Острови Чинча (ісп. Islas Chincha) — група із трьох невеликих островів за 21 км від південно-західного узбережжя Перу, неподалік від міста Піско. Острови були відомі багатими покладами гуано, однак до 1874 року вони були практично повністю вичерпані.
Острови Чинча | |
---|---|
Географія | |
13°38′24″ пд. ш. 76°24′00″ зх. д. / 13.64000000002777746° пд. ш. 76.4000000000277879053101060° зх. д.Координати: 13°38′24″ пд. ш. 76°24′00″ зх. д. / 13.64000000002777746° пд. ш. 76.4000000000277879053101060° зх. д. | |
Природоохоронна територія | d |
Акваторія | Тихий океан, d |
Площа | 0,92 км² |
Найвища точка | 34 м |
Країна | |
Перу | |
(Адм. одиниця) | Іка |
Населення | |
Острови Чинча Острови Чинча (Перу) | |
Острови Чинча у Вікісховищі |
Острови складаються гранітами, береги обривисті, на прибережних скелях гніздиться безліч морських птахів. Два крупніших острови, Північний Чинча (Isla Chincha Norte) і Центральний Чинча (Isla Chincha Centro), мають десь 1300 м завдовжки і до 900 м завширшки; Північний Чинча підіймається з океану на висоту до 34 м. Третій острів, Південний Чинча (Isla Chincha Sur), має вдвічі меншу площу, ніж його сусіди, і розмір приблизно 800 на 600 м.
Десь із 1000 н. е. острови, як і узбережжя неподалік, населяли індіанці чинча, приблизно в 1476 році їх звідси витіснили інки. Острови зберегли дуже мало свідоцтв присутності доколумбових жителів.
Острови набули величезного господарського значення у XIX сторіччі, коли на них було знайдено дуже багаті поклади гуано, потужність яких подекуди сягала 30 м. Перу почала розробку родовищ у 1840 році; в середині XIX сторіччя гуано, що добувалося на островах, було основною статтею перуанського експорту і приносило більшу частину державного доходу.
Захоплення островів іспанським флотом 14 квітня 1864 року стало початком Іспано-південноамериканської війни, яка тривала до 1866 року.
Починаючи з 1874 року запаси гуано на островах почали вичерпуватись, а з початку XX сторіччя гуано втратило свою цінність через появу синтетичних мінеральних добрив.
Ця стаття не містить . (Липень 2022) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ostrovi Chincha isp Islas Chincha grupa iz troh nevelikih ostroviv za 21 km vid pivdenno zahidnogo uzberezhzhya Peru nepodalik vid mista Pisko Ostrovi buli vidomi bagatimi pokladami guano odnak do 1874 roku voni buli praktichno povnistyu vicherpani Ostrovi ChinchaGeografiya13 38 24 pd sh 76 24 00 zh d 13 64000000002777746 pd sh 76 4000000000277879053101060 zh d 13 64000000002777746 76 4000000000277879053101060 Koordinati 13 38 24 pd sh 76 24 00 zh d 13 64000000002777746 pd sh 76 4000000000277879053101060 zh d 13 64000000002777746 76 4000000000277879053101060Prirodoohoronna teritoriyadAkvatoriyaTihij okean dPlosha0 92 km Najvisha tochka34 mKrayina PeruAdm odinicyaIkaNaselennyaOstrovi ChinchaOstrovi Chincha Peru Ostrovi Chincha u VikishovishiCya stattya pro ostrovi Pro inshi znachennya div Chincha znachennya Ostrovi skladayutsya granitami beregi obrivisti na priberezhnih skelyah gnizditsya bezlich morskih ptahiv Dva krupnishih ostrovi Pivnichnij Chincha Isla Chincha Norte i Centralnij Chincha Isla Chincha Centro mayut des 1300 m zavdovzhki i do 900 m zavshirshki Pivnichnij Chincha pidijmayetsya z okeanu na visotu do 34 m Tretij ostriv Pivdennij Chincha Isla Chincha Sur maye vdvichi menshu ploshu nizh jogo susidi i rozmir priblizno 800 na 600 m Des iz 1000 n e ostrovi yak i uzberezhzhya nepodalik naselyali indianci chincha priblizno v 1476 roci yih zvidsi vitisnili inki Ostrovi zberegli duzhe malo svidoctv prisutnosti dokolumbovih zhiteliv Ostrovi nabuli velicheznogo gospodarskogo znachennya u XIX storichchi koli na nih bulo znajdeno duzhe bagati pokladi guano potuzhnist yakih podekudi syagala 30 m Peru pochala rozrobku rodovish u 1840 roci v seredini XIX storichchya guano sho dobuvalosya na ostrovah bulo osnovnoyu statteyu peruanskogo eksportu i prinosilo bilshu chastinu derzhavnogo dohodu Zahoplennya ostroviv ispanskim flotom 14 kvitnya 1864 roku stalo pochatkom Ispano pivdennoamerikanskoyi vijni yaka trivala do 1866 roku Pochinayuchi z 1874 roku zapasi guano na ostrovah pochali vicherpuvatis a z pochatku XX storichchya guano vtratilo svoyu cinnist cherez poyavu sintetichnih mineralnih dobriv Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Lipen 2022