Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сергій Іва́нович Па́влов (рос. Серге́й Ива́нович Па́влов, 30 червня 1935, Бердянськ — 18 квітня 2019, Москва) — радянський та російський письменник-фантаст. Лауреат премії «Аеліта» (1985 рік), лауреат премії імені Івана Єфремова у номінації «За видатний внесок у розвиток вітчизняної фантастичної літератури» (2004), засновник літературної премії «Місячна веселка».
| Павлов Сергій Іванович | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Павлов Сергей Иванович | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Сергій Іванович Павлов | |||
| Народився | 30 червня 1935 Бердянськ, Бердянський район, Дніпропетровська область, Українська СРР, СРСР | |||
| Помер | 18 квітня 2019 (83 роки) Москва, Росія | |||
| Громадянство |  СРСР Росія | |||
| Діяльність | прозаїк | |||
| Alma mater | ||||
| Мова творів | російська | |||
| Роки активності | 1963–2019 | |||
| Напрямок | проза | |||
| Жанр | фантастична повість, роман, оповідання | |||
| Magnum opus | «Місячна веселка» | |||
| Членство | СП СРСР | |||
| Сайт: moonrainbow.ru | ||||
| | ||||
Біографія
Сергій Іванович Павлов народився 30 червня 1935 року в Бердянську Запорізької області. Пізніше з батьками пебрався до міста Сочі, в якому закінчив середню школу № 9. З 1953 до 1956 року навчався у , пізніше переїхав до Красноярська, де здобув фах інженера-геофізика у Красноярському інституті кольорових металів. Після здобуття вищої освіти Сергій Павлов брав участь у геологічних експедиціях у Середній Азії, Арктиці та Сибіру.
У фантастичну літературу Сергій Павлов прийшов випадково, у 1962 році, після прочитання слабкого фантастичного оповідання сам вирішив написати подібний твір, та надіслав його до редакції журналу «Техніка — молоді» на конкурс. Несподівано для самого автора це оповідання — «Банка фруктового соку» — принесло йому перемогу на цьому конкурсі та річну передплату на цей журнал. Наступного року це оповідання було опубліковано в томській газеті «Молодий ленінець» та красноярському журналі «Єнісей». У 1964 році опубліковано його наступне оповідання «Сонячний місяць». У 1965 році у співавторстві з Миколою Шагуріним опубліковано дві нових повісті — та . У 1967 році вийшли у світ оповідання «Ангели моря» та повість . У 1968 році вперше була опублікована одна з найвідоміших повістей Сергія Павлова — , яка неодноразово перевидавалась, у тому числі кілька разів під назвою «Океанавти».
У 1970 році Павлов стає членом Спілки письменників СРСР, а у 1971 році виходить друком його повість . У 1972 році Сергій Павлов покидає професію геолога та поступає на Вищі літературні курси при Літературну інституті імені Горького в Москві. У 1974 році письменник видав повість .
У 1978 році публікується перша частина роману «Місячна веселка» — «По чорному сліду», за яку автор у 1985 році отримує премію Спілки письменників РРФСР «Аеліта». У 1983 році Сергій Павлов публікує другу частину роману «М'які дзеркала», пізніше у повному об'ємі роман неодноразово перевидавався. У 1991 році виходить у світ перша частина другого роману із циклу «Місячна веселка» — (початкова назва якого планувалась як «Сапфіровий Галактіон»), який був написаний у співавторстві з дружиною Надією Шаровою. У 1997 році вийшла у світ друга частина роману. Проте, на відміну від першого роману, «Чарівний локон Ампари» не викликав значного зацікавлення з боку шанувальників фантастики та літературних критиків, що призвело до того, що на тривалий час Сергій Павлов відійшов від написання науково-фантастичних творів.
Далі Павлова захопила палеолінгвістика — він розробив та запропонував лінгвістам метод реконструкції , який дозволяє виявити початковий зміст багатьох древніх назв та імен, а також сучасних слів і понять. Перші свої наробки у цій галузі Сергій Павлов публікує в книзі «Москва и железная „мощь“ Святослава. О происхождении названия Москва» (1999), потім далі розвиває у книзі «Богу — парус, кесарю — флот: Опыт палеолингвистики» (2002).
У 2005 році Павлов знову повертається до фантастики, та приступає до роботи над твором под робочою назвою «Білий вершник», місце якого, за словами автора, між «Місячною веселкою» та «Чарівним локоном Ампари». Помер Сергій Павлов 18 квітня 2019 року в Москві.
Бібліографія
Романи
- Цикл «Місячна веселка»:
- Місячна веселка: кн.1. «По черному следу» (1978)
- Місячна веселка: кн.2. «Мягкие зеркала» (1983)
- (кн. 1, 1991, у співавторстві з Н. Шаровою; кн. 2, 1997)
Повісті
- (у співавторстві з Миколою Шагуріним, 1965)
- (у співавторстві з М. Шагуріним, 1965)
- (1967)
- (1968)
- (1971)
- (1974)
Оповідання
- «Банка фруктового сока» (1963)
- «Ангелы моря» (1967)
- «Миры на ладони» (1971)
- «Мера присутствия» (1972)
- «Амазония, ярданг Восточный» (1987)
Статті та нариси
- «Стратегия поиска», 1977;
- «Имя для рыцарей современности», 1980;
- «Под космической радугой», інтерв'ю, М.Пухов і С.Павлов, 1981;
- «Альфа и омега», 1987;
- «Пора договориться о терминах», 1989;
- «Горизонты фантастики», 1989;
- «Звёздной стае альтернативы нет», 2005;
- «Кризис фантастики и цивилизации», бесіда, О.Калугін і С.Павлов, 2005;
- «К спасателям техногенной цивилизации», 2006;
- «И ещё раз о терминах», 2006;
- «Версия мира», 2007];
- «Вопросивший сердце твоё», 2007;
- «Это было хуже чем приговор», 2007
- «К вопросу о происхождении русского мата», 2007
Фільмографія та екранізації
- «Акванавти» (1979)
- «Місячна веселка» (1983)
Літературна премія «Місячна веселка»
Літературна премія «Місячна веселка» заснована Сергієм Івановичем Павловим 30 червня 2005 року. Премія є щорічною літературною премією, що присуджується за високі досягнення у жанрі фантастики. Премія присуджується за ріст майстерності авторів фантастичних творів, які представляють у них нові ідеї, що можуть надати новий поштовх розвитку науки та космонавтики, а також внесок у розвиток російської фантастики й поза літературною сферою.
Примітки
- Умер Сергей Павлов, автор «Лунной радуги» [ 21 травня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
Інтерв'ю
- Кризис фантастики и цивилизации. Беседа с писателем Сергеем Ивановичем Павловым. Часть 1. [ 3 лютого 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Кризис фантастики и цивилизации. Беседа с писателем Сергеем Ивановичем Павловым. Часть 2. [ 23 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
- Сергей Иванович Павлов [ 5 грудня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Сергій Павлов на сайті fantlab.ru [ 26 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Павлов Сергей Иванович [ 27 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
- Сергей Павлов. Биография[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- Сергей Павлов [ 22 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
- Проект «Лунная радуга» [ 27 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- Статья X. Алымова «„Аэлита-85“ — Сергею Павлову» [ 5 липня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sergij Iva novich Pa vlov ros Serge j Iva novich Pa vlov 30 chervnya 1935 19350630 Berdyansk 18 kvitnya 2019 Moskva radyanskij ta rosijskij pismennik fantast Laureat premiyi Aelita 1985 rik laureat premiyi imeni Ivana Yefremova u nominaciyi Za vidatnij vnesok u rozvitok vitchiznyanoyi fantastichnoyi literaturi 2004 zasnovnik literaturnoyi premiyi Misyachna veselka Pavlov Sergij Ivanovichros Pavlov Sergej IvanovichIm ya pri narodzhenniSergij Ivanovich PavlovNarodivsya30 chervnya 1935 1935 06 30 Berdyansk Berdyanskij rajon Dnipropetrovska oblast Ukrayinska SRR SRSRPomer18 kvitnya 2019 2019 04 18 83 roki Moskva RosiyaGromadyanstvo SRSR RosiyaDiyalnistprozayikAlma materMova tvorivrosijskaRoki aktivnosti1963 2019NapryamokprozaZhanrfantastichna povist roman opovidannyaMagnum opus Misyachna veselka ChlenstvoSP SRSRSajt moonrainbow ru U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pavlov BiografiyaSergij Ivanovich Pavlov narodivsya 30 chervnya 1935 roku v Berdyansku Zaporizkoyi oblasti Piznishe z batkami pebravsya do mista Sochi v yakomu zakinchiv serednyu shkolu 9 Z 1953 do 1956 roku navchavsya u piznishe pereyihav do Krasnoyarska de zdobuv fah inzhenera geofizika u Krasnoyarskomu instituti kolorovih metaliv Pislya zdobuttya vishoyi osviti Sergij Pavlov brav uchast u geologichnih ekspediciyah u Serednij Aziyi Arktici ta Sibiru U fantastichnu literaturu Sergij Pavlov prijshov vipadkovo u 1962 roci pislya prochitannya slabkogo fantastichnogo opovidannya sam virishiv napisati podibnij tvir ta nadislav jogo do redakciyi zhurnalu Tehnika molodi na konkurs Nespodivano dlya samogo avtora ce opovidannya Banka fruktovogo soku prineslo jomu peremogu na comu konkursi ta richnu peredplatu na cej zhurnal Nastupnogo roku ce opovidannya bulo opublikovano v tomskij gazeti Molodij leninec ta krasnoyarskomu zhurnali Yenisej U 1964 roci opublikovano jogo nastupne opovidannya Sonyachnij misyac U 1965 roci u spivavtorstvi z Mikoloyu Shagurinim opublikovano dvi novih povisti ta U 1967 roci vijshli u svit opovidannya Angeli morya ta povist U 1968 roci vpershe bula opublikovana odna z najvidomishih povistej Sergiya Pavlova yaka neodnorazovo perevidavalas u tomu chisli kilka raziv pid nazvoyu Okeanavti U 1970 roci Pavlov staye chlenom Spilki pismennikiv SRSR a u 1971 roci vihodit drukom jogo povist U 1972 roci Sergij Pavlov pokidaye profesiyu geologa ta postupaye na Vishi literaturni kursi pri Literaturnu instituti imeni Gorkogo v Moskvi U 1974 roci pismennik vidav povist U 1978 roci publikuyetsya persha chastina romanu Misyachna veselka Po chornomu slidu za yaku avtor u 1985 roci otrimuye premiyu Spilki pismennikiv RRFSR Aelita U 1983 roci Sergij Pavlov publikuye drugu chastinu romanu M yaki dzerkala piznishe u povnomu ob yemi roman neodnorazovo perevidavavsya U 1991 roci vihodit u svit persha chastina drugogo romanu iz ciklu Misyachna veselka pochatkova nazva yakogo planuvalas yak Sapfirovij Galaktion yakij buv napisanij u spivavtorstvi z druzhinoyu Nadiyeyu Sharovoyu U 1997 roci vijshla u svit druga chastina romanu Prote na vidminu vid pershogo romanu Charivnij lokon Ampari ne viklikav znachnogo zacikavlennya z boku shanuvalnikiv fantastiki ta literaturnih kritikiv sho prizvelo do togo sho na trivalij chas Sergij Pavlov vidijshov vid napisannya naukovo fantastichnih tvoriv Dali Pavlova zahopila paleolingvistika vin rozrobiv ta zaproponuvav lingvistam metod rekonstrukciyi yakij dozvolyaye viyaviti pochatkovij zmist bagatoh drevnih nazv ta imen a takozh suchasnih sliv i ponyat Pershi svoyi narobki u cij galuzi Sergij Pavlov publikuye v knizi Moskva i zheleznaya mosh Svyatoslava O proishozhdenii nazvaniya Moskva 1999 potim dali rozvivaye u knizi Bogu parus kesaryu flot Opyt paleolingvistiki 2002 U 2005 roci Pavlov znovu povertayetsya do fantastiki ta pristupaye do roboti nad tvorom pod robochoyu nazvoyu Bilij vershnik misce yakogo za slovami avtora mizh Misyachnoyu veselkoyu ta Charivnim lokonom Ampari Pomer Sergij Pavlov 18 kvitnya 2019 roku v Moskvi BibliografiyaRomani Cikl Misyachna veselka Misyachna veselka kn 1 Po chernomu sledu 1978 Misyachna veselka kn 2 Myagkie zerkala 1983 kn 1 1991 u spivavtorstvi z N Sharovoyu kn 2 1997 Povisti u spivavtorstvi z Mikoloyu Shagurinim 1965 u spivavtorstvi z M Shagurinim 1965 1967 1968 1971 1974 Opovidannya Banka fruktovogo soka 1963 Angely morya 1967 Miry na ladoni 1971 Mera prisutstviya 1972 Amazoniya yardang Vostochnyj 1987 Statti ta narisi Strategiya poiska 1977 Imya dlya rycarej sovremennosti 1980 Pod kosmicheskoj radugoj interv yu M Puhov i S Pavlov 1981 Alfa i omega 1987 Pora dogovoritsya o terminah 1989 Gorizonty fantastiki 1989 Zvyozdnoj stae alternativy net 2005 Krizis fantastiki i civilizacii besida O Kalugin i S Pavlov 2005 K spasatelyam tehnogennoj civilizacii 2006 I eshyo raz o terminah 2006 Versiya mira 2007 Voprosivshij serdce tvoyo 2007 Eto bylo huzhe chem prigovor 2007 K voprosu o proishozhdenii russkogo mata 2007Filmografiya ta ekranizaciyi Akvanavti 1979 Misyachna veselka 1983 Literaturna premiya Misyachna veselka Literaturna premiya Misyachna veselka zasnovana Sergiyem Ivanovichem Pavlovim 30 chervnya 2005 roku Premiya ye shorichnoyu literaturnoyu premiyeyu sho prisudzhuyetsya za visoki dosyagnennya u zhanri fantastiki Premiya prisudzhuyetsya za rist majsternosti avtoriv fantastichnih tvoriv yaki predstavlyayut u nih novi ideyi sho mozhut nadati novij poshtovh rozvitku nauki ta kosmonavtiki a takozh vnesok u rozvitok rosijskoyi fantastiki j poza literaturnoyu sferoyu PrimitkiUmer Sergej Pavlov avtor Lunnoj radugi 21 travnya 2019 u Wayback Machine ros Interv yuKrizis fantastiki i civilizacii Beseda s pisatelem Sergeem Ivanovichem Pavlovym Chast 1 3 lyutogo 2012 u Wayback Machine ros Krizis fantastiki i civilizacii Beseda s pisatelem Sergeem Ivanovichem Pavlovym Chast 2 23 lyutogo 2017 u Wayback Machine ros PosilannyaSergej Ivanovich Pavlov 5 grudnya 2016 u Wayback Machine ros Sergij Pavlov na sajti fantlab ru 26 lyutogo 2017 u Wayback Machine ros Pavlov Sergej Ivanovich 27 lyutogo 2017 u Wayback Machine ros ros Sergej Pavlov Biografiya nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Sergej Pavlov 22 lyutogo 2017 u Wayback Machine ros ros Proekt Lunnaya raduga 27 zhovtnya 2007 u Wayback Machine ros Statya X Alymova Aelita 85 Sergeyu Pavlovu 5 lipnya 2012 u Wayback Machine ros