Палайська мова мертва малоазіатська мова що належала до анатолійської групи індоєвропейських мов Засвідчена в ритуальних

Палайська мова
Палайська мова
Поширена в	Мала Азія
Регіон
Писемність	клинопис
Класифікація	Індоєвропейські мови Анатолійські мови
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3	plq

Палайська мова — мертва малоазіатська мова, що належала до анатолійської групи індоєвропейських мов. Засвідчена в ритуальних клинописних текстах 17-14 століть до н. е., знайдених в Хаттусі — столиці Хеттського царства.

Палайська мова згадується в хеттських текстах під назвою palaumnili («народу Пала»). Пала була розташована, ймовірно, на північний захід від держави хеттів, уздовж річки Кизил-Ірмак в центральній Анатолії (на північному заході сучасної Туреччини).

У цей регіон був завойований , і мова, швидше за все, в цей же період вийшла з повсякденного вжитку в результаті асиміляції, хоча і залишалася мовою культу до 13-го століття до н. е.

Граматика палайської мови близька до хеттської. Існує версія, що ці мови деякий час після відгалуження лувійської мови складали одну підгрупу анатолійських мов. В області лексики виділяються запозичення з хеттської мови, що містять звук /f/.

Тексти, що збереглися, відносяться в основному культу божества (), запозиченого хеттами з . У них міститься не більше 250 слів, з яких понад 100 не розшифровані або пошкоджені.

Відносна мізерність інформації обмежує подальші дослідження.

Посилання

Див. також

(Палайська література)
Пафлагонія