ПВТ

Поліетилен низької густини (ПНГ) (англ: LDPE - Low-density polyethylene) — це термопластик, який виробляють із мономеру етилену. Був першим сортом поліетилену, виробленого в 1933 році компанією Imperial Chemical Industries, за допомогою високого тиску завдяки вільнорадикальній полімеризації. Виробники досі використовують ту саму методику. За даними Управління з охорони навколишнього середовища США близько 5,7% поліетилену низької густини переробляється. Незважаючи на конкуренцію з боку більш сучасних полімерів, ПНГ залишається широковживаним. У 2013 році світовий ринок ПНГ досяг обсягу близько 33 мільярдів доларів США.

Вироби із ПНГ мають свій код переробки: 4

Структура розгалужень поліетилену низької густини

Властивості

ПНГ характеризується густиною в діапазоні 0,91–0,94 г/см³. За кімнатних температур хімічно пасивний, за винятком сильних окислювачів, та деякі розчинники викликають набухання. Тривалий час матеріал може витримувати температуру 80 °C і короткочасний вплив до 95 °C. Виготовляють напівпрозорі або непрозорі варіанти пластику, які досить гнучкі але жорсткі.

LDPE-пластик має більш розгалужену структуру (приблизно на 2% більше атомів вуглецю), ніж ПВГ, тому міжмолекулярні сили слабкіші, а його міцність і стійкість вища. Крім того, оскільки його молекули не такі щільні і менш кристалічні через розгалуження, густина його нижча.

Хімічна стійкість

• Відмінна стійкість (не взаємодіє з хімічними регентами) до розведених і концентрованих кислот, спиртів, лугів та складних ефірів
• Добра стійкість (дуже низька здатність до хімічної взаємодії) до альдегідів, кетонів і рослинних олій
• Обмежена стійкість (значна хімічна реакційна здатність, але підходить для короткочасного використання) до аліфатичних і ароматичних вуглеводнів, мінеральних олив і окисників
• Погана стійкість, не рекомендується для використання із галогеналканами.

Використання

Пластикова миска GEECO, куплена 1950 року, станом на 2014 рік використовувалася.

Шматок пакувальної піни, зробленої з LDPE-пластику

ПНГ поширений для виробництва різних ємностей, дозувальних пляшок, посуд для миючих засобів, труби, поліетиленові пакети для комп'ютерних компонентів і різноманітне формоване лабораторне обладнання. Хоча найбільше його використовують для виготовлення поліетиленових пакетів. Інші вироби, виготовлені з цього поліетилену, включають:

• Лотки і контейнери загального призначення
• Робочі поверхні, стійкі до корозії
• Запчастини, які можуть бути зварюваними і піддаватися обробці
• Запчастини, які мають бути гнучкими
• ^[en]
• Соки і молочні продукти, продаються в спеціальних ємностях із багатошарового матеріалу, в якому за основу є папір/картон, з обох сторін вкритий плівкою ПНГ (як водонепроникний шар), і часто з шаром алюмінієвої фольги (у контейнери із такого матеріалу проводять ^[en]).
• Упаковка для комп'ютерного обладнання, такого як жорсткі диски, екрани, відеокарти та інше
• ^[en]
• Пластикова упаковка

Див. також

• ^[en] (LLDPE)
• Поліетилен високої густини (HDPE)
• ^[en] (MDPE)
• ^[en] (UHMWPE)
• Поліетилентерефталат (ПЕТ, ПЕТФ)
• Стретч-плівка

Примітки

1. Dennis Malpass (2010). . John Wiley and Sons. с. 1–. ISBN . Архів оригіналу за 22 березня 2017. Процитовано 26 грудня 2016.
2. (PDF). EPA.gov. Архів оригіналу (PDF) за 13 травня 2015. Процитовано 26 грудня 2016.
3. . Ceresana. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 26 грудня 2016.
4. . CP Lab Safety. Архів оригіналу за 29 грудня 2016. Процитовано 26 грудня 2016.
5. LDPE products and applications [ 24 жовтня 2017 у Wayback Machine.]. Exxon Mobil Corporation
6. DOW LDPE 5004I [ 1 грудня 2008 у Wayback Machine.]. IDES – The Plastics Web