Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

П єр Лава ль фр Pierre Laval нар 28 червня 1883 18830628 Шательдон департамент Пюї де Дом пом 15 жовтня 1945 Париж франц

П'єр Лаваль

П'єр Лаваль

П'єр Лава́ль (фр. Pierre Laval; нар. 28 червня 1883(18830628), Шательдон, департамент Пюї-де-Дом — пом. 15 жовтня 1945, Париж) — французький політик-соціаліст. В період Третьої республіки займав високі державні посади, був прем'єр-міністром (1931–1932, 1935–1936). У 1936–1940 роках був відомий як медіа магнат, власник декількох газет та радіостанцій. Активний діяч колабораційного режиму Віші під час Другої світової війни та його голова (прем'єр-міністр) з 1942 по 1944 рік.

П'єр Лаваль
image
ПрізвиськоPedro[1]
Народився28 червня 1883(1883-06-28)[2][4][…]
Шательдон[1]
Помер15 жовтня 1945(1945-10-15)[2][3][…] (62 роки)
Френ
·вогнепальне поранення
Похованняцвинтар Монпарнас
Країнаimage Франція
Місце проживанняФранція[1]
Діяльністьполітик, адвокат
Знання мовфранцузька[4]
ЧленствоМіліція Віші
Посададепутат Національної асамблеї Франції, d, d, d, d, d, d[6], міністр закордонних справ Франції, d, d і d
ПартіяПомилка Lua у Модуль:Wikidata у рядку 597: attempt to concatenate local 'result' (a nil value).
Конфесіякатолицька церква[7]
Родичіd[1]
Діти (1[1])d[1]
Автографimage
Нагороди
image

Молодість

Лаваль народився в Шательдоні, в Оверні, в родині дрібного сільського буржуа (його батько був власником кав'ярні, різником і листоношею, а також володів виноградниками). Лаваль отримав освіту в сільській школі в Шательдоні, в 15 років був відправлений до ліцею в Ліоні, а після повернення протягом року вивчав зоологію і отримав ліцензію на право викладання природничих наук. У 1903 році був покликаний в армію, але через рік комісований в зв'язку з варикозним розширенням вен.

У 1903 році вступив до Центрального революційного комітету — соціалістичної організацію, створену бланкістами і в 1905 році доєднався до Французької секції Робочого Інтернаціоналу (нині Соціалістична партія Франції). У 1909 році одружився з Жанною-Євгенією Клосса (Claussat), дочкою мера Шательдона, радикального соціаліста. Пара переїхала в Париж, де Лаваль почав кар'єру адвоката — «захисника бідних». Його першим процесом був процес анархо-синдикаліста Моне, якого звинувачували в зберіганні вибухових речовин і анархістських книг — виграш цього процесу створив йому популярність. У Парижі вступив в масонство.

Початок політичної кар'єри

image
Молодий П'єр Лаваль (1913 рік)

У 1914 році обраний до парламенту від паризького передмістя Обервільє. Лаваль був відомий як пацифіст, він голосував проти закону про збільшення до 3 років терміну військової служби. Армійський досвід зробив його противником кадрової армії і прихильником народного ополчення. Його ім'я фігурувало в «книжці В» — списку 2000 потенційно підривних елементів, яких слід інтернувати з початком війни, щоб вони не стали на заваді мобілізації. Фактично, проте, з початком Першої світової війни ніяких арештів не було, і Лаваль залишився на свободі (в армію він не був викликаний за станом здоров'я). Його позиція залишалася помірно-антивоєнною. У 1917 році його звинувачували у зв'язках зі «зрадниками» і зокрема в знайомстві з Троцьким.

У 1919 році Лаваль не був переобраний в парламент. Його відносини з соціалістичною партією, яка розпалася на власне соціалістів і комуністів, погіршуються. У 1923 році виступив на виборах мера Обервільє. З пропозицією очолити їх список до нього разом звернулися соціалісти і комуністи, але Лаваль вважав за краще виставити власний список, створивши зі своїх особистих прихильників «Незалежну соціалістичну партію» і в якості її кандидата добившись обрання. Мером Обервільє він залишався до кінця своєї політичної кар'єри. У 1924 році знову обраний до парламенту за списком коаліції соціалістів і радикалів.

В урядах Третьої Республіки

У квітні 1925 року Лаваль отримав пост міністра громадських робіт в уряді Поля Пенлеве. Уряд протримався лише шість місяців, але Лаваль в результаті увійшов в клуб колишніх міністрів, з якого рекрутувалися міністри при складанні нових кабінетів. У 1930 році недовгий час був міністром праці в уряді Андре Тардьє. Раніше, в 1927 році був обраний сенатором від Сени. У 1928 році долучився до прийняття закону про соціальне страхування.

В уряді Віші

Лаваль концентрує портфелі міністра закордонних і внутрішніх справ, а також міністра інформації. Організував насильне вивезення кращих французьких робітників до Німеччини, дозволив на неокупованій території діяльність гестапо для боротьби з Рухом Опору, створив французький аналог гестапо («Міліцію»), керував арештами і відправкою на знищення євреїв Франції.

image
Карикатура на П. Лаваля в Журналі «Крокодил»(1943 р.). Підпис російською: «Лаваль не може розігнути поперек».

Арешт, суд і страта

Разом з Петеном евакуйований німцями в Зігмарінген, Баден-Вюртемберг, звідти (на відміну від Петена, що здався союзникам) в травні 1945 року втік до Іспанії, але був інтернований в Барселоні і депортований до Австрії. Союзники в липні 1945 року видали його французькому уряду. Лаваль був відданий під суд в Парижі.

4 жовтня 1945 року Лаваль постав перед судом за звинуваченням у державній зраді і співпраці з ворогом, а вже 9 жовтня йому було оголошено смертний вирок. Суд поспішали завершити з політичних міркувань (до загальних виборів, призначених на 21 жовтня). Всупереч порадам адвокатів Лаваль відмовився визнати себе навіть частково винним, вважаючи, що діяв в інтересах французів, і сподіваючись довести це в суді. Однак обвинувальний ухил і політична вмотивованість процесу виявлялися вкрай відверто, аж до того що присяжні (багато з них були колишніми колегами Лаваля по парламенту) не стримувати у виразах ненависті і освистували Лаваля. В знак протесту від участі в процесі відмовилися всі три адвоката Лаваля (один з них був членом Опору), незважаючи навіть на особисте прохання генерала Де Голля; слідом за ними відмовився від участі в процесі і сам Лаваль.

Згодом тодішній міністр юстиції П'єр-Анрі Тежен назвав процес Лаваля «огидним», визнавши, що у Лаваля не було необхідних гарантій і що судочинство було вкрай упередженим, однак підкреслив, що Лаваль був винен і якби процес був проведений за всіма правилами, вирок був б тим же самим.

Лаваль був засуджений до смертної кари через розстріл. В ранок приведення вироку у виконання, 15 жовтня 1945 року, Лаваль намагався накласти на себе руки, випивши отруту (ціаністий калій), ампулу, яку він тривалий час носив зашитою в полу піджака. Лаваль пояснив це небажанням, щоб французькі солдати здійснили «злочин», вбиваючи його. Генеральний прокурор, який прийшов у камеру оголосити Лавалю про страту, знайшов його в несвідомому стані. Однак від часу отрута видихалася, йому зробили кілька промивань шлунка. Після того, як Лаваль прийшов до тями, він був розстріляний. Він помер з вигуком: «Хай живе Франція!»

Примітки

  1. http://www.slate.fr/story/196088/histoire-execution-pierre-laval-nazie-occupation-guerre-mondiale-regime-vichy
  2. http://www.senat.fr/senateur-3eme-republique/laval_pierre1565r3.html
  3. Лаваль Пьер // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  5. Sycomore / Assemblée nationale
    d:Track:Q193582d:Track:Q15271528
  6. senat.fr
    d:Track:Q111695467
  7. https://books.google.es/books?id=aZTD96Upq9AC&pg=PA92
  8. Селин, Л.-Ф. (1998). «Из замка в замок». СПб: «Евразия» СПб.
  9. Тетижен, Пьер-Анри. «Двенадцать пуль для Пьера Лаваля» («Douze balles dans la peau pour Pierre Laval»).
  10. Монестье., Мартин (2014). Расстрел//Смертная казнь.

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

P yer Lava l fr Pierre Laval nar 28 chervnya 1883 18830628 Shateldon departament Pyuyi de Dom pom 15 zhovtnya 1945 Parizh francuzkij politik socialist V period Tretoyi respubliki zajmav visoki derzhavni posadi buv prem yer ministrom 1931 1932 1935 1936 U 1936 1940 rokah buv vidomij yak media magnat vlasnik dekilkoh gazet ta radiostancij Aktivnij diyach kolaboracijnogo rezhimu Vishi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni ta jogo golova prem yer ministr z 1942 po 1944 rik P yer LavalPrizviskoPedro 1 Narodivsya28 chervnya 1883 1883 06 28 2 4 Shateldon 1 Pomer15 zhovtnya 1945 1945 10 15 2 3 62 roki Fren vognepalne poranennyaPohovannyacvintar MonparnasKrayina FranciyaMisce prozhivannyaFranciya 1 Diyalnistpolitik advokatZnannya movfrancuzka 4 ChlenstvoMiliciya VishiPosadadeputat Nacionalnoyi asambleyi Franciyi d d d d d d 6 ministr zakordonnih sprav Franciyi d d i dPartiyaPomilka Lua u Modul Wikidata u ryadku 597 attempt to concatenate local result a nil value Konfesiyakatolicka cerkva 7 Rodichid 1 Diti 1 1 d 1 AvtografNagorodi Mediafajli u VikishovishiMolodistLaval narodivsya v Shateldoni v Overni v rodini dribnogo silskogo burzhua jogo batko buv vlasnikom kav yarni riznikom i listonosheyu a takozh volodiv vinogradnikami Laval otrimav osvitu v silskij shkoli v Shateldoni v 15 rokiv buv vidpravlenij do liceyu v Lioni a pislya povernennya protyagom roku vivchav zoologiyu i otrimav licenziyu na pravo vikladannya prirodnichih nauk U 1903 roci buv poklikanij v armiyu ale cherez rik komisovanij v zv yazku z varikoznim rozshirennyam ven U 1903 roci vstupiv do Centralnogo revolyucijnogo komitetu socialistichnoyi organizaciyu stvorenu blankistami i v 1905 roci doyednavsya do Francuzkoyi sekciyi Robochogo Internacionalu nini Socialistichna partiya Franciyi U 1909 roci odruzhivsya z Zhannoyu Yevgeniyeyu Klossa Claussat dochkoyu mera Shateldona radikalnogo socialista Para pereyihala v Parizh de Laval pochav kar yeru advokata zahisnika bidnih Jogo pershim procesom buv proces anarho sindikalista Mone yakogo zvinuvachuvali v zberiganni vibuhovih rechovin i anarhistskih knig vigrash cogo procesu stvoriv jomu populyarnist U Parizhi vstupiv v masonstvo Pochatok politichnoyi kar yeriMolodij P yer Laval 1913 rik U 1914 roci obranij do parlamentu vid parizkogo peredmistya Obervilye Laval buv vidomij yak pacifist vin golosuvav proti zakonu pro zbilshennya do 3 rokiv terminu vijskovoyi sluzhbi Armijskij dosvid zrobiv jogo protivnikom kadrovoyi armiyi i prihilnikom narodnogo opolchennya Jogo im ya figuruvalo v knizhci V spisku 2000 potencijno pidrivnih elementiv yakih slid internuvati z pochatkom vijni shob voni ne stali na zavadi mobilizaciyi Faktichno prote z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni niyakih areshtiv ne bulo i Laval zalishivsya na svobodi v armiyu vin ne buv viklikanij za stanom zdorov ya Jogo poziciya zalishalasya pomirno antivoyennoyu U 1917 roci jogo zvinuvachuvali u zv yazkah zi zradnikami i zokrema v znajomstvi z Trockim U 1919 roci Laval ne buv pereobranij v parlament Jogo vidnosini z socialistichnoyu partiyeyu yaka rozpalasya na vlasne socialistiv i komunistiv pogirshuyutsya U 1923 roci vistupiv na viborah mera Obervilye Z propoziciyeyu ocholiti yih spisok do nogo razom zvernulisya socialisti i komunisti ale Laval vvazhav za krashe vistaviti vlasnij spisok stvorivshi zi svoyih osobistih prihilnikiv Nezalezhnu socialistichnu partiyu i v yakosti yiyi kandidata dobivshis obrannya Merom Obervilye vin zalishavsya do kincya svoyeyi politichnoyi kar yeri U 1924 roci znovu obranij do parlamentu za spiskom koaliciyi socialistiv i radikaliv V uryadah Tretoyi RespublikiU kvitni 1925 roku Laval otrimav post ministra gromadskih robit v uryadi Polya Penleve Uryad protrimavsya lishe shist misyaciv ale Laval v rezultati uvijshov v klub kolishnih ministriv z yakogo rekrutuvalisya ministri pri skladanni novih kabinetiv U 1930 roci nedovgij chas buv ministrom praci v uryadi Andre Tardye Ranishe v 1927 roci buv obranij senatorom vid Seni U 1928 roci doluchivsya do prijnyattya zakonu pro socialne strahuvannya V uryadi VishiLaval koncentruye portfeli ministra zakordonnih i vnutrishnih sprav a takozh ministra informaciyi Organizuvav nasilne vivezennya krashih francuzkih robitnikiv do Nimechchini dozvoliv na neokupovanij teritoriyi diyalnist gestapo dlya borotbi z Ruhom Oporu stvoriv francuzkij analog gestapo Miliciyu keruvav areshtami i vidpravkoyu na znishennya yevreyiv Franciyi Karikatura na P Lavalya v Zhurnali Krokodil 1943 r Pidpis rosijskoyu Laval ne mozhe rozignuti poperek Aresht sud i strataRazom z Petenom evakujovanij nimcyami v Zigmaringen Baden Vyurtemberg zvidti na vidminu vid Petena sho zdavsya soyuznikam v travni 1945 roku vtik do Ispaniyi ale buv internovanij v Barseloni i deportovanij do Avstriyi Soyuzniki v lipni 1945 roku vidali jogo francuzkomu uryadu Laval buv viddanij pid sud v Parizhi 4 zhovtnya 1945 roku Laval postav pered sudom za zvinuvachennyam u derzhavnij zradi i spivpraci z vorogom a vzhe 9 zhovtnya jomu bulo ogolosheno smertnij virok Sud pospishali zavershiti z politichnih mirkuvan do zagalnih viboriv priznachenih na 21 zhovtnya Vsuperech poradam advokativ Laval vidmovivsya viznati sebe navit chastkovo vinnim vvazhayuchi sho diyav v interesah francuziv i spodivayuchis dovesti ce v sudi Odnak obvinuvalnij uhil i politichna vmotivovanist procesu viyavlyalisya vkraj vidverto azh do togo sho prisyazhni bagato z nih buli kolishnimi kolegami Lavalya po parlamentu ne strimuvati u virazah nenavisti i osvistuvali Lavalya V znak protestu vid uchasti v procesi vidmovilisya vsi tri advokata Lavalya odin z nih buv chlenom Oporu nezvazhayuchi navit na osobiste prohannya generala De Gollya slidom za nimi vidmovivsya vid uchasti v procesi i sam Laval Zgodom todishnij ministr yusticiyi P yer Anri Tezhen nazvav proces Lavalya ogidnim viznavshi sho u Lavalya ne bulo neobhidnih garantij i sho sudochinstvo bulo vkraj uperedzhenim odnak pidkresliv sho Laval buv vinen i yakbi proces buv provedenij za vsima pravilami virok buv b tim zhe samim Laval buv zasudzhenij do smertnoyi kari cherez rozstril V ranok privedennya viroku u vikonannya 15 zhovtnya 1945 roku Laval namagavsya naklasti na sebe ruki vipivshi otrutu cianistij kalij ampulu yaku vin trivalij chas nosiv zashitoyu v polu pidzhaka Laval poyasniv ce nebazhannyam shob francuzki soldati zdijsnili zlochin vbivayuchi jogo Generalnij prokuror yakij prijshov u kameru ogolositi Lavalyu pro stratu znajshov jogo v nesvidomomu stani Odnak vid chasu otruta vidihalasya jomu zrobili kilka promivan shlunka Pislya togo yak Laval prijshov do tyami vin buv rozstrilyanij Vin pomer z vigukom Haj zhive Franciya Primitkihttp www slate fr story 196088 histoire execution pierre laval nazie occupation guerre mondiale regime vichy http www senat fr senateur 3eme republique laval pierre1565r3 html Laval Per Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Sycomore Assemblee nationale d Track Q193582d Track Q15271528 senat fr d Track Q111695467 https books google es books id aZTD96Upq9AC amp pg PA92 Selin L F 1998 Iz zamka v zamok SPb Evraziya SPb Tetizhen Per Anri Dvenadcat pul dlya Pera Lavalya Douze balles dans la peau pour Pierre Laval Moneste Martin 2014 Rasstrel Smertnaya kazn LiteraturaR Krivonos Laval P yer Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X

Дата публікації:
Топ