Палаццо Борґезе італ Palazzo Borghese палац у Римі головна резиденція родини Борґезе Палац називають il Cembalo клавесин

Палаццо Борґезе (італ. Palazzo Borghese) — палац у Римі, головна резиденція родини Борґезе. Палац називають «il Cembalo» (клавесин) через його незвичайний план, у формі неправильної трапеції.

Палаццо Борґезе




41°54′13″ пн. ш. 12°28′35″ сх. д. / 41.90388611002777708° пн. ш. 12.47649444002777841° сх. д.Координати: 41°54′13″ пн. ш. 12°28′35″ сх. д. / 41.90388611002777708° пн. ш. 12.47649444002777841° сх. д.
Тип	палаццо
Країна	Італія
Розташування	місто Рим
Архітектурний стиль	маньєризм
Архітектор	Джакомо да Віньола
Будівництво	XVII століття — XVIII століття
Власник	Борґезе
Адреса	^d
Палаццо Борґезе (Італія)

Палаццо Борґезе у Вікісховищі

Перший поверх палацу з 1947 року займає Посольство Іспанії.

Історія

Фасад, що виходить до річки Тібр, архітектор Карло Райнальді

Будівництво палацу розпочато для монсеньйора Томмазо дель-Джильо у 1561 році за проєктом архітектора Джакомо да Віньоли. На момент смерті дель Джильо у 1578 році, будівництво палацу було завершено, але не було даху. Палац залишалась без даху до тих пір, поки спадкоємці не домовилися про його продаж у 1586 році іспанському кардиналу , який у 1590 році поручив архітектору розширити палац і влаштувати дах. Після смерті Лонгі в 1591 році, роботу продовжив архітектор , який отримав замовлення від кардинала Шипіоне Борґезе на користь нового власника, кардинала Камілло Борґезе (майбутнього Папи Павла V), і роботи тривали до 1613 року. Будівництво палацу було завершено архітекторами Карло Мадерно і , а після 1670 року палац розширювався архітектором Карло Райнальді.

Внутрішнє подвір'я, створене , має дуговидну неправильну форму і вважається визначною пам'яткою палацу, з його колонами, фонтанами, статуями і «секретним садом».

Фасад, що виходить на , тепер посольство Іспанії

Головний вхід до палацу — на вулиці Фонтанелла ді Борґезе. Західне крило палацу виходить на , з видом на Тибр, і має невеликий двоповерховий фасад з невеликим балконом, який називають «клавішею клавесина».

У палаці раніше була колекція живопису, яка займала 12 великих залів на першому поверсі. Серед інших творів там були: «Покладення в труну» Рафаеля, «Полювання Діани» та «Сибілла Куманська» Доменікіно, твори Караваджо і Доссо Доссі, «Викрадення Європи» Джузеппе Чезарі, Мадонни Франческо Франча, Лоренцо ді Креді, Андреа дель Сарто, Лоренцо Лотто, Джуліо Романо, Даная Корреджо, твори Тіціана «Навчання любові» і «Любов небесна і Любов земна», твори Ван Дейка «Христос на хресті» і «Покладення в труну». Нині ці твори в Галереї Борґезе, після їх перенесення туди в 1891 році.

У третьому залі першого поверху розміщена фреска «Народження Венери», , створена між 1771 і 1772 роками. На піку своєї кар'єри, Лапіс був частиною великої групи художників, відібраних кардиналом та його братом принцом для роботи над палацом. Ескіз «Народження Венери» зберігається в Національній галереї старовинного мистецтва в Палаццо Барберіні.

Примітки

Cristiano Marchegiani Rainaldi, Carlo / Dizionario Biografico degli Italiani — Volume 86, 2016 (італ.)
Vittorio Sgarbi Roma — Dal Rinascimento ai nostri giorni in: Dizionario dei Monumenti italiani e dei loro autori, P. 263 (італ.)
Elisabetta Ticca Cortili Aperti 2017. Palazzi storici di Roma. Cortili da scoprire, a cura di Patrizio Mario Mergè, Roma, A.D.S.I. Sezione Lazio, 2017, pp. 24-25. (італ.)
Giorgio Carpaneto I palazzi di Roma, P. 79 (італ.)
Alberto Mazzacchera L'esordio profano di Gaetano Lapis, Accademia Raffaello, Урбіно, 2015, pp. 91-108 (італ.)

Література

Alberto Mazzacchera L'esordio profano di Gaetano Lapis, in «Atti e studi — Accademia Raffaello», XIV, 2015, 1/2, pp. 91-108, ISSN 2039-0475 (італ.)
Heinz-Joachim Fischer Rom. Zweieinhalb Jahrtausende Geschichte, Kunst und Kultur der Ewigen Stadt, Кельн, DuMont Buchverlag, 2001 (нім.)
Anton Henze Kunstführer Rom, Штутгарт, Philipp Reclam GmbH, 1994 (нім.)
Vittorio Sgarbi Roma — Dal Rinascimento ai nostri giorni, in Dizionario dei Monumenti italiani e dei loro autori, Мілан, Bompiani, 1991, (італ.)
Giorgio Carpaneto I palazzi di Roma, Рим, Newton-Compton, 1993, (італ.)

[Rainaldi-1] Cristiano Marchegiani Rainaldi, Carlo / Dizionario Biografico degli Italiani — Volume 86, 2016 (італ.)

[2] Vittorio Sgarbi Roma — Dal Rinascimento ai nostri giorni in: Dizionario dei Monumenti italiani e dei loro autori, P. 263 (італ.)

[3] Elisabetta Ticca Cortili Aperti 2017. Palazzi storici di Roma. Cortili da scoprire, a cura di Patrizio Mario Mergè, Roma, A.D.S.I. Sezione Lazio, 2017, pp. 24-25. (італ.)

[4] Giorgio Carpaneto I palazzi di Roma, P. 79 (італ.)

[5] Alberto Mazzacchera L'esordio profano di Gaetano Lapis, Accademia Raffaello, Урбіно, 2015, pp. 91-108 (італ.)