Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Охорона здоров я в Тернопільській області мережа медичних закладів Тернопільської області яка забезпечує комплексну проф

Охорона здоров'я в Тернопільській області

Охорона здоров'я в Тернопільській області

Охорона здоров'я в Тернопільській області — мережа медичних закладів Тернопільської області, яка забезпечує комплексну профілактику та лікування мешканців області.

Історія

Свідчення про здоров'я мешканців Тернопільського повіту маємо за 1860—1890 роки.

У 1890 році на території повіту було 16890 домів, у яких проживало 120006 жителів, з них 1575 військових, чоловіків — 59482 (49,56 %), жінок — 60524 (50,44 %). На один дім пересічно припадало 7,01 мешканця, на 1 км² — 101. Працездатна людність (від 15 до 60) складала 69681 особу, 60 років і старші — 4706. Від 1881 до 1890 включно в повіті народилося живими 54338 дітей, пересічно за рік — 5554, що становить 48,31 новонароджених на 1000 мешканців. Померло більше 40 тисяч або 34,8 померлих на 1000 мешканців. Природний приріст відповідно становив 13,5. Смертність немовлят становила 259,9 на 1000 живонароджених, до 6 років з новонароджених доживало лише 56,3 % або кожна друга дитина. Основною причиною смерті дітей були гострі інфекційні захворювання. Це стосується і дорослих. Від інфекційних захворювань щорічно вмирало більше 1000 осіб, це біля 25 % від усіх померлих. Відомо також, що на території повіту проживало: сліпих (на обидва ока) — 122, глухонімих — 95, психічнохворих — 52 та осіб з розумовою відсталістю — 23. Працювало 15 лікарів та 169 акушерок, один лікар припадав на 8000 жителів. У Тернополі функціонував «повшехний» шпиталь на 70-85 ліжок та єврейський шпиталь на 40 ліжок, працювало також 3 фармацевти, дві аптеки.

У роки Першої світової війні на Тернопільщині починається голод, спалахують епідемії інфекційних захворювань, зростає загальна смертність, особливо немовлят. У Тернополі працює військовий шпиталь для січових стрільців.

За час двомісячного існування Галицької соціалістичної радянської республіки в окремих повітах створені органи охорони здоров'я. У Тернополі при повітовій державній владі існувала т. з. санітарна комісія на правах відділу, з ініціативи якої в першій декаді серпня 1920 в місті відкрито чотири лікарні на 166 ліжок, 4 загальних та 4 зуболікарські амбулаторії.

У 1920—1939 Тернопіль стає воєводським центром, у якому розмістилися воєводське управління. У склад управління входив уряд здоров'я з директором і чисельним апаратом. У 1930-і уряд здоров'я підпорядковується «відділу праці, громадської опіки та громадського здоров'я». На медичний управлінський апарат покладено ряд функцій, зокрема, контролюючу, статистичну, методично-організаційну, переспеціалізацію лікарів, що працювали в осередках здоров'я (підготовка з питань фтизіатрії, трахоми, алкоголізму, тощо). Щорічно відділом складався звіт про охорону здоров'я на підставі звітів повітових лікарів, відбувалися з'їзди повітових лікарів.

За архівними даними, у воєводстві в ті роки проживало 1268638 жителів. У 1932 зареєстровано таку кількість інфекційних (заказьних) хвороб та смертних випадків від них:

Хвороба Число захворювань Число померлих Летальність, %
Черевний тиф 171 17 9,9
91 13 14,3
Різачка 17 3 17,6
Туберкульоз 791 325 41,1
Трахома 766 - -
Шкарлятина 897 111 12,4
Менінгіт 394 28 7,1
Кір 1171 14 1,2

Забезпеченість медичною допомогою мешканців Східної Галичини була значно гіршою в порівнянні з Польщею. В одному з архівних документів вказано, що 1938 у воєводстві забезпеченість ліжками складала 5,8 на 10000 жителів.

Вартість медичної послуги (лікарська порада в офісі або при обслуговуванні вдома, в нічні та святкові дні, вартість різноманітних маніпуляцій) встановлювалася Міністерством скарбів (фінансів). Наприклад, лікарська порада в офісі коштувала 75 грошів, вдома — 1 злотий 50 грошів, довенне вливання — 5 злотих.

Амбулаторно-поліклінічна допомога мешканцям воєводства надавалась осередками здоров'я, до складу яких входили «пшиходні» (спеціальні прийоми), касами хворих (страхова медицина) та приватно практикуючими лікарями. Зокрема, в 1930 у воєводстві нараховувалося 24 осередки здоров'я, 5 самостійних «пшиходнів», 25 протитуберкульозних, 31 протитрахомний і 5 венерологічних спеціалізованих прийомів, у 1938 — 51 осередок здоров'я та 10 самостійних «пшиходнів». Функціонувало 13 станцій «опіки над матір'ю та дитиною» молочних кухонь.

У «пшиходнях» за рік лікувалося 17 тис. хворих, яким надавалося 76086 лікарських порад (діагностика та лікування) та 18118 порад на рівні середнього медичного персоналу. Утримання осередків здійснювалося за рахунок загальнодержавних коштів (незначні суми), коштів місцевого самоврядування (основна сума) та пожертвувань. На утримання всіх осередків витрачалося пересічно 120500 злотих щороку.

У воєводстві функціонувало 75 аптек, 23 дрогереї, 38 пунктів видачі ліків. Стаціонарна допомога мешканцям воєводства надавалася 9 «повшехними» (простолюдними) шпиталями, де було розгорнуто 740 ліжок, 4 «жидівськими» шпиталями на 90 ліжок, 2 фундаційними шпиталями (утримувалися за рахунок пожертвувань) на 69 ліжок та одним приватним шпиталем на 16 ліжок. На кінець 1928 у шпиталях розгорнуто 915 ліжок (1 ліжко на 1500 мешканців), лікувалося 15080 хворих. У 1938 кількість ліжок у шпиталях збільшилася до 969, з них 129 інфекційних, працювало 374 лікарі, частина яких утримувалась державою, більша частина — за рахунок місцевого самоврядування і невелика частина — за рахунок фонду медичного страхування.

У складі воєводського уряду здоров'я були директор, 3 інспектори (з лікувальної справи, фармації і квартир), начальник канцелярії, 2 урядовці (з рахунків та канцелярії), 2 машиністи, помічник-референт, возний гонець (посильний), 22 повітових лікарі, 10 повітових наглядачів здоров'я, 2 лікарі, що забезпечували медичне обслуговування упорядників, та один санітар. У Тернопільському повіті (м. Тернопіль, навколишні села, містечко Микулинці і Козлів) працювало 50 лікарів, з них один повітовий, 4 міських, 7 лікарів повітового шпиталю, 3 лікарів «осередків здоров'я». У 1934 начальником (директором) уряду здоров'я був , лікарським інспектором Генріх Файї, фармацевтичним інспектором Вітольд Саскі, інспектором по «пєлєгнярству» панна Пікулувна. Наприкінці 1930-х доктора Киявського змінює Ян Данієльський.

За час першого приходу «совєтів» (1939—1941) на керівні посади призначено присланих зі східних областей осіб. На початку 1940 радянська влада розгорнула в області 180 медичних закладів, у яких працювало 388 лікарів і 549 середніх медичних працівників. У Тернополі в ці роки функціонувала лікарня на 160 ліжок, поліклініка на базі «каси хворих», пункти здоров'я на промислових підприємствах. Були відкриті протитуберкульозна лікарня та диспансер, жіноча та дитяча консультації. Директором лікарні в Тернополі був доктор Богдан Свистун.

За час нацистської окупації кількість лікарів різко зменшилася: лікарі-євреї були ув'язнені до «гетто», а відтак знищені, вагома частина лікарів-поляків покинула область. Медичну допомогу надавали в приватному порядку, в основному, вцілілі лікарі-українці. Крім того, діяв «повшехного» шпиталю.

Після другого приходу «совєтів», влада вишукувала будинки власників, що добровільно або вимушено залишили область, для пристосування їх під медичні заклади, які укомплектовуються приїжджим або відрядженим персоналом. У 1944—1945 поновлюються лікарні, амбулаторії та поліклініки, пункти здоров'я, тощо, відкриваються нові медичні заклади — обласна станція переливання крові, санітарно-авіаційна станція, шкірно-венерологічна лікарня на 25 ліжок, функціонує 25 аптек. У складі облвиконкому створюється обласний відділ охорони здоров'я, першим завідувачем якого стає О. Рябушенко, пізніше завідувачами були О. Устенко та В. Титар. У 1947 відбулось об'єднання амбулаторно-поліклінічних закладів з лікарнями (стаціонарами). У 1948—1949 створюється обласна лікарня, яку спочатку відкрито на базі міської лікарні («повшехного» шпиталю). Першим головним лікарем стає . У 1948 в Тернополі почав функціонувати обласний онкологічний диспансер.

Станом на 1 листопада 1963 в області діє 110 лікарень і диспансерів на 8530 ліжок, 6 санаторіїв на 1025 ліжок, 839 фельдшерсько-акушерських пунктів, 96 медичних пунктів, 356 колгоспних пологових будинків; на охорону здоров'я виділено 19 млн 879 тис. карбованців

Мережа закладів

Госпітальні округи

Відділи охорони здоров'я

Управління охорони здоров'я Тернопільської обласної державної адміністрації

№ п/п Назва закладу Адреса Керівник закладу Контакти
1 Відділ охорони здоров'я та медичного забезпечення Тернопільської міської ради 46001, б-р Тараса Шевченка, 1, м. Тернопіль Ростислав Дмитрович Левчук Сайт
2 Відділ охорони здоров'я Бережанської районної державної адміністрації 47550, вул. С. Бандери, 21, м. Бережани ?
3 Відділ охорони здоров'я Борщівської районної державної адміністрації 48702, вул. С. Бандери, 108, м. Борщів Ігор Віталійович Мамчур
4 Відділ охорони здоров'я Бучацької районної державної адміністрації 48400, майдан Волі, 1, м. Бучач вакантна посада
5 Відділ охорони здоров'я Гусятинської районної державної адміністрації 48201, вул. Пушкіна, 1, смт Гусятин Євген Романович Пожарнюк
6 Відділ охорони здоров'я Збаразької районної державної адміністрації 47330, вул. Павлова, 2, м. Збараж Василь Іванович Гнойовий
7 Відділ охорони здоров'я Зборівської районної державної адміністрації 47201, вул. Богдана Хмельницького, 17, м. Зборів вакантна посада
8 Відділ охорони здоров'я Козівської районної державної адміністрації 47600, вул. Зелена, 19, м. Козова вакантна посада
9 Відділ охорони здоров'я Кременецької районної державної адміністрації 47080, вул. Горбача, 1, м. Кременець Олександр Леонідович Прокопович
10 Відділ охорони здоров'я Підволочиської районної державної адміністрації 47800, вул. Д. Галицького, 80, м. Підволочиськ Жанна Валентинівна Герасій
11 Відділ охорони здоров'я Теребовлянської районної державної адміністрації 48100, вул. Шевченка, 1, м. Теребовля вакантна посада
12 Відділ охорони здоров'я Чортківської районної державної адміністрації 48500, вул. Й. Сліпого, 1, м. Чортків Ігор Степанович Швидюк

Навчальні заклади

Бібліотеки

Обласні лікарні

Диспансери

Районні лікарні

Санаторії

Медичні центри

Комунальні

Інші

  • Обласне бюро судово-медичної експертизи
  • Обласне патологоанатомічне бюро

Див. також

Примітки

  1. Протокол з'їзду повітових лікарів у Бережанах, 1938 р.
  2. Не зрозуміло, що це таке, так є у книжці.
  3. Ониськів, М., Бобрівець, М. Редакційний денник: 1939—2009 // Головна газета Тернопілля («„Вільне життя“ — 70») / Ред.-упоряд.: Ліля Костишин, Михайло Ониськів, художнє забезпечення — Ігор Максимлюк. — Тернопіль, 2009. — С. 21—22. — .
  4. Дані із сайту можуть бути застарілими.
  5. Комунальний заклад Тернопільської обласної ради

Джерела

  • Лікарі Тернопільщини (Хронологія імен та фактів). — Тернопіль: , 1996. — 100 с.

Посилання

  • Управління охорони здоров'я Тернопільської обласної державної адміністрації


image Це незавершена стаття про Тернопіль.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ohorona zdorov ya v Ternopilskij oblasti merezha medichnih zakladiv Ternopilskoyi oblasti yaka zabezpechuye kompleksnu profilaktiku ta likuvannya meshkanciv oblasti IstoriyaSvidchennya pro zdorov ya meshkanciv Ternopilskogo povitu mayemo za 1860 1890 roki U 1890 roci na teritoriyi povitu bulo 16890 domiv u yakih prozhivalo 120006 zhiteliv z nih 1575 vijskovih cholovikiv 59482 49 56 zhinok 60524 50 44 Na odin dim peresichno pripadalo 7 01 meshkancya na 1 km 101 Pracezdatna lyudnist vid 15 do 60 skladala 69681 osobu 60 rokiv i starshi 4706 Vid 1881 do 1890 vklyuchno v poviti narodilosya zhivimi 54338 ditej peresichno za rik 5554 sho stanovit 48 31 novonarodzhenih na 1000 meshkanciv Pomerlo bilshe 40 tisyach abo 34 8 pomerlih na 1000 meshkanciv Prirodnij pririst vidpovidno stanoviv 13 5 Smertnist nemovlyat stanovila 259 9 na 1000 zhivonarodzhenih do 6 rokiv z novonarodzhenih dozhivalo lishe 56 3 abo kozhna druga ditina Osnovnoyu prichinoyu smerti ditej buli gostri infekcijni zahvoryuvannya Ce stosuyetsya i doroslih Vid infekcijnih zahvoryuvan shorichno vmiralo bilshe 1000 osib ce bilya 25 vid usih pomerlih Vidomo takozh sho na teritoriyi povitu prozhivalo slipih na obidva oka 122 gluhonimih 95 psihichnohvorih 52 ta osib z rozumovoyu vidstalistyu 23 Pracyuvalo 15 likariv ta 169 akusherok odin likar pripadav na 8000 zhiteliv U Ternopoli funkcionuvav povshehnij shpital na 70 85 lizhok ta yevrejskij shpital na 40 lizhok pracyuvalo takozh 3 farmacevti dvi apteki U roki Pershoyi svitovoyi vijni na Ternopilshini pochinayetsya golod spalahuyut epidemiyi infekcijnih zahvoryuvan zrostaye zagalna smertnist osoblivo nemovlyat U Ternopoli pracyuye vijskovij shpital dlya sichovih strilciv Za chas dvomisyachnogo isnuvannya Galickoyi socialistichnoyi radyanskoyi respubliki v okremih povitah stvoreni organi ohoroni zdorov ya U Ternopoli pri povitovij derzhavnij vladi isnuvala t z sanitarna komisiya na pravah viddilu z iniciativi yakoyi v pershij dekadi serpnya 1920 v misti vidkrito chotiri likarni na 166 lizhok 4 zagalnih ta 4 zubolikarski ambulatoriyi U 1920 1939 Ternopil staye voyevodskim centrom u yakomu rozmistilisya voyevodske upravlinnya U sklad upravlinnya vhodiv uryad zdorov ya z direktorom i chiselnim aparatom U 1930 i uryad zdorov ya pidporyadkovuyetsya viddilu praci gromadskoyi opiki ta gromadskogo zdorov ya Na medichnij upravlinskij aparat pokladeno ryad funkcij zokrema kontrolyuyuchu statistichnu metodichno organizacijnu perespecializaciyu likariv sho pracyuvali v oseredkah zdorov ya pidgotovka z pitan ftiziatriyi trahomi alkogolizmu tosho Shorichno viddilom skladavsya zvit pro ohoronu zdorov ya na pidstavi zvitiv povitovih likariv vidbuvalisya z yizdi povitovih likariv Za arhivnimi danimi u voyevodstvi v ti roki prozhivalo 1268638 zhiteliv U 1932 zareyestrovano taku kilkist infekcijnih zakaznih hvorob ta smertnih vipadkiv vid nih Hvoroba Chislo zahvoryuvan Chislo pomerlih Letalnist Cherevnij tif 171 17 9 991 13 14 3Rizachka 17 3 17 6Tuberkuloz 791 325 41 1Trahoma 766 Shkarlyatina 897 111 12 4Meningit 394 28 7 1Kir 1171 14 1 2 Zabezpechenist medichnoyu dopomogoyu meshkanciv Shidnoyi Galichini bula znachno girshoyu v porivnyanni z Polsheyu V odnomu z arhivnih dokumentiv vkazano sho 1938 u voyevodstvi zabezpechenist lizhkami skladala 5 8 na 10000 zhiteliv Vartist medichnoyi poslugi likarska porada v ofisi abo pri obslugovuvanni vdoma v nichni ta svyatkovi dni vartist riznomanitnih manipulyacij vstanovlyuvalasya Ministerstvom skarbiv finansiv Napriklad likarska porada v ofisi koshtuvala 75 groshiv vdoma 1 zlotij 50 groshiv dovenne vlivannya 5 zlotih Ambulatorno poliklinichna dopomoga meshkancyam voyevodstva nadavalas oseredkami zdorov ya do skladu yakih vhodili pshihodni specialni prijomi kasami hvorih strahova medicina ta privatno praktikuyuchimi likaryami Zokrema v 1930 u voyevodstvi narahovuvalosya 24 oseredki zdorov ya 5 samostijnih pshihodniv 25 protituberkuloznih 31 protitrahomnij i 5 venerologichnih specializovanih prijomiv u 1938 51 oseredok zdorov ya ta 10 samostijnih pshihodniv Funkcionuvalo 13 stancij opiki nad matir yu ta ditinoyu molochnih kuhon U pshihodnyah za rik likuvalosya 17 tis hvorih yakim nadavalosya 76086 likarskih porad diagnostika ta likuvannya ta 18118 porad na rivni serednogo medichnogo personalu Utrimannya oseredkiv zdijsnyuvalosya za rahunok zagalnoderzhavnih koshtiv neznachni sumi koshtiv miscevogo samovryaduvannya osnovna suma ta pozhertvuvan Na utrimannya vsih oseredkiv vitrachalosya peresichno 120500 zlotih shoroku U voyevodstvi funkcionuvalo 75 aptek 23 drogereyi 38 punktiv vidachi likiv Stacionarna dopomoga meshkancyam voyevodstva nadavalasya 9 povshehnimi prostolyudnimi shpitalyami de bulo rozgornuto 740 lizhok 4 zhidivskimi shpitalyami na 90 lizhok 2 fundacijnimi shpitalyami utrimuvalisya za rahunok pozhertvuvan na 69 lizhok ta odnim privatnim shpitalem na 16 lizhok Na kinec 1928 u shpitalyah rozgornuto 915 lizhok 1 lizhko na 1500 meshkanciv likuvalosya 15080 hvorih U 1938 kilkist lizhok u shpitalyah zbilshilasya do 969 z nih 129 infekcijnih pracyuvalo 374 likari chastina yakih utrimuvalas derzhavoyu bilsha chastina za rahunok miscevogo samovryaduvannya i nevelika chastina za rahunok fondu medichnogo strahuvannya U skladi voyevodskogo uryadu zdorov ya buli direktor 3 inspektori z likuvalnoyi spravi farmaciyi i kvartir nachalnik kancelyariyi 2 uryadovci z rahunkiv ta kancelyariyi 2 mashinisti pomichnik referent voznij gonec posilnij 22 povitovih likari 10 povitovih naglyadachiv zdorov ya 2 likari sho zabezpechuvali medichne obslugovuvannya uporyadnikiv ta odin sanitar U Ternopilskomu poviti m Ternopil navkolishni sela mistechko Mikulinci i Kozliv pracyuvalo 50 likariv z nih odin povitovij 4 miskih 7 likariv povitovogo shpitalyu 3 likariv oseredkiv zdorov ya U 1934 nachalnikom direktorom uryadu zdorov ya buv likarskim inspektorom Genrih Fajyi farmacevtichnim inspektorom Vitold Saski inspektorom po pyelyegnyarstvu panna Pikuluvna Naprikinci 1930 h doktora Kiyavskogo zminyuye Yan Daniyelskij Za chas pershogo prihodu sovyetiv 1939 1941 na kerivni posadi priznacheno prislanih zi shidnih oblastej osib Na pochatku 1940 radyanska vlada rozgornula v oblasti 180 medichnih zakladiv u yakih pracyuvalo 388 likariv i 549 serednih medichnih pracivnikiv U Ternopoli v ci roki funkcionuvala likarnya na 160 lizhok poliklinika na bazi kasi hvorih punkti zdorov ya na promislovih pidpriyemstvah Buli vidkriti protituberkulozna likarnya ta dispanser zhinocha ta dityacha konsultaciyi Direktorom likarni v Ternopoli buv doktor Bogdan Svistun Za chas nacistskoyi okupaciyi kilkist likariv rizko zmenshilasya likari yevreyi buli uv yazneni do getto a vidtak znisheni vagoma chastina likariv polyakiv pokinula oblast Medichnu dopomogu nadavali v privatnomu poryadku v osnovnomu vcilili likari ukrayinci Krim togo diyav povshehnogo shpitalyu Pislya drugogo prihodu sovyetiv vlada vishukuvala budinki vlasnikiv sho dobrovilno abo vimusheno zalishili oblast dlya pristosuvannya yih pid medichni zakladi yaki ukomplektovuyutsya priyizhdzhim abo vidryadzhenim personalom U 1944 1945 ponovlyuyutsya likarni ambulatoriyi ta polikliniki punkti zdorov ya tosho vidkrivayutsya novi medichni zakladi oblasna stanciya perelivannya krovi sanitarno aviacijna stanciya shkirno venerologichna likarnya na 25 lizhok funkcionuye 25 aptek U skladi oblvikonkomu stvoryuyetsya oblasnij viddil ohoroni zdorov ya pershim zaviduvachem yakogo staye O Ryabushenko piznishe zaviduvachami buli O Ustenko ta V Titar U 1947 vidbulos ob yednannya ambulatorno poliklinichnih zakladiv z likarnyami stacionarami U 1948 1949 stvoryuyetsya oblasna likarnya yaku spochatku vidkrito na bazi miskoyi likarni povshehnogo shpitalyu Pershim golovnim likarem staye U 1948 v Ternopoli pochav funkcionuvati oblasnij onkologichnij dispanser Stanom na 1 listopada 1963 v oblasti diye 110 likaren i dispanseriv na 8530 lizhok 6 sanatoriyiv na 1025 lizhok 839 feldshersko akusherskih punktiv 96 medichnih punktiv 356 kolgospnih pologovih budinkiv na ohoronu zdorov ya vidileno 19 mln 879 tis karbovancivMerezha zakladivGospitalni okrugi Berezhanskij gospitalnij okrug Kremeneckij gospitalnij okrug Ternopilskij gospitalnij okrug Chortkivskij gospitalnij okrugViddili ohoroni zdorov ya Upravlinnya ohoroni zdorov ya Ternopilskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi p p Nazva zakladu Adresa Kerivnik zakladu Kontakti1 Viddil ohoroni zdorov ya ta medichnogo zabezpechennya Ternopilskoyi miskoyi radi 46001 b r Tarasa Shevchenka 1 m Ternopil Rostislav Dmitrovich Levchuk Sajt2 Viddil ohoroni zdorov ya Berezhanskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi 47550 vul S Banderi 21 m Berezhani 3 Viddil ohoroni zdorov ya Borshivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi 48702 vul S Banderi 108 m Borshiv Igor Vitalijovich Mamchur4 Viddil ohoroni zdorov ya Buchackoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi 48400 majdan Voli 1 m Buchach vakantna posada5 Viddil ohoroni zdorov ya Gusyatinskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi 48201 vul Pushkina 1 smt Gusyatin Yevgen Romanovich Pozharnyuk6 Viddil ohoroni zdorov ya Zbarazkoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi 47330 vul Pavlova 2 m Zbarazh Vasil Ivanovich Gnojovij7 Viddil ohoroni zdorov ya Zborivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi 47201 vul Bogdana Hmelnickogo 17 m Zboriv vakantna posada8 Viddil ohoroni zdorov ya Kozivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi 47600 vul Zelena 19 m Kozova vakantna posada9 Viddil ohoroni zdorov ya Kremeneckoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi 47080 vul Gorbacha 1 m Kremenec Oleksandr Leonidovich Prokopovich10 Viddil ohoroni zdorov ya Pidvolochiskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi 47800 vul D Galickogo 80 m Pidvolochisk Zhanna Valentinivna Gerasij11 Viddil ohoroni zdorov ya Terebovlyanskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi 48100 vul Shevchenka 1 m Terebovlya vakantna posada12 Viddil ohoroni zdorov ya Chortkivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi 48500 vul J Slipogo 1 m Chortkiv Igor Stepanovich ShvidyukNavchalni zakladi Ternopilskij derzhavnij medichnij universitet imeni I Ya Gorbachevskogo Chortkivskij derzhavnij medichnij koledzh Medichnij koledzh privatnij Kremenecke medichne uchilishe imeni Arsena Richinskogo Ternopilska zagalnoosvitnya shkola medichnij licej 15Biblioteki Ternopilska oblasna naukova medichna biblioteka Biblioteka Ternopilskogo derzhavnogo medichnogo universitetu imeni I Ya GorbachevskogoOblasni likarni KUTOR Ternopilska universitetska likarnya Ternopilska oblasna komunalna klinichna psihonevrologichna likarnya KUTOR Ternopilska oblasna dityacha klinichna likarnya Dispanseri KUTOR Ternopilskij oblasnij klinichnij onkologichnij dispanser KUTOR Ternopilskij oblasnij klinichnij shkirno venerologichnij dispanser KUTOR Oblasnij narkologichnij dispanser Ternopilskij oblasnij komunalnij protituberkuloznij dispanser Ternopilskij oblasnij komunalnij likarsko fizkulturnij dispanserRajonni likarni Berezhanska Borshivska Buchacka Gusyatinska Zalishicka Zbarazka Zborivska Kozivska Kremenecka Lanovecka Monastiriska Pidvolochiska Pidgayecka Terebovlyanska Ternopilske teritorialne medichne ob yednannya Chortkivska Shumska Sanatoriyi Medichni centri Komunalni Ternopilskij oblasnij klinichnij perinatalnij centr Mati i ditina Informacijno analitichnij centr medichnoyi statistiki Oblasnij centr mediko socialnoyi ekspertizi Oblasnij komunalnij centr profilaktiki i borotbi zi SNIDomInshi Oblasne byuro sudovo medichnoyi ekspertizi Oblasne patologoanatomichne byuroDiv takozhOhorona zdorov ya v TernopoliPrimitkiProtokol z yizdu povitovih likariv u Berezhanah 1938 r Ne zrozumilo sho ce take tak ye u knizhci Oniskiv M Bobrivec M Redakcijnij dennik 1939 2009 Golovna gazeta Ternopillya Vilne zhittya 70 Red uporyad Lilya Kostishin Mihajlo Oniskiv hudozhnye zabezpechennya Igor Maksimlyuk Ternopil 2009 S 21 22 ISBN 978 966 528 310 2 Dani iz sajtu mozhut buti zastarilimi Komunalnij zaklad Ternopilskoyi oblasnoyi radiDzherelaLikari Ternopilshini Hronologiya imen ta faktiv Ternopil 1996 100 s PosilannyaUpravlinnya ohoroni zdorov ya Ternopilskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi Ce nezavershena stattya pro Ternopil Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ