Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Євген Никанорович Павловський 5 березня 1884 18840305 місто Бірюч тепер Бєлгородської області Російська Федерація 27 тра

Павловський Євген Никанорович

Павловський Євген Никанорович

Євген Никанорович Павловський (5 березня 1884(18840305), місто Бірюч, тепер Бєлгородської області, Російська Федерація — 27 травня 1965, місто Ленінград, тепер Санкт-Петербург, Російська Федерація) — радянський вчений, зоолог, ентомолог, творець радянської школи паразитології, голова президії Таджицької філії Академії наук СРСР, голова президії Кримської філії АН СРСР, директор Інституту зоології АН СРСР. Академік Академії наук АН СРСР з відділення математичних і природничих наук (з 29.01.1939). Дійсний член Академії медичних наук СРСР (1944). Почесний член Академії наук Таджицької РСР (1951), почесний член Іранської Академії Наук (1942), почесний член академій наук Польщі та Чехословаччини. Депутат Верховної Ради СРСР 2—4-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (4.03.1964).

Павловський Євген Никанорович
image
Народився5 березня 1884(1884-03-05)[2]
Бірюч, Воронезька губернія, Російська імперія[2]
Помер27 травня 1965(1965-05-27)[1][2] (81 рік)
Ленінград, РРФСР, СРСР
ПохованняБогословське кладовище
Громадянствоimage Росія, image СРСР
Національністьросіянин
Діяльністьентомолог, військовий лікар, політик
Галузьентомологія, паразитологія і Медична географія
Alma materd і Військово-медична академія імені С. М. Кірова
Науковий ступіньдоктор біологічних наук
Вчене званняСписок академіків АН СРСР і Академія медичних наук СРСР
Відомі учніd, d і d
Знання мовросійська
ЗакладЗоологічний інститут РАН
Учасникнімецько-радянська війна
ЧленствоАкадемія наук СРСР, Леопольдина і Польська академія наук
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
Військове званнягенерал-лейтенант
ПартіяКПРС
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Павловський.

Біографія

Народився в родині вчителя. З 1886 по 1903 рік проживав у місті Борисоглібську Тамбовської губернії (тепер Воронезької області), навчався в Олександрівській чоловічій гімназії, яку закінчив із золотою медаллю.

У 1908 році закінчив Імператорську військово-медичну академію, при якій залишився працювати. Був прикомандирований до кафедри зоології та порівняльної анатомії військово-медичної академії, де під керівництвом відомого зоолога і паразитолога Холодковского вивчав порівняльну морфологію членистоногих, їх отруйність. Цикл досліджень завершився публікацією першої монографії «Отруйні тварини і їх отруйність». У 1913 році захистив докторську дисертацію на тему «До питання про будову отруйних залоз у суглобоногих» і був обраний приват-доцентом тієї ж кафедри. У 1917 році захистив дисертацію на ступінь магістра зоології та порівняльної анатомії. Брав участь в ліквідації епідемій висипного тифу, досліджував механізм передачі збудника висипного тифу від людини до людини.

У 1921—1965 роках — професор і завідувач кафедри біології та паразитології Військово-медичної академії (ВМА).

З 1930 по 1942 рік — завідувач відділу паразитології Зоологічного інституту АН СРСР. У 1931—1965 роках — президент Всесоюзного ентомологічного товариства.

У 1933-1953 роках працював керівником відділу паразитології у Всесоюзному інституті експериментальної медицини в Ленінграді. Одночасно у 1937—1951 роках працював у Таджицькій філії АН СРСР. У 1937—1940 роках очолював загін паразитологів, який на Далекому Сході визначив збудника кліщового енцефаліту і пізніше розробив вакцину.

Член ВКП(б) з 1940 року.

У 1940—1951 роках — голова президії Таджицької філії Академії наук СРСР.

У 1942—1962 роках — директор Зоологічного інституту АН СРСР.

У 1946—1965 роках — завідувач відділу паразитології та медичної зоології Інституту епідеміології та мікробіології Академії медичних наук СРСР.

У 1951—1954 роках — голова президії Кримської філії АН СРСР.

У 1952—1964 роках — президент Географічного товариства СРСР. Почесний доктор Делійського університету (1947, Індія) і Сорбонни (1959, Франція), Почесний член ряду наукових товариств у СРСР і за кордоном.

Помер 27 травня 1965 року, похований в Ленінграді на Богословському кладовищі

Наукові дослідження

Зоолог, паразитолог, фахівець з гельмінтозів, дослідник кровосисних двокрилих комах. Творець вчення про природу осередків трансмісивних хвороб людини. Під його керівництвом були проведені численні комплексні експедиції в Середній Азії, Закавказзі, Криму, Далекому Сході та інших районах СРСР для вивчення ендемічних паразитарних і трансмісивних захворювань кліщового поворотного тифу, кліщового енцефаліту, москітної лихоманки, лейшманіозів та інших хвороб. Описав вид аргасових кліщів.

Нагороди і звання

Примітки

  1. Павловский Евгений Никанорович / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Biographies of the Entomologists of the World — Senckenberg German Entomological Institute.
    d:Track:Q57831640d:Track:Q472839

Джерела

  • Павловський Євген Никанорович [ 28 серпня 2016 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yevgen Nikanorovich Pavlovskij 5 bereznya 1884 18840305 misto Biryuch teper Byelgorodskoyi oblasti Rosijska Federaciya 27 travnya 1965 misto Leningrad teper Sankt Peterburg Rosijska Federaciya radyanskij vchenij zoolog entomolog tvorec radyanskoyi shkoli parazitologiyi golova prezidiyi Tadzhickoyi filiyi Akademiyi nauk SRSR golova prezidiyi Krimskoyi filiyi AN SRSR direktor Institutu zoologiyi AN SRSR Akademik Akademiyi nauk AN SRSR z viddilennya matematichnih i prirodnichih nauk z 29 01 1939 Dijsnij chlen Akademiyi medichnih nauk SRSR 1944 Pochesnij chlen Akademiyi nauk Tadzhickoyi RSR 1951 pochesnij chlen Iranskoyi Akademiyi Nauk 1942 pochesnij chlen akademij nauk Polshi ta Chehoslovachchini Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 2 4 go sklikan Geroj Socialistichnoyi Praci 4 03 1964 Pavlovskij Yevgen NikanorovichNarodivsya5 bereznya 1884 1884 03 05 2 Biryuch Voronezka guberniya Rosijska imperiya 2 Pomer27 travnya 1965 1965 05 27 1 2 81 rik Leningrad RRFSR SRSRPohovannyaBogoslovske kladovisheGromadyanstvo Rosiya SRSRNacionalnistrosiyaninDiyalnistentomolog vijskovij likar politikGaluzentomologiya parazitologiya i Medichna geografiyaAlma materd i Vijskovo medichna akademiya imeni S M KirovaNaukovij stupindoktor biologichnih naukVchene zvannyaSpisok akademikiv AN SRSR i Akademiya medichnih nauk SRSRVidomi uchnid d i dZnannya movrosijskaZakladZoologichnij institut RANUchasniknimecko radyanska vijnaChlenstvoAkademiya nauk SRSR Leopoldina i Polska akademiya naukPosadadeputat Verhovnoyi radi SRSR d Vijskove zvannyageneral lejtenantPartiyaKPRSNagorodiMedal Darvina Vollesa 1958 Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pavlovskij BiografiyaNarodivsya v rodini vchitelya Z 1886 po 1903 rik prozhivav u misti Borisoglibsku Tambovskoyi guberniyi teper Voronezkoyi oblasti navchavsya v Oleksandrivskij cholovichij gimnaziyi yaku zakinchiv iz zolotoyu medallyu U 1908 roci zakinchiv Imperatorsku vijskovo medichnu akademiyu pri yakij zalishivsya pracyuvati Buv prikomandirovanij do kafedri zoologiyi ta porivnyalnoyi anatomiyi vijskovo medichnoyi akademiyi de pid kerivnictvom vidomogo zoologa i parazitologa Holodkovskogo vivchav porivnyalnu morfologiyu chlenistonogih yih otrujnist Cikl doslidzhen zavershivsya publikaciyeyu pershoyi monografiyi Otrujni tvarini i yih otrujnist U 1913 roci zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Do pitannya pro budovu otrujnih zaloz u suglobonogih i buv obranij privat docentom tiyeyi zh kafedri U 1917 roci zahistiv disertaciyu na stupin magistra zoologiyi ta porivnyalnoyi anatomiyi Brav uchast v likvidaciyi epidemij visipnogo tifu doslidzhuvav mehanizm peredachi zbudnika visipnogo tifu vid lyudini do lyudini U 1921 1965 rokah profesor i zaviduvach kafedri biologiyi ta parazitologiyi Vijskovo medichnoyi akademiyi VMA Z 1930 po 1942 rik zaviduvach viddilu parazitologiyi Zoologichnogo institutu AN SRSR U 1931 1965 rokah prezident Vsesoyuznogo entomologichnogo tovaristva U 1933 1953 rokah pracyuvav kerivnikom viddilu parazitologiyi u Vsesoyuznomu instituti eksperimentalnoyi medicini v Leningradi Odnochasno u 1937 1951 rokah pracyuvav u Tadzhickij filiyi AN SRSR U 1937 1940 rokah ocholyuvav zagin parazitologiv yakij na Dalekomu Shodi viznachiv zbudnika klishovogo encefalitu i piznishe rozrobiv vakcinu Chlen VKP b z 1940 roku U 1940 1951 rokah golova prezidiyi Tadzhickoyi filiyi Akademiyi nauk SRSR U 1942 1962 rokah direktor Zoologichnogo institutu AN SRSR U 1946 1965 rokah zaviduvach viddilu parazitologiyi ta medichnoyi zoologiyi Institutu epidemiologiyi ta mikrobiologiyi Akademiyi medichnih nauk SRSR U 1951 1954 rokah golova prezidiyi Krimskoyi filiyi AN SRSR U 1952 1964 rokah prezident Geografichnogo tovaristva SRSR Pochesnij doktor Delijskogo universitetu 1947 Indiya i Sorbonni 1959 Franciya Pochesnij chlen ryadu naukovih tovaristv u SRSR i za kordonom Pomer 27 travnya 1965 roku pohovanij v Leningradi na Bogoslovskomu kladovishiNaukovi doslidzhennyaZoolog parazitolog fahivec z gelmintoziv doslidnik krovosisnih dvokrilih komah Tvorec vchennya pro prirodu oseredkiv transmisivnih hvorob lyudini Pid jogo kerivnictvom buli provedeni chislenni kompleksni ekspediciyi v Serednij Aziyi Zakavkazzi Krimu Dalekomu Shodi ta inshih rajonah SRSR dlya vivchennya endemichnih parazitarnih i transmisivnih zahvoryuvan klishovogo povorotnogo tifu klishovogo encefalitu moskitnoyi lihomanki lejshmanioziv ta inshih hvorob Opisav vid argasovih klishiv Nagorodi i zvannyaGeroj Socialistichnoyi Praci 4 03 1964 shist ordeniv Lenina 5 03 1944 21 02 1945 10 06 1945 4 03 1954 11 02 1961 4 03 1964 dva ordeni Chervonogo Prapora 3 11 1944 24 06 1948 dva ordeni Trudovogo Chervonogo Prapora 3 01 1944 23 10 1954 Orden Chervonoyi Zirki 16 08 1936 Leninska premiya 1965 za naukovu za pracyu Prirodna oseredkovist transmisivnih zahvoryuvan 1965 Stalinska premiya pershogo stupenya 1941 za vidkrittya v 1939 roci transmisivnih zahvoryuvan lyudini i tvarin vidomih pid nazvoyu Vesnyano litnij i osinnij encefaliti i za rozrobku uspishno zastosovuvanih metodiv yih likuvannya Stalinska premiya pershogo stupenya 1950 za pracyu Kerivnictvo iz parazitologiyi lyudini z vchennyam pro perenosnikiv transmisivnih zahvoryuvan vidanoyi v 1948 roci Zolota medal imeni I I Mechnikova 1949 Velika zolota medal Geografichnogo tovaristva SRSR 1954 Medal Darvina Uollesa 1958 Zasluzhenij diyach nauki RRFSR 1935 general lejtenant medichnoyi sluzhbi 1943 PrimitkiPavlovskij Evgenij Nikanorovich pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Biographies of the Entomologists of the World Senckenberg German Entomological Institute d Track Q57831640d Track Q472839DzherelaPavlovskij Yevgen Nikanorovich 28 serpnya 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ