Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Абіх Герман Вільгельмович Отто Вільгельм Герман фон Абіх нім Otto Wilhelm Hermann von Abich 11 грудня 1806 Берлін 2 липн

Отто Вільгельм Герман фон Абіх

Отто Вільгельм Герман фон Абіх

Абіх Герман Вільгельмович (Отто Вільгельм Герман фон Абіх, нім. Otto Wilhelm Hermann von Abich; 11 грудня 1806, Берлін — 2 липня 1886, Відень) — німецький геолог, натураліст і мандрівник; академік з 1853 року і почесний член з 1866 року Петербурзької академії наук. Один із мінералів названо абіхитом, на честь вченого.

Абіх Герман Вільгельмович
нім. Otto Wilhelm Hermann von Abich
image
Народився11 грудня 1806(1806-12-11)[1][…]
Берлін, Королівство Пруссія[4][…]
Помер1 липня 1886(1886-07-01) (79 років)
Відень, Австро-Угорщина[4][…]
ПохованняКобленц
Країнаimage Королівство Пруссія
image Російська імперія
Діяльністьгеолог, професор, ботанік, мінералог
Alma materHU Berlin
Галузьгеологія
Закладd
Науковий керівникАлександер фон Гумбольдт
ЧленствоПрусська академія наук
Петербурзька академія наук
Батькоd
Нагороди
image Абіх Герман Вільгельмович у Вікісховищі

Біографія

Народився 11 грудня 1806 року в місті Берліні (нині Німеччина). Його батько був гірничим радником, мати — дочкою хіміка Мартіна Клапрота. Вивчав природничі науки в Берлінському університеті, був учнем Александера Гумбольдта, Карла Ріттера, Леопольда Буха. 1831 року, по закінченню університету, захистив у ньому дисертацію з мінералогії та здобув ступінь доктора філософії.

Протягом 1833—1836 років в Італії вивчав активні й згаслі вулкани — Везувій, Етну, Стромболі та інші. У 1841—1844 роках — кафедри геології та мінералогії Дерптського університету. З весни 1844 року перебував у відрядженні на Південному Кавказі, де всебічно дослідив руїни давньої вірменської столиці Ані й склав перший детальний план городища. У подальшому до 1876 року велику частину часу провів у постійних наукових подорожах країнами Кавказу, горами Вірменії, Північної Персії з метою метеорологічних і гіпсометричних спостережень, а також дослідження будови ґрунту, мінеральних багатств, фізичної географії, етнографії та історії цих областей. Одним з перших поставив хімічні проблеми в петрографії і вказав на значення польового шпату для вивержених порід.

1877 року переїхав до Відня, де зайнявся зведенням і виданням своїх праць. Помер у Відні 2 липня 1886 року. Похований у місті Кобленці (нині земля Рейнланд-Пфальц, Німеччина).

Праці

Науковий доробок вченого становить понад 200 опублікованих статей та монографій, неопубліковані рукописи, листи і подорожні нотатки, архівні матеріали та палеонтологічні колекції, що зберігаються в архівах і музеях Росії, Німеччини та Австрії. Серед праць:

  • «Erläuternde Abbildungen von geologischer Erscheinungen, beobachtet am Vesuv und Aetna 1833 und 1834» (Берлин, 1837) (перекладено французькою мовою);
  • «Beschreibung zweiter Apparate zur Beschtimmung der Dampfe der Fumarolen und der in Mineralwassern enthald. Kolensshaure» (Pogg. Anal., XLII, 5);
  • «Beitrage zur Kenntniss des Feldspats» (Pogg. Anal., L);
  • «Ueber Anorthit, Pseudo-Albit Periklinetc» (Pogg. Anal., L, 1);
  • «Ueber die Natur und den Zusammenhang der vulkanischen Bildungen» (Брауншвейг, 1841);
  • «Ueber die geologische Natur des armenischen Hochlandes» (Дерпт, 1843);
  • «Sur les ruines d'Ani» (1845);
  • «Ueber Natronseen auf der Araxes-Ebene» (1846);
  • «Geologische Skizzen aus Transcaucasien» (1846);
  • «Einige Notizen uber die Orographie von Dagestan» (1847);
  • «Auszug aus einem Briefe an I. Fritzsche» (1847);
  • «Meteorologische Stationen in Transcaucasien und erste in denselben erhaltene Resultate» (1848);
  • «Die Besteigung des Ararat am 29/Iuli 1845» (1849);
  • «Meteorologische Beobachtungen im Transcaucasien» (1850);
  • «Ueber die Soda der Araxes-Ebene in Armenien» (1850);
  • «Ueber einen in der Nahe von Tula stattgefundenen Erdfall» (1854);
  • «Sur les derniers tremblements de terre dans la Perse septentrionale et dans le Caucase» (1855);
  • «Ueber ein schwefelreiches Tufgestein in der Thalebene von Dyadin» (1855);
  • «Vergleichende chemische Untersuchungen der Wasser des Caspischen Meeres, Urmia und Van See's» (1856);
  • «Tremblement du terre observe a Tebriz en septembre» (1856);
  • «Ueber das Steinsalz und seine geologische Stellung im russischen Armenien» (1857);
  • «Ueber die neue geologische Karte von Europa von Andre Dumont» (1857);
  • «Vergleichende geologische Grundzuge der Kaukasischen, Armenischen und Nordpersischen Gebirge. Prodromus einer Geolgie der Kaukasischen Lander»;
  • «Ueber die Erscheinungen brennenden Gases im Krater Vesuvs im Iuli 1857» (1858);
  • «Ueber Manganerze in Transcaucasien» (1858);
  • «Beitrage zur Palaontologie des asiatischen Russlands» (1859);
  • «Bericht an die physikalisch-mathematische Classe der Kaiserlische Akademie der Wissenschaften» (1859);
  • «Aus einem Briefe an den bestandigen Secretar» (1859);
  • «Extrait d'une lettre a M. Baer» (1859);
  • «Ueber einen bei Stawropol gefallenen Meteorstein» (1860);
  • «Extrait d'une lettre a M. Fritzsche sur un voyage au Dagestan» (1860);
  • «Sur la structure et la geologie du Daghestan» (1862);
  • «Ueber eine im Caspischen Meere ersch enene Insel nebst Beitragen zur Kenntniss der Schlammvulkane der caspischen Region» (1863);
  • «Einleitende Grundzuge der Geologie der Halbinseln Kertsch und Taman» (1865);
  • «Beitrage zur geol. Kenntniss der Thermalquellen in Kaukasischen Landern» (Tiflis, 1865, 595 стор.)
  • «Zur Geologie des Sudostlichen Kaukasus» (1866);
  • «Отчёт по исследованию месторождений нефти в Закавказском крае и на Таманском полуострове» (Тифліс, 1867, 56 стор.);
  • «Ueber das Vorkommen des brenbaren Kohlenwasserstoff in den Gasgemengen der Kaukasischen Thermen» (1867);
  • «Geologische Beobachtungen auf Reisen in den Gebirgsländern zwischen Kur u. Araxes» (Санкт-Петербург, 1868);
  • «Geologische-Eorschungen in den kaukas. Ländern» (I т., Відень, 1878);
  • «Ueber krystallinischen Hagel im unteren Kaukasus» (Відень, 1879);
  • «Геология Армянского нагорья. Западная часть…», [б. м.], 1899.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Абих, Герман Вильгельмович // Русский биографический словарь. — СПб: Русское историческое общество, 1896. — Т. 1. — С. 8–10.
    d:Track:Q21175472d:Track:Q1960551d:Track:Q4401007d:Track:Q656d:Track:Q25858243
  3. Абих, Герман Вильгельмович // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. I. — С. 36.
    d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q23892884d:Track:Q24326960d:Track:Q19908137d:Track:Q4065721
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #116003383 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. Karl Alfred von Zittel Abich, Hermann // Allgemeine Deutsche Biographie — L: 1900. — Vol. 45. — S. 684–686.
    d:Track:Q21219634d:Track:Q61904d:Track:Q2079d:Track:Q24298195d:Track:Q590208
  6. Велика українська енциклопедія, 2018.

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Abih German Vilgelmovich Otto Vilgelm German fon Abih nim Otto Wilhelm Hermann von Abich 11 grudnya 1806 Berlin 2 lipnya 1886 Viden nimeckij geolog naturalist i mandrivnik akademik z 1853 roku i pochesnij chlen z 1866 roku Peterburzkoyi akademiyi nauk Odin iz mineraliv nazvano abihitom na chest vchenogo Abih German Vilgelmovichnim Otto Wilhelm Hermann von AbichNarodivsya11 grudnya 1806 1806 12 11 1 Berlin Korolivstvo Prussiya 4 Pomer1 lipnya 1886 1886 07 01 79 rokiv Viden Avstro Ugorshina 4 PohovannyaKoblencKrayina Korolivstvo Prussiya Rosijska imperiyaDiyalnistgeolog profesor botanik mineralogAlma materHU BerlinGaluzgeologiyaZakladdNaukovij kerivnikAleksander fon GumboldtChlenstvoPrusska akademiya nauk Peterburzka akademiya naukBatkodNagorodiKostyantinivska medal Abih German Vilgelmovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 11 grudnya 1806 roku v misti Berlini nini Nimechchina Jogo batko buv girnichim radnikom mati dochkoyu himika Martina Klaprota Vivchav prirodnichi nauki v Berlinskomu universiteti buv uchnem Aleksandera Gumboldta Karla Rittera Leopolda Buha 1831 roku po zakinchennyu universitetu zahistiv u nomu disertaciyu z mineralogiyi ta zdobuv stupin doktora filosofiyi Protyagom 1833 1836 rokiv v Italiyi vivchav aktivni j zgasli vulkani Vezuvij Etnu Stromboli ta inshi U 1841 1844 rokah kafedri geologiyi ta mineralogiyi Derptskogo universitetu Z vesni 1844 roku perebuvav u vidryadzhenni na Pivdennomu Kavkazi de vsebichno doslidiv ruyini davnoyi virmenskoyi stolici Ani j sklav pershij detalnij plan gorodisha U podalshomu do 1876 roku veliku chastinu chasu proviv u postijnih naukovih podorozhah krayinami Kavkazu gorami Virmeniyi Pivnichnoyi Persiyi z metoyu meteorologichnih i gipsometrichnih sposterezhen a takozh doslidzhennya budovi gruntu mineralnih bagatstv fizichnoyi geografiyi etnografiyi ta istoriyi cih oblastej Odnim z pershih postaviv himichni problemi v petrografiyi i vkazav na znachennya polovogo shpatu dlya viverzhenih porid 1877 roku pereyihav do Vidnya de zajnyavsya zvedennyam i vidannyam svoyih prac Pomer u Vidni 2 lipnya 1886 roku Pohovanij u misti Koblenci nini zemlya Rejnland Pfalc Nimechchina PraciNaukovij dorobok vchenogo stanovit ponad 200 opublikovanih statej ta monografij neopublikovani rukopisi listi i podorozhni notatki arhivni materiali ta paleontologichni kolekciyi sho zberigayutsya v arhivah i muzeyah Rosiyi Nimechchini ta Avstriyi Sered prac Erlauternde Abbildungen von geologischer Erscheinungen beobachtet am Vesuv und Aetna 1833 und 1834 Berlin 1837 perekladeno francuzkoyu movoyu Beschreibung zweiter Apparate zur Beschtimmung der Dampfe der Fumarolen und der in Mineralwassern enthald Kolensshaure Pogg Anal XLII 5 Beitrage zur Kenntniss des Feldspats Pogg Anal L Ueber Anorthit Pseudo Albit Periklinetc Pogg Anal L 1 Ueber die Natur und den Zusammenhang der vulkanischen Bildungen Braunshvejg 1841 Ueber die geologische Natur des armenischen Hochlandes Derpt 1843 Sur les ruines d Ani 1845 Ueber Natronseen auf der Araxes Ebene 1846 Geologische Skizzen aus Transcaucasien 1846 Einige Notizen uber die Orographie von Dagestan 1847 Auszug aus einem Briefe an I Fritzsche 1847 Meteorologische Stationen in Transcaucasien und erste in denselben erhaltene Resultate 1848 Die Besteigung des Ararat am 29 Iuli 1845 1849 Meteorologische Beobachtungen im Transcaucasien 1850 Ueber die Soda der Araxes Ebene in Armenien 1850 Ueber einen in der Nahe von Tula stattgefundenen Erdfall 1854 Sur les derniers tremblements de terre dans la Perse septentrionale et dans le Caucase 1855 Ueber ein schwefelreiches Tufgestein in der Thalebene von Dyadin 1855 Vergleichende chemische Untersuchungen der Wasser des Caspischen Meeres Urmia und Van See s 1856 Tremblement du terre observe a Tebriz en septembre 1856 Ueber das Steinsalz und seine geologische Stellung im russischen Armenien 1857 Ueber die neue geologische Karte von Europa von Andre Dumont 1857 Vergleichende geologische Grundzuge der Kaukasischen Armenischen und Nordpersischen Gebirge Prodromus einer Geolgie der Kaukasischen Lander Ueber die Erscheinungen brennenden Gases im Krater Vesuvs im Iuli 1857 1858 Ueber Manganerze in Transcaucasien 1858 Beitrage zur Palaontologie des asiatischen Russlands 1859 Bericht an die physikalisch mathematische Classe der Kaiserlische Akademie der Wissenschaften 1859 Aus einem Briefe an den bestandigen Secretar 1859 Extrait d une lettre a M Baer 1859 Ueber einen bei Stawropol gefallenen Meteorstein 1860 Extrait d une lettre a M Fritzsche sur un voyage au Dagestan 1860 Sur la structure et la geologie du Daghestan 1862 Ueber eine im Caspischen Meere ersch enene Insel nebst Beitragen zur Kenntniss der Schlammvulkane der caspischen Region 1863 Einleitende Grundzuge der Geologie der Halbinseln Kertsch und Taman 1865 Beitrage zur geol Kenntniss der Thermalquellen in Kaukasischen Landern Tiflis 1865 595 stor Zur Geologie des Sudostlichen Kaukasus 1866 Otchyot po issledovaniyu mestorozhdenij nefti v Zakavkazskom krae i na Tamanskom poluostrove Tiflis 1867 56 stor Ueber das Vorkommen des brenbaren Kohlenwasserstoff in den Gasgemengen der Kaukasischen Thermen 1867 Geologische Beobachtungen auf Reisen in den Gebirgslandern zwischen Kur u Araxes Sankt Peterburg 1868 Geologische Eorschungen in den kaukas Landern I t Viden 1878 Ueber krystallinischen Hagel im unteren Kaukasus Viden 1879 Geologiya Armyanskogo nagorya Zapadnaya chast b m 1899 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Abih German Vilgelmovich Russkij biograficheskij slovar SPb Russkoe istoricheskoe obshestvo 1896 T 1 S 8 10 d Track Q21175472d Track Q1960551d Track Q4401007d Track Q656d Track Q25858243 Abih German Vilgelmovich Enciklopedicheskij slovar pod red I E Andreevskij SPb Brokgauz Efron 1890 T I S 36 d Track Q656d Track Q602358d Track Q23892884d Track Q24326960d Track Q19908137d Track Q4065721 Deutsche Nationalbibliothek Record 116003383 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Karl Alfred von Zittel Abich Hermann Allgemeine Deutsche Biographie L 1900 Vol 45 S 684 686 d Track Q21219634d Track Q61904d Track Q2079d Track Q24298195d Track Q590208 Velika ukrayinska enciklopediya 2018 LiteraturaAbih Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros Abih German Vilgelm Biograficheskij slovar deyatelej estestvoznaniya i tehniki Moskva Bolshaya sovetskaya enciklopediya 1958 T 1 S 6 ros Abih Vilgelm German Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros N V Vergelska Abih Otto Vilgelm Germann fon Velika ukrayinska enciklopediya u 30 t prof A M Kiridon vidp red ta in K DNU Enciklopedichne vidavnictvo 2018 ISBN 978 617 7238 39 2

Дата публікації:
Топ