Откомбське абатство (фр. Abbaye d'Hautecombe, італ. Abbazia di Altacomba, лат. Altæcombæum) — колишній цистерціанський монастир у Савої, на західному березі Лак-дю-Бурже, найбільшого озера Франції. Протягом століть служив усипальницею савойських монархів і членів їхніх сімей, проте в роки Французької революції зазнав наруги та розграбування. Відновлення абатства в XIX столітті стало першим великим проєктом італійської неоготики.
Откомбське абатство | |
Дата створення / заснування | 12 століття |
---|---|
Чернечий орден | цистерціанці, бенедиктинці, d і цистерціанці |
Засновник | Гумберт III (граф Савойський), d і Карл Фелікс |
Країна | Франція[1] |
Адміністративна одиниця | Сен-П'єрр-де-Кюртій[1] |
Дієцезія | d |
Присвячено | Діва Марія |
Архітектор | d |
Архітектурний стиль | d і d |
Статус спадщини | d[1] і світова спадщина ЮНЕСКО |
Головний монастир | Клервоське абатство, d, d і d |
Категорія людей, що тут поховані | d |
Офіційний сайт(фр.) | |
Откомбське абатство у Вікісховищі |
Координати: 45°45′10″ пн. ш. 5°50′17″ сх. д. / 45.75277800002777440° пн. ш. 5.838056000028° сх. д.
Історія
Абатство Альтакумба (італ. Altacumba, перекладається як «високогірна долина») заснували в 1101 р. вихідці з абатства [en], що біля берегів Женевського озера в нинішній Швейцарії. У 1125 р. монастир було переведено на землі, даровані йому графом Амадеєм III Савойським. У 1135 р. ченці заснували дочірній монастир у Лаціо — абатство за 100 км від Риму; там помер Фома Аквінський.
У середньовіччі абатство процвітало завдяки заступництву Савойського дому. Більшість будівель витримано у готичному стилі. У другій половині XVIII століття було проведено реконструкцію монастирських будов. З початком Революційних воєн абатство було (1792 р.) секуляризовано французькою владою і продано приватним особам, які налагодили тут виробництво фаянсу.
У 1824 році сардинський монарх Карл Фелікс наказав викупити абатство і відновити його в середньовічному дусі. Для поховання Карла Фелікса та його дружини було влаштовано особливу каплицю, щедро прикрашену скульптурою та живописом. Братія відновленого абатства була запрошена із Сенанку. У 1860 році територія Савої, включаючи абатство, вибула зі складу земель Савойського дому та перейшла під юрисдикцію Франції.
Бенедиктинці, що населяли приозерний монастир з 1922 року, в 1992 році переїхали в гори через наплив туристів. Їхнє місце посіли представники однієї з екуменічних течій у католицтві («товариство Нового шляху»). У 1983 році в абатстві відбувся похорон останнього італійського короля Умберто II.
Галерея
- Агнеса Савойська
-
- Клеменція, дружина Генріха Лева
- Умберто II, останній король Італії
Примітки
- base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
Література
- Alberich Martin Altermatt: Hautecombe. In: Walter Kasper (Hrsg.): Lexikon für Theologie und Kirche. 3. Auflage. Band 4. Herder, Freiburg im Breisgau 1995, Sp. 1220. (нім.)
Посилання
- «Hautecombe» in Cistopedia — Encyclopaedia Cisterciensis
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Otkombske abatstvo fr Abbaye d Hautecombe ital Abbazia di Altacomba lat Altaecombaeum kolishnij cistercianskij monastir u Savoyi na zahidnomu berezi Lak dyu Burzhe najbilshogo ozera Franciyi Protyagom stolit sluzhiv usipalniceyu savojskih monarhiv i chleniv yihnih simej prote v roki Francuzkoyi revolyuciyi zaznav narugi ta rozgrabuvannya Vidnovlennya abatstva v XIX stolitti stalo pershim velikim proyektom italijskoyi neogotiki Otkombske abatstvo Data stvorennya zasnuvannya12 stolittya Chernechij ordencistercianci benediktinci d i cistercianci ZasnovnikGumbert III graf Savojskij d i Karl Feliks Krayina Franciya 1 Administrativna odinicyaSen P yerr de Kyurtij 1 Diyeceziyad PrisvyachenoDiva Mariya Arhitektord Arhitekturnij stild i d Status spadshinid 1 i svitova spadshina YuNESKO Golovnij monastirKlervoske abatstvo d d i d Kategoriya lyudej sho tut pohovanid Oficijnij sajt fr Otkombske abatstvo u Vikishovishi Koordinati 45 45 10 pn sh 5 50 17 sh d 45 75277800002777440 pn sh 5 838056000028 sh d 45 75277800002777440 5 838056000028Vid na abatstvo z boku ozera Viglyad z protilezhnogo bokuIstoriyaAbatstvo Altakumba ital Altacumba perekladayetsya yak visokogirna dolina zasnuvali v 1101 r vihidci z abatstva en sho bilya beregiv Zhenevskogo ozera v ninishnij Shvejcariyi U 1125 r monastir bulo perevedeno na zemli darovani jomu grafom Amadeyem III Savojskim U 1135 r chenci zasnuvali dochirnij monastir u Lacio abatstvo za 100 km vid Rimu tam pomer Foma Akvinskij U serednovichchi abatstvo procvitalo zavdyaki zastupnictvu Savojskogo domu Bilshist budivel vitrimano u gotichnomu stili U drugij polovini XVIII stolittya bulo provedeno rekonstrukciyu monastirskih budov Z pochatkom Revolyucijnih voyen abatstvo bulo 1792 r sekulyarizovano francuzkoyu vladoyu i prodano privatnim osobam yaki nalagodili tut virobnictvo fayansu U 1824 roci sardinskij monarh Karl Feliks nakazav vikupiti abatstvo i vidnoviti jogo v serednovichnomu dusi Dlya pohovannya Karla Feliksa ta jogo druzhini bulo vlashtovano osoblivu kaplicyu shedro prikrashenu skulpturoyu ta zhivopisom Bratiya vidnovlenogo abatstva bula zaproshena iz Senanku U 1860 roci teritoriya Savoyi vklyuchayuchi abatstvo vibula zi skladu zemel Savojskogo domu ta perejshla pid yurisdikciyu Franciyi Benediktinci sho naselyali priozernij monastir z 1922 roku v 1992 roci pereyihali v gori cherez napliv turistiv Yihnye misce posili predstavniki odniyeyi z ekumenichnih techij u katolictvi tovaristvo Novogo shlyahu U 1983 roci v abatstvi vidbuvsya pohoron ostannogo italijskogo korolya Umberto II GalereyaNadgrobki chleniv Savojskogo domu Agnesa Savojska Beatris Savojska Klemenciya druzhina Genriha Leva Umberto II ostannij korol ItaliyiPrimitkibase Merimee ministere de la Culture 1978 d Track Q384602d Track Q68471231d Track Q809830LiteraturaAlberich Martin Altermatt Hautecombe In Walter Kasper Hrsg Lexikon fur Theologie und Kirche 3 Auflage Band 4 Herder Freiburg im Breisgau 1995 Sp 1220 nim Posilannya Hautecombe in Cistopedia Encyclopaedia Cisterciensis