Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шенбрунн (нім. Schloß Schönbrunn «Палац Шенбрунн») — палацовий комплекс у столиці Австрії місті Відні, одна з найвизначніших архітектурних споруд австрійського бароко (архітектор — Йоган Бернгард Фішер фон Ерлах).
| Палаци і сади Шенбрунна | |
|---|---|
| Palace and Gardens of Schönbrunn | |
| Світова спадщина | |
 | |
| 48°11′04″ пн. ш. 16°18′43″ сх. д. / 48.18444° пн. ш. 16.31194° сх. д. | |
| Країна |  Австрія |
| Тип | Культурний |
| (Критерії) | i, iv |
| Об'єкт № | 786 |
| Регіон | Європа і Північна Америка |
| Зареєстровано: | 1996 (20 сесія) |
  | |
 Шенбрунн у Вікісховищі | |
Шенбрунн здебільшого був літньою резиденцією імператорської родини Габсбургів, у 1830 році тут народився майбутній імператор Франц Йосиф I. Від проголошення Австрійської республіки (1918), як одна з найвизначніших пам'яток Відня та Австрії, відкритий для відвідання загалом.
Опис
Подібно до решти заміських резиденцій інших правителів (Версаль, Петергоф) Шенбрунн — це ансамбль, що об'єднує архітектуру та природу, де парк стає продовженням палацових споруд.
Гідний уваги інтер'єр — 1441 апартамент, частково доступний для огляду.
В одному з найпишніших приміщень палацу — Дзеркальній залі — шестирічний Моцарт грав для Йосифа II та його двору.
Так звана «мільйонна вітальня» є перлиною рококо — її прикрашають панно з китайського рожевого дерева з дорогоцінними перськими й індійськими мініатюрами, обрамленими позолоченими рамами. У Великій галереї, де сьогодні проходять особливо урочисті прийоми, танцював колись Віденський конгрес.
Крім власне палацу, до комплексу входить французький парк з підстриженими деревами, прикрашений численними скульптурами міфологічних персонажів і увінчаний біля підніжжя горба фонтаном Нептуна.
У парку працює палацовий літній театр, де проходять музичні спектаклі і концерти. На території парку також розмістились нині декілька музеїв, зокрема, Будинок пальм — скло-металева конструкція, створена у 1883 році, та Зоопарк — наступник імперського звіринцю, що вважається найдавнішим зоопарком не лише в країні, а й у Європі та світі.
На пагорбі біля палацу підноситься тріумфальна арка Ґлорієтт (або Ґлорієтта).
У Шенбрунні знаходилась відома скульптурна майстерня, твори якої розходилися імперією. Так, скульптури левів, що прикрасили вхід Порохової вежі у місті Львів (будинок архітекторів нині), походять з цієї майстерні. Їх первісне розташування — мавзолей родини Міллер в селі Зимна Вода, що на околиці сучасного Львова.
З історії палацу
Історія палацу Шенбрунн почалася в 1559 році, коли Максиміліан II придбав ділянку землі, на якій містився млин Каттенбург. За наказом правителя споруду переобладнали на мисливський будиночок «Шенбрунн» (досл.: «прекрасне джерело»), названий так кайзером Маттіасом, якого коронували в 1612 році. За повідомленнями з хронік, у перші ж дні свого правління він начебто пішов полювати й відкрив джерело з чистою водою, відтак місцину, де це відбувалось, було названо Шенбрунн.
Мисливський будиночок був зруйнований під час турецької облоги Відня 1683 року. А 1692 року кайзер Леопольд I вирішив побудувати для свого сина Йосифа літню резиденцію і доручив виконання цього завдання своєму улюбленому архітекторові Бернхарду Фішеру фон Ерлаху, відомому будівничому доби бароко, котрий, зокрема, зробив вагомий внесок у формування архітектурного обличчя Відня.
Фішер фон Ерлах розробив грандіозний проєкт, що мав на меті перевершити Версаль — він хотів побудувати палац на пагорбі, підкресливши тим самим виняткове становище монарха, а від палацу мали спускатися сходи з пандусами. Однак, через фінансову скруту такий проєкт не вдалося реалізувати. Замість того, заклали парк, завершенням якого став палац, а на пагорбі спорудили Ґлорієтт — тріумфальну арку на честь перемоги над прусським королем Фрідріхом II (битва 1757 року при Коліні). Будівництво власне палацу було розпочато 1696 року, а завершено — в 1713 році.
Під час правління Марії Терезії, яка дуже любила Шенбрунн і жила в ньому з чоловіком імператором та 16 дітьми, будівля була перебудована архітектором Ніколаусом Пакассі. Коли війська Наполеона окупували Відень, в Шенбрунні знаходився штаб імператора.
У 2-й половині ХХ століття в Шенбрунні було відкрито виставку екіпажів, де експонуються карети, сани, паланкіни, портшези. В центрі колекції — позолочена, пишно оздоблена імперська карета завважки 4 тонни, яку в дні коронацій запрягали вісьмома кіньми.
У грудні 1996 року на 20-й сесії Комітету Світової спадщини Шенбрунн було включено у Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО — як сам палац, так і парк з його численними фонтанами і статуями, Ґлорієттою та Римськими руїнами, пальмовою оранжереєю, а також найстарішим у світі Шенбруннським зоопарком.
Див. також
Джерела і посилання
- Офіційна вебсторінка Палацу Шенбрунн [ 4 травня 2007 у Wayback Machine.] (нім.) (англ.) (фр.) (італ.)
- Шенбрунн на tur.lviv.ua[недоступне посилання з серпня 2019]
- Шенбрунн на www.algol.com.ua [ 5 червня 2015 у Wayback Machine.]
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shenbrunn nim Schloss Schonbrunn Palac Shenbrunn palacovij kompleks u stolici Avstriyi misti Vidni odna z najviznachnishih arhitekturnih sporud avstrijskogo baroko arhitektor Jogan Berngard Fisher fon Erlah Palaci i sadi ShenbrunnaPalace and Gardens of Schonbrunn Svitova spadshina48 11 04 pn sh 16 18 43 sh d 48 18444 pn sh 16 31194 sh d 48 18444 16 31194Krayina AvstriyaTipKulturnijKriteriyii ivOb yekt 786RegionYevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 1996 20 sesiya Roztashuvannya na karti Avstriyi Shenbrunn u Vikishovishi Shenbrunn zdebilshogo buv litnoyu rezidenciyeyu imperatorskoyi rodini Gabsburgiv u 1830 roci tut narodivsya majbutnij imperator Franc Josif I Vid progoloshennya Avstrijskoyi respubliki 1918 yak odna z najviznachnishih pam yatok Vidnya ta Avstriyi vidkritij dlya vidvidannya zagalom OpisPodibno do reshti zamiskih rezidencij inshih praviteliv Versal Petergof Shenbrunn ce ansambl sho ob yednuye arhitekturu ta prirodu de park staye prodovzhennyam palacovih sporud Vid na palacovij kompleks i misto z Gloriyetti Gidnij uvagi inter yer 1441 apartament chastkovo dostupnij dlya oglyadu V odnomu z najpishnishih primishen palacu Dzerkalnij zali shestirichnij Mocart grav dlya Josifa II ta jogo dvoru Tak zvana miljonna vitalnya ye perlinoyu rokoko yiyi prikrashayut panno z kitajskogo rozhevogo dereva z dorogocinnimi perskimi j indijskimi miniatyurami obramlenimi pozolochenimi ramami U Velikij galereyi de sogodni prohodyat osoblivo urochisti prijomi tancyuvav kolis Videnskij kongres Krim vlasne palacu do kompleksu vhodit francuzkij park z pidstrizhenimi derevami prikrashenij chislennimi skulpturami mifologichnih personazhiv i uvinchanij bilya pidnizhzhya gorba fontanom Neptuna U parku pracyuye palacovij litnij teatr de prohodyat muzichni spektakli i koncerti Na teritoriyi parku takozh rozmistilis nini dekilka muzeyiv zokrema Budinok palm sklo metaleva konstrukciya stvorena u 1883 roci ta Zoopark nastupnik imperskogo zvirincyu sho vvazhayetsya najdavnishim zooparkom ne lishe v krayini a j u Yevropi ta sviti Na pagorbi bilya palacu pidnositsya triumfalna arka Gloriyett abo Gloriyetta U Shenbrunni znahodilas vidoma skulpturna majsternya tvori yakoyi rozhodilisya imperiyeyu Tak skulpturi leviv sho prikrasili vhid Porohovoyi vezhi u misti Lviv budinok arhitektoriv nini pohodyat z ciyeyi majsterni Yih pervisne roztashuvannya mavzolej rodini Miller v seli Zimna Voda sho na okolici suchasnogo Lvova Z istoriyi palacuIstoriya palacu Shenbrunn pochalasya v 1559 roci koli Maksimilian II pridbav dilyanku zemli na yakij mistivsya mlin Kattenburg Za nakazom pravitelya sporudu pereobladnali na mislivskij budinochok Shenbrunn dosl prekrasne dzherelo nazvanij tak kajzerom Mattiasom yakogo koronuvali v 1612 roci Za povidomlennyami z hronik u pershi zh dni svogo pravlinnya vin nachebto pishov polyuvati j vidkriv dzherelo z chistoyu vodoyu vidtak miscinu de ce vidbuvalos bulo nazvano Shenbrunn Mislivskij budinochok buv zrujnovanij pid chas tureckoyi oblogi Vidnya 1683 roku A 1692 roku kajzer Leopold I virishiv pobuduvati dlya svogo sina Josifa litnyu rezidenciyu i doruchiv vikonannya cogo zavdannya svoyemu ulyublenomu arhitektorovi Bernhardu Fisheru fon Erlahu vidomomu budivnichomu dobi baroko kotrij zokrema zrobiv vagomij vnesok u formuvannya arhitekturnogo oblichchya Vidnya Shenbrunn na kartini Kanaletto 1758 61 Fisher fon Erlah rozrobiv grandioznij proyekt sho mav na meti perevershiti Versal vin hotiv pobuduvati palac na pagorbi pidkreslivshi tim samim vinyatkove stanovishe monarha a vid palacu mali spuskatisya shodi z pandusami Odnak cherez finansovu skrutu takij proyekt ne vdalosya realizuvati Zamist togo zaklali park zavershennyam yakogo stav palac a na pagorbi sporudili Gloriyett triumfalnu arku na chest peremogi nad prusskim korolem Fridrihom II bitva 1757 roku pri Kolini Budivnictvo vlasne palacu bulo rozpochato 1696 roku a zaversheno v 1713 roci Pid chas pravlinnya Mariyi Tereziyi yaka duzhe lyubila Shenbrunn i zhila v nomu z cholovikom imperatorom ta 16 ditmi budivlya bula perebudovana arhitektorom Nikolausom Pakassi Koli vijska Napoleona okupuvali Viden v Shenbrunni znahodivsya shtab imperatora U 2 j polovini HH stolittya v Shenbrunni bulo vidkrito vistavku ekipazhiv de eksponuyutsya kareti sani palankini portshezi V centri kolekciyi pozolochena pishno ozdoblena imperska kareta zavvazhki 4 tonni yaku v dni koronacij zapryagali vismoma kinmi U grudni 1996 roku na 20 j sesiyi Komitetu Svitovoyi spadshini Shenbrunn bulo vklyucheno u Spisok ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO yak sam palac tak i park z jogo chislennimi fontanami i statuyami Gloriyettoyu ta Rimskimi ruyinami palmovoyu oranzhereyeyu a takozh najstarishim u sviti Shenbrunnskim zooparkom Div takozhShenbrunnskij mirDzherela i posilannyaOficijna vebstorinka Palacu Shenbrunn 4 travnya 2007 u Wayback Machine nim angl fr ital Shenbrunn na tur lviv ua nedostupne posilannya z serpnya 2019 Shenbrunn na www algol com ua 5 chervnya 2015 u Wayback Machine Primitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku