Палац Тизенга́узів (лит. Tyzenhauzų rūmai), палац Фіттингофів (лит. Fitinhofų rūmai) — триповерховий палац раннього класицизму у Старому місті Вільнюса на розі вулиць Вокечю і Траку (Vokiečių g. 28 / Trakų g. 17). Вирізняється масивністю та декоративними елементами фризу, характерними для XVIII ст. Пам'ятка архітектури республіканського значення (AtR 49); код 755 у Регістрі культурних цінностей Литовської Республіки.
Палац Тизенгаузів | ||||
---|---|---|---|---|
Палац Тизенгаузів | ||||
54°40′48″ пн. ш. 25°16′56″ сх. д. / 54.68020000002777437° пн. ш. 25.28230000002777800° сх. д.Координати: 54°40′48″ пн. ш. 25°16′56″ сх. д. / 54.68020000002777437° пн. ш. 25.28230000002777800° сх. д. | ||||
Країна | Литва | |||
Місто | Вільнюс | |||
Тип | палац | |||
Тип будівлі | палац | |||
Стиль | класицизм | |||
Архітектор | Джузепе де Сакко | |||
Основні дати: | ||||
Статус | охороняється державою | |||
Палац Тизенгаузів Палац Тизенгаузів (Литва) | ||||
Історія
Згадки про кам'яний готичний будинок, що стояв на цьому місці, належать до 1579 року. У другій половині XVIII ст. будівлю було капітально перебудовано й розширено Антонієм Тизенгаузом. Автором проекту перебудови міг бути архітектор з Верони Джузеппе де Сакко, який служив у Тизенгауза.
Після банкрутства і смерті власника (1785) палац у 1789 році став власністю генеральші фон Фіттінгоф (у першому шлюбі Забелло) і був реконструйований у 1790 році ймовірно архітектором Мартином Кнакфусом. Після реконструкції будівля отримала спільний план, що зберігся донині та вигляд з монументальними класицистськими фасадами і симметричною композицією.
Під час ремонту приблизно у 1807 році під керуванням Міхала Шульца були перероблені інтер'єри та сходи. Будівля славилась Срібним залом на першому поверсі, де проходили концерти, вистави, маскаради. У другій половині XIX ст. нижній поверх був пристосований для магазинів; були змінені віконні та дверні проходи. У міжвоєнний період на другому і третьому поверсі був готель Соколовського; у готелі зупинявся Людас Ґіра. У 1941 році готель був націоналізований.
Будинок сильно постраждав під час Другої світової війни: після пожежі 1944 року збереглись лише капитальні стіни. Будівля була відновлена у 1945 році, у 1957 році реконструйована та відреставрована за проектом архітектора Альгімантаса Умбрасаса.
Зараз на нижньому поверсі будинку з боку вулиці Вокечю розташовані цукерня, відділення банку „Medicinos bankas“, салон краси.
Архітектура
Будівля складена з цегли, покрита штукатуркою. Дах покритий черепицею. Архітектура будівлі містить елементи раннього та зрілого класицизму. Два рівноцінних, майже однакових репрезентативних фасади виходять на вулицю Вокечю (східний фасад) і Траку (західний фасад, трохи вже східного). Два корпуси, що виходять на вулиці Вокечю і Траку, з боку вулиць у три поверхи, з боку двору — у чотири. Чотири корпуси будинку оточують внутрішній двір трапецієподібної, майже квадратної форми.
Обидва фасади чітким ритмом вікон і симетричністю відповідають принципам класицистичної композиції. Нижньому поверху відчуття стійкості додають лінії руста.
Портали прямокутних брам східного й північного фасадів акцентують осі симетрії. Ворота обрамлені подвоєними дорічними пілястрами й антаблементом без фронтону. Основний акцент композиції фасадів утворений декоративним антаблементом з карниза з модульйонами і фризом, у метопах котрого розташовані рельєфи з мотивами воєнних і музичних атрибутів, фауни та флори; пластика такої тематики — оригінальне явище в архітектурі класицизму у Литві.
Примітки
- . Duomenų bazė Voruta (лит.). Kultūros paveldo departamentas prie Kultūros ministerijos. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 13 січня 2014.
- Stoma, Saulius. Tyzenhauzų rūmai // {{{Заголовок}}}. — Vilnius : Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1988. — Т. 1: Vilnius. — С. 377—378.(лит.)
- Čerbulėnas, K. Klasicizmo pradininkai // {{{Заголовок}}}. — Vilnius : Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1994. — Т. II: Nuo XVII a. pradžios iki XIX a. vidurio. — С. 284. — 20000 прим. — .(лит.)
- J. Maceika, P. Gudynas. {{{Заголовок}}}. — Vilnius : Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla, 1960. — С. 181. — 15000 прим.(лит.)
Література
- Stoma, Saulius. Tyzenhauzų rūmai // {{{Заголовок}}}. — Vilnius : Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1988. — Т. 1: Vilnius. — С. 377—378.(лит.)
- Čerbulėnas, K. Klasicizmo pradininkai // {{{Заголовок}}}. — Vilnius : Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1994. — Т. II: Nuo XVII a. pradžios iki XIX a. vidurio. — С. 284—285. — 20000 прим. — .(лит.)
Посилання
- . International Survey of Architectural Values in the Environment (англ.). The Baltic Inter-SAVE project in Vilnius. 2000. Архів оригіналу за 6 лютого 2012. Процитовано 18 січня 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Palac Tizenga uziv lit Tyzenhauzu rumai palac Fittingofiv lit Fitinhofu rumai tripoverhovij palac rannogo klasicizmu u Staromu misti Vilnyusa na rozi vulic Vokechyu i Traku Vokieciu g 28 Traku g 17 Viriznyayetsya masivnistyu ta dekorativnimi elementami frizu harakternimi dlya XVIII st Pam yatka arhitekturi respublikanskogo znachennya AtR 49 kod 755 u Registri kulturnih cinnostej Litovskoyi Respubliki Palac TizengauzivPalac Tizengauziv Palac Tizengauziv54 40 48 pn sh 25 16 56 sh d 54 68020000002777437 pn sh 25 28230000002777800 sh d 54 68020000002777437 25 28230000002777800 Koordinati 54 40 48 pn sh 25 16 56 sh d 54 68020000002777437 pn sh 25 28230000002777800 sh d 54 68020000002777437 25 28230000002777800KrayinaLitvaMistoVilnyusTippalacTip budivlipalacStilklasicizmArhitektorDzhuzepe de SakkoOsnovni dati 1790 1845 1945 1957 rekonstrukciyiStatus ohoronyayetsya derzhavoyuPalac TizengauzivPalac Tizengauziv Litva IstoriyaZgadki pro kam yanij gotichnij budinok sho stoyav na comu misci nalezhat do 1579 roku U drugij polovini XVIII st budivlyu bulo kapitalno perebudovano j rozshireno Antoniyem Tizengauzom Avtorom proektu perebudovi mig buti arhitektor z Veroni Dzhuzeppe de Sakko yakij sluzhiv u Tizengauza Pislya bankrutstva i smerti vlasnika 1785 palac u 1789 roci stav vlasnistyu generalshi fon Fittingof u pershomu shlyubi Zabello i buv rekonstrujovanij u 1790 roci jmovirno arhitektorom Martinom Knakfusom Pislya rekonstrukciyi budivlya otrimala spilnij plan sho zberigsya donini ta viglyad z monumentalnimi klasicistskimi fasadami i simmetrichnoyu kompoziciyeyu Pid chas remontu priblizno u 1807 roci pid keruvannyam Mihala Shulca buli pererobleni inter yeri ta shodi Budivlya slavilas Sribnim zalom na pershomu poversi de prohodili koncerti vistavi maskaradi U drugij polovini XIX st nizhnij poverh buv pristosovanij dlya magaziniv buli zmineni vikonni ta dverni prohodi U mizhvoyennij period na drugomu i tretomu poversi buv gotel Sokolovskogo u goteli zupinyavsya Lyudas Gira U 1941 roci gotel buv nacionalizovanij Budinok silno postrazhdav pid chas Drugoyi svitovoyi vijni pislya pozhezhi 1944 roku zbereglis lishe kapitalni stini Budivlya bula vidnovlena u 1945 roci u 1957 roci rekonstrujovana ta vidrestavrovana za proektom arhitektora Algimantasa Umbrasasa Zaraz na nizhnomu poversi budinku z boku vulici Vokechyu roztashovani cukernya viddilennya banku Medicinos bankas salon krasi ArhitekturaBudivlya skladena z cegli pokrita shtukaturkoyu Dah pokritij cherepiceyu Arhitektura budivli mistit elementi rannogo ta zrilogo klasicizmu Dva rivnocinnih majzhe odnakovih reprezentativnih fasadi vihodyat na vulicyu Vokechyu shidnij fasad i Traku zahidnij fasad trohi vzhe shidnogo Dva korpusi sho vihodyat na vulici Vokechyu i Traku z boku vulic u tri poverhi z boku dvoru u chotiri Chotiri korpusi budinku otochuyut vnutrishnij dvir trapeciyepodibnoyi majzhe kvadratnoyi formi Obidva fasadi chitkim ritmom vikon i simetrichnistyu vidpovidayut principam klasicistichnoyi kompoziciyi Nizhnomu poverhu vidchuttya stijkosti dodayut liniyi rusta Portali pryamokutnih bram shidnogo j pivnichnogo fasadiv akcentuyut osi simetriyi Vorota obramleni podvoyenimi dorichnimi pilyastrami j antablementom bez frontonu Osnovnij akcent kompoziciyi fasadiv utvorenij dekorativnim antablementom z karniza z moduljonami i frizom u metopah kotrogo roztashovani relyefi z motivami voyennih i muzichnih atributiv fauni ta flori plastika takoyi tematiki originalne yavishe v arhitekturi klasicizmu u Litvi Primitki Duomenu baze Voruta lit Kulturos paveldo departamentas prie Kulturos ministerijos Arhiv originalu za 1 lyutogo 2014 Procitovano 13 sichnya 2014 Stoma Saulius Tyzenhauzu rumai Zagolovok Vilnius Vyriausioji enciklopediju redakcija 1988 T 1 Vilnius S 377 378 lit Cerbulenas K Klasicizmo pradininkai Zagolovok Vilnius Mokslo ir enciklopediju leidykla 1994 T II Nuo XVII a pradzios iki XIX a vidurio S 284 20000 prim ISBN 5 420 00583 3 lit J Maceika P Gudynas Zagolovok Vilnius Valstybine politines ir mokslines literaturos leidykla 1960 S 181 15000 prim lit LiteraturaStoma Saulius Tyzenhauzu rumai Zagolovok Vilnius Vyriausioji enciklopediju redakcija 1988 T 1 Vilnius S 377 378 lit Cerbulenas K Klasicizmo pradininkai Zagolovok Vilnius Mokslo ir enciklopediju leidykla 1994 T II Nuo XVII a pradzios iki XIX a vidurio S 284 285 20000 prim ISBN 5 420 00583 3 lit Posilannya International Survey of Architectural Values in the Environment angl The Baltic Inter SAVE project in Vilnius 2000 Arhiv originalu za 6 lyutogo 2012 Procitovano 18 sichnya 2014