П'єдрас-Неграс (ісп. Piedras Negras) — археологічна пам'ятка культури мая класичного періоду у Гватемалі.
П'єдрас-Неграс | |
---|---|
17°10′00″ пн. ш. 91°15′45″ зх. д. / 17.1666666666947769215312292° пн. ш. 91.2625000000277851° зх. д.Координати: 17°10′00″ пн. ш. 91°15′45″ зх. д. / 17.1666666666947769215312292° пн. ш. 91.2625000000277851° зх. д. | |
Країна | Гватемала |
Розташування | Чіапас |
Тип | Петен |
П'єдрас-Неграс П'єдрас-Неграс (Гватемала) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Розташування
Сучасні руїни міста розташовані в 25 км вниз за течією річки Усумасінти від Яшчилана, у департаменті Петен.
Назва
Назва П'єдрас-Неграс іспанською означає «чорні камені», мовою мая (Yo'ki'b) означає вхід, можливо, через те, що розташований недалеко сеноти (провалу 100 метрів у діаметрі), який слугував, за уявленнями мая, входом у Підземний Світ.
Історія
У класичний період Йокіб був найбільшим містом на Усумасінті та столицею об'єднаного царства Царство Йокіб-Кін.
Найбільші розкопки були проведені у 1931-1939 роках Університетом Пенсильванії і у 1997–2002 роках спільним американо-гватемальським проектом С. Х'юстона — Г. Ескобедо. Відомий американський археолог Таня Проскурякова тривалий час вивчала та замальовувала П'єдрас-Неграс.
Перші сліди перебування людини в П'єдрас-Неграсі датують V—IV століттями до н. е. У V—IX століттях н. е. місто було столицею царства Йокіб-Кін, яке складалося з п'яти чи шести областей, крім того, йому підпорядковувалися деякі дрібні царства, такі як Петун (сучасний Ла Мар).
Входом у місто, з боку річки Усумасінти, слугували кам'яні ворота, на яких був вирізьблений ієрогліф П'єдрас Неграсу та рельєф, зображав, мабуть, засновників царської династії. Уламки цих воріт можна і зараз побачити на березі річки.
Протягом майже всієї своєї історії Йокіб-Кін вів війни з сусідніми царствами, але головним противником було царство П'ачан, зі столицею в сучасному Яшчилані. Війни велися з перемінним успіхом, але в 808 році остаточну перемогу над Йокіб здобув П'ачан. Останній правитель П'єдрас-Неграс був полонений, а місто спалене. Це підтверджується даними останніх археологічних робіт.
Правителі Йокіб/П'єдрас-Неграс
- Іцамканахк (Itzamk'anahk) I («Правитель A») (бл. 460)
- «Правитель B» (бл. 478)
- Ах-Кауак-Ах-Кін (Ah Cauac Ah K'in) («Turtle Tooth») (508—510)
- «Правитель C» (514—518)
- Кініч-Йональ-Ахк (K'inich Yo'nal Ahk) I («Правитель 1») (603—639)
- Іцамканахк (Itsamk'anahk) II («Правитель 2») (639—686/9)
- Кініч-Йональ-Ахк (K'inich Yo'nal Ahk) II («Правитель 3») (687—729)
- «Правитель 4» (729—757)
- Йональ-Ахк (Yo'nal Ahk) III («Правитель 5») (758—767)
- Ха-Кін-Шок (Ha 'K'in Xook) (767—781)
- «Правитель 7» (також «Правитель 6») (781—808?)
Див. також
Посилання
Це незавершена стаття про Месоамерику. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
P yedras Negras isp Piedras Negras arheologichna pam yatka kulturi maya klasichnogo periodu u Gvatemali P yedras Negras17 10 00 pn sh 91 15 45 zh d 17 1666666666947769215312292 pn sh 91 2625000000277851 zh d 17 1666666666947769215312292 91 2625000000277851 Koordinati 17 10 00 pn sh 91 15 45 zh d 17 1666666666947769215312292 pn sh 91 2625000000277851 zh d 17 1666666666947769215312292 91 2625000000277851Krayina GvatemalaRoztashuvannyaChiapasTipPetenP yedras NegrasP yedras Negras Gvatemala Mediafajli u VikishovishiRoztashuvannyaSuchasni ruyini mista roztashovani v 25 km vniz za techiyeyu richki Usumasinti vid Yashchilana u departamenti Peten NazvaNazva P yedras Negras ispanskoyu oznachaye chorni kameni movoyu maya Yo ki b oznachaye vhid mozhlivo cherez te sho roztashovanij nedaleko senoti provalu 100 metriv u diametri yakij sluguvav za uyavlennyami maya vhodom u Pidzemnij Svit IstoriyaU klasichnij period Jokib buv najbilshim mistom na Usumasinti ta stoliceyu ob yednanogo carstva Carstvo Jokib Kin Tron iz P yedras Negras Najbilshi rozkopki buli provedeni u 1931 1939 rokah Universitetom Pensilvaniyi i u 1997 2002 rokah spilnim amerikano gvatemalskim proektom S H yustona G Eskobedo Vidomij amerikanskij arheolog Tanya Proskuryakova trivalij chas vivchala ta zamalovuvala P yedras Negras Pershi slidi perebuvannya lyudini v P yedras Negrasi datuyut V IV stolittyami do n e U V IX stolittyah n e misto bulo stoliceyu carstva Jokib Kin yake skladalosya z p yati chi shesti oblastej krim togo jomu pidporyadkovuvalisya deyaki dribni carstva taki yak Petun suchasnij La Mar Vhodom u misto z boku richki Usumasinti sluguvali kam yani vorota na yakih buv virizblenij iyeroglif P yedras Negrasu ta relyef zobrazhav mabut zasnovnikiv carskoyi dinastiyi Ulamki cih vorit mozhna i zaraz pobachiti na berezi richki Protyagom majzhe vsiyeyi svoyeyi istoriyi Jokib Kin viv vijni z susidnimi carstvami ale golovnim protivnikom bulo carstvo P achan zi stoliceyu v suchasnomu Yashchilani Vijni velisya z pereminnim uspihom ale v 808 roci ostatochnu peremogu nad Jokib zdobuv P achan Ostannij pravitel P yedras Negras buv polonenij a misto spalene Ce pidtverdzhuyetsya danimi ostannih arheologichnih robit Praviteli Jokib P yedras NegrasIcamkanahk Itzamk anahk I Pravitel A bl 460 Pravitel B bl 478 Ah Kauak Ah Kin Ah Cauac Ah K in Turtle Tooth 508 510 Pravitel C 514 518 Kinich Jonal Ahk K inich Yo nal Ahk I Pravitel 1 603 639 Icamkanahk Itsamk anahk II Pravitel 2 639 686 9 Kinich Jonal Ahk K inich Yo nal Ahk II Pravitel 3 687 729 Pravitel 4 729 757 Jonal Ahk Yo nal Ahk III Pravitel 5 758 767 Ha Kin Shok Ha K in Xook 767 781 Pravitel 7 takozh Pravitel 6 781 808 Div takozhMaya civilizaciya Kultura dokolumbovoyi AmerikiPosilannyaCe nezavershena stattya pro Mesoameriku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi