Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Освіта в Норвегії є обов'язковою для всіх дітей віком від 6 до 16 років.
Освіта в Норвегії  | |
|---|---|
 Міністерство освіти і досліджень Новергії | |
| Державне управління | |
| Голова | Ян Торе Саннер |
| Загальні риси | |
| Мова навчання | Норвезька (букмол та нюношк) |
| Система освіти | національна |
| Грамотність | |
| • загальна | 100 % |
| • серед чоловіків | 100 % |
| • серед жінок | 100 % |
 Освіта в Норвегії у Вікісховищі | |
Шкільний рік в Норвегії триває з середини серпня до кінця червня наступного року. Різдвяні свята з середини грудня до початку січня історично поділяють норвезький шкільний рік на два семестри. В даний час другий семестр починається на початку січня.
Історія
Організована освіта в Норвегії була ще в середньовічні часи. Церковні школи були побудовані для навчання священиків у Тронхеймі, Осло, Бергені та Хамарі незабаром після того, як Норвегія стала архієпархією у 1153 році.
Після реформування церкви Норвегії в 1537 р. (Норвегія увійшла в союз з Данією в 1536 р.), церковні школи перетворювалися на латинські школи, і всі ринкові міста обов'язково мали таку школу.
У 1736 навчальні заняття з читання стали обов'язковими для всіх дітей, але воно стало ефективним лише через кілька років. У 1827 році Норвегія впровадила folkeskole (народну школу). Початкова школа стала обов'язковою для дітей віком 7 років у 1889 році та 9 років у 1969 році. У 1970-х і 1980-х роках folkeskole було скасовано та введено grunnskole.
Традиційно бідніші округи, такі як Фіннмарк та Хедмарк, мають найбільшу частку жителів, які отримали тільки обов'язкову початкову освіту — 38 %.
Освіта сьогодні
Норвезька шкільна система може бути розділена на три частини: початкова школа (Barneskole, 6-13 років), середня школа (Ungdomsskole, 13-16 років) та старша школа (Videregående skole, 16-19 років). Рівні Barneskole та Ungdomsskole які зазвичай називають Grunnskole (перекл. «початкова школа») є обов'язковими для всіх дітей віком від 6 до 16 років.
Учні часто змінюють школу, коли вони вступають до середньої школи, і майже завжди повинні змінювати школу, коли вони вступають до старшої школи, тому що більшість шкіл мають лише один з рівнів.
Початкова школа (Barneskole, 1-7 класи, 6-12 років)
У перший рік початкової школи учні більшу частину свого часу грають у навчальні ігри та вивчають соціальні структури, алфавіт, додавання й віднімання, а також базові знання англійської мови. У 2-7 класах вони знайомляться з математикою, англійською мовою, наукою, релігією (зосереджуючись не тільки на християнстві, але й на всіх інших релігіях, їх цілі та їх історії), естетиці та музиці які доповненюються географією та історією в п'ятому класі. На цьому рівні немає офіційних оцінок. Проте вчитель часто пише коментар, аналіз та іноді робить неофіційний тест. Тести потрібно брати додому та показувати батькам. Існують також тести, які дозволяють вчителеві дізнатись потребує учень допомоги у школі або навпаки, має успіхи.
Середня школа (Ungdomsskole, 8-10 класи, 13-16 років)
Коли учні вступають до середньої школи, у віці 12 або 13 років, вони починають отримувати оцінки. Їхні оцінки разом з їхнім місцезнаходженням в країні визначатимуть, чи будуть вони прийняті до старшої школи чи ні. З восьмого класу, студенти можуть вибрати один предмет (valgfag). Типові предмети, що пропонуються: німецька, французька або іспанська, а також додаткові англійські та норвезькі заняття. До освітньої реформи у серпні 2006 року учні могли вибрати практичні предмети, а не мови. Підлітки, народжені у 1999 році та пізніше, можуть знову вибрати практичні предмети таким чином отримуючи можливість вибору двох додаткових.
У 2009 році норвезькі діти показали кращі результати в програмі PISA ніж діти інших скандинавських країн, зі значним поліпшенням з 2006 року. Однак в математиці найкращі оцінки впродовж трьох років отримують учні в Шанхаї.
Старша школа (Videregående skole, VG1-VG3 класи, 16-19 років)
Середня освіта в Норвегії представлена, в основному, державними школами: у 2007 році 93 % учнів середньої школи відвідували державні школи. До 2005 року Норвезьке законодавство передбачало незаконність приватних загальноосвітніх шкіл, якщо вони не пропонували релігійну або педагогічну альтернативу, тому єдиними приватними школами, що існували, були релігійні (християнські), Штейнер/Вальдорф, школи Монтессорі та Даніельсен. Перші «стандартні» приватні гімназичні школи відкрилися восени 2005 року.
До 1994 року існувало три відділення старшої школи: «загальне» (мова, історія і т. д.), «комерційне» (бухгалтерський облік тощо) та «професійне» (електроніка, столярство тощо) навчання. Шкільна реформа 1994 року («Реформа 94») об'єднала ці галузі в єдину систему.
З моменту впровадження реформи Kunnskapsløftet восени 2006 року, учень може подати заявку на загальне навчання (studypesialisering) або професійне навчання (yrkesfag). Всередині цих основних шляхів існує безліч підтипів, за якими треба слідкувати. Середня школа зазвичай пропонує загальноосвітню та професійну навчальну програму. Професійні дослідження зазвичай мають типову структу, яка називається «модель 2+2». Після двох років навчання у школі (з семінарами та коротким стажуванням в майстернях) учень проходить навчання на підприємстві чи державній установі протягом двох років. Учбовий процес поділяється на один рік навчання та один рік практики. Однак деякі навчальні плани можуть виконуються школі, а інші розраховані на 3 роки навчання, а не 2.
Нова реформа також вимагає обов'язкового включення ІТ у шкільну освіту.
Учні, які закінчили старшу школу, називають себе Russ.
Вчителі в норвезьких школах
Назви педагогів у норвезьких школах різняться залежно від ступеня їх освіти.
- Дошкільний вчитель (Førskolelærer або barnehagelærer): ці вчителі працюють переважно в дитячих садках та перших чотирьох класах початкової школи. Аби стати дошкільним учителем в Норвегії, потрібен ступінь бакалавра.
- Ад'юнкт (Adjunkt): ці вчителі, в основному, працюють з 5-10 класами, але деякі, також, працюють в старших класах викладаючи деякі предмети. Щоб стати ад'юнктом потрібний ступінь бакалавра з певного предмету. Більшість ад'юнктів вивчали інші предмети більш детально (вчитель математики вивчав фізику глибше, але це дає йому змогу викладати обидва предмети). Крім того, потрібний один курс педагогіки.
- Викладач (Lektor): викладачі працюють у старших та середніх класах, з 8 класу до третього року старшої школи. Викладачі мають ступінь магістра з університету, а також пройшли курс педагогіки. Лектори зазвичай мають більш академічний підхід до навчання, ніж інші вчителі.
Вища освіта
Вищу освіту студенти отримують поза межами школи. Щоб вступити до більшості вищих навчальних закладів абітурієнти повинні отримати загальний сертифікат про вступ до університету (generell studiekompetanse). Його можна отримати у старшій школі або за законом 23/5, особа повинна бути старше 23 років, мати 5 років освіти і досвіду роботи (разом) та скласти іспити з норвезької мови, математики, природничих наук, англійської мови та соціології. Деякі ступені також вимагають спеціальних факультативів другого та третьої класів (наприклад, математика та фізика для інженерних досліджень).
Якщо абітурієнтів більше ніж вільних місць, абітурієнти оцінюються відповідно до їхніх оцінок зі старшої школи. Щоб вступити до навчальних закладів, які зазвичай потребують високого середнього балу, таких як медицина, право або інженерія, багато учнів складають іспити повторно щоб поліпшити свій середній бал.
Вища освіта широко поділяється на:
- Університети, які зосереджені на теоретичних дисциплінах (мистецтвознавство, гуманітарні науки, природничі науки). Ступінь бакалавра студенти отримують через 3 роки навчання, магістра — 5 років та докторський ступінь через 8 років. Університети також проводять ряд професійних досліджень, включаючи право, медицину, стоматологію, фармацію та психологію, але це, як правило, окремі кафедри, які мають відношення до решти університетських установ.
- Університетські коледжі (høyskole), які пропонують широкий спектр освітніх виборів, включаючи університетські ступені бакалавра, магістра та докторантури, інженерні ступені та такі професії як вчитель та медсестра. Система оцінок така ж, як і для університетів.
- Приватні школи, які, як правило, спеціалізуються на популярних спеціальностях, але з обмеженими можливостями у державних школах, таких як управління бізнесом, маркетинг або образотворче мистецтво.
Система оцінювання
Норвегія має кілька різних систем оцінювання, як унікальних, так і міжнародних. Раніше найпоширеніша система оцінок, що використовувалась на рівні університетів, базувалась на шкалі від 1,0 (найкраща) до 6,0 (найгірша).
В школах використовують шкалу від 1 до 6, 6 — найвищий бал, 2 — найнижчий. Для простих тестів оцінки часто доповнюються плюсом або мінусом (за винятком 6+ та 1-). Проте, оцінки отримані студентами на фінальній роботі, — це 1, 2, 3, 4, 5 або 6. 6 — еквівалент A +, 5 — A або A-, 4 в діапазоні B, 3 в діапазон C і так далі.
Примітки
- Aamodt, Per (1990). A New Deal for Norwegian Higher Education?. European Journal of Education. с. 25(2).
- Cultice, Wendell (1967). The School System of Norway. The Clearing House.
- . tautdanning.no (nb-NO) . Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 30 березня 2018.
- Nilssen, Fred Harald (25 червня 2014). grunnskolen. Store norske leksikon (норв.). Процитовано 30 березня 2018.
- . 20 січня 2011. Архів оригіналу за 20 січня 2011. Процитовано 30 березня 2018.
- 05326: Elever i videregående opplæring, etter studieretning/utdanningsprogram og skolen sitt eierforhold (F) 2001 - 2017-PX-Web SSB. PX-Web SSB. Процитовано 30 березня 2018.
- UNESCO-UNEVOC World TVET Database. www.unevoc.unesco.org (англ.). Процитовано 30 березня 2018.
- Nordland, Eva. Teacher Training for Norwegian Schools. International Review of Education. с. 65—74.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osvita v Norvegiyi ye obov yazkovoyu dlya vsih ditej vikom vid 6 do 16 rokiv Osvita v NorvegiyiMinisterstvo osviti i doslidzhen NovergiyiDerzhavne upravlinnyaGolovaYan Tore SannerZagalni risiMova navchannyaNorvezka bukmol ta nyunoshk Sistema osvitinacionalnaGramotnist zagalna100 sered cholovikiv100 sered zhinok100 Osvita v Norvegiyi u Vikishovishi Shkilnij rik v Norvegiyi trivaye z seredini serpnya do kincya chervnya nastupnogo roku Rizdvyani svyata z seredini grudnya do pochatku sichnya istorichno podilyayut norvezkij shkilnij rik na dva semestri V danij chas drugij semestr pochinayetsya na pochatku sichnya IstoriyaOrganizovana osvita v Norvegiyi bula she v serednovichni chasi Cerkovni shkoli buli pobudovani dlya navchannya svyashenikiv u Tronhejmi Oslo Bergeni ta Hamari nezabarom pislya togo yak Norvegiya stala arhiyeparhiyeyu u 1153 roci Pislya reformuvannya cerkvi Norvegiyi v 1537 r Norvegiya uvijshla v soyuz z Daniyeyu v 1536 r cerkovni shkoli peretvoryuvalisya na latinski shkoli i vsi rinkovi mista obov yazkovo mali taku shkolu U 1736 navchalni zanyattya z chitannya stali obov yazkovimi dlya vsih ditej ale vono stalo efektivnim lishe cherez kilka rokiv U 1827 roci Norvegiya vprovadila folkeskole narodnu shkolu Pochatkova shkola stala obov yazkovoyu dlya ditej vikom 7 rokiv u 1889 roci ta 9 rokiv u 1969 roci U 1970 h i 1980 h rokah folkeskole bulo skasovano ta vvedeno grunnskole Tradicijno bidnishi okrugi taki yak Finnmark ta Hedmark mayut najbilshu chastku zhiteliv yaki otrimali tilki obov yazkovu pochatkovu osvitu 38 Osvita sogodniNorvezka shkilna sistema mozhe buti rozdilena na tri chastini pochatkova shkola Barneskole 6 13 rokiv serednya shkola Ungdomsskole 13 16 rokiv ta starsha shkola Videregaende skole 16 19 rokiv Rivni Barneskole ta Ungdomsskole yaki zazvichaj nazivayut Grunnskole perekl pochatkova shkola ye obov yazkovimi dlya vsih ditej vikom vid 6 do 16 rokiv Uchni chasto zminyuyut shkolu koli voni vstupayut do serednoyi shkoli i majzhe zavzhdi povinni zminyuvati shkolu koli voni vstupayut do starshoyi shkoli tomu sho bilshist shkil mayut lishe odin z rivniv Pochatkova shkola Barneskole 1 7 klasi 6 12 rokiv U pershij rik pochatkovoyi shkoli uchni bilshu chastinu svogo chasu grayut u navchalni igri ta vivchayut socialni strukturi alfavit dodavannya j vidnimannya a takozh bazovi znannya anglijskoyi movi U 2 7 klasah voni znajomlyatsya z matematikoyu anglijskoyu movoyu naukoyu religiyeyu zoseredzhuyuchis ne tilki na hristiyanstvi ale j na vsih inshih religiyah yih cili ta yih istoriyi estetici ta muzici yaki dopovnenyuyutsya geografiyeyu ta istoriyeyu v p yatomu klasi Na comu rivni nemaye oficijnih ocinok Prote vchitel chasto pishe komentar analiz ta inodi robit neoficijnij test Testi potribno brati dodomu ta pokazuvati batkam Isnuyut takozh testi yaki dozvolyayut vchitelevi diznatis potrebuye uchen dopomogi u shkoli abo navpaki maye uspihi Shkola Moen komuna Gran Serednya shkola Ungdomsskole 8 10 klasi 13 16 rokiv Koli uchni vstupayut do serednoyi shkoli u vici 12 abo 13 rokiv voni pochinayut otrimuvati ocinki Yihni ocinki razom z yihnim misceznahodzhennyam v krayini viznachatimut chi budut voni prijnyati do starshoyi shkoli chi ni Z vosmogo klasu studenti mozhut vibrati odin predmet valgfag Tipovi predmeti sho proponuyutsya nimecka francuzka abo ispanska a takozh dodatkovi anglijski ta norvezki zanyattya Do osvitnoyi reformi u serpni 2006 roku uchni mogli vibrati praktichni predmeti a ne movi Pidlitki narodzheni u 1999 roci ta piznishe mozhut znovu vibrati praktichni predmeti takim chinom otrimuyuchi mozhlivist viboru dvoh dodatkovih U 2009 roci norvezki diti pokazali krashi rezultati v programi PISA nizh diti inshih skandinavskih krayin zi znachnim polipshennyam z 2006 roku Odnak v matematici najkrashi ocinki vprodovzh troh rokiv otrimuyut uchni v Shanhayi Starsha shkola Videregaende skole VG1 VG3 klasi 16 19 rokiv Serednya osvita v Norvegiyi predstavlena v osnovnomu derzhavnimi shkolami u 2007 roci 93 uchniv serednoyi shkoli vidviduvali derzhavni shkoli Do 2005 roku Norvezke zakonodavstvo peredbachalo nezakonnist privatnih zagalnoosvitnih shkil yaksho voni ne proponuvali religijnu abo pedagogichnu alternativu tomu yedinimi privatnimi shkolami sho isnuvali buli religijni hristiyanski Shtejner Valdorf shkoli Montessori ta Danielsen Pershi standartni privatni gimnazichni shkoli vidkrilisya voseni 2005 roku Do 1994 roku isnuvalo tri viddilennya starshoyi shkoli zagalne mova istoriya i t d komercijne buhgalterskij oblik tosho ta profesijne elektronika stolyarstvo tosho navchannya Shkilna reforma 1994 roku Reforma 94 ob yednala ci galuzi v yedinu sistemu Z momentu vprovadzhennya reformi Kunnskapsloftet voseni 2006 roku uchen mozhe podati zayavku na zagalne navchannya studypesialisering abo profesijne navchannya yrkesfag Vseredini cih osnovnih shlyahiv isnuye bezlich pidtipiv za yakimi treba slidkuvati Serednya shkola zazvichaj proponuye zagalnoosvitnyu ta profesijnu navchalnu programu Profesijni doslidzhennya zazvichaj mayut tipovu struktu yaka nazivayetsya model 2 2 Pislya dvoh rokiv navchannya u shkoli z seminarami ta korotkim stazhuvannyam v majsternyah uchen prohodit navchannya na pidpriyemstvi chi derzhavnij ustanovi protyagom dvoh rokiv Uchbovij proces podilyayetsya na odin rik navchannya ta odin rik praktiki Odnak deyaki navchalni plani mozhut vikonuyutsya shkoli a inshi rozrahovani na 3 roki navchannya a ne 2 Nova reforma takozh vimagaye obov yazkovogo vklyuchennya IT u shkilnu osvitu Uchni yaki zakinchili starshu shkolu nazivayut sebe Russ Vchiteli v norvezkih shkolahNazvi pedagogiv u norvezkih shkolah riznyatsya zalezhno vid stupenya yih osviti Doshkilnij vchitel Forskolelaerer abo barnehagelaerer ci vchiteli pracyuyut perevazhno v dityachih sadkah ta pershih chotiroh klasah pochatkovoyi shkoli Abi stati doshkilnim uchitelem v Norvegiyi potriben stupin bakalavra Ad yunkt Adjunkt ci vchiteli v osnovnomu pracyuyut z 5 10 klasami ale deyaki takozh pracyuyut v starshih klasah vikladayuchi deyaki predmeti Shob stati ad yunktom potribnij stupin bakalavra z pevnogo predmetu Bilshist ad yunktiv vivchali inshi predmeti bilsh detalno vchitel matematiki vivchav fiziku glibshe ale ce daye jomu zmogu vikladati obidva predmeti Krim togo potribnij odin kurs pedagogiki Vikladach Lektor vikladachi pracyuyut u starshih ta serednih klasah z 8 klasu do tretogo roku starshoyi shkoli Vikladachi mayut stupin magistra z universitetu a takozh projshli kurs pedagogiki Lektori zazvichaj mayut bilsh akademichnij pidhid do navchannya nizh inshi vchiteli Visha osvitaGolovnij korpus Norvezkogo universitetu nauk ta tehnologij v Trongejmi Vishu osvitu studenti otrimuyut poza mezhami shkoli Shob vstupiti do bilshosti vishih navchalnih zakladiv abituriyenti povinni otrimati zagalnij sertifikat pro vstup do universitetu generell studiekompetanse Jogo mozhna otrimati u starshij shkoli abo za zakonom 23 5 osoba povinna buti starshe 23 rokiv mati 5 rokiv osviti i dosvidu roboti razom ta sklasti ispiti z norvezkoyi movi matematiki prirodnichih nauk anglijskoyi movi ta sociologiyi Deyaki stupeni takozh vimagayut specialnih fakultativiv drugogo ta tretoyi klasiv napriklad matematika ta fizika dlya inzhenernih doslidzhen Yaksho abituriyentiv bilshe nizh vilnih misc abituriyenti ocinyuyutsya vidpovidno do yihnih ocinok zi starshoyi shkoli Shob vstupiti do navchalnih zakladiv yaki zazvichaj potrebuyut visokogo serednogo balu takih yak medicina pravo abo inzheneriya bagato uchniv skladayut ispiti povtorno shob polipshiti svij serednij bal Stavangerskij universitet Visha osvita shiroko podilyayetsya na Universiteti yaki zoseredzheni na teoretichnih disciplinah mistectvoznavstvo gumanitarni nauki prirodnichi nauki Stupin bakalavra studenti otrimuyut cherez 3 roki navchannya magistra 5 rokiv ta doktorskij stupin cherez 8 rokiv Universiteti takozh provodyat ryad profesijnih doslidzhen vklyuchayuchi pravo medicinu stomatologiyu farmaciyu ta psihologiyu ale ce yak pravilo okremi kafedri yaki mayut vidnoshennya do reshti universitetskih ustanov Universitetski koledzhi hoyskole yaki proponuyut shirokij spektr osvitnih viboriv vklyuchayuchi universitetski stupeni bakalavra magistra ta doktoranturi inzhenerni stupeni ta taki profesiyi yak vchitel ta medsestra Sistema ocinok taka zh yak i dlya universitetiv Privatni shkoli yaki yak pravilo specializuyutsya na populyarnih specialnostyah ale z obmezhenimi mozhlivostyami u derzhavnih shkolah takih yak upravlinnya biznesom marketing abo obrazotvorche mistectvo Sistema ocinyuvannyaNorvegiya maye kilka riznih sistem ocinyuvannya yak unikalnih tak i mizhnarodnih Ranishe najposhirenisha sistema ocinok sho vikoristovuvalas na rivni universitetiv bazuvalas na shkali vid 1 0 najkrasha do 6 0 najgirsha V shkolah vikoristovuyut shkalu vid 1 do 6 6 najvishij bal 2 najnizhchij Dlya prostih testiv ocinki chasto dopovnyuyutsya plyusom abo minusom za vinyatkom 6 ta 1 Prote ocinki otrimani studentami na finalnij roboti ce 1 2 3 4 5 abo 6 6 ekvivalent A 5 A abo A 4 v diapazoni B 3 v diapazon C i tak dali PrimitkiAamodt Per 1990 A New Deal for Norwegian Higher Education European Journal of Education s 25 2 Cultice Wendell 1967 The School System of Norway The Clearing House tautdanning no nb NO Arhiv originalu za 15 kvitnya 2016 Procitovano 30 bereznya 2018 Nilssen Fred Harald 25 chervnya 2014 grunnskolen Store norske leksikon norv Procitovano 30 bereznya 2018 20 sichnya 2011 Arhiv originalu za 20 sichnya 2011 Procitovano 30 bereznya 2018 05326 Elever i videregaende opplaering etter studieretning utdanningsprogram og skolen sitt eierforhold F 2001 2017 PX Web SSB PX Web SSB Procitovano 30 bereznya 2018 UNESCO UNEVOC World TVET Database www unevoc unesco org angl Procitovano 30 bereznya 2018 Nordland Eva Teacher Training for Norwegian Schools International Review of Education s 65 74