Палакарія болг Палакария річка в Болгарії в Софійській області общині Самоков ліва притока річки Іскир Довжина становить

Палакарія (болг. Палакария) — річка в Болгарії, в Софійській області, общині Самоков, ліва притока річки Іскир. Довжина становить 39,2 км.

Палакарія
42°25′0.012000100012335″ пн. ш. 23°31′59.988000099998″ сх. д. / 42.41667° пн. ш. 23.53333° сх. д. / 42.41667; 23.53333
Витік	Витоша
Гирло	Іскир
• координати	42°25′39.000000100007″ пн. ш. 23°31′55.920000099998″ сх. д. / 42.42750° пн. ш. 23.53220° сх. д. / 42.42750; 23.53220
Басейн	басейн Дунаю
Країни:	Болгарія
Довжина	39,2 м
Площа басейну:	402 км²
Середньорічний стік	1,85 м³/с

Річка Палакарія витікає з південного підніжжя гори Купена гірського масиву Вітоша, на висоті 2015 м над рівнем моря. Вона протікає на південь, а після села Ярлово на південний схід протікає в широкій долині між горами Плана на північному сході і Веріла на південному заході. Поблизу села Белчин повертає на схід, перетинає Самоківське поле, біля села Райово йде на північний схід, а після села Широкий Дол на північ впадає в річку Іскир на рівні 827 м над рівнем моря поблизу вілли "Мечката".

Площа водозбору річки становить 402 км², що становить 4,7% від площі водозбору річки Іскир.

У річку Палакарія впадає багато малих річок: → ліва притока, ← права притока

← Шарковиця
← Куманський Дол
← Станин Дол
← Божин Дол
← Сливов Дол
→ Крайня річка
← Клісура
→ Лустра (найбільша притока)
← Турський Дол
→ Просені Дол
← Широкі Дол
→ Сільська річка
← Реката
← Клісуриця
→ Ямишта
← Кремениця
→ Ширината
→ Драголія
→ Шулейман
← Рижана
← Маленька річка
→ Широкодольська річка
→ Проданов Дол
← Крива річка

Середня довжина стоку в селі Рельово становить 1,85 м³/сек.

Уздовж річки розташовані села: Ярлово, Ковачевці, Поповяне, Бельчин, Рельово, Райово і Широкий Дол .

У середині і нижче за течією води використовуються переважно для зрошення.

Топографічна карта

Аркуш карти K- Перник. Масштаб: 1 : 100 000. (болг.)
Аркуш карти K-34-60. Масштаб: 1 : 100 000. (рос.) .

Джерела

Мичев, Николай и др. Географски речник на България. София, Наука и изкуство, 1980. с. 355.