Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Паду́ра Миха́йло Фе́дорович (*19 жовтня 1936, с. Чернилява, нині Яворівського району Львівської області) – кандидат філологічних наук, громадський діяч. Завідувач кафедри української та іноземних мов Львівської національної академії ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького, професор.
| Падура Михайло Федорович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 19 жовтня 1936 (87 років) Чернилява, Яворівський район, Львівська область, Україна |
| Країна |  Україна Україна |
| Національність | Українець |
| Діяльність | мовознавець |
| Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка |
| Галузь | історична фонологія німецької мови; історія Львівської академії ветеринарної медицини |
| Заклад | Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького. |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | кандидат філологічних наук |
Біографія
Народився у селянській родині Анни (з дому Говда) і Теодора (Федора). Був третьою дитиною серед п’яти хлопців, що виховувалися у батьків.
З 1943 по 1950 роки ходив до Чернилявської семирічної школи, а згодом навчався три роки у Яворівській середній школі №2 за часів директорства Усова й вчителя німецької мови Остапа Нестора. У школі виявляв особливий інтерес до мов та математики. Вищу освіту здобув у Львівському національному університеті імені Івана Франка, де від 1953 року студіював німецьку філологію на факультеті іноземних мов, який закінчив у 1958 році з відзнакою.
Після університету почалася педагогічна діяльність: сільська середня школа в селі Болотня на Перемишлянщині (1958-1961 рр.) і вищі навчальні заклади Львова.
У 1964-1967 рр., після трирічної праці викладачем німецької мови у Львівській політехніці, навчався в аспірантурі при кафедрі німецької філології Львівського університету імені Івана Франка, де під керівництвом українського вченого Б. Задорожного займався проблемами історичної фонології німецької мови, а згодом з 1967 по 1969 рр. працював викладачем цієї кафедри. Висунув й обґрунтував гіпотезу про зміщення фонологічної системи довгих і коротких голосних в історії німецької мови на 180°. У травні 1971 року захистив дисертацію «Еволюція квантитативних відносин в історії голосних німецької мови» на звання кандидата філологічних наук (Інститут літератури, мови й мистецтвознавства Академії наук України в Києві).
З жовтня 1969 р. працював на кафедрі іноземних мов (нині – кафедри української та іноземних мов) Львівської академії ветеринарної медицини: спочатку асистентом (1969-1974), згодом старшим викладачем (1974-1980) і доцентом (1980-2001), нарешті – професором (від 2001 року). З 1989 р. завідує кафедрою української та іноземних мов Львівської національної академії ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького, професор.
Громадське життя
У період нової доби національного відродження (1989-1991 рр.) активно включився в громадське життя: в 1989 році започаткував в академії щорічні передвеликодні виставки писанок, в 1990 – святкування Дня матері і нову українську посвяту в студенти. Від січня 1990 року – член осередку НРУ, учасник акції «Українська хвиля» і студентського голодування в жовтні 1990 року в Києві.
З його ініціативи порушувалися такі важливі справи в інституті, як повернення навчальному закладові колишньої назви – Львівська академія ветеринарної медицини імені відомого вченого Степана Ґжицького, написання історії академії, створення галереї портретів ректорів академії, запровадження Дня академії, а також спорудження на території академії пам’ятника ветеринарному лікареві, погруддя першому директорові Львівської ветеринарної школи професору Петрові Зайфману, відкриття на території академії пам’ятної таблиці професорові Вацлаву Морачевському, відкриття музею писанок в академії, закладення фруктового саду з нагоди 125-річчя від часу заснування у Львові ветеринарної школи (1881) та ін.
Володіє шістьма мовами – українською, німецькою, англійською, латинською, російською і польською. Цікавиться проблеми історичної фонології німецької мови, історією Львівської академії ветеринарної медицини та історією галицьких сіл, зокрема Чернилява та Кукезів.
Наукова діяльність
Автор чотирьох навчальних посібників з німецької мови: «Книга для читання з ветеринарної медицини і зоотехнії» (Київ, 1983 р., 176 с.), «Граматика німецької наукової літератури» (2001 р., 110 с.), «Німецькомовні країни» (2006 р., 216 с.), «Німецька мова для заочного навчання» (2012 р., 420 с.); трьох посібників з англійської мови: «Самостійна робота з англійської мови» (2008 р., 308 с.), «Англійська мова для студентів ветеринарної медицини» (2015 р., 256 с.), «Англійська мова для технологічних факультетів» (2016 р,. 240 с.); посібника з латинської мови – „Lingua Latina veterinaria” (2014 р., 464 с.); співавтор двох підручників для студентів вищої школи: «Латинська мова для студентів ветеринарної медицини» (Львів, 2002, 2003, 2004, 2006) і «Англійська мова для студентів-юристів» (Львів, 2005 р.).
Опублікував майже 200 наукових, науково-популярних та публіцистичних статей, є також автором десятка статей, упорядником і редактором збірника наукових праць «І чужому научайтесь…» (Львів, 1966), книжок «Різдво в нашому домі» (Львів, 2003 і 2006) (автор 8 статей, склав авторський довідник й алфавітний покажчик осіб) і «У світі академії: 1996-2006» (Львів, 2006), підготував довідник «Хто є хто в академії» (1999).
У 2000 р. вийшла праця «Львівська академія ветеринарної медицини» (автор чотирьох розділів (понад 500 сторінок) і науковий редактор).
У 2013 р. з’явилась книга «Вчені університету» (автор 39 статей).
У 2013 р. видав колективну монографію під назвою „Пам’ятаємо тебе. Нарис одного життя”, присвячену українському досліднику історії античної ветеринарної медицини Білевичу Омеляну Андрійовичу.
У 2015 р. вийшла книжка «Навколо імені Якима Яреми» (автор великого розділу).
У 2016 р. підготував до друку дослідження „Листи до Ольги”, у якому вперше публікується збережена епістолярна спадщина між Іваном Франком і Ольгою Рошкевич, котра охоплює 38 листів Івана Франка до Ольги Рошкевич і 16 листів Ольги Рошкевич до Івана Франка. Листи мають примітки і пояснення слів.
Творчість
Займається літературною і перекладацькою діяльністю.
Опублікував книжку своїх творів під назвою «Серед людей» (2006) та «Легенди і не легенди» для школярів молодших класів. Автор 20 пісень (на власні слова та слова інших поетів).
Праці
Монографії
- Михайло Падура. Еволюція квантитативності в історії голосних німецької мови: Монографія. – Львів, 2010. – 260 с.
- Михайло Падура. Пам’таємо тебе * Meminimus tui: Монографія. – Львів, 2013. – 644 сторінки.
Наукові публікації
- М.Ф. Падура. Фонема як функціональна і структурна одиниця // „Іноземна філологія”, вип. 11. – ЛДУ, 1967. – С. 57-61.
- М.Ф.Падура. Маркованість і немаркованість як критерій при визначенні зміщення фонологічної систем // „Іноземна філологія”, вип. 14. – ЛДУ, 1968. – С. 83-90.
- М.Ф.Падура. Про зв’язок границь складу з фонологічною суттю квантитативності в історії голосних німецької мови // „Іноземна філологія”, вип. 16. – ЛДУ, 1968. – С. 37-45.
- М.Ф.Падура. На грані між філологією та ветеринарною медициною // Науковий вісник, 2003. – Том 5 (№ 3). – Ч.4. – С. 260-265.
- М.Ф.Падура. Заснування цісарсько-королівської Ветеринарної школи у Львові // Науковий вісник, 2011. – Том 13 (№4). – Ч. 2. – С. 316-331.
- Padura Mykhailo F/ First Veterinary Chair in Eastern Europe // Збірник праць Міжнародної українсько-польської конференції „Історія розвитку ветеринарної науки і освіти у Львові (1784-1914). – Львів, 2012. – З. 9-17.
- M.Padura, I.Karbovnik. Lingua Latina veterinaria: підручник латинської мови. – Львів, 2013. – 484 с.
Твори
Видання
- Михайло Падура. Серед людей. Нариси, оповідання, переклади. – Львів, 2008. – 444 с.
Джерела
- Дацко В. Яворова віть. Літопис рідного краю у життєписах // Енциклопедичний біографічний довідник – Львів: Видавництво Львівського музею історії релігії «Логос», 2009. – ISBN 966-7379-37-Х, – С. 273-274.
Посилання
- Падура Михайло Федорович. Подячне слово за спільну працю[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Padu ra Miha jlo Fe dorovich 19 zhovtnya 1936 s Chernilyava nini Yavorivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti kandidat filologichnih nauk gromadskij diyach Zaviduvach kafedri ukrayinskoyi ta inozemnih mov Lvivskoyi nacionalnoyi akademiyi veterinarnoyi medicini ta biotehnologij imeni S Z Gzhickogo profesor Padura Mihajlo FedorovichNarodivsya19 zhovtnya 1936 1936 10 19 87 rokiv Chernilyava Yavorivskij rajon Lvivska oblast UkrayinaKrayina Ukrayina UkrayinaNacionalnistUkrayinecDiyalnistmovoznavecAlma materLNU im I FrankaGaluzistorichna fonologiya nimeckoyi movi istoriya Lvivskoyi akademiyi veterinarnoyi mediciniZakladLvivskij nacionalnij universitet veterinarnoyi medicini ta biotehnologij imeni S Z Gzhickogo Vchene zvannyaprofesorNaukovij stupinkandidat filologichnih naukBiografiyaNarodivsya u selyanskij rodini Anni z domu Govda i Teodora Fedora Buv tretoyu ditinoyu sered p yati hlopciv sho vihovuvalisya u batkiv Z 1943 po 1950 roki hodiv do Chernilyavskoyi semirichnoyi shkoli a zgodom navchavsya tri roki u Yavorivskij serednij shkoli 2 za chasiv direktorstva Usova j vchitelya nimeckoyi movi Ostapa Nestora U shkoli viyavlyav osoblivij interes do mov ta matematiki Vishu osvitu zdobuv u Lvivskomu nacionalnomu universiteti imeni Ivana Franka de vid 1953 roku studiyuvav nimecku filologiyu na fakulteti inozemnih mov yakij zakinchiv u 1958 roci z vidznakoyu Pislya universitetu pochalasya pedagogichna diyalnist silska serednya shkola v seli Bolotnya na Peremishlyanshini 1958 1961 rr i vishi navchalni zakladi Lvova U 1964 1967 rr pislya tririchnoyi praci vikladachem nimeckoyi movi u Lvivskij politehnici navchavsya v aspiranturi pri kafedri nimeckoyi filologiyi Lvivskogo universitetu imeni Ivana Franka de pid kerivnictvom ukrayinskogo vchenogo B Zadorozhnogo zajmavsya problemami istorichnoyi fonologiyi nimeckoyi movi a zgodom z 1967 po 1969 rr pracyuvav vikladachem ciyeyi kafedri Visunuv j obgruntuvav gipotezu pro zmishennya fonologichnoyi sistemi dovgih i korotkih golosnih v istoriyi nimeckoyi movi na 180 U travni 1971 roku zahistiv disertaciyu Evolyuciya kvantitativnih vidnosin v istoriyi golosnih nimeckoyi movi na zvannya kandidata filologichnih nauk Institut literaturi movi j mistectvoznavstva Akademiyi nauk Ukrayini v Kiyevi Z zhovtnya 1969 r pracyuvav na kafedri inozemnih mov nini kafedri ukrayinskoyi ta inozemnih mov Lvivskoyi akademiyi veterinarnoyi medicini spochatku asistentom 1969 1974 zgodom starshim vikladachem 1974 1980 i docentom 1980 2001 nareshti profesorom vid 2001 roku Z 1989 r zaviduye kafedroyu ukrayinskoyi ta inozemnih mov Lvivskoyi nacionalnoyi akademiyi veterinarnoyi medicini ta biotehnologij imeni S Z Gzhickogo profesor Gromadske zhittyaU period novoyi dobi nacionalnogo vidrodzhennya 1989 1991 rr aktivno vklyuchivsya v gromadske zhittya v 1989 roci zapochatkuvav v akademiyi shorichni peredvelikodni vistavki pisanok v 1990 svyatkuvannya Dnya materi i novu ukrayinsku posvyatu v studenti Vid sichnya 1990 roku chlen oseredku NRU uchasnik akciyi Ukrayinska hvilya i studentskogo goloduvannya v zhovtni 1990 roku v Kiyevi Z jogo iniciativi porushuvalisya taki vazhlivi spravi v instituti yak povernennya navchalnomu zakladovi kolishnoyi nazvi Lvivska akademiya veterinarnoyi medicini imeni vidomogo vchenogo Stepana Gzhickogo napisannya istoriyi akademiyi stvorennya galereyi portretiv rektoriv akademiyi zaprovadzhennya Dnya akademiyi a takozh sporudzhennya na teritoriyi akademiyi pam yatnika veterinarnomu likarevi pogruddya pershomu direktorovi Lvivskoyi veterinarnoyi shkoli profesoru Petrovi Zajfmanu vidkrittya na teritoriyi akademiyi pam yatnoyi tablici profesorovi Vaclavu Morachevskomu vidkrittya muzeyu pisanok v akademiyi zakladennya fruktovogo sadu z nagodi 125 richchya vid chasu zasnuvannya u Lvovi veterinarnoyi shkoli 1881 ta in Volodiye shistma movami ukrayinskoyu nimeckoyu anglijskoyu latinskoyu rosijskoyu i polskoyu Cikavitsya problemi istorichnoyi fonologiyi nimeckoyi movi istoriyeyu Lvivskoyi akademiyi veterinarnoyi medicini ta istoriyeyu galickih sil zokrema Chernilyava ta Kukeziv Naukova diyalnistAvtor chotiroh navchalnih posibnikiv z nimeckoyi movi Kniga dlya chitannya z veterinarnoyi medicini i zootehniyi Kiyiv 1983 r 176 s Gramatika nimeckoyi naukovoyi literaturi 2001 r 110 s Nimeckomovni krayini 2006 r 216 s Nimecka mova dlya zaochnogo navchannya 2012 r 420 s troh posibnikiv z anglijskoyi movi Samostijna robota z anglijskoyi movi 2008 r 308 s Anglijska mova dlya studentiv veterinarnoyi medicini 2015 r 256 s Anglijska mova dlya tehnologichnih fakultetiv 2016 r 240 s posibnika z latinskoyi movi Lingua Latina veterinaria 2014 r 464 s spivavtor dvoh pidruchnikiv dlya studentiv vishoyi shkoli Latinska mova dlya studentiv veterinarnoyi medicini Lviv 2002 2003 2004 2006 i Anglijska mova dlya studentiv yuristiv Lviv 2005 r Opublikuvav majzhe 200 naukovih naukovo populyarnih ta publicistichnih statej ye takozh avtorom desyatka statej uporyadnikom i redaktorom zbirnika naukovih prac I chuzhomu nauchajtes Lviv 1966 knizhok Rizdvo v nashomu domi Lviv 2003 i 2006 avtor 8 statej sklav avtorskij dovidnik j alfavitnij pokazhchik osib i U sviti akademiyi 1996 2006 Lviv 2006 pidgotuvav dovidnik Hto ye hto v akademiyi 1999 U 2000 r vijshla pracya Lvivska akademiya veterinarnoyi medicini avtor chotiroh rozdiliv ponad 500 storinok i naukovij redaktor U 2013 r z yavilas kniga Vcheni universitetu avtor 39 statej U 2013 r vidav kolektivnu monografiyu pid nazvoyu Pam yatayemo tebe Naris odnogo zhittya prisvyachenu ukrayinskomu doslidniku istoriyi antichnoyi veterinarnoyi medicini Bilevichu Omelyanu Andrijovichu U 2015 r vijshla knizhka Navkolo imeni Yakima Yaremi avtor velikogo rozdilu U 2016 r pidgotuvav do druku doslidzhennya Listi do Olgi u yakomu vpershe publikuyetsya zberezhena epistolyarna spadshina mizh Ivanom Frankom i Olgoyu Roshkevich kotra ohoplyuye 38 listiv Ivana Franka do Olgi Roshkevich i 16 listiv Olgi Roshkevich do Ivana Franka Listi mayut primitki i poyasnennya sliv TvorchistZajmayetsya literaturnoyu i perekladackoyu diyalnistyu Opublikuvav knizhku svoyih tvoriv pid nazvoyu Sered lyudej 2006 ta Legendi i ne legendi dlya shkolyariv molodshih klasiv Avtor 20 pisen na vlasni slova ta slova inshih poetiv PraciMonografiyi Mihajlo Padura Evolyuciya kvantitativnosti v istoriyi golosnih nimeckoyi movi Monografiya Lviv 2010 260 s Mihajlo Padura Pam tayemo tebe Meminimus tui Monografiya Lviv 2013 644 storinki Naukovi publikaciyi M F Padura Fonema yak funkcionalna i strukturna odinicya Inozemna filologiya vip 11 LDU 1967 S 57 61 M F Padura Markovanist i nemarkovanist yak kriterij pri viznachenni zmishennya fonologichnoyi sistem Inozemna filologiya vip 14 LDU 1968 S 83 90 M F Padura Pro zv yazok granic skladu z fonologichnoyu suttyu kvantitativnosti v istoriyi golosnih nimeckoyi movi Inozemna filologiya vip 16 LDU 1968 S 37 45 M F Padura Na grani mizh filologiyeyu ta veterinarnoyu medicinoyu Naukovij visnik 2003 Tom 5 3 Ch 4 S 260 265 M F Padura Zasnuvannya cisarsko korolivskoyi Veterinarnoyi shkoli u Lvovi Naukovij visnik 2011 Tom 13 4 Ch 2 S 316 331 Padura Mykhailo F First Veterinary Chair in Eastern Europe Zbirnik prac Mizhnarodnoyi ukrayinsko polskoyi konferenciyi Istoriya rozvitku veterinarnoyi nauki i osviti u Lvovi 1784 1914 Lviv 2012 Z 9 17 M Padura I Karbovnik Lingua Latina veterinaria pidruchnik latinskoyi movi Lviv 2013 484 s TvoriVidannya Mihajlo Padura Sered lyudej Narisi opovidannya perekladi Lviv 2008 444 s DzherelaDacko V Yavorova vit Litopis ridnogo krayu u zhittyepisah Enciklopedichnij biografichnij dovidnik Lviv Vidavnictvo Lvivskogo muzeyu istoriyi religiyi Logos 2009 ISBN 966 7379 37 H S 273 274 PosilannyaPadura Mihajlo Fedorovich Podyachne slovo za spilnu pracyu nedostupne posilannya z lipnya 2019