У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Орта Вікто р Орта фр Victor Horta 6 січня 1861 Гент Бельгія 8 вересня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем (Орта).

Вікто́р Орта́ (фр. Victor Horta; 6 січня 1861, Гент, Бельгія — 8 вересня 1947, Брюссель, Бельгія) — бельгійський архітектор, один із засновників стилю модерн (art nouveau) в архітектурі. Чотири брюссельських споруди — всі житлові будинки авторства Орта включені в список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Бельгії.

Віктор Орта Victor Horta
нід. Victor Petrus Horta
Віктор Орта, 1900
Народження	6 січня 1861(1861-01-06) Гент, Бельгія
Смерть	8 вересня 1947(1947-09-08) (86 років) Брюссель, Бельгія
Поховання	^d
Країна	Бельгія
Навчання	Королівська Академія витончених мистецтв в Брюсселі
Вчителі	^d
Діяльність	архітектор, дизайнер, містобудівник, педагог, підрядник
Праця в містах	Брюссель
Архітектурний стиль	засновник модерну
Найважливіші споруди	у списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: будинок Едмона Тасселя, власний будинок (тепер Музей Орта), будинок Сольвей, будинок Ван Етвельде
Нагороди	баронський титул
Батько	^d
Мати	^d
Діти	·^d і ^d
Автограф
Віктор Орта у Вікісховищі

З життя і творчості

Віктор Орта народився 6 січня 1861 року в бельгійському місті Генті. У юнацькі роки поїхав до Франції. У Парижі вивчав прикладні ремесла і технології, працював декоратором.

У 1880 році помер батько Віктора і він повернувся в Бельгію. У Брюсселі Орта навчався в Академії мистецтв. Придворний архітектор короля Леопольда II Альфонс Бала найняв молодого Віктора Орта для зведення палацових оранжерей (^[en]).

Від 1885 року — Орта самостійно збудував декілька приватних будинків, а трохи згодом віддав перевагу зведенню громадських будівель.

Починаючи з 1892 року Віктор Орта спроектував і спорудив у стилі модерн будинок професора Едмона Тасселя (1893), що вважається першою у світі спорудою в стилі модерн і викликав цілу хвилю наслідування; у Схарбеку займався зведенням будинку Отрік, а також брюссельських будинків, що увійшли до списку ЮНЕСКО: будинок Сольвей, свій власний будинок (зараз музей Віктора Орта), будинок ван Етвельде.

У 1897 році Орта здійснював будівництво Народного дому (був зруйнований в 1950-х) у більш стриманому і раціональнішому стилі.

У 1928 році провадив будівництво музею в Турне та Палацу мистецтв у бельгійській столиці.

Під час окупації Бельгії німцями Орта жив у Великій Британії та США. Повернувшись у Брюссель, активно продовжував працювати.

Віктор Орта помер 8 вересня 1947 року в Брюсселі.

Галерея робіт Орта

Музей Віктора Орта, декоративні ґратки сходової клітки
Музей Віктора Орта, деталі фасаду.
Надгробок композитора Брамса.
Арх. Віктор Орта. Павільйон для рельєфів «Пристрасті людські», скульптор .

Див. також

Архітектура модерну
2913 Орта — астероїд, який назвали на честь архітектора.

Примітки

Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — . (англ.)

Джерела, посилання та література

Віктор Орта [ 26 травня 2012 у Wayback Machine.] на www.arstudia.ru («Біографії великих архітекторів. Архітектурні пам'ятки») [ 13 листопада 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
Aubry, Françoise; Vandenbreeden, Jos (1996). Horta — Art Nouveau to Modernism. Ghent: Ludion Press. ISBN . (англ.)
Cuito, Aurora (2003). Victor Horta. New York: Te Neues Publishing Company. ISBN . (англ.)
Dernie, David (1995). Victor Horta. Chichester: John Wiley & Sons. ISBN . (англ.)

[1] Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — . (англ.)