Палац Сан-Тельмо

Палац Сан-Тельмо (ісп. El Palacio de San Telmo) — палац доби бароко в місті Севілья.

Палац Сан-Тельмо
37°22′48″ пн. ш. 5°59′36″ зх. д. / 37.38023062792647266° пн. ш. 5.9934909997072277° зх. д. / 37.38023062792647266; -5.9934909997072277Координати: 37°22′48″ пн. ш. 5°59′36″ зх. д. / 37.38023062792647266° пн. ш. 5.9934909997072277° зх. д. / 37.38023062792647266; -5.9934909997072277
Країна	Іспанія^[1]^[2]
Розташування	Севілья^[1]^[2]
Тип	пам'ятник^[1] ^d (1681)^[2] палац (1849)^[2] ^d (1991)^[2] і навчальний заклад
Стиль	бароко
Архітектор	^d
Дата заснування	1682
Палац Сан-Тельмо Палац Сан-Тельмо (Іспанія)
Медіафайли у Вікісховищі

Палац Сан Тельмо, головний фасад.

Історія

Галерея відомих севільянців

Будівництво розпочато у травні 1682 поза фортечними мурами старого міста. Прямокутна за поземним планом споруда мала чотири кутові вежі, декілька внутрішніх двориків, каплицю. Згодом палац почали використовувати як Військово-морську школу. Католицьким покровителем мореплавців вважали Святого Ельма (іспанською — Тельмо), статуя якого прикрасила головний портал будівлі. Від імені святого і пішла назва палацу.

У 1849 палац придбав герцог Монпансьє і зробив власною резиденцією. Наприкінці 19 століття західну, одноповерхову галерею палацу Сан Тельмо прикрасили 12 скульптур відомих мешканців Севільї (скульптор ). Серед увічнених севільянців —

• , епископ Чіапасу, письменник і захисник американських індіанців від повного винищення
• Фернандо Энрикес Афан де Рибера,іспанський гуманіст
• Бартоломео Естебан Мурільйо, художник 17 ст.
• Бенито Ариас Монтано, іспанський гуманіст
• Ліїс Дайос, герой війни за незалежність
• , поет
• Диєго Ортіс де Зуніга, історик та письменник
• Лопе де Руеда, письменник
• Мигель Манара, добродій і фундатор створення шпиталю де ла Санта Карідад
• Дієго Веласкес, художник
• Родриго Понсе де Леон, маркіз Кадіс и капітан Генерального завоювання Гранади
• Хуан Мартінес Монтаньєс, релігійний скульптор

Удова герцога у 1897 подарувала палац архієпископу Севільї. Той у 1901 розмістив в палаці семінарію.

В кінці 20 століття палац перейшов у власність регіонального уряду. З 1991 розпочалися реставраційні роботи (перша черга) по відновленню первісного розпланування палацу.

У 2005 проведена друга черга реставраційних робіт по відновленню історичних інтер'єрів.

Джерела

• FALCÓN MÁRQUEZ, Teodoro (1991). El Palacio de San Telmo. Sevilla. Editorial: Gever.
• RIBELOT, Alberto (2001). Vida azarosa del Palacio de San Telmo: su historia y administración eclesiástica. Sevilla. Editorial: Marsay.
• VÁZQUEZ SOTO, José María; VAZQUEZ CONSUEGRA, Guillermo & TORRES VELA, Javier (1990). San Telmo, biografía de un palacio. Sevilla, Consejería de Cultura.

Примітки

1. Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
   d:Track:Q28563569d:Track:Q4580425
2. Digital Guide to the Cultural Heritage of Andalusia
   d:Track:Q5758805

Посилання

• (ісп.)