Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пала́ц Жеву́ських-Лянцкоро́нських — пам'ятка архітектури XVIII–ХІХ ст. Розташований у смт Розділ Стрийського району Львівської області.
| Палац Жевуських-Лянцкоронських | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| палац у 2013 році | ||||
  Палац Жевуських-Лянцкоронських Палац Жевуських-Лянцкоронських (Україна) | ||||
| Країна |  Україна | |||
| Територіальна одиниця | Новороздільська міська громада, Стрийський район | |||
| Місцезнаходження | смт Розділ | |||
| 49°27′43″ пн. ш. 24°04′13″ сх. д. / 49.462000° пн. ш. 24.070500° сх. д. | ||||
| Стиль | неоренесанс | |||
| Архітектор | Бернард Меретин | |||
| Спорудження | бл. 1740 | |||
| Сучасний стан | пам'ятка архітектури місцевого значення України | |||
| Власник | Жевуські, Лянцкоронські | |||
 ПалацЖевуських-Лянцкоронських у Вікісховищі | ||||
Історія
У 1631 році земельний суддя Станіслав Жевуський одружився із Анною, її дідо був першим власником Роздолу, все перейшло йому, як придане. Станіслав Жевуський побудував у Роздолі свою літню резиденцію, від неї залишився тільки флігель.
Близько 1740 року коштом дідича Міхала Юзефа Жевуського в Роздолі збудували новий мурований палац, який він назвав Франкопіль на честь своєї другої дружини Францішки з Цетнерів. Фундатор для його оздоблення запросив сницаря Яна «Ґетнера», архітектора Бернарда Меретина, маляра Шимона Яремкевича. Біля палацу створено парк (див. Парк-пам'ятка «Санаторій Розділ»). У пізніші часи палац перебудовували у стилі .
Палац збудували у стилі французького ренесансу. Це витончений монумент історії створили під керівництвом Міхала Жевуського, дідича Роздолу. Парк, що обіймає палац, є складовою природно-заповідного фонду України. Важливість збереження цього культурного діаманта вимагає ретельного догляду.
Жевуський розводив тарантованих коней, це коні в білі в яблука, які використовувалися для парадної їзди. А браковані коні реалізовували досить непогано. В Угорщині досі цю породу називають «роздільськими». А ще цікавий факт про Розділ: тут брали мити за переплав на Дністер, зі зміною кордонів стали плавати в Одесу, перша таке плавання датується 1804 році в Одесу та назад. Похований Жевуський зі своєю дружиною Францишкою у костелі Кармелітів.
Після Жевуських маєток перейшов у власність Лянцкоронських, які володіли ним до 1939 року.
Лянцкорольський був 5 по статках в Польщі. У Розділ навідувався на півроку, та завжди свій день народження святкував саме тут. Мав трьох дітей, син – Анатолій від другого шлюбу, та дві доньки Кароліна та Аделаїда від третього. Після смерті Розділ та Ягільниця перейшли сину, а м. Комарно дочкам. У 1847 році син Анатолій почав реконструкцію палацу.
Підбором античних скульптур та предметів мистецтва був зайнятий Кароль Лянцкоронський, що збагатив інтер'єр будівлі. Подорожі та колекціонування надали палацу унікального характеру. Над одним із проектів перебудови працював львівський архітектор Юліан Октавіан Захаревич. Він узяв за зразок королівські палаци долини Луари й звів будівлю у стилі неоренесансу. Наприкінці XIX століття у палаці вже був власний водогін. Згодом з'явилося електричне освітлення виробництва німецької компанії «Siemens&Halske», телефон та інші технічні новинки. Навколо розбили парк площею понад сім гектарів. Відомо, що його почали закладати ще на початку ХVІІІ століття. За Кароля Лянцкоронського парк поповнився рідкісними екзотичними рослинами: це метасеквоя китайська, ґінкґо дволопатеве, багряник японський, сосни Веймута, рідкісні сорти дуба звичайного. На території парку були чотири оранжереї, де вирощували екзотичні рослини. Зважаючи на сферу особистих інтересів, граф за власні кошти споряджав археологічні експедиції в Туреччину і Грецію. І особисто брав у них участь. Після експедиції 1884 року він прикрасив маєток в Роздолі колекцією античних скульптур. Там же зберігав велике зібрання картин епохи Ренесансу, старовинних меблів, східних килимів і західних гобеленів, зброї, порцеляни. У палаці зберігалися 120 000 фотографій із зображеннями мабуть усіх творів епохи Відродження. Це були знімки, зроблені в музеях та приватних колекціях по всьому світу. Дехто вважає, що за цими знімками можна було би прослідкувати, які твори мистецтва назавжди втрачені. Ще одну перебудову палац пережив на початку ХХ століття. У 1904 році цим займався французький архітектор Шарль Баужу.
ХХ століття
У вересні 1914 року, перед тим, як лінія фронту підійшла до міста, місцеві жителі пограбували палац, частина бібліотеки та деякі речі зникли. Напередодні Другої світової війни син графа Антоній Лянцкоронський вивіз найцінніші речі до віденського палацу. У 1929 році Лянцкоронський передав половину цієї колекції Польській бібліотеці.
Довгий час у палаці зберігався турецький намет - трофей героя Віденської битви полковника Михайла Флоріана Жевуського. Згодом його подарували Вавелю у Кракові.
У палаці розміщувалась одна з найбагатших бібліотек того часу, що налічувала 20 000 томів. Деякі датуються XIV століттям. Також у сімейному архіві зберігалися листи короля Станіслава Августа та національного героя Тадеуша Костюшка.
Після Другої світової війни більшість цінностей вивезли за межі сучасної України. Найцінніші предмети старовини вивезли до Ермітажу. Те, що лишилося, розійшлося по музеях. Частина – до Одеського археологічного музею, до історичного музею Дрогобича й музейних колекцій замку в Олеську. Більша частина документів родини Лянцкоронських зберігається у Центральному державному історичному архіві Львова. Завдяки неймовірним зусиллям Бориса Возницького, директора Львівської галереї мистецтв, залишилися лише дві античні скульптури. З приходом радянської влади у палацових покоях облаштували притулок для дітей-сиріт. Згодом палац перетворили на філіал одного із санаторіїв Моршину. У другій половині ХХ століття у маєтку діяв санаторій «Розділ», що спеціалізувався на лікуванні захворювань органів травлення. Тоді приміщення палацу почали активно змінювати. Зробили перепланування усередині, звели перегородки, збільшивши кількість кімнат, що стали палатами. Десь додали дверні портали, а десь їх замурували. Змінили сходи. В одній залі сходи вниз повністю усунуті.
ХХІ століття
Діяв санаторій до 2004 року, після чого на аукціоні його придбала приватна фірма.
В 2017 році Верховний суд вирішив повернути палац державі. Станом на червень 2018 року, палац перебував у вкрай занедбаному, місцями напівзруйнованому, стані.
Реставрація
У 2022 році палац Жевуських-Лянцкоронських перейшов під управління Фонду держмайна, який у 2023 році провів приватизаційні торги.
У серпні 2023 року стало відомо що українська інвестиційна компанія , яка придбала занедбаний палац у червні 2023 року, придбавши на приватизаційному аукціоні за 20 мільйонів гривень, відновлюватиме його спільно з громадською організацією. Робота триватиме протягом трьох років до повного завершення реставрації, пристосування палацу та впорядкування прилеглої території.
У жовтні 2023 р EFI Group запускає конкурс бізнес-ідей для відновлення палацу Жевуських-Лянцкоронських. Для обговорення варіантів майбутньої функції "Палацу Розділ" також організовані грамадські обговорення та слухання, зібралася експертна група фахівців з різних галузей .
Міфи та легенди про Палац у Роздолі
А ще переповідають історію про фігуру «Путто з дельфіном». ЇЇ знайшли на прийомі металобрухту, що здали за 24 грн. А сама робота була відлита вчителем Леонардо Давінчі.
- biblio2024
Примітки
- Палац Жевуських-Лянцкоронських. localhistory.org.ua (укр.). Процитовано 5 березня 2024.
- Вікіекспедиція користувача 9 червня 2018 року
- [EFI Group розпочала відновлення палацу Жевуських-Лянцкоронських у Львівській області https://interfax.com.ua/news/investments/929643.html]
- На Львівщині реставруватимуть палац Жевуських-Лянцкоронських XVIII століття.
- [EFI Group запускає конкурс бізнес-ідей для відновлення палацу Жевуських-Лянцкоронських https://lb.ua/economics/2023/10/05/578069_efi_group_zapuskaie_konkurs.html]
- Палац у Роздолі: не губити історію утилітарною функцією
Джерела
- Krasny P. Pałac w Rozdole: Rezydencja «niezwykłego wielkiego pana» // . — 1998. — NS 4. — S. 15—33. (пол.)
- Palkij H. Rzewuski Michał Józef (Józef Michał) h. Krzywda (zm. 1770) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1992. — T. XXXIV/1. — Zeszyt 140. — S. 134—136. (пол.).
- Rozdół // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 829—830. (пол.)
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pala c Zhevu skih Lyanckoro nskih pam yatka arhitekturi XVIII HIH st Roztashovanij u smt Rozdil Strijskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Palac Zhevuskih Lyanckoronskihpalac u 2013 rociPalac Zhevuskih LyanckoronskihPalac Zhevuskih Lyanckoronskih Ukrayina Krayina UkrayinaTeritorialna odinicyaNovorozdilska miska gromada Strijskij rajonMisceznahodzhennyasmt Rozdil49 27 43 pn sh 24 04 13 sh d 49 462000 pn sh 24 070500 sh d 49 462000 24 070500StilneorenesansArhitektorBernard MeretinSporudzhennyabl 1740Suchasnij stanpam yatka arhitekturi miscevogo znachennya UkrayiniVlasnikZhevuski Lyanckoronski Palac Zhevuskih Lyanckoronskih u VikishovishiIstoriyaU 1631 roci zemelnij suddya Stanislav Zhevuskij odruzhivsya iz Annoyu yiyi dido buv pershim vlasnikom Rozdolu vse perejshlo jomu yak pridane Stanislav Zhevuskij pobuduvav u Rozdoli svoyu litnyu rezidenciyu vid neyi zalishivsya tilki fligel Blizko 1740 roku koshtom didicha Mihala Yuzefa Zhevuskogo v Rozdoli zbuduvali novij murovanij palac yakij vin nazvav Frankopil na chest svoyeyi drugoyi druzhini Francishki z Cetneriv Fundator dlya jogo ozdoblennya zaprosiv snicarya Yana Getnera arhitektora Bernarda Meretina malyara Shimona Yaremkevicha Bilya palacu stvoreno park div Park pam yatka Sanatorij Rozdil U piznishi chasi palac perebudovuvali u stili Palac zbuduvali u stili francuzkogo renesansu Ce vitonchenij monument istoriyi stvorili pid kerivnictvom Mihala Zhevuskogo didicha Rozdolu Park sho obijmaye palac ye skladovoyu prirodno zapovidnogo fondu Ukrayini Vazhlivist zberezhennya cogo kulturnogo diamanta vimagaye retelnogo doglyadu Zhevuskij rozvodiv tarantovanih konej ce koni v bili v yabluka yaki vikoristovuvalisya dlya paradnoyi yizdi A brakovani koni realizovuvali dosit nepogano V Ugorshini dosi cyu porodu nazivayut rozdilskimi A she cikavij fakt pro Rozdil tut brali miti za pereplav na Dnister zi zminoyu kordoniv stali plavati v Odesu persha take plavannya datuyetsya 1804 roci v Odesu ta nazad Pohovanij Zhevuskij zi svoyeyu druzhinoyu Francishkoyu u kosteli Karmelitiv Pislya Zhevuskih mayetok perejshov u vlasnist Lyanckoronskih yaki volodili nim do 1939 roku Lyanckorolskij buv 5 po statkah v Polshi U Rozdil naviduvavsya na pivroku ta zavzhdi svij den narodzhennya svyatkuvav same tut Mav troh ditej sin Anatolij vid drugogo shlyubu ta dvi donki Karolina ta Adelayida vid tretogo Pislya smerti Rozdil ta Yagilnicya perejshli sinu a m Komarno dochkam U 1847 roci sin Anatolij pochav rekonstrukciyu palacu Pidborom antichnih skulptur ta predmetiv mistectva buv zajnyatij Karol Lyanckoronskij sho zbagativ inter yer budivli Podorozhi ta kolekcionuvannya nadali palacu unikalnogo harakteru Nad odnim iz proektiv perebudovi pracyuvav lvivskij arhitektor Yulian Oktavian Zaharevich Vin uzyav za zrazok korolivski palaci dolini Luari j zviv budivlyu u stili neorenesansu Naprikinci XIX stolittya u palaci vzhe buv vlasnij vodogin Zgodom z yavilosya elektrichne osvitlennya virobnictva nimeckoyi kompaniyi Siemens amp Halske telefon ta inshi tehnichni novinki Navkolo rozbili park plosheyu ponad sim gektariv Vidomo sho jogo pochali zakladati she na pochatku HVIII stolittya Za Karolya Lyanckoronskogo park popovnivsya ridkisnimi ekzotichnimi roslinami ce metasekvoya kitajska ginkgo dvolopateve bagryanik yaponskij sosni Vejmuta ridkisni sorti duba zvichajnogo Na teritoriyi parku buli chotiri oranzhereyi de viroshuvali ekzotichni roslini Zvazhayuchi na sferu osobistih interesiv graf za vlasni koshti sporyadzhav arheologichni ekspediciyi v Turechchinu i Greciyu I osobisto brav u nih uchast Pislya ekspediciyi 1884 roku vin prikrasiv mayetok v Rozdoli kolekciyeyu antichnih skulptur Tam zhe zberigav velike zibrannya kartin epohi Renesansu starovinnih mebliv shidnih kilimiv i zahidnih gobeleniv zbroyi porcelyani U palaci zberigalisya 120 000 fotografij iz zobrazhennyami mabut usih tvoriv epohi Vidrodzhennya Ce buli znimki zrobleni v muzeyah ta privatnih kolekciyah po vsomu svitu Dehto vvazhaye sho za cimi znimkami mozhna bulo bi proslidkuvati yaki tvori mistectva nazavzhdi vtracheni She odnu perebudovu palac perezhiv na pochatku HH stolittya U 1904 roci cim zajmavsya francuzkij arhitektor Sharl Bauzhu HH stolittya U veresni 1914 roku pered tim yak liniya frontu pidijshla do mista miscevi zhiteli pograbuvali palac chastina biblioteki ta deyaki rechi znikli Naperedodni Drugoyi svitovoyi vijni sin grafa Antonij Lyanckoronskij viviz najcinnishi rechi do videnskogo palacu U 1929 roci Lyanckoronskij peredav polovinu ciyeyi kolekciyi Polskij biblioteci Dovgij chas u palaci zberigavsya tureckij namet trofej geroya Videnskoyi bitvi polkovnika Mihajla Floriana Zhevuskogo Zgodom jogo podaruvali Vavelyu u Krakovi U palaci rozmishuvalas odna z najbagatshih bibliotek togo chasu sho nalichuvala 20 000 tomiv Deyaki datuyutsya XIV stolittyam Takozh u simejnomu arhivi zberigalisya listi korolya Stanislava Avgusta ta nacionalnogo geroya Tadeusha Kostyushka Pislya Drugoyi svitovoyi vijni bilshist cinnostej vivezli za mezhi suchasnoyi Ukrayini Najcinnishi predmeti starovini vivezli do Ermitazhu Te sho lishilosya rozijshlosya po muzeyah Chastina do Odeskogo arheologichnogo muzeyu do istorichnogo muzeyu Drogobicha j muzejnih kolekcij zamku v Olesku Bilsha chastina dokumentiv rodini Lyanckoronskih zberigayetsya u Centralnomu derzhavnomu istorichnomu arhivi Lvova Zavdyaki nejmovirnim zusillyam Borisa Voznickogo direktora Lvivskoyi galereyi mistectv zalishilisya lishe dvi antichni skulpturi Z prihodom radyanskoyi vladi u palacovih pokoyah oblashtuvali pritulok dlya ditej sirit Zgodom palac peretvorili na filial odnogo iz sanatoriyiv Morshinu U drugij polovini HH stolittya u mayetku diyav sanatorij Rozdil sho specializuvavsya na likuvanni zahvoryuvan organiv travlennya Todi primishennya palacu pochali aktivno zminyuvati Zrobili pereplanuvannya useredini zveli peregorodki zbilshivshi kilkist kimnat sho stali palatami Des dodali dverni portali a des yih zamuruvali Zminili shodi V odnij zali shodi vniz povnistyu usunuti HHI stolittya Diyav sanatorij do 2004 roku pislya chogo na aukcioni jogo pridbala privatna firma V 2017 roci Verhovnij sud virishiv povernuti palac derzhavi Stanom na cherven 2018 roku palac perebuvav u vkraj zanedbanomu miscyami napivzrujnovanomu stani Restavraciya U 2022 roci palac Zhevuskih Lyanckoronskih perejshov pid upravlinnya Fondu derzhmajna yakij u 2023 roci proviv privatizacijni torgi U serpni 2023 roku stalo vidomo sho ukrayinska investicijna kompaniya yaka pridbala zanedbanij palac u chervni 2023 roku pridbavshi na privatizacijnomu aukcioni za 20 miljoniv griven vidnovlyuvatime jogo spilno z gromadskoyu organizaciyeyu Robota trivatime protyagom troh rokiv do povnogo zavershennya restavraciyi pristosuvannya palacu ta vporyadkuvannya prilegloyi teritoriyi U zhovtni 2023 r EFI Group zapuskaye konkurs biznes idej dlya vidnovlennya palacu Zhevuskih Lyanckoronskih Dlya obgovorennya variantiv majbutnoyi funkciyi Palacu Rozdil takozh organizovani gramadski obgovorennya ta sluhannya zibralasya ekspertna grupa fahivciv z riznih galuzej Mifi ta legendi pro Palac u Rozdoli A she perepovidayut istoriyu pro figuru Putto z delfinom YiYi znajshli na prijomi metalobruhtu sho zdali za 24 grn A sama robota bula vidlita vchitelem Leonardo Davinchi biblio2024PrimitkiPalac Zhevuskih Lyanckoronskih localhistory org ua ukr Procitovano 5 bereznya 2024 Vikiekspediciya koristuvacha MSha 9 chervnya 2018 roku EFI Group rozpochala vidnovlennya palacu Zhevuskih Lyanckoronskih u Lvivskij oblasti https interfax com ua news investments 929643 html Na Lvivshini restavruvatimut palac Zhevuskih Lyanckoronskih XVIII stolittya EFI Group zapuskaye konkurs biznes idej dlya vidnovlennya palacu Zhevuskih Lyanckoronskih https lb ua economics 2023 10 05 578069 efi group zapuskaie konkurs html Palac u Rozdoli ne gubiti istoriyu utilitarnoyu funkciyeyuDzherelaKrasny P Palac w Rozdole Rezydencja niezwyklego wielkiego pana 1998 NS 4 S 15 33 pol Palkij H Rzewuski Michal Jozef Jozef Michal h Krzywda zm 1770 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1992 T XXXIV 1 Zeszyt 140 S 134 136 pol Rozdol Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1888 T IX S 829 830 pol PosilannyaPalac Lyanckoronskih sho u Rozdoli vid grabunku berezhut dobrovolci 1 2 Roman Brechko Viglyad z kvadrokoptera