Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

П єр Шарль де Вільне в фр Pierre Charles Villeneuve 1763 1806 французький адмірал часів Наполеонівських воєн П єр Шарль

П'єр Шарль Вільнев

П'єр Шарль Вільнев

П'єр Шарль де Вільне́в (фр. Pierre-Charles Villeneuve, 1763—1806) — французький адмірал часів Наполеонівських воєн.

П'єр Шарль де Вільнев
фр. Pierre Charles Silvestre de Villeneuve
image
Народження31 грудня 1763(1763-12-31)[1][2]
Валансоль
Смерть22 квітня 1806(1806-04-22)[1][2] (42 роки)
Ренн
різана рана
Країнаimage Франція
Званнявіце-адмірал[d][3]
Війни / битвиВійна за незалежність США і Наполеонівські війни
Титулграф[d]
Нагороди
image П'єр Шарль де Вільнев у Вікісховищі

Життєпис

Молоді роки

П'єр Шарль Жан Батіст Сільвестр де Вільнев народився у містечку Валансоль на півдні Франції в аристократичній родині. 1778 року став гардемарином французького флоту. Ходив у походи до французьких колоній у Карибському морі.

У 1786 році повернувся до Франції. Тут його було призначено в ескадру, що діяла у Середземному морі. Загалом Вільнев прийняв Революцію у Франції й залишився в країні. 1793 року стає капітаном.

Адмірал флоту

За успіхи на службі 1796 року П'єра де Вільнева призначають контр-адміралом. Він очолив ескадру з 5 кораблів, що стояла у Тулоні. Цього ж року він отримав наказ рухатися до Ла-Маншу, де з'єднатися з іспанською ескадрою, а також перевезти армію генерала Оша до Ірландії. Проте Вільнев запізнився на зустріч, іспанська ескадра зазнала поразки.

Після цього Вільнев взяв участь в поході до Єгипту у складі флоту віце-адмірала де Брюеса. Взяв участь в Абукірській битві 1 серпня 1798 року. В ній Вільнев не зумів проявити себе. Весь час зі своїми кораблями він простояв на відстані від основних сил французького флоту. У вирішальний момент не прийшов на допомогу де Брюесу. В цьому випадку Вільнев не виявив необхідної ініціативи та рішучості. Після бою він утік з місця бою, вирушив до Криту, потім до Мальти, після цього вирушив до о. Корфу, де захопив англійський корабель «Леандр».

У 1804 році Вільнева було призначено віце-адміралом та командувачем французького флоту. Було складено план кампанії проти Англії. Спочатку з'єднатися з іспанським флотом де Гравіни, потім здійснити диверсію біля Антильських островів, щоб відволікти туди англійський флот. Після цього спрямувати основні морські сили Франції до Ла-Маншу та провести висадку французької армії в Англії. У березні 1805 року флот Вільнева залишив Тулон. З'єднавшись у Кадісі з іспанцями він попрямував до Карибських островів. Адмірал Нельсон послідував за ним. Проте при поверненні Вільнев потрапив у негоду й затримався біля Азорських островів на три тижні. Повернувся французький флот до Європи лише у липні. Біля мису Фіністер відбулася битва з англійською ескадрою Роберта Кальдера, але вона не мала вирішального значення. Втім англійці відступили.

У свою чергу Бонапарт був невдоволений затягуванням приходу флоту до Ла-Маншу, зазначивши відсутність хоробрості у Вільнева. Тому Вільнев не виконав наказ Наполеона йти у Ла-Манш, а навпаки повернувся до Кадиса. В цей час прибула ескадра Гораціо Нельсона, яка завадила переправі французьких військ до Великої Британії.

У Кадисі Вільнев отримав наказ спрямувати флот у Середземне море та атакувати Неаполь. Втім де Вільнев довідався, що Наполеон Бонапарт збирається зняти його з командуванням флотом й прислати іншого флотоводця. Внаслідок ображеного честолюбства де Вільнев вирішив атакувати флот на чолі із Нельсоном. 21 жовтня 1805 року відбулася Битва біля мису Трафальгар між англійським та франко-іспанським флотами, в якій останній зазнав нищівної поразки. Сам же де Вільнев потрапив у полон.

Загибель

П'єра Шарля де Вільнева доставили у Лондон. Тут він був присутнім на похованні Гораціо Нельсона. Незабаром він повернувся до Франції. Імператор Наполеон призначив йому зустріч у Ренні (Бретань). Але 22 квітня 1806 року незадовго до аудієнції з імператором П'єр де Вільнев наклав на себе руки.

Примітки

  1. Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
    d:Track:Q18696256d:Track:Q2664168
  2. GeneaStar
    d:Track:Q98769076d:Track:Q3100478
  3. http://www.napoleon.org/fr/salle_lecture/biographies/files/viceamiral_villeneuve1763_1806.asp

Джерела

  • Trafalgar. Hombre y naves entre dos épocas, de J. Cayuela J. y A. Pozuelo. Editorial Ariel, 2004.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

P yer Sharl de Vilne v fr Pierre Charles Villeneuve 1763 1806 francuzkij admiral chasiv Napoleonivskih voyen P yer Sharl de Vilnevfr Pierre Charles Silvestre de VilleneuveNarodzhennya31 grudnya 1763 1763 12 31 1 2 ValansolSmert22 kvitnya 1806 1806 04 22 1 2 42 roki Renn rizana ranaKrayina FranciyaZvannyavice admiral d 3 Vijni bitviVijna za nezalezhnist SShA i Napoleonivski vijniTitulgraf d Nagorodiimena naneseni na Triumfalnu arku P yer Sharl de Vilnev u VikishovishiZhittyepisMolodi roki P yer Sharl Zhan Batist Silvestr de Vilnev narodivsya u mistechku Valansol na pivdni Franciyi v aristokratichnij rodini 1778 roku stav gardemarinom francuzkogo flotu Hodiv u pohodi do francuzkih kolonij u Karibskomu mori U 1786 roci povernuvsya do Franciyi Tut jogo bulo priznacheno v eskadru sho diyala u Seredzemnomu mori Zagalom Vilnev prijnyav Revolyuciyu u Franciyi j zalishivsya v krayini 1793 roku staye kapitanom Admiral flotu Za uspihi na sluzhbi 1796 roku P yera de Vilneva priznachayut kontr admiralom Vin ocholiv eskadru z 5 korabliv sho stoyala u Tuloni Cogo zh roku vin otrimav nakaz ruhatisya do La Manshu de z yednatisya z ispanskoyu eskadroyu a takozh perevezti armiyu generala Osha do Irlandiyi Prote Vilnev zapiznivsya na zustrich ispanska eskadra zaznala porazki Pislya cogo Vilnev vzyav uchast v pohodi do Yegiptu u skladi flotu vice admirala de Bryuesa Vzyav uchast v Abukirskij bitvi 1 serpnya 1798 roku V nij Vilnev ne zumiv proyaviti sebe Ves chas zi svoyimi korablyami vin prostoyav na vidstani vid osnovnih sil francuzkogo flotu U virishalnij moment ne prijshov na dopomogu de Bryuesu V comu vipadku Vilnev ne viyaviv neobhidnoyi iniciativi ta rishuchosti Pislya boyu vin utik z miscya boyu virushiv do Kritu potim do Malti pislya cogo virushiv do o Korfu de zahopiv anglijskij korabel Leandr U 1804 roci Vilneva bulo priznacheno vice admiralom ta komanduvachem francuzkogo flotu Bulo skladeno plan kampaniyi proti Angliyi Spochatku z yednatisya z ispanskim flotom de Gravini potim zdijsniti diversiyu bilya Antilskih ostroviv shob vidvolikti tudi anglijskij flot Pislya cogo spryamuvati osnovni morski sili Franciyi do La Manshu ta provesti visadku francuzkoyi armiyi v Angliyi U berezni 1805 roku flot Vilneva zalishiv Tulon Z yednavshis u Kadisi z ispancyami vin popryamuvav do Karibskih ostroviv Admiral Nelson posliduvav za nim Prote pri povernenni Vilnev potrapiv u negodu j zatrimavsya bilya Azorskih ostroviv na tri tizhni Povernuvsya francuzkij flot do Yevropi lishe u lipni Bilya misu Finister vidbulasya bitva z anglijskoyu eskadroyu Roberta Kaldera ale vona ne mala virishalnogo znachennya Vtim anglijci vidstupili U svoyu chergu Bonapart buv nevdovolenij zatyaguvannyam prihodu flotu do La Manshu zaznachivshi vidsutnist horobrosti u Vilneva Tomu Vilnev ne vikonav nakaz Napoleona jti u La Mansh a navpaki povernuvsya do Kadisa V cej chas pribula eskadra Goracio Nelsona yaka zavadila perepravi francuzkih vijsk do Velikoyi Britaniyi U Kadisi Vilnev otrimav nakaz spryamuvati flot u Seredzemne more ta atakuvati Neapol Vtim de Vilnev dovidavsya sho Napoleon Bonapart zbirayetsya znyati jogo z komanduvannyam flotom j prislati inshogo flotovodcya Vnaslidok obrazhenogo chestolyubstva de Vilnev virishiv atakuvati flot na choli iz Nelsonom 21 zhovtnya 1805 roku vidbulasya Bitva bilya misu Trafalgar mizh anglijskim ta franko ispanskim flotami v yakij ostannij zaznav nishivnoyi porazki Sam zhe de Vilnev potrapiv u polon Zagibel P yera Sharlya de Vilneva dostavili u London Tut vin buv prisutnim na pohovanni Goracio Nelsona Nezabarom vin povernuvsya do Franciyi Imperator Napoleon priznachiv jomu zustrich u Renni Bretan Ale 22 kvitnya 1806 roku nezadovgo do audiyenciyi z imperatorom P yer de Vilnev naklav na sebe ruki PrimitkiGran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 GeneaStar d Track Q98769076d Track Q3100478 http www napoleon org fr salle lecture biographies files viceamiral villeneuve1763 1806 aspDzherelaTrafalgar Hombre y naves entre dos epocas de J Cayuela J y A Pozuelo Editorial Ariel 2004

Дата публікації:
Топ