Отто Мазал-Шквайн

Отакар Шквайн, більш відомий як Отто Мазал-Шквайн (чеськ. Otakar Škvajn, трансліт. Otto Mazal-Škvajn; нар. 3 червня 1894, Кладно, Австро-Угорщина — пом. 12 вересня 1941, Прага, Протекторат Богемії та Моравії) — чехословацький футболіст і тренер. Виступав за збірну Чехословаччини.

Отакар Шквайн
Отакар Шквайн
Особисті дані
Повне ім'я	Отакар Шквайн
Народження	3 червня 1894(1894-06-03)
	Кладно, Австро-Угорщина
Смерть	12 вересня 1941(1941-09-12) (47 років)
	Прага, Протекторат Богемії та Моравії
Поховання	Кладно
Прізвисько	Мазал
Громадянство	Чехословаччина
Позиція	нападник
Юнацькі клуби
	«Кладно»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1919—1920 «Кладно» ? (?) 1920—1921 «Жиденице» ? (?) 1921—1922 «Спарта» (Пр) 10+ (1+) 1922 «Моравська Славія» (Брно) ? (?) 1922—1923 «Славія» (Пр) ? (?)
Національна збірна
Роки	Збірна	І (г)
1920—1921	Чехословаччина	6 (3)
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
1929 1939	«Простейов» Пардубиці ЧШК (Братислава) «Русь» (Уж) «Погонь» (Л) «Жатець» «Кладно» «Вісла» (Кр)	{{{тренер-місце}}}
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

Футбольну кар'єру розпочав 1919 року в «Кладно», вихованцем футбольної школи якого й був. Потім грав у «Жиденице». Гучно заявив про себе 8 травня 1920 року в пам'ятному для «Жиденице» поєдинку проти празької «Славії» — 6:2, забивши в ньому 5 м'ячів.

У 1921 році перейшов у празьку «Спарту». Був вигнаний з команди за надання інформації про поїздку «Спарти» в Іспанію редактору газети «Prager Tagblatt» Йожефу Лауферу. Нетривалий період часу грав у Брно, звідки потім знову поїхав до Праги, грати за «Славію».

Під час поїздки Славії до Німеччини в січні 1923 року, отримав на вокзалі міста Карлсруе випадкову травму коліна, яка закінчила його кар'єру гравця. Після отримання травми пролежав декілька годин на рейках, допоки його не знайшли залізничники. Вижив, але потім все життя кульгав.

Кар'єра в збірній

Провів 6 матчів у складі збірної Чехословаччини. У тому числі грав в першому офіційному матчі збірної з югославами (7:0). Грав за збірну на олімпійському турнірі 1920 року, у тому числі в фіналі з Бельгією. Збірна Чехословаччини позбавлена срібних медалей, за демонстративне залишення поля на 40-й хвилині, на знак протесту проти призначення пенальті в її ворота. У півфінальній грі з французами забив свої три м'ячі за збірну (4:1).

Також був представником від Чехословаччини на турнірі Військових ігор 1919 року в Римі.

Кар'єра тренера

Після завершення кар'єри гравця, тренував декілька клубів Чехословаччини і Польщі. У тому числі: «Простейов», Пардубиці, братиславський ЧШК, ужгородську «Русь», львівську «Погонь», «Жатець», «Кладно», краківську «Віслу». Також був помічником тренера збірної Польщі протягом короткого проміжку часу.

Помер в окупованій Празі від інсульту.

Примітки

1. Mazalovu kariéru ukončil schovaný fotoaparát (чес.). Brnensky denik. 15 березня 2013.
2. Otokar Škvajn (чес.). Encyklopedie Brna. 30 травня 2013.
3. (чес.). Slavia. Архів оригіналу за 8 липня 2007.

Література

• ŠEVČÍK, Karel: Králové ligového trůnu, Praha, Riopress 2004.
• BROŽ, Radovan: Kronika pardubického fotbalu, Pardubice, Klub přátel Pardubicka 2005.

Посилання

• Отто Мазал-Шквайн на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Отто Мазал-Шквайн на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Отто Мазал-Шквайн на сайті PlaymakerStats.com (англ.)
• Профіль гравця на сайті eu-football.info
• Профіль гравця на сайті olympedia.org
• на сайті sports-reference.com
• Профіль гравця на сайті fotbal.cz