П'єрфон

Замок П'єрфон (фр. Château de Pierrefonds) — замок на південно-східній окраїні (департамент Уаза), розташований між містами Комп'єнь і Вілле-Котре.

П'єрфон
49°20′48″ пн. ш. 2°58′49″ сх. д. / 49.34694400002777570° пн. ш. 2.98027800002777798° сх. д. / 49.34694400002777570; 2.98027800002777798Координати: 49°20′48″ пн. ш. 2°58′49″ сх. д. / 49.34694400002777570° пн. ш. 2.98027800002777798° сх. д. / 49.34694400002777570; 2.98027800002777798
Тип	замок
Статус спадщини	^d^[1]
Країна	Франція : ISO3166-1 alpha-3:FRA; ISO3166-1 цифровий:250;
Розташування	П'єррфон^[1]
Архітектурний стиль	готика
Архітектор	^d
Засновник	Людовик Орлеанський
Засновано	1393
Власник	Людовик Орлеанський
Сайт	pierrefonds.monuments-nationaux.fr
П'єрфон (замок) (Франція)
П'єрфон у Вікісховищі

Історія

Збудований у 90-х роках XIV століття на місці більш ранніх укріплень XII століття, зруйнований у XVII столітті, відновлений у другій половині XIX століття. У XII столітті замок належав сеньйорам П'єрфон із К'єрзі. Від нього збереглися тільки підвальні приміщення. Наприкінці XII століття замок перейшов до короля Філіппа Августа й із того часу став королівським володінням.

Герцог Людовик Орлеанський отримав у 1392 році в подарунок від свого брата — короля Карла VI — П'єрфон і герцогство Турень. Околиці П'єрфону ввійшли до складу , яке стало герцогством. У 1396 році Людовик розпочав повну перебудову замку. Архітектор невідомий, але, можливо, це був . Пізніше роботи очолив королівський архітектор під наглядом Жана Обеле. Будівництво завершилось уже після вбивства Людовика Орлеанського (1407).

На початку правління Людовика XIII замок належав Франсуа-Ганнібалу д'Естре (брату Габріель д'Естре), який приєднався до партії «незадоволених», очолюваної принцом . У березні 1617 року після облоги П'єрфон був узятий військами кардинала Рішельє. Кардинал наказав зруйнувати замок, але через масштабність споруди обмежилися тим, що знищили зовнішні укріплення та дах.

Реставрація

В епоху романтизму, під час загального захоплення архітектурою Середньовіччя, руїни замку стають модним місцем романтичного відпочинку. У 1813 році імператор Наполеон I купив землі, на яких був розташований замок. У серпні 1832 року Луї-Філіпп проводить біля замку П'єрфон бенкет з нагоди весілля своєї дочки Луїзи та Леопольда Саксен-Кобургського, першого бельгійського короля. Багато художників, у тому числі й Коро, зобразили замок у своїх роботах. Принц Наполеон, майбутній імператор, який цікавився археологією, відвідав руїни замку в 1850 році. У 1857 році він за порадою Проспера Меріме вирішив відновити П'єрфон і зробити його своєю резиденцією.

Руїни замку до реставрації

Реконструкція замку почалася під керівництвом Віолле-ле-Дюка, який вважався найкращим спеціалістом з архітектури Середньовіччя. Він реставрував такі романські й готичні архітектурні комплекси, як Собор Паризької Богоматері, Шартрський собор, Каркассон. Однак його метод відновлення пам'яток старовини мав як прихильників, так і противників, які критикували Віолле-ле-Дюка за ненауковий підхід. Він створював споруди такими, якими вони поставали в його уяві. Нерідко вигляд відреставрованої будівлі мав мало спільного з тим, чим вона була колись. Спочатку планувалося відбудувати лише декілька веж із житловими приміщеннями, зберігши «мальовничі» руїни. Роботи продовжувалися до 1885 року, після смерті Віолле-ле-Дюка (1879) ними керував його учень .

Опис

У плані замок прямокутний, його розміри — 103 на 88 м, товщина зовнішніх стін сягає 5—6 метрів.

У курдонері встановлено кінний пам'ятник Людовикові Орлеанському. Гербовий зал і зал лицарських дам, оформлені в період Другої імперії, вважаються найкрасивішими залами в замку.

У кіно

Замок послужив знімальним майданчиком для таких фільмів, як «Двоглавий орел» Жана Кокто, «Прибульці», «Жанна д'Арк» і «Людина в залізній масці», а також серіалів , «Чаклуни з Вейверлі» та «Мерлін». В останньому він грає роль славнозвісного замку Камелот.

Примітки

1. base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
   d:Track:Q384602d:Track:Q68471231d:Track:Q809830
2. Сайт BBC

Посилання

• Замок П'єрфон, одна з визначних пам'яток сучасної Франції (15 фото). vsviti.com.ua. 30.10.2013.