Ош Пандо, Сайнинське городище — багатошарова археологічна пам'ятка у села Сайніно Дубенського району Мордовії 2-го тисячоріччя до Р. Х. — 1-го тисячоріччя по Р. Х..
Городище досліджено у 1946-49 роках П. Д. Степановим.
Поселення балановської культури
Ош-Пандо є першим дослідженим поселенням баланівської культури (а на думку деяких вчених, — фатьянівської культури). Поселення дало назву одному з періодів цієї культури. Виявлено фрагменти орнаментованих ліпних посудин, уламки кам'яних сокир, мідний наконечник списа. Досліджено залишки наземних жител.
Поселення ранньої залізної доби
Виділено також знахідки залізної доби: глиняні судини, грузила пірамід. форми, пряслиця, «рогаті цеглини», залізні та кістяні наконечники стріл.
Городище іменьківської культури
Верхній шар Ош-Пандо залишено племенами іменьківської культури.
Городище розташоване на високому крейдяному мису. Збереглися вал й рів городища. Площа городища 81 м на 44 м.
Виявлено заглиблені у землю житла, продуктові ями з залишками зерна, землеробські знаряддя (наральники, серпи, жорна), предмети металургії й металообробки, озброєння, спорядження вершника, глиняний посуд, різноманітні прикраси, що відносяться до 5 -7 сторіч.
Знахідки свідчать про контакти населення Ош-Пандо з давньою мордвою.
Джерела
- Степанов П.Д. Ош Пандо.— Саранск, 1967.
- Шитов В.Н. Ош Пандо / Энциклопедия Мордовия.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Osh Pando Sajninske gorodishe bagatosharova arheologichna pam yatka u sela Sajnino Dubenskogo rajonu Mordoviyi 2 go tisyachorichchya do R H 1 go tisyachorichchya po R H Gorodishe doslidzheno u 1946 49 rokah P D Stepanovim Zmist 1 Poselennya balanovskoyi kulturi 2 Poselennya rannoyi zaliznoyi dobi 3 Gorodishe imenkivskoyi kulturi 4 DzherelaPoselennya balanovskoyi kulturired Osh Pando ye pershim doslidzhenim poselennyam balanivskoyi kulturi a na dumku deyakih vchenih fatyanivskoyi kulturi Poselennya dalo nazvu odnomu z periodiv ciyeyi kulturi Viyavleno fragmenti ornamentovanih lipnih posudin ulamki kam yanih sokir midnij nakonechnik spisa Doslidzheno zalishki nazemnih zhitel Poselennya rannoyi zaliznoyi dobired Vidileno takozh znahidki zaliznoyi dobi glinyani sudini gruzila piramid formi pryaslicya rogati ceglini zalizni ta kistyani nakonechniki stril Gorodishe imenkivskoyi kulturired Verhnij shar Osh Pando zalisheno plemenami imenkivskoyi kulturi Gorodishe roztashovane na visokomu krejdyanomu misu Zbereglisya val j riv gorodisha Plosha gorodisha 81 m na 44 m Viyavleno zaglibleni u zemlyu zhitla produktovi yami z zalishkami zerna zemlerobski znaryaddya naralniki serpi zhorna predmeti metalurgiyi j metaloobrobki ozbroyennya sporyadzhennya vershnika glinyanij posud riznomanitni prikrasi sho vidnosyatsya do 5 7 storich Znahidki svidchat pro kontakti naselennya Osh Pando z davnoyu mordvoyu Dzherelared Stepanov P D Osh Pando Saransk 1967 Shitov V N Osh Pando Enciklopediya Mordoviya Otrimano z https uk wikipedia org wiki Osh Pando