kolah Ce imeniti V V Kapnist Ipolit Bogdanovich V N Karazin Bilshist chleniv gurtka mala svoyi drukovani tvori a V Kapnist ta I Bogdanovich vvazhalisya pridvornimi poetami M Alforov buv stolichnim arhitektorom a V Yaroslavskij zgodom stav arhitektorom gubernskim Z chasom nabuli slavi Ye Stanevich i S Glinka Zasnuvannya Harkivskogo universitetu U pidruchniku dlya vishih navchalnih zakladiv Istoriya Ukrayinskoyi RSR doradyanskij period govoritsya sho same na Popivci v gurtku Palicina vinikla vpershe dumka pro zasnuvannya v Harkovi universitetu Ye versiya sho dumku cyu podav Palicinu I A Kondratyev u prisutnosti Ye Stanevicha O Palicin osobisto vidvidav naprikinci serpnya 1802 r Harkiv ta vzyav uchast u zasidannyah shodo zasnuvannya universitetu jogo pidpis stoyit tretim pid organizacijnimi dokumentami Portret Palicina prikrashaye stend z pochesnimi chlenami universitetu adzhe u 1809 r jomu bulo prisvoyene take visoke zvannya u 1817 r vzhe po konchini staye she i pochesnim chlenom Tovaristva Nauk pri nomu Vidrodzhennya Za radyanskih chasiv pro diyalnist Popivskoyi akademiyi govorilosya malo Prichinoyu sluguvala yiyi nazva bo partijnim diyacham dumalosya sho tut vishkolyuvali popiv Spochatku pidtrimka nadijshla vid zhurnalista i krayeznavcya Gennadiya Tereshkovicha Petrova potim vid docenta kafedri pedagogiki SumDPU im Makarenka Volodimira Yuhimovicha Golubchenka a zgodom zacikavivsya i profesor cogo navchalnogo zakladu Pavlo Pavlovich Ohrimenko yakij organizovuvav i provodiv naukovo praktichni konferenciyi prisvyacheni Slovu o polku Igorevim Na odnij z takih i vistupiv M Teslya z dopoviddyu pro tvorchu ta gromadsku diyalnist O O Palicina i jogo akademiyu Z togo chasu ci konferenciyi pochali zakinchuvatisya vidviduvannyam yih uchasnikami s Zaliznyak de vidbuvalisya Palicinski chitannya M Teslya she buduchi direktorom shkoli v s Zaliznyak pochav zajmatisya doslidzhennyam diyalnosti Popivskoyi akademiyi Znajshov potribni materiali originalni tvori O O Palicina pov yazanij z nim epistolyarij kartini z jogo kolekciyi tosho Chimalo sil znadobilosya j dlya togo abi vstanoviti na misci zrujnovanogo simejnogo sklepu Palicinih pam yatnij obelisk Vistupi v gazetah i populyarnih chasopisah pro znajdeni v arhivah dokumenti ta materiali organizaciya Palicinskih chitan zrobili svoyu spravu temoyu serjozno zacikavivsya P P Ohrimenko Spochatku oznajomivshis iz zibranimi faktami vin duzhe zdivuvavsya Nihto z uchenih slovistiv yak viyavilosya ne znav sho pershim v Ukrayini Slovo o polku Igorevim pereklav same O O Palicin Potim P P Ohrimenko bagato chogo zrobiv abi pro Popivsku akademiyu diznalisya ne tilki vcheni a j shiroka gromadskist Literator V Zvagelskij i docent V Golubchenko perevirili dostovirnist zibranogo materialu Zokrema zvernuli uvagu na dokumenti z arhivu Harkivskogo universitetu zhurnalu Ruskij vestnik na praci D I Bagaliya ta M F Sumcova Istoricheskij zhurnal Harkovskoj eparhii tosho Spilnimi zusillyami vreshti resht udalosya dobitisya abi pro diyalnist Popivskoyi akademiyi zagovorili v ZMI U 1992 r Sumska oblasna organizaciyi UTOPIK na vidznaku 200 richchya Popivskoyi akademiyi vidala buklet Hutirska akademiya yakij stav cikavim posibnikom dlya krayeznavciv ta vchiteliv Temoyu zacikavilisya v Instituti literaturi im T G Shevchenka NAN Ukrayini na kafedri svitovoyi literaturi Sumskogo pedagogichnogo universitetu U 1998 r yuridichno stvorena Palicinska akademiya yaka vzyala na sebe zobov yazannya propaguvati dorobki Popivskoyi akademiyi Sered yiyi chleniv V Yu Golubchenko M P Teslya zasnovnik i pershij redaktor pomer 2014 r O P Stolbin A M Bliznyuk V P Kazban V I Budyanskij pomer 2018 r M Ye Timoshenko drugij rektor in Kilkisnij osobistij sklad Akademiyi ves chas zminyuyetsya uriznomanitnyuyetsya yiyi diyalnist LiteraturaM Teslya Istoriya sil Zaliznyak ta Verhnya Sirovatka vidavnictvo Kozackij val 2009 r O Desyatnichenko Palicinskimi stezhkami vidavnictvo Vodnij spektr Dzhi Em Pi Harkiv 2018 r Dzherela