Цифровий звукозапис — технологія перетворення аналогового звуку на цифровий з метою збереження його на фізичному носії для можливості подальшого відтворення записаного сигналу.
Цифровий звук — результат перетворення аналогового сигналу звукового діапазону в цифровий формат звуку.
Найпростіший метод перетворення, імпульсно-кодова модуляція (ІКМ), полягає в отриманні послідовності миттєвих значень рівня сигналу, що вимірюється аналого-цифровим перетворювачем (АЦП) через рівні проміжки часу.
Різновидом ІКМ є дельта-модуляція, де на кожному кроці дискретизації сигнал порівнюється з пилкоподібною напругою.
Сигма-дельта модуляція — спосіб подання сигналу на основі принципу надлишкової дискретизації і формування шуму квантування, що дозволяє знизити рівень шуму.
Сучасні методи використовують складніші алгоритми перетворення. Крім подання звукових коливань у цифровому вигляді, застосовується також створення спеціальних команд для автоматичного відтворення на різних електронних музичних інструментах. Відомим прикладом такої технології є MIDI.
Переваги бітового коду використовуються при передаванні кодованого сигналу на відстань, шифруванні сигналу, цифровому підписуванні сигналу, відновленні втрат, викликаних перешкодами під час передавання, а також в інших застосуваннях.
Подання аудіоданих у цифровому вигляді дозволяє ефективно змінювати вихідний матеріал за допомогою спеціальних пристроїв або комп'ютерних програм — звукових редакторів, що знайшло широке застосування в промисловості, медіа-індустрії та побуті.
Для відтворення цифрового звуку застосовують спеціальне устаткування, наприклад музичні центри, цифрові плеєри, комп'ютери зі звуковою картою та встановленим програмним забезпеченням: аудіоплеєром або медіаплеєром.
Історія
- 1928 року Гаррі Найквіст у роботі «Деякі проблеми теорії телеграфної передачі» визначив необхідну смугу лінії зв'язку для передавання імпульсного сигналу — основа цифрового звуку
- 1933 року В. О. Котельников у роботі «Про пропускну здатність ефіру і дроту в електрозв'язку» запропонував і довів теорему Котельникова, згідно з якою аналоговий сигнал з обмеженим спектром може бути відновлений однозначно і без втрат за своїми дискретними відліками, узятими з частотою, строго більшою від подвоєної максимальної частоти спектру
- 1937 — британський учений [en] запатентував перший опис імпульсно-кодової модуляції
- 1948 — Клод Шеннон опублікував «Математичну теорію зв'язку», а в 1949 — «Передавання даних за наявності шуму», де, незалежно від Котельникова, довів теорему з результатами, аналогічнимитеоремі Котельникова, тому в західній літературі цю теорему часто називають теоремою Шеннона.
- 1950 року Річард Геммінг опублікував роботу щодо виявлення та виправлення помилок
- 1952 року Девід Гаффман створив алгоритм префіксного кодування з мінімальною надмірністю (відомий як алгоритм або код Гаффмана)
- 1959 — [en] створив код виправлення помилок, нині відомий як код Бовза — Чоудгурі — Гоквінгема
- 1960 року співробітники лабораторії Лінкольна Массачусетського технологічного інституту Ірвін Рід і Густав Соломон винайшли код Ріда — Соломона
- 1967 — технічний інститут досліджень NHK представив перший цифровий котушковий стереорекордер на 1-дюймовій касеті. У пристрої використовувався ІКМ-запис з розрядністю 12 біт і частотою дискретизації 30 кГц із застосуванням для розширення динамічного діапазону
- 1969 року Sony представила 13-бітний цифровий стереорекордер з частотою дискретизації 47,25 кГц, з записом на 2-дюймову відеострічку
- 1972 — фірмою Nippon Columbia випущено перший альбом записаний з цифрової майстер-стрічки
- 1977 року на токійській аудіовиставці Mitsubishi, Sony і Hitachi продемонстрували прототипи цифрових грамплатівок або аудіодисків
- 1979 — в Європі Philips демонструє прототип компакт-диска діаметром 115 мм, маючи намір зробити його світовим стандартом. 14-бітний запис з частотою дискретизації 44,050 кГц не влаштував Sony, які запропонували 16-розрядний запис з частотою 50 кГц, але в результаті через обмеження формату було вирішено вибрати частоту дискретизації 44,1 кГц, а розмір диска збільшити до 120 мм. Диск вміщував 74 хвилини запису.
- 1980 — стандарт компакт-диск було офіційно запропоновано, але на всі узгодження і доопрацювання пішло два роки
- 1982 року в Європі і Японії було прийнято стандарт на систему компакт-диск
- Також 1982 року представлено цифровий формат звукозапису на котушкову стрічку [en], запропонований фірмою Sony для багатоканального студійного запису
- 1987 — Sony і Philips представили формат цифрової компакт-касети DAT
- 1992 року Philips і Matsushita представили формат Compact Digital Cassette із застосуванням стиснення MPEG1 layer 1
- Того ж 1992 року Sony представила систему персонального аудіо MiniDisc і кінотеатральну систему [en], засновані на алгоритмі стиснення ATRAC
- 1999 року компаніями Sony і Philips розроблено стандарт SACD
- 2000 року представлено формат DVD-Audio
Принцип цифрового звукозапису методом періодичної дискретизації і квантування сигналу
Принцип цифрового подання коливань звуку досить простий:
- спочатку потрібно перетворити аналоговий сигнал на цифровий, це здійснює пристрій — аналого-цифровий перетворювач (АЦП)
- зберегти отримані цифрові дані на носій: магнітну стрічку (DAT), жорсткий диск, оптичний диск або флеш-пам'ять
- для того, щоб прослухати зроблений запис, необхідне відтворення запису з носія і зворотне перетворення цифрового сигналу на аналоговий за допомогою цифро-аналогового перетворювача (ЦАП).
Принцип дії АЦП теж досить простий: аналоговий сигнал, отриманий від мікрофонів і електромузичних інструментів, перетворюється на цифровий. Це перетворення включає такі операції:
- Обмеження смуги частот за допомогою фільтра нижніх частот для придушення спектральних компонент, частота яких перевищує половину частоти дискретизації.
- Дискретизацію в часі, тобто заміну неперервного аналогового сигналу послідовністю його значень у дискретні моменти часу — відліків. Це завдання вирішується шляхом використання спеціальної схеми на вході АЦП — [ru].
- Квантування за рівнем, тобто заміну величини відліку сигналу найближчим значенням з набору фіксованих величин — рівнів квантування.
- Кодування або оцифрування, внаслідок якого значення кожного квантованого відліку подається у вигляді числа, відповідного порядковому номеру рівня квантування.
Робиться це в такий спосіб: безперервний аналоговий сигнал «ріжеться» на ділянки, з частотою дискретизації; отриманий цифровий дискретний сигнал проходить процес квантування з певною розрядністю, а потім кодується, тобто замінюється послідовністю кодових символів. Для якісного запису звуку в смузі частот 20-20 000 Гц застосовується мінімальна стандартна частота дискретизації від 44,1 кГц і вище (в даний час[] з'явилися АЦП і ЦАП c частотою дискретизації 192,3 і навіть 384,6 кГц). Для отримання досить якісного запису досить розрядності 16 біт, однак для розширення динамічного діапазону і підвищення якості звукозапису використовується розрядність 24 (рідше 32) біти.
Завадостійке і канальне кодування
Завадостійке кодування дозволяє під час відтворення сигналу виявити й усунути (або знизити частоту їх появи) помилки читання з носія. Для цього в процесі запису до відліків, отриманих на виході АЦП, додається штучна надмірність (контрольні біти), яка згодом допомагає відновити пошкоджений відлік. У пристроях запису звуку зазвичай використовується комбінація з двох або трьох завадостійких кодів. Якщо ж обраний рівень надмірності кодування не дозволяє відновити правильне значення відліку, то проводиться його заміна за допомогою інтерполяції, щоб виключити появу стрибкоподібної зміни рівня сигналу (клацання).
Для кращого захисту від пакетних помилок, викликаних пошкодженнями носія даних (подряпини на компакт-диску, загини магнітної стрічки) також застосовується [ru].
До корисного сигналу також додаються допоміжні дані, які полегшують подальше декодування. Це можуть бути сигнали часового коду, службові сигнали, сигнали синхронізації.
служить для узгодження цифрових сигналів з параметрами каналу передавання (запису/відтворення). Наприклад, під час записування цифрових сигналів на магнітний носій необхідно виключити появу в струмі запису постійної складової і низькочастотних складових спектра (що виникають за появи довгих послідовностей нулів або одиниць). Для цього використовуються таблиці перетворення, за якими проводиться заміна слів з m біт даних на слова з n канальних біт, причому завжди n>m. У пристроях відтворення цифрових сигналів канальний декодер виділяє із загального потоку даних тактові сигнали і виконує зворотне перетворення канальних n-бітових слів на m-бітові слова даних. Після корекції помилок сигнал надходить до ЦАП.
Принцип дії ЦАП
Цифровий сигнал, отриманий з декодера, перетворюється на аналоговий. Це перетворення відбувається таким чином:
- Декодер ЦАП перетворює послідовність чисел на дискретний квантований сигнал
- Шляхом згладжування з дискретних відліків виробляється неперервний у часі сигнал
- Остаточне відновлення сигналу проводиться шляхом придушення побічних спектрів в аналоговому фільтрі нижніх частот
Методи цифрового звукозапису
За принципом запису виділяють такі методи:
- — запис цифрових сигналів на магнітну стрічку. Виділяють два типи запису:
- поздовжньо-рядкова система запису, в якій стрічка рухається уздовж блоку нерухомих магнітних головок запису/відтворення ([ru], DCC)
- похило-рядкова система запису, в якій стрічка рухається уздовж барабана обертових магнітних головок і запис здійснюється похило окремими доріжками, що забезпечує більшу щільність, порівняно з поздовжньо-рядковою системою запису. (R-DAT, [ru], а також ранні системи, що складаються з ІКМ-приставки і відеомагнітофона)
- Магнітооптичний запис — запис ведеться за допомогою магнітної головки на спеціальний магнітооптичний шар, який у момент намагнічування короткочасно розігрівається лазером до температури точки Кюрі. (мінідиск, [en])
- Лазерний запис — запис проводиться лазерним променем, який випалює заглиблення (піти) на світлочутливому шарі оптичного носія. (компакт-диск, DVD-Audio, DTS, SACD)
- Оптичний (фотографічний) запис звуку — заснований на впливі світлового потоку на світлочутливий шар носія (кінострічки). (Dolby Digital, [en])
- Запис звуку на електронні носії — звукові дані за допомогою комп'ютера записується у вигляді файлів на різні носії (жорсткі диски, перезаписувані оптичні диски, флеш-карти, твердотілі накопичувачі), при цьому відсутнє обмеження на обов'язкову відповідність формату звуку формату носія.
На цифрових носіях і в персональних комп'ютерах для зберігання звуку (музики, голосу тощо) застосовуються різні формати, що дозволяють вибрати прийнятне співвідношення стиснення, якості звуку та обсягу даних.
Популярні формати файлів для персональних комп'ютерів і відповідних пристроїв:
Параметри, що впливають на якість цифрового звукозапису
Основними параметрами, що впливають на якість цифрового звукозапису, є:
- Розрядність АЦП і ЦАП.
- Частота дискретизації АЦП і ЦАП.
- Джитер АЦП і ЦАП
- Передискретизація
Також важливими залишаються параметри аналогового тракту цифрових пристроїв звукозапису і звуковідтворення:
- (Відношення сигнал / шум)
- Коефіцієнт нелінійних спотворень
- Інтермодуляційне викривлення
- Нерівномірність амплітудно-частотної характеристики
- Динамічний діапазон
Техніка цифрового звукозапису
Запис цифрового звуку в даний час здійснюється на студіях звукозапису за допомогою персональних комп'ютерів та іншої дорогої і якісної апаратури. Також досить широко розвинене поняття «домашня студія», в якій застосовується професійне і напівпрофесійне звукозаписне обладнання, що дозволяє створювати якісні записи в домашніх умовах.
Застосовуються звукові карти в складі комп'ютерів, які здійснюють обробку в своїх АЦП і ЦАП — найчастіше в 24 біти і 96 кГц, подальше підвищення бітності і частоти дискретизації, практично не збільшує якості запису.
Існує цілий клас комп'ютерних програм — звукових редакторів, які дозволяють працювати зі звуком:
- записувати вхідний звуковий потік
- створювати (генерувати) звук
- змінювати наявний запис (додавати семпли, змінювати тембр, темп, вирізати частини тощо)
- перезаписувати з одного формату в інший
- конвертувати за допомогою різних аудіокодеки
Деякі прості програми, дозволяють здійснювати тільки конвертацію форматів і кодеків.
Порівняння деяких видів цифрового звуку
Назва формату | Розрядність, біт | Частота дискретизації, кГц | Число каналів | Величина потоку даних, Кбіт / с | Ступінь стиснення /пакування |
---|---|---|---|---|---|
CD | 16 | 44,1 | 2 | 1411,2 | 1: 1 без втрат |
Dolby Digital (AC3) | 16-24 | 48 | 6 | до 640 | ~ 12: 1 з втратами |
DTS | 20-24 | 48; 96 | до 8 | до 1536 | ~ 3: 1 з втратами |
DVD-Audio | 16; 20; 24 | 44,1; 48; 88,2; 96 | 6 | 6912 | 2: 1 без втрат |
DVD-Audio | 16; 20; 24 | 176,4; 192 | 2 | 4608 | 2: 1 без втрат |
MP3 | 16-24 | до 48 | 2 | до 320 | ~ 11: 1 з втратами |
AAC | 16-24 | до 96 | до 48 | до 529 | з втратами |
([en]) | 16-24 | до 48 | 2 | до 320 | з втратами |
Ogg Vorbis | до 32 | до 192 | до 255 | до 1000 | з втратами |
WMA | до 24 | до 96 | до 8 | до 768 | 2: 1, є версія без втрат |
Див. також
Примітки
- H. Nyquist, "Certain topics in telegraph transmission theory, " Trans. AIEE, vol. 47, pp. 617—644, Apr. 1928
- Котельников В. А. // Успехи физических наук : журнал. — 2006. — № 7. — С. 762-770.
- Клод Шеннон — Математическая теория связи
- C. E. Shannon. Communication in the presence of noise. Proc. Institute of Radio Engineers. Vol. 37. No. 1. P. 10—21. Jan. 1949.
- The compact disc: a handbook of theory and use Авторы: Ken C. Pohlmann (англ.)
- Billboard 22 авг 1981 — Japan's denon label 10-year digital veteran(англ.)
Література
- Шкритек П. Справочное руководство по звуковой схемотехнике: Пер. с нем.-М. Мир, 1991.-446 с.: ил.
- Золотухин И.П., Изюмов А.А., Райзман М.М. Цифровые звуковые магнитофоны. — Томск : «Радио и связь», 1990. — 160 с. — .
Посилання
- (рос.)
- Цифровий звукозапис. (Онлайн Енциклопедія Кругосвет) (рос.)
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cifrovij zvukozapis tehnologiya peretvorennya analogovogo zvuku na cifrovij z metoyu zberezhennya jogo na fizichnomu nosiyi dlya mozhlivosti podalshogo vidtvorennya zapisanogo signalu Shema prohodzhennya zvuku vid dzherela cherez mikrofon ACP procesor CAP guchnomovec i znovu v zvuk Cifrovij zvuk rezultat peretvorennya analogovogo signalu zvukovogo diapazonu v cifrovij format zvuku Najprostishij metod peretvorennya impulsno kodova modulyaciya IKM polyagaye v otrimanni poslidovnosti mittyevih znachen rivnya signalu sho vimiryuyetsya analogo cifrovim peretvoryuvachem ACP cherez rivni promizhki chasu Riznovidom IKM ye delta modulyaciya de na kozhnomu kroci diskretizaciyi signal porivnyuyetsya z pilkopodibnoyu naprugoyu Sigma delta modulyaciya sposib podannya signalu na osnovi principu nadlishkovoyi diskretizaciyi i formuvannya shumu kvantuvannya sho dozvolyaye zniziti riven shumu Suchasni metodi vikoristovuyut skladnishi algoritmi peretvorennya Krim podannya zvukovih kolivan u cifrovomu viglyadi zastosovuyetsya takozh stvorennya specialnih komand dlya avtomatichnogo vidtvorennya na riznih elektronnih muzichnih instrumentah Vidomim prikladom takoyi tehnologiyi ye MIDI Perevagi bitovogo kodu vikoristovuyutsya pri peredavanni kodovanogo signalu na vidstan shifruvanni signalu cifrovomu pidpisuvanni signalu vidnovlenni vtrat viklikanih pereshkodami pid chas peredavannya a takozh v inshih zastosuvannyah Podannya audiodanih u cifrovomu viglyadi dozvolyaye efektivno zminyuvati vihidnij material za dopomogoyu specialnih pristroyiv abo komp yuternih program zvukovih redaktoriv sho znajshlo shiroke zastosuvannya v promislovosti media industriyi ta pobuti Dlya vidtvorennya cifrovogo zvuku zastosovuyut specialne ustatkuvannya napriklad muzichni centri cifrovi pleyeri komp yuteri zi zvukovoyu kartoyu ta vstanovlenim programnim zabezpechennyam audiopleyerom abo mediapleyerom Istoriya1928 roku Garri Najkvist u roboti Deyaki problemi teoriyi telegrafnoyi peredachi viznachiv neobhidnu smugu liniyi zv yazku dlya peredavannya impulsnogo signalu osnova cifrovogo zvuku 1933 roku V O Kotelnikov u roboti Pro propusknu zdatnist efiru i drotu v elektrozv yazku zaproponuvav i doviv teoremu Kotelnikova zgidno z yakoyu analogovij signal z obmezhenim spektrom mozhe buti vidnovlenij odnoznachno i bez vtrat za svoyimi diskretnimi vidlikami uzyatimi z chastotoyu strogo bilshoyu vid podvoyenoyi maksimalnoyi chastoti spektru 1937 britanskij uchenij en zapatentuvav pershij opis impulsno kodovoyi modulyaciyi 1948 Klod Shennon opublikuvav Matematichnu teoriyu zv yazku a v 1949 Peredavannya danih za nayavnosti shumu de nezalezhno vid Kotelnikova doviv teoremu z rezultatami analogichnimiteoremi Kotelnikova tomu v zahidnij literaturi cyu teoremu chasto nazivayut teoremoyu Shennona 1950 roku Richard Gemming opublikuvav robotu shodo viyavlennya ta vipravlennya pomilok 1952 roku Devid Gaffman stvoriv algoritm prefiksnogo koduvannya z minimalnoyu nadmirnistyu vidomij yak algoritm abo kod Gaffmana 1959 en stvoriv kod vipravlennya pomilok nini vidomij yak kod Bovza Choudguri Gokvingema 1960 roku spivrobitniki laboratoriyi Linkolna Massachusetskogo tehnologichnogo institutu Irvin Rid i Gustav Solomon vinajshli kod Rida Solomona 1967 tehnichnij institut doslidzhen NHK predstaviv pershij cifrovij kotushkovij stereorekorder na 1 dyujmovij kaseti U pristroyi vikoristovuvavsya IKM zapis z rozryadnistyu 12 bit i chastotoyu diskretizaciyi 30 kGc iz zastosuvannyam dlya rozshirennya dinamichnogo diapazonu 1969 roku Sony predstavila 13 bitnij cifrovij stereorekorder z chastotoyu diskretizaciyi 47 25 kGc z zapisom na 2 dyujmovu videostrichku 1972 firmoyu Nippon Columbia vipusheno pershij albom zapisanij z cifrovoyi majster strichki 1977 roku na tokijskij audiovistavci Mitsubishi Sony i Hitachi prodemonstruvali prototipi cifrovih gramplativok abo audiodiskiv 1979 v Yevropi Philips demonstruye prototip kompakt diska diametrom 115 mm mayuchi namir zrobiti jogo svitovim standartom 14 bitnij zapis z chastotoyu diskretizaciyi 44 050 kGc ne vlashtuvav Sony yaki zaproponuvali 16 rozryadnij zapis z chastotoyu 50 kGc ale v rezultati cherez obmezhennya formatu bulo virisheno vibrati chastotu diskretizaciyi 44 1 kGc a rozmir diska zbilshiti do 120 mm Disk vmishuvav 74 hvilini zapisu 1980 standart kompakt disk bulo oficijno zaproponovano ale na vsi uzgodzhennya i doopracyuvannya pishlo dva roki 1982 roku v Yevropi i Yaponiyi bulo prijnyato standart na sistemu kompakt disk Takozh 1982 roku predstavleno cifrovij format zvukozapisu na kotushkovu strichku en zaproponovanij firmoyu Sony dlya bagatokanalnogo studijnogo zapisu 1987 Sony i Philips predstavili format cifrovoyi kompakt kaseti DAT 1992 roku Philips i Matsushita predstavili format Compact Digital Cassette iz zastosuvannyam stisnennya MPEG1 layer 1 Togo zh 1992 roku Sony predstavila sistemu personalnogo audio MiniDisc i kinoteatralnu sistemu en zasnovani na algoritmi stisnennya ATRAC 1999 roku kompaniyami Sony i Philips rozrobleno standart SACD 2000 roku predstavleno format DVD AudioPrincip cifrovogo zvukozapisu metodom periodichnoyi diskretizaciyi i kvantuvannya signaluPeretvorennya analogovogo signalu na cifrovij v ACP i zvorotne vidnovlennya jogo v CAP Strukturna shema cifrovogo zvukozapisu i vidtvorennya Princip cifrovogo podannya kolivan zvuku dosit prostij spochatku potribno peretvoriti analogovij signal na cifrovij ce zdijsnyuye pristrij analogo cifrovij peretvoryuvach ACP zberegti otrimani cifrovi dani na nosij magnitnu strichku DAT zhorstkij disk optichnij disk abo flesh pam yat dlya togo shob prosluhati zroblenij zapis neobhidne vidtvorennya zapisu z nosiya i zvorotne peretvorennya cifrovogo signalu na analogovij za dopomogoyu cifro analogovogo peretvoryuvacha CAP Princip diyi ACP tezh dosit prostij analogovij signal otrimanij vid mikrofoniv i elektromuzichnih instrumentiv peretvoryuyetsya na cifrovij Ce peretvorennya vklyuchaye taki operaciyi Obmezhennya smugi chastot za dopomogoyu filtra nizhnih chastot dlya pridushennya spektralnih komponent chastota yakih perevishuye polovinu chastoti diskretizaciyi Diskretizaciyu v chasi tobto zaminu neperervnogo analogovogo signalu poslidovnistyu jogo znachen u diskretni momenti chasu vidlikiv Ce zavdannya virishuyetsya shlyahom vikoristannya specialnoyi shemi na vhodi ACP ru Kvantuvannya za rivnem tobto zaminu velichini vidliku signalu najblizhchim znachennyam z naboru fiksovanih velichin rivniv kvantuvannya Koduvannya abo ocifruvannya vnaslidok yakogo znachennya kozhnogo kvantovanogo vidliku podayetsya u viglyadi chisla vidpovidnogo poryadkovomu nomeru rivnya kvantuvannya Robitsya ce v takij sposib bezperervnij analogovij signal rizhetsya na dilyanki z chastotoyu diskretizaciyi otrimanij cifrovij diskretnij signal prohodit proces kvantuvannya z pevnoyu rozryadnistyu a potim koduyetsya tobto zaminyuyetsya poslidovnistyu kodovih simvoliv Dlya yakisnogo zapisu zvuku v smuzi chastot 20 20 000 Gc zastosovuyetsya minimalna standartna chastota diskretizaciyi vid 44 1 kGc i vishe v danij chas koli z yavilisya ACP i CAP c chastotoyu diskretizaciyi 192 3 i navit 384 6 kGc Dlya otrimannya dosit yakisnogo zapisu dosit rozryadnosti 16 bit odnak dlya rozshirennya dinamichnogo diapazonu i pidvishennya yakosti zvukozapisu vikoristovuyetsya rozryadnist 24 ridshe 32 biti Zavadostijke i kanalne koduvannya Zavadostijke koduvannya dozvolyaye pid chas vidtvorennya signalu viyaviti j usunuti abo zniziti chastotu yih poyavi pomilki chitannya z nosiya Dlya cogo v procesi zapisu do vidlikiv otrimanih na vihodi ACP dodayetsya shtuchna nadmirnist kontrolni biti yaka zgodom dopomagaye vidnoviti poshkodzhenij vidlik U pristroyah zapisu zvuku zazvichaj vikoristovuyetsya kombinaciya z dvoh abo troh zavadostijkih kodiv Yaksho zh obranij riven nadmirnosti koduvannya ne dozvolyaye vidnoviti pravilne znachennya vidliku to provoditsya jogo zamina za dopomogoyu interpolyaciyi shob viklyuchiti poyavu stribkopodibnoyi zmini rivnya signalu klacannya Dlya krashogo zahistu vid paketnih pomilok viklikanih poshkodzhennyami nosiya danih podryapini na kompakt disku zagini magnitnoyi strichki takozh zastosovuyetsya ru Do korisnogo signalu takozh dodayutsya dopomizhni dani yaki polegshuyut podalshe dekoduvannya Ce mozhut buti signali chasovogo kodu sluzhbovi signali signali sinhronizaciyi sluzhit dlya uzgodzhennya cifrovih signaliv z parametrami kanalu peredavannya zapisu vidtvorennya Napriklad pid chas zapisuvannya cifrovih signaliv na magnitnij nosij neobhidno viklyuchiti poyavu v strumi zapisu postijnoyi skladovoyi i nizkochastotnih skladovih spektra sho vinikayut za poyavi dovgih poslidovnostej nuliv abo odinic Dlya cogo vikoristovuyutsya tablici peretvorennya za yakimi provoditsya zamina sliv z m bit danih na slova z n kanalnih bit prichomu zavzhdi n gt m U pristroyah vidtvorennya cifrovih signaliv kanalnij dekoder vidilyaye iz zagalnogo potoku danih taktovi signali i vikonuye zvorotne peretvorennya kanalnih n bitovih sliv na m bitovi slova danih Pislya korekciyi pomilok signal nadhodit do CAP Princip diyi CAP Signal z CAP bez interpolyaciyi na tli idealnogo signalu Cifrovij signal otrimanij z dekodera peretvoryuyetsya na analogovij Ce peretvorennya vidbuvayetsya takim chinom Dekoder CAP peretvoryuye poslidovnist chisel na diskretnij kvantovanij signal Shlyahom zgladzhuvannya z diskretnih vidlikiv viroblyayetsya neperervnij u chasi signal Ostatochne vidnovlennya signalu provoditsya shlyahom pridushennya pobichnih spektriv v analogovomu filtri nizhnih chastotMetodi cifrovogo zvukozapisuZa principom zapisu vidilyayut taki metodi zapis cifrovih signaliv na magnitnu strichku Vidilyayut dva tipi zapisu pozdovzhno ryadkova sistema zapisu v yakij strichka ruhayetsya uzdovzh bloku neruhomih magnitnih golovok zapisu vidtvorennya ru DCC pohilo ryadkova sistema zapisu v yakij strichka ruhayetsya uzdovzh barabana obertovih magnitnih golovok i zapis zdijsnyuyetsya pohilo okremimi dorizhkami sho zabezpechuye bilshu shilnist porivnyano z pozdovzhno ryadkovoyu sistemoyu zapisu R DAT ru a takozh ranni sistemi sho skladayutsya z IKM pristavki i videomagnitofona Magnitooptichnij zapis zapis vedetsya za dopomogoyu magnitnoyi golovki na specialnij magnitooptichnij shar yakij u moment namagnichuvannya korotkochasno rozigrivayetsya lazerom do temperaturi tochki Kyuri minidisk en Lazernij zapis zapis provoditsya lazernim promenem yakij vipalyuye zagliblennya piti na svitlochutlivomu shari optichnogo nosiya kompakt disk DVD Audio DTS SACD Optichnij fotografichnij zapis zvuku zasnovanij na vplivi svitlovogo potoku na svitlochutlivij shar nosiya kinostrichki Dolby Digital en Zapis zvuku na elektronni nosiyi zvukovi dani za dopomogoyu komp yutera zapisuyetsya u viglyadi fajliv na rizni nosiyi zhorstki diski perezapisuvani optichni diski flesh karti tverdotili nakopichuvachi pri comu vidsutnye obmezhennya na obov yazkovu vidpovidnist formatu zvuku formatu nosiya Na cifrovih nosiyah i v personalnih komp yuterah dlya zberigannya zvuku muziki golosu tosho zastosovuyutsya rizni formati sho dozvolyayut vibrati prijnyatne spivvidnoshennya stisnennya yakosti zvuku ta obsyagu danih Populyarni formati fajliv dlya personalnih komp yuteriv i vidpovidnih pristroyiv OGG MP3 WAV WMAParametri sho vplivayut na yakist cifrovogo zvukozapisuOsnovnimi parametrami sho vplivayut na yakist cifrovogo zvukozapisu ye Rozryadnist ACP i CAP Chastota diskretizaciyi ACP i CAP Dzhiter ACP i CAP Perediskretizaciya Takozh vazhlivimi zalishayutsya parametri analogovogo traktu cifrovih pristroyiv zvukozapisu i zvukovidtvorennya Vidnoshennya signal shum Koeficiyent nelinijnih spotvoren Intermodulyacijne vikrivlennya Nerivnomirnist amplitudno chastotnoyi harakteristiki Dinamichnij diapazonTehnika cifrovogo zvukozapisuZapis cifrovogo zvuku v danij chas zdijsnyuyetsya na studiyah zvukozapisu za dopomogoyu personalnih komp yuteriv ta inshoyi dorogoyi i yakisnoyi aparaturi Takozh dosit shiroko rozvinene ponyattya domashnya studiya v yakij zastosovuyetsya profesijne i napivprofesijne zvukozapisne obladnannya sho dozvolyaye stvoryuvati yakisni zapisi v domashnih umovah Zastosovuyutsya zvukovi karti v skladi komp yuteriv yaki zdijsnyuyut obrobku v svoyih ACP i CAP najchastishe v 24 biti i 96 kGc podalshe pidvishennya bitnosti i chastoti diskretizaciyi praktichno ne zbilshuye yakosti zapisu Isnuye cilij klas komp yuternih program zvukovih redaktoriv yaki dozvolyayut pracyuvati zi zvukom zapisuvati vhidnij zvukovij potik stvoryuvati generuvati zvuk zminyuvati nayavnij zapis dodavati sempli zminyuvati tembr temp virizati chastini tosho perezapisuvati z odnogo formatu v inshij konvertuvati za dopomogoyu riznih audiokodeki Deyaki prosti programi dozvolyayut zdijsnyuvati tilki konvertaciyu formativ i kodekiv Porivnyannya deyakih vidiv cifrovogo zvukuNazva formatu Rozryadnist bit Chastota diskretizaciyi kGc Chislo kanaliv Velichina potoku danih Kbit s Stupin stisnennya pakuvannya CD 16 44 1 2 1411 2 1 1 bez vtrat Dolby Digital AC3 16 24 48 6 do 640 12 1 z vtratami DTS 20 24 48 96 do 8 do 1536 3 1 z vtratami DVD Audio 16 20 24 44 1 48 88 2 96 6 6912 2 1 bez vtrat DVD Audio 16 20 24 176 4 192 2 4608 2 1 bez vtrat MP3 16 24 do 48 2 do 320 11 1 z vtratami AAC 16 24 do 96 do 48 do 529 z vtratami AAC en 16 24 do 48 2 do 320 z vtratami Ogg Vorbis do 32 do 192 do 255 do 1000 z vtratami WMA do 24 do 96 do 8 do 768 2 1 ye versiya bez vtratDiv takozhAudioredaktor Impulsno kodova modulyaciya Stisnennya zvuku Cifrovi zvukovi formati Audiokodek Sempl Fil RamonPrimitkiH Nyquist Certain topics in telegraph transmission theory Trans AIEE vol 47 pp 617 644 Apr 1928 Kotelnikov V A Uspehi fizicheskih nauk zhurnal 2006 7 S 762 770 Klod Shennon Matematicheskaya teoriya svyazi C E Shannon Communication in the presence of noise Proc Institute of Radio Engineers Vol 37 No 1 P 10 21 Jan 1949 The compact disc a handbook of theory and use Avtory Ken C Pohlmann angl Billboard 22 avg 1981 Japan s denon label 10 year digital veteran angl LiteraturaShkritek P Spravochnoe rukovodstvo po zvukovoj shemotehnike Per s nem M Mir 1991 446 s il Zolotuhin I P Izyumov A A Rajzman M M Cifrovye zvukovye magnitofony Tomsk Radio i svyaz 1990 160 s ISBN 5 256 00559 6 Posilannya ros Cifrovij zvukozapis Onlajn Enciklopediya Krugosvet ros ros