То́пка, паливник (англ. furnance) — частина (камера згоряння) парогенератора, водогрійного котла чи печі, в якій горить органічне тверде, рідке чи газоподібне паливо і утворюються гарячі димові гази та виділяється зола.
Тепло топкових газів використовують безпосередньо для технологічних або інших цілей (плавлення, сушіння тощо), а також для нагрівання робочого тіла — теплоносія (переважно води або пари), що його потім застосовують у теплообмінних апаратах, парових двигунах тощо.
Конструктивні особливості
До основних частин топки належать пальник (або сукупність пальників) і топкова камера (або топковий простір), де відбувається і закінчується горіння. У деяких топках є топкові екрани (системи сталевих труб, всередині яких рухається вода або пароводяна суміш), застосування яких дає змогу захищати («екранувати») стінки топки від налипання шлаку і впливу високих температур, знижувати температуру димових газів на виході з топки.
Топкова камера (камера згоряння) може мати різні розміри і форму, які проєктуються інженерами-теплотехніками. До основних характеристик камери згоряння належать:
- об'єм камери;
- теплова потужність;
- коефіцієнт корисної дії;
- потужність і склад продуктів згоряння (в тому числі доля механічного і хімічного недопалу, що знижує ККД топки, і доля шкідливих речовин).
Фронтом (передньою стінкою) топки називається сторона, де розташовані завантажувальні дверцята і/або пальники; у деяких топок може бути два фронти один навпроти одного. У протилежній стінці (задній) зазвичай розташовується отвір для виходу продуктів згоряння (в енергетичних котлах має назву «вихідне вікно»); іноді гази видаляються в іншому напрямі, наприклад, вгору.
Принцип роботи
У топкову камеру для забезпечення горіння подається паливо (тверде, рідке чи газоподібне) і окиснювач, звичайно повітря.
В топках парогенераторів продукти згоряння віддають своє тепло теплоносієві, що циркулює по екранних трубах, розміщених на стінках топкової камери.
В пічних технологічних топках тепло димових газів використовується у робочому просторі печі для теплової обробки матеріалів (або виробів).
Класифікація топок
Топки для твердого палива бувають шарового типу (в них горіння протікає частково в шарі палива, частково— в топковому просторі, у киплячому чи циркулюючому киплячому шарі) і камерні (з факельним спалювання або вихровим (циклонним) спалюванням); для рідкого (мазут) і газоподібного палива — лише камерні.
Шарові топки
Шарова топка — топка, у якій горіння твердого палива, завантаженого шаром (зазвичай на колосникову решітку), відбувається у струмені повітря, що пронизує цей шар (переважно знизу вгору).
Топка з нерухомим шаром
Історично це перший тип спалювання палива, що бере початок від освоєння вогню стародавніми людьми у вигляді багаття. Паливо може завантажуватися вручну, через дверцята, або механічно, з бункера. Перед подачею в бункер паливу надається потрібна крупність подрібненням на дробарках, або, навпаки, формуванням паливних гранул (пелет).
За будовою колосникової решітки та характером руху по ній палива топки бувають наступних різновидів:
- з нерухомою колосниковою решіткою і нерухомим шаром палива (в тому числі якщо окремі колосники можуть повертатись або решітка струшується). Використовуються для невеликих парових котлів з продуктивністю до 1—2 т/год пари.
- з шаром палива, що переміщається на нерухомій решітці під дією гравітації. (наприклад, по нахиленій решітці) або шуруючої планки.
- топки шахтового типу, що мають розвинуту за висотою завантажувальну горловину (шахту), у якій відбувається підсушування, розігрівання і часткове виділення летких речовин. У міру згоряння палива вище розташовані підготовлені шари переміщаються в активну зону горіння на колосниковій решітці. Застосовуються переважно для котлів з паропродуктивністю до 6,5 т/год;
- з рухомою решіткою прямого (спереду до заду) або зворотного ходу. Застосовуються для котлів продуктивністю пари до 10…35 т/год і вище. Топки з прямим ходом решітки чутливі до якості палива, що приводить до не повного його згорання.
Топки киплячого шару
За конструктивними особливостями належить до шарових топок, але стан палива в них у зоні горіння суттєво відрізняється. Особливість цього виду топки полягає у тому, що тверде паливо, яке перебуває в зоні горіння перебуває у псевдорозрідженому стані, що має назву «киплячий шар». Він утворюється за певної швидкості потоку повітря, що подається. При проходженні через шар палива потік «розсуває» частинки та збільшує його товщину (в 1,2…1,8 рази), зменшуючи щільність та не маючи спроможності винести частинки за межі шару.
Киплячий шар може бути високотемпературним і низькотемпературним (800—900 °C), нині[] по ряду причин майже завжди використовується другий. Зокрема, в ньому дуже ефективно пригнічується виділення оксидів азоту і можна застосувати занурену поверхню теплообміну, до якої забезпечується високий коефіцієнт тепловіддачі (нагріті частинки палива стикаються з нею безпосередньо, і частина тепла передається не конвекцією, а теплопровідністю).
По мірі вигорання палива дрібні його частинки виносяться у простір топки і там згоряють, при чому температура горіння в киплячому нижньому шарі є нижчою (1000…1200 °C) у порівняння з температурою горіння у щільному шарі. Куски палива (розміром 2…12 мм) у киплячому шарі інтенсивно обдуваються повітрям, що сприяє високій швидкості їх спалювання. Для регулювання температури шару з метою уникнення шлакування можна вводити воду або водяну пару.
Топки киплячого шару не чутливі до якості палива за хімічним складом, але чутливі до однорідності фракційного складу частинок палива та інертної засипки. Горіння в цих топках відбувається інтенсивніше, ніж у звичайних шарових при менших габаритах, однак для них потрібна повітророзподільна решітка й вентилятор більшої продуктивності. До інших недоліків цього типу топок слід віднести:
- винесення до 20—30 % всього вуглецю палива (тому ці топки рекомендують використовувати при можливості допалювання виносу розміром до 1 мм у робочому просторі котла);
- зашлаковування міжсоплового простору і самих сопел повітророзподільчих колосникових решіток при недостатньому динамічному напорі повітря;
- значне абразивне зношування поверхонь теплопередавання, особливо у занурених.
Камерні топки
Камерна топка — топка котла, в якій пиловидне, рідке або газоподібне паливо спалюється у факелі. За способом спалювання палива такі топки поділяються на топки факельного і вихрового спалювання.
Топки факельного спалювання
Факельні топки — це різновид камерних топок.
Принцип факельного способу полягає в тому, що спалювання здійснюється в просторі топки. Рідке паливо форсунками розпорошується на дрібні краплі, а тверде паливо подрібнюється млинами до пилоподібного стану, подається разом з повітрям в топку і спалюється там в підвішеному стані. Позаяк поверхня пилу є більшою за поверхню шматка вугілля, то прогрівання частинок, вихід летких речовин і вигорання коксу відбувається швидше, а значить при однаковій площі поперечного перерізу топки факельного способу забезпечують вищу теплову потужність.
Топки з вихровим (циклонним) спалюванням
Вихрова топка — камерна топка з багатократною циркуляцією паливо-повітряної суміші, яка досягається спеціальною формою стінок топки, компоновкою пальників та способом передачі палива та повітря.
У топках цієї конструкції спалюється дроблене тверде паливо (куски 5…10 мм). Перевага — зниження затрат (у порівнянні з твердопаливними факельними топками) на подрібнення палива, але застосовується порівняно рідко через складність конструкції.
Класифікація камерних топок за конфігурацією топкового простору
За конфігурацією топкового простору розрізняють:
- відкриті топки з твердим шлаковидаленням, рідинним шлаковидаленням і газово-мазутні. Всі відкриті топки мають горизонтальний поперечний переріз у вигляді прямокутника. Їх, також, називають топками призматичного типу. У верхній частині топки часто виконується аеродинамічний виступ, що служить для покращення аеродинамічної картини на виході з топки.
- напіввідкриті топки з рідинним шлаковидаленням і газово-мазутні.
- двокамерні і трикамерні топки з рідинним шлаковидаленням, рідше, газово-мазутні. Відрізняльною ознакою двокамерних топок є шлаковловлювальний пучок. Зазвичай це випарна поверхня нагріву з труб більшого діаметра, які зовні покриті карборундовою обмазкою. Шлаковловлювальний пучок необхідний для збільшення коефіцієнта шлаковидалення (для двокамерних топок він становить 0,4). Для цього пучка доводиться використовувати випарну поверхню нагріву, тому він працює в зоні високих температур (1500…1600 °C) і його необхідно охолоджувати.
Класифікація камерних газово-мазутних топок за компонуванням пальників
За способом компонування пальників розрізняють топки:
- з фронтальним компонуванням (пальники можуть розташовуватися в 1..5 ярусів);
- із зустрічним компонуванням (пальники можуть розташовуватися в 1..5 ярусів);
- із зустрічно-зміщеним компонуванням (пальники можуть розташовуватися в 1..2 яруси);
- з тангенціальним компонуванням. Використовується при твердому і рідкому шлаковидаленні. Осі пальників в ярусі розташовані по дотичній до умовного кола діаметром Dy (залежить від виду шлаковидалення). Топка найчастіше близька до квадратної. У ярусі може бути 4, 6, 8 пальників (пальники можуть розташовуватися в 1..5 ярусів);
- з подовим компонуванням (використовується лише у газово-мазутних топках);
- із стельовим компонуванням (в інверторних котлах);
- із L-подібним компонуванням.
Знайшли широке застосування фронтальне, зустрічне і тангенціальне компонування. Зустрічне і тангенціальне компонування зустрічаються на котлах будь-якої паропродуктивності при спалюванні газу, мазуту та інших видів палив з будь-яким шлаковидаленням. Фронтальне компонування використовується на котлах продуктивністю D≤320 т/год при спалюванні газу, мазуту і твердих палив з твердим шлаковидаленням. Решта видів зустрічаються рідко.
Див. також
Примітки
- ДСТУ 2369-94
- Зах Р. Г. Топочные устройства // Котельные установки. — М. : Энергия, 1968. — С. 53—75.
- Двойнишников В. А. и др. Конструкция и расчёт котлов и котельных установок: Учебник для техникумов по специальности «Котлостроение» / В. А. Двойнишников, Л. В. Деев, М. А. Изюмов. — М. : Машиностроение, 1988. — 264 с. — .
- Лейкин В. З. (12 грудня 2006). «Кипящий слой» решает проблемы и энергетики, и экологии. «Независимая газета». Архів оригіналу за 14 лютого 2012. Процитовано 16 січня 2015.
Джерела
- ДСТУ 2369-94 Котли опалювальні водогрійні. Терміни та визначення.
- Енергетика: історія, сучасність і майбутнє. Кн. 2 : Пізнання й досвід — шлях до сучасної енергетики [ 23 листопада 2016 у Wayback Machine.] / Є. Т. Базеєв, Г. Б. Варламов, І. А. Вольчин, С. В. Казансьський, Л. О. Кесова; Наук. ред. Ю. О. Ландау, І. Я. Сігал, С. В. Дубовськой.- 2013.- 326 с. —
- Кнорре Г. Ф. Топочные процессы / Г. Ф. Кнорре ; ред.: Г. Е. Холодовский, В. Ф. Рау. — 2-е изд., перераб. и доп. — Л. ; М. : Госэнергоиздат, 1959. — 119 с.
- Маршак Ю. Л. Топочные устройства с вертикальными циклонными предтопками / Ю. Л. Маршак. — М. ; Л. : Энергия, 1966. — 320 с.
- Мурзаков В. В. Основы теории и практики сжигания газа в паровых котлах / В. В. Мурзаков. — 2-е изд., доп. — М. : Энергия, 1969. — 464 с.
- Спейшер, В. А. Повышение эффективности использования газа и мазута в энергетических установках / В. А. Спейшер, А. Д. Горбаненко. — М. : Энергоатомиздат, 1991. — 183 с. — (Экономика топлива и электроэнергии).
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Топка |
- «Топка» [ 16 січня 2015 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- «Топка» [ 16 січня 2015 у Wayback Machine.] в Академічному тлумачному словнику української мови в 11 томах. Т. 10, С. 196.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
To pka palivnik angl furnance chastina kamera zgoryannya parogeneratora vodogrijnogo kotla chi pechi v yakij gorit organichne tverde ridke chi gazopodibne palivo i utvoryuyutsya garyachi dimovi gazi ta vidilyayetsya zola Rozriz parovoznoyi topki Shema parovoznoyi topki U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Topka znachennya Teplo topkovih gaziv vikoristovuyut bezposeredno dlya tehnologichnih abo inshih cilej plavlennya sushinnya tosho a takozh dlya nagrivannya robochogo tila teplonosiya perevazhno vodi abo pari sho jogo potim zastosovuyut u teploobminnih aparatah parovih dvigunah tosho Konstruktivni osoblivostiDo osnovnih chastin topki nalezhat palnik abo sukupnist palnikiv i topkova kamera abo topkovij prostir de vidbuvayetsya i zakinchuyetsya gorinnya U deyakih topkah ye topkovi ekrani sistemi stalevih trub vseredini yakih ruhayetsya voda abo parovodyana sumish zastosuvannya yakih daye zmogu zahishati ekranuvati stinki topki vid nalipannya shlaku i vplivu visokih temperatur znizhuvati temperaturu dimovih gaziv na vihodi z topki Topkova kamera kamera zgoryannya mozhe mati rizni rozmiri i formu yaki proyektuyutsya inzhenerami teplotehnikami Do osnovnih harakteristik kameri zgoryannya nalezhat ob yem kameri teplova potuzhnist koeficiyent korisnoyi diyi potuzhnist i sklad produktiv zgoryannya v tomu chisli dolya mehanichnogo i himichnogo nedopalu sho znizhuye KKD topki i dolya shkidlivih rechovin Frontom perednoyu stinkoyu topki nazivayetsya storona de roztashovani zavantazhuvalni dvercyata i abo palniki u deyakih topok mozhe buti dva fronti odin navproti odnogo U protilezhnij stinci zadnij zazvichaj roztashovuyetsya otvir dlya vihodu produktiv zgoryannya v energetichnih kotlah maye nazvu vihidne vikno inodi gazi vidalyayutsya v inshomu napryami napriklad vgoru Princip robotiU topkovu kameru dlya zabezpechennya gorinnya podayetsya palivo tverde ridke chi gazopodibne i okisnyuvach zvichajno povitrya V topkah parogeneratoriv produkti zgoryannya viddayut svoye teplo teplonosiyevi sho cirkulyuye po ekrannih trubah rozmishenih na stinkah topkovoyi kameri V pichnih tehnologichnih topkah teplo dimovih gaziv vikoristovuyetsya u robochomu prostori pechi dlya teplovoyi obrobki materialiv abo virobiv Klasifikaciya topokTopki dlya tverdogo paliva buvayut sharovogo tipu v nih gorinnya protikaye chastkovo v shari paliva chastkovo v topkovomu prostori u kiplyachomu chi cirkulyuyuchomu kiplyachomu shari i kamerni z fakelnim spalyuvannya abo vihrovim ciklonnim spalyuvannyam dlya ridkogo mazut i gazopodibnogo paliva lishe kamerni Sharovi topki Konstruktivna shema sharovoyi topki z ruhomoyu kolosnikovoyu reshitkoyu Sharova topka topka u yakij gorinnya tverdogo paliva zavantazhenogo sharom zazvichaj na kolosnikovu reshitku vidbuvayetsya u strumeni povitrya sho pronizuye cej shar perevazhno znizu vgoru Topka z neruhomim sharom Div takozh Topki z gorizontalnimi i pohilimi gratami Istorichno ce pershij tip spalyuvannya paliva sho bere pochatok vid osvoyennya vognyu starodavnimi lyudmi u viglyadi bagattya Palivo mozhe zavantazhuvatisya vruchnu cherez dvercyata abo mehanichno z bunkera Pered podacheyu v bunker palivu nadayetsya potribna krupnist podribnennyam na drobarkah abo navpaki formuvannyam palivnih granul pelet Za budovoyu kolosnikovoyi reshitki ta harakterom ruhu po nij paliva topki buvayut nastupnih riznovidiv z neruhomoyu kolosnikovoyu reshitkoyu i neruhomim sharom paliva v tomu chisli yaksho okremi kolosniki mozhut povertatis abo reshitka strushuyetsya Vikoristovuyutsya dlya nevelikih parovih kotliv z produktivnistyu do 1 2 t god pari z sharom paliva sho peremishayetsya na neruhomij reshitci pid diyeyu gravitaciyi napriklad po nahilenij reshitci abo shuruyuchoyi planki topki shahtovogo tipu sho mayut rozvinutu za visotoyu zavantazhuvalnu gorlovinu shahtu u yakij vidbuvayetsya pidsushuvannya rozigrivannya i chastkove vidilennya letkih rechovin U miru zgoryannya paliva vishe roztashovani pidgotovleni shari peremishayutsya v aktivnu zonu gorinnya na kolosnikovij reshitci Zastosovuyutsya perevazhno dlya kotliv z paroproduktivnistyu do 6 5 t god z ruhomoyu reshitkoyu pryamogo speredu do zadu abo zvorotnogo hodu Zastosovuyutsya dlya kotliv produktivnistyu pari do 10 35 t god i vishe Topki z pryamim hodom reshitki chutlivi do yakosti paliva sho privodit do ne povnogo jogo zgorannya Topki kiplyachogo sharu Za konstruktivnimi osoblivostyami nalezhit do sharovih topok ale stan paliva v nih u zoni gorinnya suttyevo vidriznyayetsya Osoblivist cogo vidu topki polyagaye u tomu sho tverde palivo yake perebuvaye v zoni gorinnya perebuvaye u psevdorozridzhenomu stani sho maye nazvu kiplyachij shar Vin utvoryuyetsya za pevnoyi shvidkosti potoku povitrya sho podayetsya Pri prohodzhenni cherez shar paliva potik rozsuvaye chastinki ta zbilshuye jogo tovshinu v 1 2 1 8 razi zmenshuyuchi shilnist ta ne mayuchi spromozhnosti vinesti chastinki za mezhi sharu Kiplyachij shar mozhe buti visokotemperaturnim i nizkotemperaturnim 800 900 C nini koli po ryadu prichin majzhe zavzhdi vikoristovuyetsya drugij Zokrema v nomu duzhe efektivno prignichuyetsya vidilennya oksidiv azotu i mozhna zastosuvati zanurenu poverhnyu teploobminu do yakoyi zabezpechuyetsya visokij koeficiyent teploviddachi nagriti chastinki paliva stikayutsya z neyu bezposeredno i chastina tepla peredayetsya ne konvekciyeyu a teploprovidnistyu Po miri vigorannya paliva dribni jogo chastinki vinosyatsya u prostir topki i tam zgoryayut pri chomu temperatura gorinnya v kiplyachomu nizhnomu shari ye nizhchoyu 1000 1200 C u porivnyannya z temperaturoyu gorinnya u shilnomu shari Kuski paliva rozmirom 2 12 mm u kiplyachomu shari intensivno obduvayutsya povitryam sho spriyaye visokij shvidkosti yih spalyuvannya Dlya regulyuvannya temperaturi sharu z metoyu uniknennya shlakuvannya mozhna vvoditi vodu abo vodyanu paru Topki kiplyachogo sharu ne chutlivi do yakosti paliva za himichnim skladom ale chutlivi do odnoridnosti frakcijnogo skladu chastinok paliva ta inertnoyi zasipki Gorinnya v cih topkah vidbuvayetsya intensivnishe nizh u zvichajnih sharovih pri menshih gabaritah odnak dlya nih potribna povitrorozpodilna reshitka j ventilyator bilshoyi produktivnosti Do inshih nedolikiv cogo tipu topok slid vidnesti vinesennya do 20 30 vsogo vuglecyu paliva tomu ci topki rekomenduyut vikoristovuvati pri mozhlivosti dopalyuvannya vinosu rozmirom do 1 mm u robochomu prostori kotla zashlakovuvannya mizhsoplovogo prostoru i samih sopel povitrorozpodilchih kolosnikovih reshitok pri nedostatnomu dinamichnomu napori povitrya znachne abrazivne znoshuvannya poverhon teploperedavannya osoblivo u zanurenih Kamerni topki Kamerna topka topka kotla v yakij pilovidne ridke abo gazopodibne palivo spalyuyetsya u fakeli Za sposobom spalyuvannya paliva taki topki podilyayutsya na topki fakelnogo i vihrovogo spalyuvannya Topki fakelnogo spalyuvannya Fakelni topki ce riznovid kamernih topok Princip fakelnogo sposobu polyagaye v tomu sho spalyuvannya zdijsnyuyetsya v prostori topki Ridke palivo forsunkami rozporoshuyetsya na dribni krapli a tverde palivo podribnyuyetsya mlinami do pilopodibnogo stanu podayetsya razom z povitryam v topku i spalyuyetsya tam v pidvishenomu stani Pozayak poverhnya pilu ye bilshoyu za poverhnyu shmatka vugillya to progrivannya chastinok vihid letkih rechovin i vigorannya koksu vidbuvayetsya shvidshe a znachit pri odnakovij ploshi poperechnogo pererizu topki fakelnogo sposobu zabezpechuyut vishu teplovu potuzhnist Topki z vihrovim ciklonnim spalyuvannyam Vihrova topka kamerna topka z bagatokratnoyu cirkulyaciyeyu palivo povitryanoyi sumishi yaka dosyagayetsya specialnoyu formoyu stinok topki komponovkoyu palnikiv ta sposobom peredachi paliva ta povitrya U topkah ciyeyi konstrukciyi spalyuyetsya droblene tverde palivo kuski 5 10 mm Perevaga znizhennya zatrat u porivnyanni z tverdopalivnimi fakelnimi topkami na podribnennya paliva ale zastosovuyetsya porivnyano ridko cherez skladnist konstrukciyi Klasifikaciya kamernih topok za konfiguraciyeyu topkovogo prostoru Za konfiguraciyeyu topkovogo prostoru rozriznyayut vidkriti topki z tverdim shlakovidalennyam ridinnim shlakovidalennyam i gazovo mazutni Vsi vidkriti topki mayut gorizontalnij poperechnij pereriz u viglyadi pryamokutnika Yih takozh nazivayut topkami prizmatichnogo tipu U verhnij chastini topki chasto vikonuyetsya aerodinamichnij vistup sho sluzhit dlya pokrashennya aerodinamichnoyi kartini na vihodi z topki napivvidkriti topki z ridinnim shlakovidalennyam i gazovo mazutni dvokamerni i trikamerni topki z ridinnim shlakovidalennyam ridshe gazovo mazutni Vidriznyalnoyu oznakoyu dvokamernih topok ye shlakovlovlyuvalnij puchok Zazvichaj ce viparna poverhnya nagrivu z trub bilshogo diametra yaki zovni pokriti karborundovoyu obmazkoyu Shlakovlovlyuvalnij puchok neobhidnij dlya zbilshennya koeficiyenta shlakovidalennya dlya dvokamernih topok vin stanovit 0 4 Dlya cogo puchka dovoditsya vikoristovuvati viparnu poverhnyu nagrivu tomu vin pracyuye v zoni visokih temperatur 1500 1600 C i jogo neobhidno oholodzhuvati Klasifikaciya kamernih gazovo mazutnih topok za komponuvannyam palnikiv Za sposobom komponuvannya palnikiv rozriznyayut topki z frontalnim komponuvannyam palniki mozhut roztashovuvatisya v 1 5 yarusiv iz zustrichnim komponuvannyam palniki mozhut roztashovuvatisya v 1 5 yarusiv iz zustrichno zmishenim komponuvannyam palniki mozhut roztashovuvatisya v 1 2 yarusi z tangencialnim komponuvannyam Vikoristovuyetsya pri tverdomu i ridkomu shlakovidalenni Osi palnikiv v yarusi roztashovani po dotichnij do umovnogo kola diametrom Dy zalezhit vid vidu shlakovidalennya Topka najchastishe blizka do kvadratnoyi U yarusi mozhe buti 4 6 8 palnikiv palniki mozhut roztashovuvatisya v 1 5 yarusiv z podovim komponuvannyam vikoristovuyetsya lishe u gazovo mazutnih topkah iz stelovim komponuvannyam v invertornih kotlah iz L podibnim komponuvannyam Znajshli shiroke zastosuvannya frontalne zustrichne i tangencialne komponuvannya Zustrichne i tangencialne komponuvannya zustrichayutsya na kotlah bud yakoyi paroproduktivnosti pri spalyuvanni gazu mazutu ta inshih vidiv paliv z bud yakim shlakovidalennyam Frontalne komponuvannya vikoristovuyetsya na kotlah produktivnistyu D 320 t god pri spalyuvanni gazu mazutu i tverdih paliv z tverdim shlakovidalennyam Reshta vidiv zustrichayutsya ridko Div takozhKamera zgoryannya Parovij kotelPrimitkiDSTU 2369 94 Zah R G Topochnye ustrojstva Kotelnye ustanovki M Energiya 1968 S 53 75 Dvojnishnikov V A i dr Konstrukciya i raschyot kotlov i kotelnyh ustanovok Uchebnik dlya tehnikumov po specialnosti Kotlostroenie V A Dvojnishnikov L V Deev M A Izyumov M Mashinostroenie 1988 264 s ISBN 5 217 00078 3 Lejkin V Z 12 grudnya 2006 Kipyashij sloj reshaet problemy i energetiki i ekologii Nezavisimaya gazeta Arhiv originalu za 14 lyutogo 2012 Procitovano 16 sichnya 2015 DzherelaDSTU 2369 94 Kotli opalyuvalni vodogrijni Termini ta viznachennya Energetika istoriya suchasnist i majbutnye Kn 2 Piznannya j dosvid shlyah do suchasnoyi energetiki 23 listopada 2016 u Wayback Machine Ye T Bazeyev G B Varlamov I A Volchin S V Kazansskij L O Kesova Nauk red Yu O Landau I Ya Sigal S V Dubovskoj 2013 326 s ISBN 966 8163 11 7 Knorre G F Topochnye processy G F Knorre red G E Holodovskij V F Rau 2 e izd pererab i dop L M Gosenergoizdat 1959 119 s Marshak Yu L Topochnye ustrojstva s vertikalnymi ciklonnymi predtopkami Yu L Marshak M L Energiya 1966 320 s Murzakov V V Osnovy teorii i praktiki szhiganiya gaza v parovyh kotlah V V Murzakov 2 e izd dop M Energiya 1969 464 s Spejsher V A Povyshenie effektivnosti ispolzovaniya gaza i mazuta v energeticheskih ustanovkah V A Spejsher A D Gorbanenko M Energoatomizdat 1991 183 s Ekonomika topliva i elektroenergii PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Topka Topka 16 sichnya 2015 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Topka 16 sichnya 2015 u Wayback Machine v Akademichnomu tlumachnomu slovniku ukrayinskoyi movi v 11 tomah T 10 S 196