Осипчук Володимир Семенович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Осипчук.

Володимир Семенович Осипчук (відомий також як Володимир Осипчук-Скоровода, Володимир Скоровода; 9 листопада 1949 р., с. Селезенівка Сквирського району Київської області — 16 червня 2024) — поет, публіцист, журналіст, пісняр, член Національної спілки письменників України з 1995 р., академік Української міжнародної академії оригінальних ідей.

Володимир Семенович Осипчук
Псевдонім	Володимир Осипчук-Скоровода, Володимир Скоровода
Народився	9 листопада 1949(1949-11-09) Селезенівка, Сквирський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Помер	16 червня 2024(2024-06-16)
Громадянство	Україна
Діяльність	публіцист, поет, автор пісень
Alma mater	механіко-математичний факультет Київського національного університету (1975) і радіофізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1980)
Заклад	Арсенал, Київські відомості і Магістраль
Членство	Національна спілка письменників України
Нагороди

Життєпис

Навчався в Київському університеті ім. Т. Шевченка, закінчивши механіко-математичний факультет в 1975 р. та радіофізичний факультет цього ж університету в 1980 р. Працював в конструкторському бюро київського заводу «Арсенал», всеукраїнському православному виданні «Наша Віра», тижневику «Край», щорічнику «Ідея» міжнародній Академії оригінальних ідей, видавничо-виробничій фірмі «Котигорошко», газеті «Киевские ведомости», газеті «Магістраль», фірмі «Еко-авто-титан», журналі «Надзвичайна ситуація» Міністерства надзвичайних ситуацій.

Творчий доробок

В. С. Осипчук писав під псевдонімами Володимир Осипчук-Скоровода, Володимир Скоровода.

Автор восьми книг:

• Дерево Роду: 1990, Київ, «Молодь»;
• Вістина: 1996, Київ, , ;
• О милий Боже України!: 2006, Київ, ;
• Устань у Сварзі: 2008, Київ, видавничий центр «Просвіта», ;
• Гора Ора: 2010, ;
• Воля Перуна: 2011, Київ — Кам'янець-Подільський, ;
• Родень: 2016, Київ — Кам'янець-Подільський, ;
• Небилон: 2019, Київ, ТОВ «Юрка Любченка».

Публікувався в газетах «Літературна Україна», «Молодь України», «Вечірній Київ», «Киевские ведомости», «Надзвичайна ситуація» як поет, критик, журналіст.

Автор слів дванадцяти пісень, написаних у спілці з композитором Володимиром Ілемським чи композитором Василем Волощуком. Пісні «Берегиня Оранта» та «Розмова з собою» у виконанні Заслуженого артиста України Василя Волощука стали переможницями конкурсу «Наша пісня» в 2011 році, який проводить перша програма Українського радіо.

У 1999 році започаткував і проводив всеукраїнські Поліщуківські читання «Катастрофи в суспільстві, духовності та природі» в пам'ять про вченого-біолога Віталія Поліщука, засновника лабораторії біогеографії Інституту зоології НАН України, творця історичної біогеографії, катастрофіста.

Нагороди

Нагороджений медаллю «У пам'ять 1500-річчя Києва» (1982 р.)

Посилання

• (Київська міська організація Національної спілки письменників України, список членів) (Осипчук В. С.: номер у списку — 411)
• Володимир Осипчук-Скоровода, персональний сайт, сторінки: , , , , .
• Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Книжкові видання та компакт-диски