Іван Іванович Орло́в (13 жовтня 1875, Новоандрєєво — 10 вересня 1950, Полтава) — український радянський художник і педагог; член Асоціації художників революційної Росії у 1926—1927 роках, Асоціації художників Червоної України у 1927—1930 роках та Спілки радянських художників України з 1945 року.
Орлов Іван Іванович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 1 (13) жовтня 1875 Новоандрєєво, d, Новгородська губернія, Російська імперія | |||
Смерть | 10 вересня 1950 (74 роки) | |||
Полтава, Українська РСР, СРСР | ||||
Країна | Російська імперія УНР СРСР | |||
Жанр | портрет, пейзаж і натюрморт | |||
Навчання | Петербурзька академія мистецтв (1909) | |||
Діяльність | художник, сценограф, викладач | |||
Вчитель | d, Дмитро Кардовський і Рубо Франц Олексійович | |||
Працівник | Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» | |||
Член | Асоціація художників революційної Росії (1927), Асоціація художників Червоної України (1930) і Спілка радянських художників України | |||
| ||||
Біографія
Народився 1 [13] жовтня 1875 року в селі Новоандрєєвому (нині присілок у Тихвінському районі Ленінградської області, Росія) у багатодітній сім'ї управителя поміщицького маєтку. Після смерті батька у 1880 році виховувався у родині свого дядька в селі Марковому, а через п'ять років потрапив до притулку для сиріт у Санкт-Петербурзі. У чотирнадцятирічному віці почав працювати учнем складальника Санкт-Петербурзької синодальної типографії. Одночасно з роботою відвідував дворічну вечірню школу друкарської справи Імператорського Російського технічного товариства та (Рисувальну школу Товариства заохочування мистецтва). Потім перейшов навчатися до «Майстерні малярства і рисування академіка Льва Дмитрієва-Кавказького».
З 1896 року працював у складі груп художників на підрядних роботах, зокрема виконував замовлення Російського музею, був причетний до грандіозних мозаїчних картин на фасаді . У 1902 році разом з в Болгарії розписував церкву-пам'ятник Різдва Христового — комплекс, присвячений героям оборони Шипки. Підчас цієї поїздки йому вдалося побувати в Туреччині та Греції, оглянути визначні пам'ятки світової культури.
Протягом 1907—1909 років навчався у Петербурзькій академії мистецтв, був учнем Дмитра Кардовського, а згодом Франца Рубо. 1908 року працював у в селі Грузиному, де дуже застудився й тяжко захворів. Після перенесеного гнійного плевриту лікарі рекомендували йому здійснити поїздку на південь. В той час Полтава готувалась до відзначення 200-річчя Полтавської битви й у Сампсоніївській церкві, спорудженій на полі бою, планувалися реставраційні та оздоблювальні роботи. Під керівництвом Олексія Сокіла Іван Орлов взяв участь у розписах інтер'єрів. Після завершення робіт оселився в Полтаві, затримавшись тут до 1915 року. Повернувся до Санкт-Петербурга у час, коли йшла Перша світова війна. Військову повинність відбував, працюючи слюсарем в майстернях Училища дальнього плавання.
У 1918 році повернувся до Полтави. У 1923—1927 роках працював декоратором у міському театрі; у 1927—1930 роках викладав малювання у трудових школах; у 1930—1941 та 1944—1947 роках викладав у Полтавському інституті інженерів сільськогосподарського будівництва; у 1947—1949 роках — у . Помер у Полтаві 10 вересня 1950 року.
Творчість
Працював у галузі станкового живопису, писав портрети, пейзажі, натюрморти. Серед робіт:
- композиційні портрети
- «Мати з дочкою» (перша половина 1920-х; Полтавський художній музей);
- «Перед іспитами. Портрет дочки» (1940);
- «Автопортрет» (1946);
- «Дружина» (1948);
- пейзажі
- «Село Стасі» (1930);
- «Дніпро» (1940);
- «Краєвид із соняшниками» (1940);
- «Сонячний парк у Полтаві» (1940);
- натюрморти
- «Бузок» (1944);
- «Натюрморт із овочами і фруктами» (1944);
- «Натюрморт із грибами» (1945).
Учасник виставок у Полтаві у 1919–1947 роках, Москві у 1926 році, Харкові у 1929–1939 роках, містах Донбасу у 1929, 1931 роках, Києві у 1931, 1941 роках. Персональна виставка відбулася у Полтаві у 1939 році.
Примітки
- Іван Орлов: гортаючи сторінки життєпису / Полтавський художній музей.
Література
- Орлов Іван Іванович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 167.;
- В. М. Ханко. Орлов Іван Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. — Т. 24 : О. — 944 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Orlov Orlov Ivan Ne plutati z Orlov Ivan Ivanovich Ivan Ivanovich Orlo v 13 zhovtnya 1875 Novoandryeyevo 10 veresnya 1950 Poltava ukrayinskij radyanskij hudozhnik i pedagog chlen Asociaciyi hudozhnikiv revolyucijnoyi Rosiyi u 1926 1927 rokah Asociaciyi hudozhnikiv Chervonoyi Ukrayini u 1927 1930 rokah ta Spilki radyanskih hudozhnikiv Ukrayini z 1945 roku Orlov Ivan IvanovichNarodzhennya1 13 zhovtnya 1875 Novoandryeyevo d Novgorodska guberniya Rosijska imperiyaSmert10 veresnya 1950 1950 09 10 74 roki Poltava Ukrayinska RSR SRSRKrayina Rosijska imperiya UNR SRSRZhanrportret pejzazh i natyurmortNavchannyaPeterburzka akademiya mistectv 1909 Diyalnisthudozhnik scenograf vikladachVchiteld Dmitro Kardovskij i Rubo Franc OleksijovichPracivnikNacionalnij universitet Poltavska politehnika imeni Yuriya Kondratyuka ChlenAsociaciya hudozhnikiv revolyucijnoyi Rosiyi 1927 Asociaciya hudozhnikiv Chervonoyi Ukrayini 1930 i Spilka radyanskih hudozhnikiv UkrayiniBiografiyaNarodivsya 1 13 zhovtnya 1875 18751013 roku v seli Novoandryeyevomu nini prisilok u Tihvinskomu rajoni Leningradskoyi oblasti Rosiya u bagatoditnij sim yi upravitelya pomishickogo mayetku Pislya smerti batka u 1880 roci vihovuvavsya u rodini svogo dyadka v seli Markovomu a cherez p yat rokiv potrapiv do pritulku dlya sirit u Sankt Peterburzi U chotirnadcyatirichnomu vici pochav pracyuvati uchnem skladalnika Sankt Peterburzkoyi sinodalnoyi tipografiyi Odnochasno z robotoyu vidviduvav dvorichnu vechirnyu shkolu drukarskoyi spravi Imperatorskogo Rosijskogo tehnichnogo tovaristva ta Risuvalnu shkolu Tovaristva zaohochuvannya mistectva Potim perejshov navchatisya do Majsterni malyarstva i risuvannya akademika Lva Dmitriyeva Kavkazkogo Z 1896 roku pracyuvav u skladi grup hudozhnikiv na pidryadnih robotah zokrema vikonuvav zamovlennya Rosijskogo muzeyu buv prichetnij do grandioznih mozayichnih kartin na fasadi U 1902 roci razom z v Bolgariyi rozpisuvav cerkvu pam yatnik Rizdva Hristovogo kompleks prisvyachenij geroyam oboroni Shipki Pidchas ciyeyi poyizdki jomu vdalosya pobuvati v Turechchini ta Greciyi oglyanuti viznachni pam yatki svitovoyi kulturi Protyagom 1907 1909 rokiv navchavsya u Peterburzkij akademiyi mistectv buv uchnem Dmitra Kardovskogo a zgodom Franca Rubo 1908 roku pracyuvav u v seli Gruzinomu de duzhe zastudivsya j tyazhko zahvoriv Pislya perenesenogo gnijnogo plevritu likari rekomenduvali jomu zdijsniti poyizdku na pivden V toj chas Poltava gotuvalas do vidznachennya 200 richchya Poltavskoyi bitvi j u Sampsoniyivskij cerkvi sporudzhenij na poli boyu planuvalisya restavracijni ta ozdoblyuvalni roboti Pid kerivnictvom Oleksiya Sokila Ivan Orlov vzyav uchast u rozpisah inter yeriv Pislya zavershennya robit oselivsya v Poltavi zatrimavshis tut do 1915 roku Povernuvsya do Sankt Peterburga u chas koli jshla Persha svitova vijna Vijskovu povinnist vidbuvav pracyuyuchi slyusarem v majsternyah Uchilisha dalnogo plavannya U 1918 roci povernuvsya do Poltavi U 1923 1927 rokah pracyuvav dekoratorom u miskomu teatri u 1927 1930 rokah vikladav malyuvannya u trudovih shkolah u 1930 1941 ta 1944 1947 rokah vikladav u Poltavskomu instituti inzheneriv silskogospodarskogo budivnictva u 1947 1949 rokah u Pomer u Poltavi 10 veresnya 1950 roku TvorchistPracyuvav u galuzi stankovogo zhivopisu pisav portreti pejzazhi natyurmorti Sered robit kompozicijni portreti Mati z dochkoyu persha polovina 1920 h Poltavskij hudozhnij muzej Pered ispitami Portret dochki 1940 Avtoportret 1946 Druzhina 1948 pejzazhi Selo Stasi 1930 Dnipro 1940 Krayevid iz sonyashnikami 1940 Sonyachnij park u Poltavi 1940 natyurmorti Buzok 1944 Natyurmort iz ovochami i fruktami 1944 Natyurmort iz gribami 1945 Uchasnik vistavok u Poltavi u 1919 1947 rokah Moskvi u 1926 roci Harkovi u 1929 1939 rokah mistah Donbasu u 1929 1931 rokah Kiyevi u 1931 1941 rokah Personalna vistavka vidbulasya u Poltavi u 1939 roci PrimitkiIvan Orlov gortayuchi storinki zhittyepisu Poltavskij hudozhnij muzej LiteraturaOrlov Ivan Ivanovich Slovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 S 167 V M Hanko Orlov Ivan Ivanovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2022 T 24 O 944 s ISBN 978 966 02 9960 3