Палац Дадіані — резиденція мегрельських правителів із роду Дадіані в грузинському місті Зугдіді.
Музейний комплекс палаців Дадіані | |
---|---|
груз. დადიანების სასახლეთა | |
Фотографія палацу | |
42°30′43″ пн. ш. 41°52′27″ сх. д. / 42.51222222002777329° пн. ш. 41.87416667002777615° сх. д.Координати: 42°30′43″ пн. ш. 41°52′27″ сх. д. / 42.51222222002777329° пн. ш. 41.87416667002777615° сх. д. | |
Тип | художня галерея |
Країна | Грузія[1] |
Розташування | Зугдіді |
Засновник | d |
Засновано | 1840 рік |
Сайт | georgianmuseums.ge |
Палац Дадіані (Грузія) | |
Палац Дадіані у Вікісховищі |
Історія
Італійський місіонер Арканджело Ламберті, що побував у Грузії в XVII столітті, писав, що «у князя понад 50 палаців, між якими палац у Зугдіді найкрасивіший: він побудований із дуже гарного каменю, його внутрішні покої оброблені по-перськи» .
Нині існуючий палац зведений у 1873—1878 роках для княгині Катерини Дадіані. При проектуванні архітектор Едгар Дж. Райс відштовхувався від Воронцовського палацу в Алупці. Другий палац зведений у 1880-ті роки для її сина, останнього мегрельського правителя, за проектом Леоніда Васильєва.
Після зречення Миколи Дадіані від престолу у 1866 році його сестра Саломе поїхала з матір'ю до Парижа, де 18 травня 1868 року вийшла заміж за онука маршала Мюрата — принца Ашиля Мюрата, який привіз до Мегрелії кілька реліквій бонапартистів, включаючи одну з трьох посмертних масок Наполеона. Нині вона виставлена в історичному музеї, який займає частину палацового комплексу.
Музей
Музей був заснований з ініціативи володаря Мегрелії Давида Дадіані в 1849 році на базі предметів зі сховища скарбів володаря і грузинських старожитностей. Сьогодні в музеї зібрано до 41000 експонатів — рідкісних зразків грузинської національної культури. Серед них — інвентар Тагілонського скарбу (І тисячоліття до н. е.), золота антична маска, ікона матері грузинської цариці Тамари (12 ст.), пам'ятки старовини, що потрапили до Грузії після падіння Константинополя, бойова європейська зброя середньовіччя, твори живопису і графіки західноєвропейських майстрів.
Навколо палацу розкинувся великий Зугдідський ботанічний сад, який заклала за допомогою виписаних із Європи садівників мати Саломе, Катерина Олександрівна Чавчавадзе-Дадіані — рідна сестра Ніни Грибоєдова.
Площа саду становить 26,4 га.
Питання про власність
У середині 1990-х років у Зугдіді на постійне місце проживання переїхав правнук принца Ашиля Мюрат і княжни Саломе — принц Ален Мюрат разом із дружиною принцесою Веронікою (уродженою де Шабо-Трамекур) і дочкою принцесою Матільдою. Вони заснували фонд «Мюрата у Грузії», а потім стали намагатися через Європейський суд отримати майно князів Дадіані, включаючи палац. Однак існує і грузинський Фонд порятунку палаців Дадіані, представники якого вказують на те, що в 1919 році спадкоємці Дадіані офіційно відмовилися від прав на палацовий комплекс. Під час відвідування Зугдіді 26 травня 2007 року Президент Грузії заявив, що будуть проведені роботи з відновлення палацу князів Дадіані:
«Ми збираємося так відновити єдиний збережений європейський палац Грузії — палац князів Дадіані, щоб ним пишалися як жителі Зугдіді, так і вся інша Грузія… Роботи з відновлення палацу ми почнемо в найближчі місяці. Це дорогий за вартістю проект, але я вважаю, що цей палац — гордість Грузії і дуже значна частина її історії».
Посилання
- Сайт Георгія Каландія «Палац Дадіані»
Примітки
- GeoNames — 2005.
- http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Kavkaz/XVII/1640-1660/Lamberti/frametext.htm АРКАНДЖЕЛО ЛАМБЕРТИ, «ОПИСАНИЕ КОЛХИДЫ ИЛИ МИНГРЕЛИИ»
- . Архів оригіналу за 18 жовтня 2011. Процитовано 1 березня 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Palac Dadiani rezidenciya megrelskih praviteliv iz rodu Dadiani v gruzinskomu misti Zugdidi Muzejnij kompleks palaciv Dadianigruz დადიანების სასახლეთაFotografiya palacu42 30 43 pn sh 41 52 27 sh d 42 51222222002777329 pn sh 41 87416667002777615 sh d 42 51222222002777329 41 87416667002777615 Koordinati 42 30 43 pn sh 41 52 27 sh d 42 51222222002777329 pn sh 41 87416667002777615 sh d 42 51222222002777329 41 87416667002777615Tiphudozhnya galereyaKrayina Gruziya 1 RoztashuvannyaZugdidiZasnovnikdZasnovano1840 rikSajtgeorgianmuseums gePalac Dadiani Gruziya Palac Dadiani u VikishovishiIstoriyaItalijskij misioner Arkandzhelo Lamberti sho pobuvav u Gruziyi v XVII stolitti pisav sho u knyazya ponad 50 palaciv mizh yakimi palac u Zugdidi najkrasivishij vin pobudovanij iz duzhe garnogo kamenyu jogo vnutrishni pokoyi obrobleni po perski Nini isnuyuchij palac zvedenij u 1873 1878 rokah dlya knyagini Katerini Dadiani Pri proektuvanni arhitektor Edgar Dzh Rajs vidshtovhuvavsya vid Voroncovskogo palacu v Alupci Drugij palac zvedenij u 1880 ti roki dlya yiyi sina ostannogo megrelskogo pravitelya za proektom Leonida Vasilyeva Pislya zrechennya Mikoli Dadiani vid prestolu u 1866 roci jogo sestra Salome poyihala z matir yu do Parizha de 18 travnya 1868 roku vijshla zamizh za onuka marshala Myurata princa Ashilya Myurata yakij priviz do Megreliyi kilka relikvij bonapartistiv vklyuchayuchi odnu z troh posmertnih masok Napoleona Nini vona vistavlena v istorichnomu muzeyi yakij zajmaye chastinu palacovogo kompleksu MuzejPered palacom Dadiani U parku pered palacom Muzej buv zasnovanij z iniciativi volodarya Megreliyi Davida Dadiani v 1849 roci na bazi predmetiv zi shovisha skarbiv volodarya i gruzinskih starozhitnostej Sogodni v muzeyi zibrano do 41000 eksponativ ridkisnih zrazkiv gruzinskoyi nacionalnoyi kulturi Sered nih inventar Tagilonskogo skarbu I tisyacholittya do n e zolota antichna maska ikona materi gruzinskoyi carici Tamari 12 st pam yatki starovini sho potrapili do Gruziyi pislya padinnya Konstantinopolya bojova yevropejska zbroya serednovichchya tvori zhivopisu i grafiki zahidnoyevropejskih majstriv Navkolo palacu rozkinuvsya velikij Zugdidskij botanichnij sad yakij zaklala za dopomogoyu vipisanih iz Yevropi sadivnikiv mati Salome Katerina Oleksandrivna Chavchavadze Dadiani ridna sestra Nini Griboyedova Plosha sadu stanovit 26 4 ga Pitannya pro vlasnistU seredini 1990 h rokiv u Zugdidi na postijne misce prozhivannya pereyihav pravnuk princa Ashilya Myurat i knyazhni Salome princ Alen Myurat razom iz druzhinoyu princesoyu Veronikoyu urodzhenoyu de Shabo Tramekur i dochkoyu princesoyu Matildoyu Voni zasnuvali fond Myurata u Gruziyi a potim stali namagatisya cherez Yevropejskij sud otrimati majno knyaziv Dadiani vklyuchayuchi palac Odnak isnuye i gruzinskij Fond poryatunku palaciv Dadiani predstavniki yakogo vkazuyut na te sho v 1919 roci spadkoyemci Dadiani oficijno vidmovilisya vid prav na palacovij kompleks Pid chas vidviduvannya Zugdidi 26 travnya 2007 roku Prezident Gruziyi zayaviv sho budut provedeni roboti z vidnovlennya palacu knyaziv Dadiani Mi zbirayemosya tak vidnoviti yedinij zberezhenij yevropejskij palac Gruziyi palac knyaziv Dadiani shob nim pishalisya yak zhiteli Zugdidi tak i vsya insha Gruziya Roboti z vidnovlennya palacu mi pochnemo v najblizhchi misyaci Ce dorogij za vartistyu proekt ale ya vvazhayu sho cej palac gordist Gruziyi i duzhe znachna chastina yiyi istoriyi PosilannyaSajt Georgiya Kalandiya Palac Dadiani PrimitkiGeoNames 2005 d Track Q830106 http www vostlit info Texts Dokumenty Kavkaz XVII 1640 1660 Lamberti frametext htm ARKANDZhELO LAMBERTI OPISANIE KOLHIDY ILI MINGRELII Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2011 Procitovano 1 bereznya 2014