Оунівське підпілля на території Німеччини 1941—1943 — мережа нелегальних осередків, створених за вказівкою проводу Організації українських націоналістів (бандерівців) на теренах Третього райху.
Історія створення та діяльності
Починаючи від вересня 1941, підпільні центри були створені у Дрездені, Брауншвейзі, Мюнхені, Ганновері, Лейпцизі, Кенігсберзі , Бремені, Гамбурзі, Магдебурзі, Франкфурті-на-Майні, Дюссельдорфі та багатьох ін. містах нацистської Німеччини. Організація діяльності здійснювалася за територіальним принципом: терени Райху було поділено на 10 областей, які, у свою чергу, розбито на райони, у межах яких створено підпільні групи по 5 членів. Безпосереднє керівництво нелегальною мережею перебувало в Берліні та підпорядковувалося головному центру оунівського підпілля, що знаходився на той час у Львові.
Основними напрямами діяльності груп були розвідувальна, організаційна, пропагандистська, навчальна. Підпільники пропагували ідею незалежної й соборної України серед українського студентства, закликали до саботажних дій у трудових таборах остарбайтерів, створювали повстанські групи в таборах військовополонених. Деякі представники організації, перебуваючи на службі в німецьких урядових установах і військових штабах, збирали розвідувальні дані, корисні для організації. Завдяки спеціально налагодженій кур'єрській службі ця інформація потрапляла до Берліна та Львова. До кола обов'язків досвідчених функціонерів входило навчання підпільників насамперед основам конспірації та саботажу. Уже впродовж перших місяців функціонування оунівських осередків на території Німеччини їхнім організаторам вдалося налагодити контакти з іншими підпільними організаціями, зокрема французькими.
Підпільники використовували конспіративні квартири, де готували фальшиві документи, листівки та інші матеріали, розповсюджували нелегальну газету «Прапор молоді» тощо. Значну частину пропагандистської літератури отримували нелегальними каналами з дистрикту «Галичина».
1942—43 відбулися масові арешти функціонерів та учасників підпілля ОУН(б) на території Третього Рейху. Лише в Берліні було заарештовано 136 осіб, серед них головного керівника цієї підпільної мережі В.Безхлібника («Беркута») та керівника жіночої гілки — О.Вітик-Войтович («Дарку-Хмару»). Більшість затриманих було направлено до концтаборів, частина загинула під час допитів (заступник головного керівника В.Федак та ін.). Навесні 1943 структура оунівського підпілля на території Німеччини була остаточно зруйнована, залишилося лише кілька роз'єднаних, нечисленних груп.
Примітки
- нім. Königsberg (Preußen), нині м. Калінінград, РФ
Джерела та література
- Степан Бандера "Перспективи Української Революціі" (аудіокнига)
- І. І. Поїздник. Оунівське підпілля на території Німеччини 1941—1943 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 704. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ounivske pidpillya na teritoriyi Nimechchini 1941 1943 merezha nelegalnih oseredkiv stvorenih za vkazivkoyu provodu Organizaciyi ukrayinskih nacionalistiv banderivciv na terenah Tretogo rajhu Istoriya stvorennya ta diyalnostiPochinayuchi vid veresnya 1941 pidpilni centri buli stvoreni u Drezdeni Braunshvejzi Myunheni Gannoveri Lejpcizi Kenigsberzi Bremeni Gamburzi Magdeburzi Frankfurti na Majni Dyusseldorfi ta bagatoh in mistah nacistskoyi Nimechchini Organizaciya diyalnosti zdijsnyuvalasya za teritorialnim principom tereni Rajhu bulo podileno na 10 oblastej yaki u svoyu chergu rozbito na rajoni u mezhah yakih stvoreno pidpilni grupi po 5 chleniv Bezposerednye kerivnictvo nelegalnoyu merezheyu perebuvalo v Berlini ta pidporyadkovuvalosya golovnomu centru ounivskogo pidpillya sho znahodivsya na toj chas u Lvovi Osnovnimi napryamami diyalnosti grup buli rozviduvalna organizacijna propagandistska navchalna Pidpilniki propaguvali ideyu nezalezhnoyi j sobornoyi Ukrayini sered ukrayinskogo studentstva zaklikali do sabotazhnih dij u trudovih taborah ostarbajteriv stvoryuvali povstanski grupi v taborah vijskovopolonenih Deyaki predstavniki organizaciyi perebuvayuchi na sluzhbi v nimeckih uryadovih ustanovah i vijskovih shtabah zbirali rozviduvalni dani korisni dlya organizaciyi Zavdyaki specialno nalagodzhenij kur yerskij sluzhbi cya informaciya potraplyala do Berlina ta Lvova Do kola obov yazkiv dosvidchenih funkcioneriv vhodilo navchannya pidpilnikiv nasampered osnovam konspiraciyi ta sabotazhu Uzhe vprodovzh pershih misyaciv funkcionuvannya ounivskih oseredkiv na teritoriyi Nimechchini yihnim organizatoram vdalosya nalagoditi kontakti z inshimi pidpilnimi organizaciyami zokrema francuzkimi Pidpilniki vikoristovuvali konspirativni kvartiri de gotuvali falshivi dokumenti listivki ta inshi materiali rozpovsyudzhuvali nelegalnu gazetu Prapor molodi tosho Znachnu chastinu propagandistskoyi literaturi otrimuvali nelegalnimi kanalami z distriktu Galichina 1942 43 vidbulisya masovi areshti funkcioneriv ta uchasnikiv pidpillya OUN b na teritoriyi Tretogo Rejhu Lishe v Berlini bulo zaareshtovano 136 osib sered nih golovnogo kerivnika ciyeyi pidpilnoyi merezhi V Bezhlibnika Berkuta ta kerivnika zhinochoyi gilki O Vitik Vojtovich Darku Hmaru Bilshist zatrimanih bulo napravleno do konctaboriv chastina zaginula pid chas dopitiv zastupnik golovnogo kerivnika V Fedak ta in Navesni 1943 struktura ounivskogo pidpillya na teritoriyi Nimechchini bula ostatochno zrujnovana zalishilosya lishe kilka roz yednanih nechislennih grup Primitkinim Konigsberg Preussen nini m Kaliningrad RFDzherela ta literaturaStepan Bandera Perspektivi Ukrayinskoyi Revolyucii audiokniga I I Poyizdnik Ounivske pidpillya na teritoriyi Nimechchini 1941 1943 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 704 ISBN 978 966 00 1061 1