Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Осетинський Олег Євгенович рос Осетинский Олег Евгеньевич 9 липня 1937 Свердловськ СРСР 27 вересня 2020 радянський і рос

Осетинський Олег Євгенович

Осетинський Олег Євгенович

Осетинський Олег Євгенович (рос. Осетинский Олег Евгеньевич; 9 липня 1937, Свердловськ, СРСР — 27 вересня 2020) — радянський і російський сценарист, письменник, журналіст та режисер-документаліст.

Осетинський Олег ЄвгеновичДата народження9 липня 1937(1937-07-09)Місце народженняСвердловськ, РРФСР, СРСРДата смерті27 вересня 2020(2020-09-27) (83 роки)Alma materd (1961)Професіясценарист, письменник, журналістIMDbID 0651867

Життєпис

Мати була донською козачкою. Батько — наполовину грузин, наполовину поляк, участник Великої Вітчизняної війни, був двічі поранений, а 1946 року, зі слів Осетинського, став «одним з фаворитів Сталіна економічних», працював в Головному управлінні Північного морського шляху.

Олег з дитинства мріяв стати піаністом, однак у 10 років отримав травму пальця від удару кришкою парти. Тоді ж зробив запис у щоденнику, де заприсягся, що його майбутня дочка стане видатним музикантом. 1953 року був виключений з 9-го класу за випуск стінної газети «Одеські новини». Поїхав у Сибір — по одній з версій, за порадою впливових родичів, по іншій — після безпосереднього виклику матері до КДБ. Відсидів рік у в'язниці за бійку.

Через деякий час став актором місцевого драмтеатру. З гастролями приїхав до Москви й звідти потрапив до Ялти, де влаштувався головним режисером народного театру при Клубі держторгівлі. Переглянувши фільм «Летять журавлі», перечитав усі доступні книги про кіно, «написав за три дні 10 сценаріїв документальних» та вирушив на місцеву кіностудію. Там познайомився з кінооператором Сергієм Урусевським, який допоміг йому з переїздом до Москви.

Подальші свідчення знову расходяться. Згідно одному інтерв'ю, Урусевський познайомив його з Михайлом Калатозовим, й той визвався навчати Олега режисурі в обхід ВДІК. Згідно другому інтерв'ю, Урусевський познайомив Осетинського з Михайлом Роммом, який одразу запропонував укласти договір на сценарій художнього фильму «Агітатор», що лишився нереалізованим. Одночасно було написано ще один сценарій фільму «Катера», який тричі намагався поставити Ролан Биков, але кожного разу проект закриваася.

1961 року закінчив Вищі сценарно-режисерськиі курси. Писав сценарії для теле- та кінофільмів. Найвідоміші з них — «Зірка привабливого щастя» (1975), «Зліт» (1979) з Євгеном Євтушенко у головній ролі та міні-серіал «Михайло Ломоносов» (1986). Сценарій до останнього Осетинський написав у 25-річному віці, вигравши конкурс сценарних заявок. У його першому варіанті головною діючою особою виступав автор-оповідач, який мінявся місцями з Ломоносовим й проживав його життя з сучасних позицій. Однак на вимогу режисера Олександра Прошкіна сюжет було переписано.

Наприкінці 1970-х — початку 80-х років дружив з Борисом Гребенщиковым і Майком Науменко. Сам він називав себе «художнім керівником» та «тренером росту особистості» рок-музикантів, стверджуючи, що саме він стоїть за їхнім іміджем та репертуаром, йому ж належить разробка програм, котрі принесли їм популярність. При цьому визнавав, що не має музичної освіти й не знає нотної грамоти.

Тоді ж з концертами почала виступати його 8-річна дочка-вундеркінд Поліна Осетинська. Сам Осетинський не визнавав природних здібностей дочки, наполягаючи, що це — виключно заслуга разробленого ним метода навчання «дубль стрес = антистрес». У 13 років Поліна втеклала з дому. Пізніше вона розповідала в інтерв'ю програмі «600 секунд» про знущаннях й приниженнях, які перенесла за 8 років життя з батьком. Надалі жила з матер'ю у Ленінграді, продовжуючі музичну освіту та концертну діяльність. 2007 року вийшла її автобиографічна книга «Прощавай, смутку» (рос. Прощай, грусть), де вона в подробицях описала ранній період свого життя, звинувативши Осетинського між іншим в педофілії. У відповідь Олег Осетинський подав до суду на дочку. Пізніше конфлікт було залагоджено.

Після скандалу з Поліною Осетинський залишився без работи. Наприкінці 1980-х років емігрував в США. Півроку працював в Нью-Йорку різноробочим, потім почав навчати піанисток грі по своєму методу.

Як журналіст публікувався в «Літературній газеті» та «Известиях». 2002 року в роковини подій 11 вересня «Известия» опубликували цикл статей Осетинського під загальною назвою «Як би я був бен Ладеном…», у якому той закликав оголосити хрестовий похід «чорному фашизму». Це викликало протест мусульманських общин Росії. Редактор сайту «Іслам.ру» та засновник видавництва «Ансар» Марат Сайфутдинов подав судовий позов, закидаючи Осетинському заклики до геноциду мусульман та війни з ісламським світом. Тяжба продовжувалася кілька років, але суд врешті було програно.

Крім того, опублікуваа низку книг у жанрі белетризованої (художньої) біографії.

Як режисер-документаліст зняв біографічний фільм про письменника Венедикта Єрофеева «Вєня, або Як п'ють і вмирають в Росії» (1993), а також «фільм-попередження» для американського телебачення «A Quiet Town New York city» («Тихе місто Нью-Йорк», 2002) про події 11 вересня. Поставив кілька пропагандистських картин про Грузію на замовлення Михайла Саакашвілі та американських інвесторів.

Сім разів був одружений. Батько п'ятьох дітей.

Олег Осетинський помер 27 вересня 2020 року у 83-річному віці.

Фільмографія

Сценарист:

Режисер:

  • 1993 — Вєня, або Як п'ють і помирають в Росії (рос. Веня, или Как пьют и умирают в России)
  • 2002 — Тихе місто Нью-Йорк (англ. A Quiet Town New York city)
  • 2003 — Кмара, або Рози грузинською (рос. Кмара, или Розы по грузински)
  • 2009 — Золото Грузії (рос. Золото Грузии)

Актор:

Книги

  • Чудесна мить (рос. Чудное мгновение)
  • Пісня про Вітьку-дурня, або Роман Ролан (рос. Песня о Витьке-дураке, или Роман Ролан) (2001)
  • Вітька-дурень та історія одного сценарію (рос. Витька-дурак и история одного сценария) (2013)

Примітки

  1. Олег Осетинский: "На какую-то долю я грузин". Еженедельник «Тбилисская неделя». 3 травня 2012.
  2. Осетинская П. О. Прощай, грусть. — СПб. : Издательство К. Тублина, Лимбус Пресс, 2007. — 288 с. — .
  3. Олег Осетинский (12 вересня 2002). Если б я был бен Ладеном... Известия.
  4. Олег Осетинский (25 вересня 2002). Если бы я был бен Ладеном... Известия.
  5. Нью-Йорк — городок тихий?. Известия. 12 січня 2003.
  6. Умер сценарист фильма "Звезда пленительного счастья" Олег Осетинский. ТАСС. Процитовано 30 вересня 2020.

Посилання

  • Олег Осетинський на сайті IMDb (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Osetinskij Oleg Yevgenovich ros Osetinskij Oleg Evgenevich 9 lipnya 1937 Sverdlovsk SRSR 27 veresnya 2020 radyanskij i rosijskij scenarist pismennik zhurnalist ta rezhiser dokumentalist Osetinskij Oleg YevgenovichData narodzhennya9 lipnya 1937 1937 07 09 Misce narodzhennyaSverdlovsk RRFSR SRSRData smerti27 veresnya 2020 2020 09 27 83 roki Alma materd 1961 Profesiyascenarist pismennik zhurnalistIMDbID 0651867ZhittyepisMati bula donskoyu kozachkoyu Batko napolovinu gruzin napolovinu polyak uchastnik Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni buv dvichi poranenij a 1946 roku zi sliv Osetinskogo stav odnim z favoritiv Stalina ekonomichnih pracyuvav v Golovnomu upravlinni Pivnichnogo morskogo shlyahu Oleg z ditinstva mriyav stati pianistom odnak u 10 rokiv otrimav travmu palcya vid udaru krishkoyu parti Todi zh zrobiv zapis u shodenniku de zaprisyagsya sho jogo majbutnya dochka stane vidatnim muzikantom 1953 roku buv viklyuchenij z 9 go klasu za vipusk stinnoyi gazeti Odeski novini Poyihav u Sibir po odnij z versij za poradoyu vplivovih rodichiv po inshij pislya bezposerednogo vikliku materi do KDB Vidsidiv rik u v yaznici za bijku Cherez deyakij chas stav aktorom miscevogo dramteatru Z gastrolyami priyihav do Moskvi j zvidti potrapiv do Yalti de vlashtuvavsya golovnim rezhiserom narodnogo teatru pri Klubi derzhtorgivli Pereglyanuvshi film Letyat zhuravli perechitav usi dostupni knigi pro kino napisav za tri dni 10 scenariyiv dokumentalnih ta virushiv na miscevu kinostudiyu Tam poznajomivsya z kinooperatorom Sergiyem Urusevskim yakij dopomig jomu z pereyizdom do Moskvi Podalshi svidchennya znovu rashodyatsya Zgidno odnomu interv yu Urusevskij poznajomiv jogo z Mihajlom Kalatozovim j toj vizvavsya navchati Olega rezhisuri v obhid VDIK Zgidno drugomu interv yu Urusevskij poznajomiv Osetinskogo z Mihajlom Rommom yakij odrazu zaproponuvav uklasti dogovir na scenarij hudozhnogo filmu Agitator sho lishivsya nerealizovanim Odnochasno bulo napisano she odin scenarij filmu Katera yakij trichi namagavsya postaviti Rolan Bikov ale kozhnogo razu proekt zakrivaasya 1961 roku zakinchiv Vishi scenarno rezhiserskii kursi Pisav scenariyi dlya tele ta kinofilmiv Najvidomishi z nih Zirka privablivogo shastya 1975 Zlit 1979 z Yevgenom Yevtushenko u golovnij roli ta mini serial Mihajlo Lomonosov 1986 Scenarij do ostannogo Osetinskij napisav u 25 richnomu vici vigravshi konkurs scenarnih zayavok U jogo pershomu varianti golovnoyu diyuchoyu osoboyu vistupav avtor opovidach yakij minyavsya miscyami z Lomonosovim j prozhivav jogo zhittya z suchasnih pozicij Odnak na vimogu rezhisera Oleksandra Proshkina syuzhet bulo perepisano Naprikinci 1970 h pochatku 80 h rokiv druzhiv z Borisom Grebenshikovym i Majkom Naumenko Sam vin nazivav sebe hudozhnim kerivnikom ta trenerom rostu osobistosti rok muzikantiv stverdzhuyuchi sho same vin stoyit za yihnim imidzhem ta repertuarom jomu zh nalezhit razrobka program kotri prinesli yim populyarnist Pri comu viznavav sho ne maye muzichnoyi osviti j ne znaye notnoyi gramoti Todi zh z koncertami pochala vistupati jogo 8 richna dochka vunderkind Polina Osetinska Sam Osetinskij ne viznavav prirodnih zdibnostej dochki napolyagayuchi sho ce viklyuchno zasluga razroblenogo nim metoda navchannya dubl stres antistres U 13 rokiv Polina vteklala z domu Piznishe vona rozpovidala v interv yu programi 600 sekund pro znushannyah j prinizhennyah yaki perenesla za 8 rokiv zhittya z batkom Nadali zhila z mater yu u Leningradi prodovzhuyuchi muzichnu osvitu ta koncertnu diyalnist 2007 roku vijshla yiyi avtobiografichna kniga Proshavaj smutku ros Proshaj grust de vona v podrobicyah opisala rannij period svogo zhittya zvinuvativshi Osetinskogo mizh inshim v pedofiliyi U vidpovid Oleg Osetinskij podav do sudu na dochku Piznishe konflikt bulo zalagodzheno Pislya skandalu z Polinoyu Osetinskij zalishivsya bez raboti Naprikinci 1980 h rokiv emigruvav v SShA Pivroku pracyuvav v Nyu Jorku riznorobochim potim pochav navchati pianistok gri po svoyemu metodu Yak zhurnalist publikuvavsya v Literaturnij gazeti ta Izvestiyah 2002 roku v rokovini podij 11 veresnya Izvestiya opublikuvali cikl statej Osetinskogo pid zagalnoyu nazvoyu Yak bi ya buv ben Ladenom u yakomu toj zaklikav ogolositi hrestovij pohid chornomu fashizmu Ce viklikalo protest musulmanskih obshin Rosiyi Redaktor sajtu Islam ru ta zasnovnik vidavnictva Ansar Marat Sajfutdinov podav sudovij pozov zakidayuchi Osetinskomu zakliki do genocidu musulman ta vijni z islamskim svitom Tyazhba prodovzhuvalasya kilka rokiv ale sud vreshti bulo prograno Krim togo opublikuvaa nizku knig u zhanri beletrizovanoyi hudozhnoyi biografiyi Yak rezhiser dokumentalist znyav biografichnij film pro pismennika Venedikta Yerofeeva Vyenya abo Yak p yut i vmirayut v Rosiyi 1993 a takozh film poperedzhennya dlya amerikanskogo telebachennya A Quiet Town New York city Tihe misto Nyu Jork 2002 pro podiyi 11 veresnya Postaviv kilka propagandistskih kartin pro Gruziyu na zamovlennya Mihajla Saakashvili ta amerikanskih investoriv Sim raziv buv odruzhenij Batko p yatoh ditej Oleg Osetinskij pomer 27 veresnya 2020 roku u 83 richnomu vici FilmografiyaScenarist 1969 Zustrich bilya staroyi mecheti ros Vstrecha u staroj mecheti 1971 Legke vidryadzhennya ros Lyogkaya komandirovka 1972 Bij z tinnyu ros Boj s tenyu 1975 Zirka privablivogo shastya ros Zvezda plenitelnogo schastya 1979 Zlit ros Vzlyot 1980 Ginci pospishayut ros Goncy speshat 1981 Sto radoshiv abo Kniga velikih vidkrittiv ros Sto radostej ili Kniga velikih otkrytij 1984 Dvoye v piskah ros Dvoe v peskah 1986 Mihajlo Lomonosov ros Mihajlo Lomonosov Rezhiser 1993 Vyenya abo Yak p yut i pomirayut v Rosiyi ros Venya ili Kak pyut i umirayut v Rossii 2002 Tihe misto Nyu Jork angl A Quiet Town New York city 2003 Kmara abo Rozi gruzinskoyu ros Kmara ili Rozy po gruzinski 2009 Zoloto Gruziyi ros Zoloto Gruzii Aktor 1971 Kinec Lyubavinih epizod 1983 Opudalo ekskursovodKnigiChudesna mit ros Chudnoe mgnovenie Pisnya pro Vitku durnya abo Roman Rolan ros Pesnya o Vitke durake ili Roman Rolan 2001 Vitka duren ta istoriya odnogo scenariyu ros Vitka durak i istoriya odnogo scenariya 2013 PrimitkiOleg Osetinskij Na kakuyu to dolyu ya gruzin Ezhenedelnik Tbilisskaya nedelya 3 travnya 2012 Osetinskaya P O Proshaj grust SPb Izdatelstvo K Tublina Limbus Press 2007 288 s ISBN 978 5 8370 0462 9 Oleg Osetinskij 12 veresnya 2002 Esli b ya byl ben Ladenom Izvestiya Oleg Osetinskij 25 veresnya 2002 Esli by ya byl ben Ladenom Izvestiya Nyu Jork gorodok tihij Izvestiya 12 sichnya 2003 Umer scenarist filma Zvezda plenitelnogo schastya Oleg Osetinskij TASS Procitovano 30 veresnya 2020 PosilannyaOleg Osetinskij na sajti IMDb angl

Дата публікації:
Топ