Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Павле Савіч (сербська кирилиця Павле Савић; 10 січня 1909 — 30 травня 1994) — сербський фізик і хімік.
| Павле Савіч | |
|---|---|
| Павле Савић | |
 | |
| Народився | 10 січня 1909 Салоніки |
| Помер | 30 травня 1994 (85 років) Белград |
| Країна |  Югославія |
| Діяльність | фізик, хімік, комісар |
| Alma mater | Белградський університет |
| Галузь | фізика, хімія |
| Заклад | d Белградський університет |
| Аспіранти, докторанти | d |
| Членство | Сербська академія наук і мистецтв (30 травня 1994) Академія наук СРСР[1] Угорська академія наук Російська академія наук Словенська академія наук та мистецтв |
| Війна | Друга світова війна |
| Військове звання | полковник |
| Нагороди | |
 Павле Савіч у Вікісховищі | |
Народився у Салоніках. У 1932 році закінчив Белградський університет за спеціальністю фізична хімія. У 1939 році отримав 6-місячну стипендію від французького уряду на навчання в Institut du Radium; але замість шести місяців Савіч залишився у Франції на 4 роки. У 1937 та 1938 роках працював з Ірен та Фредеріком Жоліо-Кюрі над дослідженням впливу нейтронів на важкі елементи. Це був важливий крок для відкриття поділу ядра. Разом з Ірен Жоліо-Кюрі, Савіч був номінований на отримання Нобелівської премії з фізики.
Після початку Другої світової війни Савіч покинув Францію та повернувся до Югославії, щоб боротися проти німецької окупації як партизан.
Після війни був одним з перших, хто запропонував побудувати . Був директором інституту у 1960—61 роках (тоді він носив назву ІЯД «Борис Кидрич»). У 1966 році повернувся на посаду в Белградський університет на Факультет математики та природничих наук, кафедру фізичної хімії та кафедру фізики (зараз Фізичний факультет).
Був президентом Сербської академії наук і мистецтва з 1971 по 1981 рік.
У 1987 році був втягнутий у скандал «Войко і Савле», де його разом з Гойко Ніколишем висміяли у непідписаній гуморесці в газеті «Політика».
Працював до останніх днів. Останню наукову статтю опублікував за кілька місяців до своєї смерті. Помер у віці 85 років у Белграді.
Примітки
- http://www.ras.ru/win/db/show_per.asp?P=.id-52038.ln-ru.dl-.pr-inf.uk-12
Посилання
- Institute for Nuclear Sciences — Vinča [ 19 квітня 2018 у Wayback Machine.]
- Institute for Physics, Belgrade [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Faculty of Physics, University of Belgrade [ 14 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- serbien-montenegro.de [ 14 травня 2008 у Wayback Machine.] (нім.)
- Velikani vremena… [ 7 квітня 2016 у Wayback Machine.] (серб.)
- Pavle Savić
 | Це незавершена стаття про фізика. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Savich Pavle Savich serbska kirilicya Pavle Saviћ 10 sichnya 1909 30 travnya 1994 serbskij fizik i himik Pavle SavichPavle SaviћNarodivsya10 sichnya 1909 1909 01 10 SalonikiPomer30 travnya 1994 1994 05 30 85 rokiv BelgradKrayina YugoslaviyaDiyalnistfizik himik komisarAlma materBelgradskij universitetGaluzfizika himiyaZakladd Belgradskij universitetAspiranti doktorantidChlenstvoSerbska akademiya nauk i mistectv 30 travnya 1994 Akademiya nauk SRSR 1 Ugorska akademiya nauk Rosijska akademiya nauk Slovenska akademiya nauk ta mistectvVijnaDruga svitova vijnaVijskove zvannyapolkovnikNagorodi en Orden Nacionalnogo vizvolennya medal Lomonosova Pavle Savich u Vikishovishi Serbska marka 2009 do 100 richchya vid dnya narodzhennya Pavle Savicha Narodivsya u Salonikah U 1932 roci zakinchiv Belgradskij universitet za specialnistyu fizichna himiya U 1939 roci otrimav 6 misyachnu stipendiyu vid francuzkogo uryadu na navchannya v Institut du Radium ale zamist shesti misyaciv Savich zalishivsya u Franciyi na 4 roki U 1937 ta 1938 rokah pracyuvav z Iren ta Frederikom Zholio Kyuri nad doslidzhennyam vplivu nejtroniv na vazhki elementi Ce buv vazhlivij krok dlya vidkrittya podilu yadra Razom z Iren Zholio Kyuri Savich buv nominovanij na otrimannya Nobelivskoyi premiyi z fiziki Pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni Savich pokinuv Franciyu ta povernuvsya do Yugoslaviyi shob borotisya proti nimeckoyi okupaciyi yak partizan Pislya vijni buv odnim z pershih hto zaproponuvav pobuduvati Buv direktorom institutu u 1960 61 rokah todi vin nosiv nazvu IYaD Boris Kidrich U 1966 roci povernuvsya na posadu v Belgradskij universitet na Fakultet matematiki ta prirodnichih nauk kafedru fizichnoyi himiyi ta kafedru fiziki zaraz Fizichnij fakultet Buv prezidentom Serbskoyi akademiyi nauk i mistectva z 1971 po 1981 rik U 1987 roci buv vtyagnutij u skandal Vojko i Savle de jogo razom z Gojko Nikolishem vismiyali u nepidpisanij gumoresci v gazeti Politika Pracyuvav do ostannih dniv Ostannyu naukovu stattyu opublikuvav za kilka misyaciv do svoyeyi smerti Pomer u vici 85 rokiv u Belgradi Primitkihttp www ras ru win db show per asp P id 52038 ln ru dl pr inf uk 12PosilannyaInstitute for Nuclear Sciences Vinca 19 kvitnya 2018 u Wayback Machine Institute for Physics Belgrade 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Faculty of Physics University of Belgrade 14 serpnya 2011 u Wayback Machine serbien montenegro de 14 travnya 2008 u Wayback Machine nim Velikani vremena 7 kvitnya 2016 u Wayback Machine serb Pavle Savic Ce nezavershena stattya pro fizika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi