Пальмова оранжерея Шенбрунна (нім. Schönbrunner Palmenhaus) — оранжерея у Відні, столиці Австрії.
48°11′03″ пн. ш. 16°18′10″ сх. д. / 48.184221492758140926° пн. ш. 16.30291243724660433° сх. д.Координати: 48°11′03″ пн. ш. 16°18′10″ сх. д. / 48.184221492758140926° пн. ш. 16.30291243724660433° сх. д. | |
Країна | Австрія[1] |
---|---|
Розташування | Відень, Австрія |
Засновано | 1882 рік |
Пальмова оранжерея Шенбрунна у Вікісховищі |
Пальмова оранжерея відкрита у 1882 році, вона є найбільш відомою із чотирьох оранжерей у садах палацу Шенбрунн і, разом пальмовими оранжереями Королівських ботанічних садів в К'ю і ботанічного саду Франкфурта, є одною із найбільших у своєму роді. У оранжереї росте близько 4500 видів рослин.
Історія
Імператор Франц I, чоловік і співправитель Марії-Терезії купив у 1753 році в місті Гітцінг ділянку на західній стороні замкового парку, на якій він заклав голландський сад. Адріан ван Ховен і його помічник Річард ван дер Шот побудували великий парник і чотири скляні оранжереї.
Початок колекції екзотичних рослин поклала оригінальна віялова пальма («пальма Марії-Терезії»), яка була куплена в Голландії у 1754 році. Вже при Йосифі II експедиції Ніколауса Йозефа фон Жакена у Вест-Індію та Франца Бооса і Георга Шолля до мису Доброї Надії призвели до значного зростання колекції. Теплиці були розширені двома крилами, а у 1828 році неподалік було збудовано так звану «Стару пальмову оранжерею», хоча це була цегляна будівля, яка була засклена лише зі східного боку, що шкодило світлолюбним рослинам. Після Віденської всесвітньої виставки стало зрозуміло, що тільки повністю засклена залізна конструкція може створити оптимальні умови задля рослин.
19 червня 1882 року імператор Франц Йосиф I відкрив нову Пальмову оранжерею. Її всього лише за два роки збудував інженер Ігнац Грідль за планом придворного архітектора Франца-Ксавера фон Зеґеншміда.
- Пальмова оранжерея з північного заходу
- Деталь каркаса
- Центральний зал
- Водостічні колектори
Під час повітряного нальоту 21 лютого 1945 понад 200 бомб впало на палац і його околиці. Засклення Пальмової оранжереї було майже повністю зруйновано. Кілька цінних рослин були врятовані, тому що вони бути розміщені у сусідній оранжереї Сонячного годинника, а іншим (деяким великим пальмам і деревоподібним папоротям) вдалося вижити при температурі до −7° С. Багато рослин загинуло.
У 1948 року почалася реконструкція оранжереї. Щоб вставити 45000 скляних пакетів було використано близько 55 тонн шпаклівки. Церемонія відкриття відбулася 14 січня 1953 року.
Після руйнування моста у Відні 1 серпня 1976 року всі мости і сталеві конструкцій були перевірені і знайшли, серед іншого, ряд серйозних недоліків Пальмової оранжереї. У листопаді того ж року оранжерея була закрита для публіки.
Після майже десяти років технічних і політичних дискусій будівельні роботи розпочалися 12 травня 1986 року і тривали протягом п'яти років. Канарська фінікова пальма, яка важила вісім тонн, була перенесена на час ремонтних робіт у оранжерею Сонячного годинника.
Архітектура
Пальмова оранжерея була побудована з приблизно 600 тонн пудлінгованого кованого заліза і 120 тонн чавуну, вона має довжину 111 метрів, ширину 29 метрів і 25 метрів заввишки. Покрита 45000 скляних блоків. У ході капітального відновлення 1986—1990 побажання садівників були взяті до уваги, наскільки це можливо.
- Дах головного залу
- Дах головного залу
- Деталь головного залу
- Деревоподібна розгалужена залізна колона.
-
- Головний зал, вид з півночі
- Спіральні сходи
- Сходи і галерея (для відвідувачів заблоковані)
Рідкісні рослини
Найстарішим у оранжереї є маслинове дерево, якому за оцінкою вже 350 років, яке було представлене Іспанією на Віденській міжнародній виставці садівництва у 1974 році.
«Жива копалина» Wollemia nobilis — рідкісна рослина, що за межами Австралії рідко культивується, і яку відкрили тільки у 1994 році. Австралійська рослина, яку отримав Ботанічний сад Віденського університету у 2004 році на честь свого 250-річного ювілею, і яка з 2005 року експонується у пальмовій оранжереї Шенбрунна.
Також заслуговує уваги колекції азалій, в якої є рослини віком більше ста років, а також колекція деревоподібних папоротей.
- 350-річне маслинове дерево
- Wollemia nobilis, жива копалина
- Аморфофаллус ("язик диявола").
-
- Пальмова оранжерея у 1883 році з пальмою Марії-Терезії
-
- Пальма "Сісі", верхівка показана трикутником
- Мірна Юкич під час посадки "Пальми Мірни".
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Palmenhaus (Wien-Schönbrunn) |
- (нім.)
- (нім.)
- (нім.)
- archINFORM — 1994.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Palmova oranzhereya Shenbrunna nim Schonbrunner Palmenhaus oranzhereya u Vidni stolici Avstriyi Palmova oranzhereya Shenbrunna48 11 03 pn sh 16 18 10 sh d 48 184221492758140926 pn sh 16 30291243724660433 sh d 48 184221492758140926 16 30291243724660433 Koordinati 48 11 03 pn sh 16 18 10 sh d 48 184221492758140926 pn sh 16 30291243724660433 sh d 48 184221492758140926 16 30291243724660433Krayina Avstriya 1 RoztashuvannyaViden AvstriyaZasnovano1882 rik Palmova oranzhereya Shenbrunna u VikishovishiVid z povitrya na palmovij budinochok Palmova oranzhereya vidkrita u 1882 roci vona ye najbilsh vidomoyu iz chotiroh oranzherej u sadah palacu Shenbrunn i razom palmovimi oranzhereyami Korolivskih botanichnih sadiv v K yu i botanichnogo sadu Frankfurta ye odnoyu iz najbilshih u svoyemu rodi U oranzhereyi roste blizko 4500 vidiv roslin IstoriyaImperator Franc I cholovik i spivpravitel Mariyi Tereziyi kupiv u 1753 roci v misti Gitcing dilyanku na zahidnij storoni zamkovogo parku na yakij vin zaklav gollandskij sad Adrian van Hoven i jogo pomichnik Richard van der Shot pobuduvali velikij parnik i chotiri sklyani oranzhereyi Pochatok kolekciyi ekzotichnih roslin poklala originalna viyalova palma palma Mariyi Tereziyi yaka bula kuplena v Gollandiyi u 1754 roci Vzhe pri Josifi II ekspediciyi Nikolausa Jozefa fon Zhakena u Vest Indiyu ta Franca Boosa i Georga Shollya do misu Dobroyi Nadiyi prizveli do znachnogo zrostannya kolekciyi Teplici buli rozshireni dvoma krilami a u 1828 roci nepodalik bulo zbudovano tak zvanu Staru palmovu oranzhereyu hocha ce bula ceglyana budivlya yaka bula zasklena lishe zi shidnogo boku sho shkodilo svitlolyubnim roslinam Pislya Videnskoyi vsesvitnoyi vistavki stalo zrozumilo sho tilki povnistyu zasklena zalizna konstrukciya mozhe stvoriti optimalni umovi zadlya roslin 19 chervnya 1882 roku imperator Franc Josif I vidkriv novu Palmovu oranzhereyu Yiyi vsogo lishe za dva roki zbuduvav inzhener Ignac Gridl za planom pridvornogo arhitektora Franca Ksavera fon Zegenshmida Palmova oranzhereya z pivnichnogo zahodu Detal karkasa Centralnij zal Vodostichni kolektori Pid chas povitryanogo nalotu 21 lyutogo 1945 ponad 200 bomb vpalo na palac i jogo okolici Zasklennya Palmovoyi oranzhereyi bulo majzhe povnistyu zrujnovano Kilka cinnih roslin buli vryatovani tomu sho voni buti rozmisheni u susidnij oranzhereyi Sonyachnogo godinnika a inshim deyakim velikim palmam i derevopodibnim paporotyam vdalosya vizhiti pri temperaturi do 7 S Bagato roslin zaginulo U 1948 roku pochalasya rekonstrukciya oranzhereyi Shob vstaviti 45000 sklyanih paketiv bulo vikoristano blizko 55 tonn shpaklivki Ceremoniya vidkrittya vidbulasya 14 sichnya 1953 roku Pislya rujnuvannya mosta u Vidni 1 serpnya 1976 roku vsi mosti i stalevi konstrukcij buli perevireni i znajshli sered inshogo ryad serjoznih nedolikiv Palmovoyi oranzhereyi U listopadi togo zh roku oranzhereya bula zakrita dlya publiki Pislya majzhe desyati rokiv tehnichnih i politichnih diskusij budivelni roboti rozpochalisya 12 travnya 1986 roku i trivali protyagom p yati rokiv Kanarska finikova palma yaka vazhila visim tonn bula perenesena na chas remontnih robit u oranzhereyu Sonyachnogo godinnika ArhitekturaPalmova oranzhereya bula pobudovana z priblizno 600 tonn pudlingovanogo kovanogo zaliza i 120 tonn chavunu vona maye dovzhinu 111 metriv shirinu 29 metriv i 25 metriv zavvishki Pokrita 45000 sklyanih blokiv U hodi kapitalnogo vidnovlennya 1986 1990 pobazhannya sadivnikiv buli vzyati do uvagi naskilki ce mozhlivo Dah golovnogo zalu Dah golovnogo zalu Detal golovnogo zalu Derevopodibna rozgaluzhena zalizna kolona Rododendroni Golovnij zal vid z pivnochi Spiralni shodi Shodi i galereya dlya vidviduvachiv zablokovani Ridkisni rosliniNajstarishim u oranzhereyi ye maslinove derevo yakomu za ocinkoyu vzhe 350 rokiv yake bulo predstavlene Ispaniyeyu na Videnskij mizhnarodnij vistavci sadivnictva u 1974 roci Zhiva kopalina Wollemia nobilis ridkisna roslina sho za mezhami Avstraliyi ridko kultivuyetsya i yaku vidkrili tilki u 1994 roci Avstralijska roslina yaku otrimav Botanichnij sad Videnskogo universitetu u 2004 roci na chest svogo 250 richnogo yuvileyu i yaka z 2005 roku eksponuyetsya u palmovij oranzhereyi Shenbrunna Takozh zaslugovuye uvagi kolekciyi azalij v yakoyi ye roslini vikom bilshe sta rokiv a takozh kolekciya derevopodibnih paporotej 350 richne maslinove derevo Wollemia nobilis zhiva kopalina Amorfofallus yazik diyavola Rododendroni ta kameliyi Palmova oranzhereya u 1883 roci z palmoyu Mariyi Tereziyi Palma Sisi verhivka pokazana trikutnikom Mirna Yukich pid chas posadki Palmi Mirni PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Palmenhaus Wien Schonbrunn nim nim nim archINFORM 1994 d Track Q265049