Останнє літо дитинства рос Последнее лето детства білоруський радянський трисерійний художній телевізійний фільм знятий

«Останнє літо дитинства» (рос. «Последнее лето детства») — білоруський радянський трисерійний художній телевізійний фільм, знятий в 1974 році за повістю Анатолія Рибакова «Постріл» режисером . Останній фільм трилогії «Кортик» — «Бронзовий птах» — «Останнє літо дитинства».

Останнє літо дитинства
Жанр	сімейний фільм^[1] і пригодницький фільм^[1]
Режисер	Рубінчик Валерій Давидович
Сценарист	Рибаков Анатолій Наумович
На основі	Постріл
У головних ролях	^d, Євстигнєєв Євген Олександрович і ^d
Оператор	^d
Композитор	^d
Кінокомпанія	Білорусьфільм
Тривалість	193 хв.
Мова	російська
Країна	СРСР
Рік	1974
IMDb	ID 0071037
Попередній	Бронзовий птах (фільм)

Історія

Фактично кіносценарій був опублікований раніше, а потім перероблений в повість. Режисер М. А. Калінін, який зняв перші дві частини трилогії, помер і третю частину довірили знімати . Автору книги А. Рибакову при першому перегляді фільм категорично не сподобався, він зробив 27 зауважень: «Його дратувало абсолютно все. У „Кортику“ та „Бронзовому птаху“ все йому було рідним, а тут все чуже. Він не сприймав усю стилістику фільму».

Оскільки без схвалення Рибакова фільм приймати відмовлялися, Рубинчику довелося вносити зміни.

Сюжет

Дія фільму відбувається в Москві в 1925 році, за часів НЕПу. Троє головних героїв — Мишко, Генка і Слава — виросли і стали комсомольцями. У їхньому дворі відбувається вбивство — вночі застрелили інженера Зиміна. Головним підозрюваним виявляється місцевий хуліган. Але Мишко відмовляється беззастережно повірити в його провину і намагається самостійно знайти докази. Займаючись розслідуванням, йому вдається не тільки вийти на слід банди, причетної до вбивства, але і перервати ланцюг розкрадань, які відбувалися на мануфактурі, де працював Зимін. Йому також вдається врятувати декількох безпритульних від втягнення у злочинну діяльність.

У ролях

— Миша Поляков, комсомолець
Євген Євстигнєєв — Валентин Валентинович Навроцький, агент-постачальник, розкрадач мануфактури
— Вітька Буров на прізвисько «Альфонс Доде», місцевий хуліган
— Льоня Панфілов на прізвисько «Шнира», син працівника складу
— Паштет
— Білка
Олександр Жданов — Генка Петров
— Антон
— Славка Ельдаров
— Юра
— Костя-Карлик
— Андрій Зимін на прізвисько «Фургон», син інженера
Олександр Вокач — Микола Львович Зимін, головний інженер
Валентина Ананьїна — мати Витька Бурова

Примітки

Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
d:Track:Q37312
Рибаков мало не закрив «Останнє літо дитинства»

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q1414426_citetype_Q3491832_citetype_Q55341040_citetype_Q847959_citetype_Q84863712_citetype_Q24579448_citetype_Q7094076_citetype_Q783794"_data-entity-id="Q37312">[http://www.imdb.com/name/tt0071037/_Person_Profile]_//_Internet_Movie_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_1990.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q37312]]</div>-1] Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
d:Track:Q37312

[2] Рибаков мало не закрив «Останнє літо дитинства»

[1]