Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Освієнське герцогство ( пол. Księstwo Oświęcimskie), або Герцогство Освенцім ( нім. Herzogtum Auschwitz), було одним із Сілезьких князівств, утвореного після роздробленості Польщі, з центром навколо Освенцима.
| Освенцимское герцогство Księstwo Oświęcimskie (польська) | ||||
| Сілезьке князівство | ||||
| ||||
|
Герб | ||||
| Столиця | Освенцим | |||
| Державний устрій | Сілезьке князівство | |||
| Історичний період | Середньовіччя | |||
| - Відокремлено від Цешин | 1315 | |||
| - Вассалізовано Богемією | 1327 | |||
| - Відокремилось | 1445 | |||
| - Продано Польщі | 1457 | |||
| - Включено до складу Краківського воєводства | 1564 | |||
| - Захоплений Австрією | 1772 | |||
| Сьогодні є частиною |  Польща | |||
| ||||
Воно було засноване близько 1315 року на малопольських землях на схід від річки Бяла, які належали сілезькій гілці польської королівської династії П'ястів. Короткий час воно було напівавтономією зі столицею в Освенцімі, але врешті було продане Польському королівству в 1457 році. Приєднаний до імперії Габсбургів у 1772 році, герцогський титул, що залишився, припинив своє існування у 1918 році, коли землі були реінкорпоровані до складу Другої Польської Республіки.
Історія
Герцогство було створено в 1315 році після роздробленості Польщі в 12 столітті на цих південно-східних землях первісного герцогства Сілезії, які верховний польський князь Казимир II Справедливий відокремив від провінції Сеніорат і надав сілезькому князю Мешко IV Танглфут у 1177 році. З 1281 року ця територія входила до складу Сілезького герцогства Цешин, поки після смерті герцога Мєшка I у 1315 році землі Освенціма на схід від Бяли не були відокремлені від нього як окреме герцогство для сина Мєшка - Владислава. У 1327 році його спадкоємець, герцог Ян I Схоластик віддав шану богемському королю Яну, а також багатьом іншим сілезьким герцогствам, Освенцім став васалом богемської корони .
У 1445 році з частини земель герцогства були створені герцогства Затор і Тошек .Хоча Освенцимське герцогство потрапило під чеську васальну залежність, воно було возз'єднане з Польщею в 1454 році, коли останній герцог, Ян IV, оголосив себе васалом польського короля Казимира IV Ягеллончика. Ян не мав спадкоємців чоловічої статі і через три роки продав своє князівство королю Казимиру за 3 000 000 празьких грошей . Хоча Освенцимське герцогство потрапило під чеську васальну залежність, воно було возз'єднане з Польщею в 1454 році, коли останній герцог, Ян IV, оголосив себе васалом польського короля Казимира IV Ягеллончика. Ян не мав спадкоємців чоловічої статі і через три роки продав своє князівство королю Казимиру за 3 000 000 празьких грошей .
На момент продажу князівство складалося з: двох міст (Ошвенцім і Кенти ), двох князівських замків (в Освенцімі та Волеку) і 45 сіл: Біляни, Ленки, Бабіце, , Осієк, Бжеще, Моновице, , Стара Поланка, Нова Поланка, Влосєніца, Поремба, Ґроєц, Шпаровиче (вважається втраченим), Нідек, Вітковіце, Ґленбовіце, Буловіце, Чанець, Малець, Канчуґа, Нова Вєсь, Рочини, Брошковіце, Бжезінка, Райско, Францішовіце (Pławy), Пшецешин, Скідзінь, Вільчковиці, Вілямовиці, Гечнаровиці, Буякув, Кози, , Пісажовиці, , , Коморовіце, , Бествіна, Данковиці, Стара Весь, Явішовиці, Гарменже .
На генеральному сеймі 1564 року король Сигізмунд II Август видав привілеї про інкорпорацію, визнаючи обидва герцогства - Освієнське та Заторське, до складу Польської Корони у складі Сілезького повіту Краківського воєводства, хоча польські королі зберегли обидва герцогські титули. На Генеральному сеймі 1564 року король Сигізмунд II Август видав привілеї на інкорпорацію обох герцогств Освенцимського і Заторського до складу Польської корони у складі Сілезького повіту Краківського воєводства, хоча польські королі зберегли обидва герцогські титули.
Після першого поділу Речі Посполитої 1772 року землі колишніх герцогств Освенцимського і Заторського були приєднані до Габсбурзького Королівства Галичини та Лодомерії, з 1804 року до австрійської корони, а в 1818 році - до Німецького союзу через свою історичну приналежність до Чеської Сілезії. За Сен-Жермен-ан-Леським договором 1919 року вони були приєднані до польського Краківського воєводства.
Князі Освенцимські
Герцоги Освенцимські належали до сілезької гілки династії П'ястів (див. також князі Сілезькі ).
| 1314/5-1321/4 | Владислав I (син Мешка I з Цешина, з 1290 р. співправитель, через поділ Освенціма) |
| 1321/4-1372 | Ян I Схоластик (син Владислава I) |
| 1321/4-1325 | Єфросинія Мазовецька (дружина Владислава I, мати Яна I, регентша, пом. 1329) |
| 1372-1375/6 | Ян II (син Яна I) |
| 1375/6-1405 | Ян III (син Яна II, помер бездітним) |
| 1405–1406 | Пшемислав (також відомий як Пшемислав Молодший (Млодши), син Пшемислава I Ношака (чийого дядька був Мєшко I, герцог Цешинський ), з 1404 князь половини Ścinawa та Glogów, з 1405 також у Toszek ) |
| 1410-1433/4 | Казимир I (син Пшемисла Млодши, через поділ у 1414 р. Освенціма, Тошека та Стшеліна (у Стшеліні до 1427 р.)) |
| 1433/4-1484 | Пшемислав Тошецький (син Казимира І, також князь Тошека через його поділ у 1445 р.) |
| 1433/4-1456 | Ян IV (Януш) (брат Пшемислава Тошецького і син Казимира І, також князь Тошек, з 1445 через поділ Освенцима, 1465-1482 Ґлівіце, зрікся престолу (Ошвенцім перейшов до Корони Польської), пом. 1496) |
Правителі, які претендували на княжий титул після поділу Польщі
Після Першого поділу Польщі до 1918 року імператори Священної Римської імперії Габсбурги, з 1804 року імператори Австрії, носили титул герцога Освенцима (нім. Herzog zu Auschwitz), який був частиною їхнього офіційного великого титулу.
| Імператор | Приєднався | Померла |
| Йосип II | 1772 рік | 20 лютого 1790 р |
| Леопольд II | 20 лютого 1790 р | 1 березня 1792 р |
| Франциск І | 1 березня 1792 р | 2 березня 1835 р |
| Фердинанд І | 2 березня 1835 р | 2 грудня 1848 р |
| Франц Йосиф I | 2 грудня 1848 р | 21 листопада 1916 р |
| Карл I | 21 листопада 1916 р | 11 листопада 1918 р |
Список літератури
- The History of the City of Oświęcim [Архівовано January 23, 2008, у Wayback Machine.] www.auschwitz.org.pl [Архівовано 2008-10-07 у Wayback Machine.] (based on , Auschwitz-Birkenau State Museum Publications. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 26 грудня 2007.", published by the Auschwitz-Birkenau State Museum, Poland)
- Prokop, Krzysztof Rafał (2002). Księstwa oświęcimskie i zatorskie wobec Korony Polskiej w latach 1438-1513. Dzieje polityczne (пол.). Kraków: . с. 151. ISBN .
- Zoepfl, Heinrich (1859). Corpus Juris Confoederationis Germanicae (нім.). Frankfurt am Main: . с. 63.
50°02′02″ пн. ш. 19°14′17″ сх. д. / 50.034014° пн. ш. 19.238140° сх. д.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Osviyenske gercogstvo pol Ksiestwo Oswiecimskie abo Gercogstvo Osvencim nim Herzogtum Auschwitz bulo odnim iz Silezkih knyazivstv utvorenogo pislya rozdroblenosti Polshi z centrom navkolo Osvencima Osvencimskoe gercogstvo Ksiestwo Oswiecimskie polska Silezke knyazivstvo 1315 1564 Gerb Stolicya Osvencim Derzhavnij ustrij Silezke knyazivstvo Istorichnij period Serednovichchya Vidokremleno vid Ceshin 1315 Vassalizovano Bogemiyeyu 1327 Vidokremilos 1445 Prodano Polshi 1457 Vklyucheno do skladu Krakivskogo voyevodstva 1564 Zahoplenij Avstriyeyu 1772 Sogodni ye chastinoyu Polsha Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Osvencimske knyazivstvo Vono bulo zasnovane blizko 1315 roku na malopolskih zemlyah na shid vid richki Byala yaki nalezhali silezkij gilci polskoyi korolivskoyi dinastiyi P yastiv Korotkij chas vono bulo napivavtonomiyeyu zi stoliceyu v Osvencimi ale vreshti bulo prodane Polskomu korolivstvu v 1457 roci Priyednanij do imperiyi Gabsburgiv u 1772 roci gercogskij titul sho zalishivsya pripiniv svoye isnuvannya u 1918 roci koli zemli buli reinkorporovani do skladu Drugoyi Polskoyi Respubliki IstoriyaZamok Osvencim Gercogstvo bulo stvoreno v 1315 roci pislya rozdroblenosti Polshi v 12 stolitti na cih pivdenno shidnih zemlyah pervisnogo gercogstva Sileziyi yaki verhovnij polskij knyaz Kazimir II Spravedlivij vidokremiv vid provinciyi Seniorat i nadav silezkomu knyazyu Meshko IV Tanglfut u 1177 roci Z 1281 roku cya teritoriya vhodila do skladu Silezkogo gercogstva Ceshin poki pislya smerti gercoga Myeshka I u 1315 roci zemli Osvencima na shid vid Byali ne buli vidokremleni vid nogo yak okreme gercogstvo dlya sina Myeshka Vladislava U 1327 roci jogo spadkoyemec gercog Yan I Sholastik viddav shanu bogemskomu korolyu Yanu a takozh bagatom inshim silezkim gercogstvam Osvencim stav vasalom bogemskoyi koroni U 1445 roci z chastini zemel gercogstva buli stvoreni gercogstva Zator i Toshek Hocha Osvencimske gercogstvo potrapilo pid chesku vasalnu zalezhnist vono bulo vozz yednane z Polsheyu v 1454 roci koli ostannij gercog Yan IV ogolosiv sebe vasalom polskogo korolya Kazimira IV Yagellonchika Yan ne mav spadkoyemciv cholovichoyi stati i cherez tri roki prodav svoye knyazivstvo korolyu Kazimiru za 3 000 000 prazkih groshej Hocha Osvencimske gercogstvo potrapilo pid chesku vasalnu zalezhnist vono bulo vozz yednane z Polsheyu v 1454 roci koli ostannij gercog Yan IV ogolosiv sebe vasalom polskogo korolya Kazimira IV Yagellonchika Yan ne mav spadkoyemciv cholovichoyi stati i cherez tri roki prodav svoye knyazivstvo korolyu Kazimiru za 3 000 000 prazkih groshej Na moment prodazhu knyazivstvo skladalosya z dvoh mist Oshvencim i Kenti dvoh knyazivskih zamkiv v Osvencimi ta Voleku i 45 sil Bilyani Lenki Babice Osiyek Bzheshe Monovice Stara Polanka Nova Polanka Vlosyenica Poremba Groyec Shparoviche vvazhayetsya vtrachenim Nidek Vitkovice Glenbovice Bulovice Chanec Malec Kanchuga Nova Vyes Rochini Broshkovice Bzhezinka Rajsko Francishovice Plawy Psheceshin Skidzin Vilchkovici Vilyamovici Gechnarovici Buyakuv Kozi Pisazhovici Komorovice Bestvina Dankovici Stara Ves Yavishovici Garmenzhe Na generalnomu sejmi 1564 roku korol Sigizmund II Avgust vidav privileyi pro inkorporaciyu viznayuchi obidva gercogstva Osviyenske ta Zatorske do skladu Polskoyi Koroni u skladi Silezkogo povitu Krakivskogo voyevodstva hocha polski koroli zberegli obidva gercogski tituli Na Generalnomu sejmi 1564 roku korol Sigizmund II Avgust vidav privileyi na inkorporaciyu oboh gercogstv Osvencimskogo i Zatorskogo do skladu Polskoyi koroni u skladi Silezkogo povitu Krakivskogo voyevodstva hocha polski koroli zberegli obidva gercogski tituli Pislya pershogo podilu Rechi Pospolitoyi 1772 roku zemli kolishnih gercogstv Osvencimskogo i Zatorskogo buli priyednani do Gabsburzkogo Korolivstva Galichini ta Lodomeriyi z 1804 roku do avstrijskoyi koroni a v 1818 roci do Nimeckogo soyuzu cherez svoyu istorichnu prinalezhnist do Cheskoyi Sileziyi Za Sen Zhermen an Leskim dogovorom 1919 roku voni buli priyednani do polskogo Krakivskogo voyevodstva Knyazi OsvencimskiGercogi Osvencimski nalezhali do silezkoyi gilki dinastiyi P yastiv div takozh knyazi Silezki 1314 5 1321 4 Vladislav I sin Meshka I z Ceshina z 1290 r spivpravitel cherez podil Osvencima 1321 4 1372 Yan I Sholastik sin Vladislava I 1321 4 1325 Yefrosiniya Mazovecka druzhina Vladislava I mati Yana I regentsha pom 1329 1372 1375 6 Yan II sin Yana I 1375 6 1405 Yan III sin Yana II pomer bezditnim 1405 1406 Pshemislav takozh vidomij yak Pshemislav Molodshij Mlodshi sin Pshemislava I Noshaka chijogo dyadka buv Myeshko I gercog Ceshinskij z 1404 knyaz polovini Scinawa ta Glogow z 1405 takozh u Toszek 1410 1433 4 Kazimir I sin Pshemisla Mlodshi cherez podil u 1414 r Osvencima Tosheka ta Stshelina u Stshelini do 1427 r 1433 4 1484 Pshemislav Tosheckij sin Kazimira I takozh knyaz Tosheka cherez jogo podil u 1445 r 1433 4 1456 Yan IV Yanush brat Pshemislava Tosheckogo i sin Kazimira I takozh knyaz Toshek z 1445 cherez podil Osvencima 1465 1482 Glivice zriksya prestolu Oshvencim perejshov do Koroni Polskoyi pom 1496 Praviteli yaki pretenduvali na knyazhij titul pislya podilu Polshi Pislya Pershogo podilu Polshi do 1918 roku imperatori Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Gabsburgi z 1804 roku imperatori Avstriyi nosili titul gercoga Osvencima nim Herzog zu Auschwitz yakij buv chastinoyu yihnogo oficijnogo velikogo titulu Imperator Priyednavsya Pomerla Josip II 1772 rik 20 lyutogo 1790 r Leopold II 20 lyutogo 1790 r 1 bereznya 1792 r Francisk I 1 bereznya 1792 r 2 bereznya 1835 r Ferdinand I 2 bereznya 1835 r 2 grudnya 1848 r Franc Josif I 2 grudnya 1848 r 21 listopada 1916 r Karl I 21 listopada 1916 r 11 listopada 1918 rSpisok literaturiThe History of the City of Oswiecim Arhivovano January 23 2008 u Wayback Machine www auschwitz org pl Arhivovano 2008 10 07 u Wayback Machine based on Auschwitz Birkenau State Museum Publications Arhiv originalu za 27 veresnya 2007 Procitovano 26 grudnya 2007 published by the Auschwitz Birkenau State Museum Poland Prokop Krzysztof Rafal 2002 Ksiestwa oswiecimskie i zatorskie wobec Korony Polskiej w latach 1438 1513 Dzieje polityczne pol Krakow s 151 ISBN 83 88857 31 2 Zoepfl Heinrich 1859 Corpus Juris Confoederationis Germanicae nim Frankfurt am Main s 63 50 02 02 pn sh 19 14 17 sh d 50 034014 pn sh 19 238140 sh d 50 034014 19 238140