Павло Володимирович Махотін (рос. Павел Владимирович Махотин; нар. 19 лютого 1926, Викса, Горьковська область, СРСР — пом. 1 березня 2001, Москва, Росія) — радянський та російський актор театру і кіно.
Махотін Павло Володимирович | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Павел Махотин | ||||
Народився | 19 лютого 1926 Викса, Нижньогородська область | |||
Помер | 1 березня 2001 (75 років) Москва, Росія | |||
Поховання | Введенське кладовище | |||
Громадянство | СРСР Росія | |||
Діяльність | актор | |||
Заклад | d | |||
Роки діяльності | 1945 — 2000 | |||
IMDb | nm0538550 | |||
| ||||
Життєпис
Павло Махотин народився у місті Викса Горьковської області в родині службовців. У 1928 році родина Махотіна переїхали жити на станцію Навашино Горьківської області, а у 1933 році в селище Ташине. У 1934 році сім'я оселилися в Москві.
У 1941 році Павло Махотін закінчив середню школу і вступив до електромашинобудівний технікуму, після закінчення якого в 1943 році працював техніком-електриком на заводі.
У 1945 році, пройшовши відбірковий конкурс, Павло Махотін був прийнятий актором в , де служив багато років до виходу на пенсію.
Дебют Махотіна в кіно відбувся у 1959 році в фантастичному фільмі режисера Віктора Моргеншерна «Я був супутником Сонця». Згодом актор багато знімався, граючи, в основному, військових і чиновників.
Помер 1 березня 2001 року в Москві. Похований на Введенському цвинтарі.
Вибрана фільмографія
- 1959 — «Я був супутником Сонця» — Андрій, молодий учений
- 1961 — «Найперші» — Олександр Васильович Калугін
- 1963 — «При виконанні службових обов'язків» — Холодов
- 1964 — «Листи до живих» — Павло
- 1964 — «Слід в океані» — Бєлогуров
- 1970 — «Я - 11-17» — полковник Довгальов
- 1973 — «Товариш генерал» — генерал Лучинін, представник штабу фронту'
- 1976 — «Ти — мені, я — тобі» — директор хімкомбінату
- 1977 — — капітан Михайло Іванович
- 1979 — «Місце зустрічі змінити не можна» — Павло Володимирович, представник прокуратури
- 1980 — («Де ти, кохання?») — Павло Володимирович
- 1980 — «Бастіон» — Олександр Павлович Востросаблін
- 1984 — «ТАРС уповноважений заявити...» — Яранцев
- 1985 — «День гніву» — голова комісії
- 1986 — «І в звуках пам'ять відгукнеться…» — батько Лисенка
- 1986 — «Віч-на-віч» — Павлов
- 1986 — «Перехоплення» — Мейю, адмірал флоту США
- 1988 — «Об'єктивні обставини»
- 1990 — «Війна на західному напрямку» — полковник Семен Мікохін
- 1990 — «Десять років без права листування» — Микола Булганін
- 1993 — «Кодекс безчестя» — чиновник
- 2000 — «Таємниці палацових переворотів. Фільм 2. Заповіт імператриці»
- 2001 — «Годинник без стрілок» — приятель Семена
Посилання
- Павло Махотін [ 6 лютого 2020 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mahotin Pavlo Volodimirovich Mahotin ros Pavel Vladimirovich Mahotin nar 19 lyutogo 1926 Viksa Gorkovska oblast SRSR pom 1 bereznya 2001 Moskva Rosiya radyanskij ta rosijskij aktor teatru i kino Mahotin Pavlo Volodimirovichros Pavel MahotinZobrazhennyaNarodivsya19 lyutogo 1926 1926 02 19 Viksa Nizhnogorodska oblastPomer1 bereznya 2001 2001 03 01 75 rokiv Moskva RosiyaPohovannyaVvedenske kladovisheGromadyanstvo SRSR RosiyaDiyalnistaktorZakladdRoki diyalnosti1945 2000IMDbnm0538550ZhittyepisPavlo Mahotin narodivsya u misti Viksa Gorkovskoyi oblasti v rodini sluzhbovciv U 1928 roci rodina Mahotina pereyihali zhiti na stanciyu Navashino Gorkivskoyi oblasti a u 1933 roci v selishe Tashine U 1934 roci sim ya oselilisya v Moskvi U 1941 roci Pavlo Mahotin zakinchiv serednyu shkolu i vstupiv do elektromashinobudivnij tehnikumu pislya zakinchennya yakogo v 1943 roci pracyuvav tehnikom elektrikom na zavodi U 1945 roci projshovshi vidbirkovij konkurs Pavlo Mahotin buv prijnyatij aktorom v de sluzhiv bagato rokiv do vihodu na pensiyu Debyut Mahotina v kino vidbuvsya u 1959 roci v fantastichnomu filmi rezhisera Viktora Morgensherna Ya buv suputnikom Soncya Zgodom aktor bagato znimavsya grayuchi v osnovnomu vijskovih i chinovnikiv Pomer 1 bereznya 2001 roku v Moskvi Pohovanij na Vvedenskomu cvintari Vibrana filmografiya1959 Ya buv suputnikom Soncya Andrij molodij uchenij 1961 Najpershi Oleksandr Vasilovich Kalugin 1963 Pri vikonanni sluzhbovih obov yazkiv Holodov 1964 Listi do zhivih Pavlo 1964 Slid v okeani Byelogurov 1970 Ya 11 17 polkovnik Dovgalov 1973 Tovarish general general Luchinin predstavnik shtabu frontu 1976 Ti meni ya tobi direktor himkombinatu 1977 kapitan Mihajlo Ivanovich 1979 Misce zustrichi zminiti ne mozhna Pavlo Volodimirovich predstavnik prokuraturi 1980 De ti kohannya Pavlo Volodimirovich 1980 Bastion Oleksandr Pavlovich Vostrosablin 1984 TARS upovnovazhenij zayaviti Yarancev 1985 Den gnivu golova komisiyi 1986 I v zvukah pam yat vidguknetsya batko Lisenka 1986 Vich na vich Pavlov 1986 Perehoplennya Mejyu admiral flotu SShA 1988 Ob yektivni obstavini 1990 Vijna na zahidnomu napryamku polkovnik Semen Mikohin 1990 Desyat rokiv bez prava listuvannya Mikola Bulganin 1993 Kodeks bezchestya chinovnik 2000 Tayemnici palacovih perevorotiv Film 2 Zapovit imperatrici 2001 Godinnik bez strilok priyatel SemenaPosilannyaPavlo Mahotin 6 lyutogo 2020 u Wayback Machine ros