Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фердинанд Ферранте I ісп Ferdinand I 2 червня 1423 25 січня 1494 король Неаполя і титулярний король Єрусалиму у 1458 149

Фердинанд I (король Неаполя)

Фердинанд I (король Неаполя)

Фердинанд (Ферранте) I (ісп. Ferdinand I; 2 червня 1423 — 25 січня 1494) — король Неаполя і титулярний король Єрусалиму у 1458—1494 роках.

Фердинанд I
image
Фердинанд I
image
Король Неаполя
1458 — 1494
Попередник: Альфонсо I
Наступник: Альфонсо II
Король Сицилії
1458 — 1494
Попередник: Альфонсо I
Наступник: Альфонсо II
Король Єрусалиму
1458 — 1494
Коронація: Титулярний
Попередник: Альфонсо I
Наступник: Альфонсо II
 
Народження: 2 червня 1423(14230602)
Валенсія
Смерть: 25 січня 1494
Неаполь
Поховання: d
Країна: Неаполітанське королівство
Рід: Трастамара
Батько: Альфонсо I
Мати: Джіралдона Карліно
Шлюб: Ізабелла (принцеса Таранто) і d
Діти: d, Альфонсо II, d, Беатриса Арагонська, d, d, d, d, d, Фредерік I[1], d[2], d[2], d[2] і d[3]
Нагороди:
image
Кавалер ордена Золотого руна
image
Орден Підв'язки

image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Молоді роки

Походив з династії Трастамара. Позашлюбний син Альфонсо V, короля Арагону, Сицилії, Майорки, Сардинії та Неаполя (для останнього як Альфонсо I), і Джіралдони Карліно. У 1438 році разом з батьком перебирається до Неаполя. У 1439 році призначається генерал-лейтенантом королівства. У 1440 році папа римський Євгеній IV визнав Фердинанда законним сином короля Альфонсо. У 1441 році на зборах баронів у Беневенто Фердинанда було визнано спадкоємцем трону.

У 1443 році отримав титул герцога Калабрійського, також оголошено спадкоємцем Неаполітанського королівства, що було підтверджено папою римським. У 1444 році оженився на доньці графа Капертіна, яка була також родичкою могутніх родів Бо, Брієнн і Орсіні.

Володарювання

Боротьба з Жаном Анжу

Після смерті у 1458 році його батька як спадщину отримав Неаполітанське королівство. Проте частина місцевої знаті не визнала цього рішення. Також проти спадкування родом Трастамара трону Неаполя виступив папа римський Каллікст III. Останній намагався як сюзерен конфіскувати королівство (за однією з версій мав намір передати його своїм родичам).

Новий папа римський Пій II визнав Фердинанда I королем Неаполя. Втім найвпливовіша знать продовжувала виступати проти нового короля. До того ж Фердинанд I, людина жадібна, підступна, жорстока і розпусна, не міг привернути до себе любов підданих. Повстання на чолі із Джованні Антоніо Орсіні, князя Таранто, вибухнуло у 1459 році. Незадоволені звернулися за допомогою до одвічних ворогів неаполітанських королів — герцогів Анжуйських — і запропонували корону герцогу Жану, синові Рене Анжуйського.

Жан Анжуйський зміг привести з собою дуже мало війська разом з потужним генуезьким флотом. Разом з тим його підтримали наймогутніші барони королівства. Влітку 1460 року Жан Анжуйський завдав Фердинанду I важкої поразки у битві під Сарно. Союзні Неаполю війська, спрямовані папою римським і герцогом Міланським — Федеріко да Монтефельтро, графом Урбіно, і , але зазнали поразки у битві при Сан-Фабріано військами Якопо Піччініно, кондотьєра Жана Анжуйського. Після цього король виявився у складному становищі — без грошей і війська.

Ситуацію врятувала його дружина Ізабелла. Ця енергійна жінка обійшла з благанням про допомогу все багаті будинки Неаполя і зібрала для чоловіка значну суму грошей. Потім, переодягнувшись французьким ченцем, Ізабелла пробралася у табір Жана і схилила до таємної зради свого дядька, князя Тарентського. Князь став затягувати війну і замість того, щоб йти прямо на Неаполь, зайнявся облогою другорядних фортець. Тим часом папа римський Пій II зібрав для Фердинанда I багато грошей і дав йому в допомогу відомого албанського полководця князя Скандербега.

Все це дозволило королю швидко виправити становище. Діючи силою і підкупом, він став тіснити французів. У серпні 1462 року вони були розбиті в битві при Троє. У 1463 році після смерті Джованні Антоніо Орсіні через дружину отримав контроль на князівствами Таранчо і Лечче, а також став титулярним королем-консортом Єрусалимського королівства. Водночас став лицарем Ордену Підв'язки.

У 1464 році Фердинанд I відновив контроль над більшою частиною Неаполітанського королівства. Жан Анжу вимушений був відступити до Франції. У 1465 році неаполітанський флот при підтримці арагонських галер, надісланих Хуаном II, королем Арагону, завдали у битві при острові Іскія рішучої поразки генуезькому флоту, союзнику Жана Анжу. Для зміцнення свого становища уклав шлюб своєї доньки Джованни з небожем Сикста IV — Леонардо делла Ровере, а сина Альфонсо оженив на Іполіті Марії, доньці герцога Франческо Сфорца. Того ж року померла перша дружина Фердинанда I.

Війни в Італії

Після перемоги над Жаном Анжу Фердинанд I спокійно володарював у своєму королівстві. Він був покровителем ремесел і торгівлі, завдяки чому країна при ньому процвітала. Подібно до батька він мав блискучий двір, при якому було багато вчених і художників. Але при всьому цьому король Неаполя залишався за природою жорстоким тираном і зганьбив своє королювання багатьма стратами і злочинницькими вбивствами своїх супротивників.

У 1471 році уклав союз з Карлом Сміливим, герцогом Бургундії, намагаючись укласти шлюб доньки останнього із сином Фредеріком, але марно. Того ж року заснував Орден Горностаю. У 1474 році став лицарем Ордену Золотого Руна. У 1476 році пошлюбив двоюрідну сестру, доньку арагонського короля.

У 1478 році вступив в союз з папою римським Сикстом IV проти Флорентійської республіки на чолі із Лоренцо Медичі. Після тривалої боротьби Медичі, що перебував в скрутному становищі, морем прибув до Неаполя, де переконав Фердинанда I укласти почесний мир. При цьому отримав від Флоренції велику купу грошей, зберігши контроль над Сієною та значною частиною Тоскани.

У 1480 році у зв'язку із захопленням османськими військами міста Отранто, король відкликав свої війська з Тоскани. Скориставшись смертю султана Мехмеда II, неаполітанські війська у 1481 році відновили контроль над Отранто.

У 1482 році в союз з Флорентійською республікою та Міланським герцогством виступив проти Венеціанської республіки та папи римського Сикста IV. Намагаючись взяти під контроль Рим підтримав рід Колонна, давніх ворогів папи римського. У 1484 році вступив у конфлікт з Людовіко Сфорца, герцогом Мілану.

У 1485 році почалося повстання частини місцевої знаті на чолі із Франческо Коппола і Антонелло Сансеверіно, яких підтримав папа римський Інокентій VIII. Альфонсо, герцог Калабрийський, рушив в папську область і три місяці тиснув там Інокентія VIII. Зрештою у серпні 1486 року за посередництва арагонського короля було укладено мир. Фердинанд I обіцяв забути свої образи, але не виконав обіцянки. Деякий час по тому він заманив всіх заколотників на весілля своєї небоги у Кастель Нуово і наказав схопити їх як зрадників. Перші вельможі королівства: граф Сарно, герцог Мелфі, герцог Нардо, граф Морконе і багато інших, були страчені. Їх близьких кинули до в'язниці, а маєтки конфіскували. Ця зрадлива розправа доставила, втім, дуже погану славу неаполітанському королівському дому. Папа римський відлучив Фердинанда I від церкви і оголосив його позбавленим престолу. У війні проти папського престолу Неаполітанського короля підтримала Флоренція.

Зрештою у 1486 році укладено мирний договір між ворогами, яким було забезпечено тривалий мир в Італії. Це сприяло економічному та культурному піднесенню усіх італійських міст й держав.

У 1491 році короля Неаполя відвідала велика група прочан на чолі з Вільгельмом I, ландграфом Гессенським. У 1493 році внаслідок інтриг Людовіка Сфорца, Карл VIII Валуа, король Франції, став готуватися до вторгнення до Італії. Спроба Фердинанда I створити загальноіталійський союз проти зовнішнього ворога виявилася невдалою. У розпал підготовки до захисту своїх земель Фердинанд I помер 25 січня 1494 року. Владу успадкував його син Альфонсо.

Родина

1. Дружина — Ізабелла, донька Тристана де Клермона, графа Копертіно.

Діти:

2. Дружина — , дочка Хуана II, короля Арагону.

Діти:

  • Хуана (1478—1518), дружина Фердинанда II, короля Неаполя
  • Карл (1480—1486)

Коханка — Діана Гвардано.

Діти:

  • Фердинанд (1492—1542), 1-й герцог Монтальто
  • Марія (д/н), дружина Антоніо Пікколоміні, герцога Мальфі
  • Джованна (1455—1501), дружина Леонардо делла Ровере, герцога Акре і Сора

Коханка — Евлалі Равінано.

Діти:

  • Марія Цецилія (1473—1513), дружина Джан Джіордано Орсіні

Коханка — Джованна Караччіола.

Діти:

  • Фердинанд (д/н—1549), граф Арсена
  • Арріго (1451—1478), маркіз Гераче
  • Чезаре (д/н), маркіз Санта-Агата
  • Леонора (д\н)
  • Альфонсо (1460—1510), єпископ К'єті, князь Галілеї

Коханка — ім'я невідоме.

Діти:

  • Лукреція (д/н), дружина Онорато III Гаетані д'Аквіли, герцога Траетто і князя Альтамура

Примітки

  1. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  2. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
  3. італійська Вікіпедія — 2001.
    d:Track:Q11920

Джерела

  • Massimo Buchicchio, La guerra tra Aragonesi e Angioini nel Regno di Napoli. La Battaglia di Sarno (La guerra entre Aragoneses y Angevinos en el Reino de Nápoles. La Batalla de Sarno). Cava de' Tirreni, 2009
  • Ottini L, Falchetti M, Marinozzi S, Angeletti LR, Fornaciari G (2010) Gene-environment interactions in the pre-Industrial Era: the cancer of King Ferrante I of Aragon (1431—1494). Hum. Pathol.
  • Hermann Hefele: Alfonso I. — Ferrante I. von Neapel. Schriften von Antonio Beccadelli, Tristano Caracciolo, Camillo Porzio. Diederichs, Jena 1912.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фердинанд I (король Неаполя)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ferdinand Ferrante I isp Ferdinand I 2 chervnya 1423 25 sichnya 1494 korol Neapolya i titulyarnij korol Yerusalimu u 1458 1494 rokah Ferdinand IFerdinand I Korol Neapolya 1458 1494 Poperednik Alfonso I Nastupnik Alfonso II Korol Siciliyi 1458 1494 Poperednik Alfonso I Nastupnik Alfonso II Korol Yerusalimu 1458 1494 Koronaciya Titulyarnij Poperednik Alfonso I Nastupnik Alfonso II Narodzhennya 2 chervnya 1423 14230602 ValensiyaSmert 25 sichnya 1494 NeapolPohovannya dKrayina Neapolitanske korolivstvoRid TrastamaraBatko Alfonso IMati Dzhiraldona KarlinoShlyub Izabella princesa Taranto i dDiti d Alfonso II d Beatrisa Aragonska d d d d d Frederik I 1 d 2 d 2 d 2 i d 3 Nagorodi Kavaler ordena Zolotogo runa Orden Pidv yazki Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaMolodi roki Pohodiv z dinastiyi Trastamara Pozashlyubnij sin Alfonso V korolya Aragonu Siciliyi Majorki Sardiniyi ta Neapolya dlya ostannogo yak Alfonso I i Dzhiraldoni Karlino U 1438 roci razom z batkom perebirayetsya do Neapolya U 1439 roci priznachayetsya general lejtenantom korolivstva U 1440 roci papa rimskij Yevgenij IV viznav Ferdinanda zakonnim sinom korolya Alfonso U 1441 roci na zborah baroniv u Benevento Ferdinanda bulo viznano spadkoyemcem tronu U 1443 roci otrimav titul gercoga Kalabrijskogo takozh ogolosheno spadkoyemcem Neapolitanskogo korolivstva sho bulo pidtverdzheno papoyu rimskim U 1444 roci ozhenivsya na donci grafa Kapertina yaka bula takozh rodichkoyu mogutnih rodiv Bo Briyenn i Orsini Volodaryuvannya Borotba z Zhanom Anzhu Pislya smerti u 1458 roci jogo batka yak spadshinu otrimav Neapolitanske korolivstvo Prote chastina miscevoyi znati ne viznala cogo rishennya Takozh proti spadkuvannya rodom Trastamara tronu Neapolya vistupiv papa rimskij Kallikst III Ostannij namagavsya yak syuzeren konfiskuvati korolivstvo za odniyeyu z versij mav namir peredati jogo svoyim rodicham Novij papa rimskij Pij II viznav Ferdinanda I korolem Neapolya Vtim najvplivovisha znat prodovzhuvala vistupati proti novogo korolya Do togo zh Ferdinand I lyudina zhadibna pidstupna zhorstoka i rozpusna ne mig privernuti do sebe lyubov piddanih Povstannya na choli iz Dzhovanni Antonio Orsini knyazya Taranto vibuhnulo u 1459 roci Nezadovoleni zvernulisya za dopomogoyu do odvichnih vorogiv neapolitanskih koroliv gercogiv Anzhujskih i zaproponuvali koronu gercogu Zhanu sinovi Rene Anzhujskogo Zhan Anzhujskij zmig privesti z soboyu duzhe malo vijska razom z potuzhnim genuezkim flotom Razom z tim jogo pidtrimali najmogutnishi baroni korolivstva Vlitku 1460 roku Zhan Anzhujskij zavdav Ferdinandu I vazhkoyi porazki u bitvi pid Sarno Soyuzni Neapolyu vijska spryamovani papoyu rimskim i gercogom Milanskim Federiko da Montefeltro grafom Urbino i ale zaznali porazki u bitvi pri San Fabriano vijskami Yakopo Pichchinino kondotyera Zhana Anzhujskogo Pislya cogo korol viyavivsya u skladnomu stanovishi bez groshej i vijska Situaciyu vryatuvala jogo druzhina Izabella Cya energijna zhinka obijshla z blagannyam pro dopomogu vse bagati budinki Neapolya i zibrala dlya cholovika znachnu sumu groshej Potim pereodyagnuvshis francuzkim chencem Izabella probralasya u tabir Zhana i shilila do tayemnoyi zradi svogo dyadka knyazya Tarentskogo Knyaz stav zatyaguvati vijnu i zamist togo shob jti pryamo na Neapol zajnyavsya oblogoyu drugoryadnih fortec Tim chasom papa rimskij Pij II zibrav dlya Ferdinanda I bagato groshej i dav jomu v dopomogu vidomogo albanskogo polkovodcya knyazya Skanderbega Vse ce dozvolilo korolyu shvidko vipraviti stanovishe Diyuchi siloyu i pidkupom vin stav tisniti francuziv U serpni 1462 roku voni buli rozbiti v bitvi pri Troye U 1463 roci pislya smerti Dzhovanni Antonio Orsini cherez druzhinu otrimav kontrol na knyazivstvami Tarancho i Lechche a takozh stav titulyarnim korolem konsortom Yerusalimskogo korolivstva Vodnochas stav licarem Ordenu Pidv yazki U 1464 roci Ferdinand I vidnoviv kontrol nad bilshoyu chastinoyu Neapolitanskogo korolivstva Zhan Anzhu vimushenij buv vidstupiti do Franciyi U 1465 roci neapolitanskij flot pri pidtrimci aragonskih galer nadislanih Huanom II korolem Aragonu zavdali u bitvi pri ostrovi Iskiya rishuchoyi porazki genuezkomu flotu soyuzniku Zhana Anzhu Dlya zmicnennya svogo stanovisha uklav shlyub svoyeyi donki Dzhovanni z nebozhem Siksta IV Leonardo della Rovere a sina Alfonso ozheniv na Ipoliti Mariyi donci gercoga Franchesko Sforca Togo zh roku pomerla persha druzhina Ferdinanda I Vijni v Italiyi Pislya peremogi nad Zhanom Anzhu Ferdinand I spokijno volodaryuvav u svoyemu korolivstvi Vin buv pokrovitelem remesel i torgivli zavdyaki chomu krayina pri nomu procvitala Podibno do batka vin mav bliskuchij dvir pri yakomu bulo bagato vchenih i hudozhnikiv Ale pri vsomu comu korol Neapolya zalishavsya za prirodoyu zhorstokim tiranom i zganbiv svoye korolyuvannya bagatma stratami i zlochinnickimi vbivstvami svoyih suprotivnikiv U 1471 roci uklav soyuz z Karlom Smilivim gercogom Burgundiyi namagayuchis uklasti shlyub donki ostannogo iz sinom Frederikom ale marno Togo zh roku zasnuvav Orden Gornostayu U 1474 roci stav licarem Ordenu Zolotogo Runa U 1476 roci poshlyubiv dvoyuridnu sestru donku aragonskogo korolya U 1478 roci vstupiv v soyuz z papoyu rimskim Sikstom IV proti Florentijskoyi respubliki na choli iz Lorenco Medichi Pislya trivaloyi borotbi Medichi sho perebuvav v skrutnomu stanovishi morem pribuv do Neapolya de perekonav Ferdinanda I uklasti pochesnij mir Pri comu otrimav vid Florenciyi veliku kupu groshej zberigshi kontrol nad Siyenoyu ta znachnoyu chastinoyu Toskani U 1480 roci u zv yazku iz zahoplennyam osmanskimi vijskami mista Otranto korol vidklikav svoyi vijska z Toskani Skoristavshis smertyu sultana Mehmeda II neapolitanski vijska u 1481 roci vidnovili kontrol nad Otranto U 1482 roci v soyuz z Florentijskoyu respublikoyu ta Milanskim gercogstvom vistupiv proti Venecianskoyi respubliki ta papi rimskogo Siksta IV Namagayuchis vzyati pid kontrol Rim pidtrimav rid Kolonna davnih vorogiv papi rimskogo U 1484 roci vstupiv u konflikt z Lyudoviko Sforca gercogom Milanu U 1485 roci pochalosya povstannya chastini miscevoyi znati na choli iz Franchesko Koppola i Antonello Sanseverino yakih pidtrimav papa rimskij Inokentij VIII Alfonso gercog Kalabrijskij rushiv v papsku oblast i tri misyaci tisnuv tam Inokentiya VIII Zreshtoyu u serpni 1486 roku za poserednictva aragonskogo korolya bulo ukladeno mir Ferdinand I obicyav zabuti svoyi obrazi ale ne vikonav obicyanki Deyakij chas po tomu vin zamaniv vsih zakolotnikiv na vesillya svoyeyi nebogi u Kastel Nuovo i nakazav shopiti yih yak zradnikiv Pershi velmozhi korolivstva graf Sarno gercog Melfi gercog Nardo graf Morkone i bagato inshih buli stracheni Yih blizkih kinuli do v yaznici a mayetki konfiskuvali Cya zradliva rozprava dostavila vtim duzhe poganu slavu neapolitanskomu korolivskomu domu Papa rimskij vidluchiv Ferdinanda I vid cerkvi i ogolosiv jogo pozbavlenim prestolu U vijni proti papskogo prestolu Neapolitanskogo korolya pidtrimala Florenciya Zreshtoyu u 1486 roci ukladeno mirnij dogovir mizh vorogami yakim bulo zabezpecheno trivalij mir v Italiyi Ce spriyalo ekonomichnomu ta kulturnomu pidnesennyu usih italijskih mist j derzhav U 1491 roci korolya Neapolya vidvidala velika grupa prochan na choli z Vilgelmom I landgrafom Gessenskim U 1493 roci vnaslidok intrig Lyudovika Sforca Karl VIII Valua korol Franciyi stav gotuvatisya do vtorgnennya do Italiyi Sproba Ferdinanda I stvoriti zagalnoitalijskij soyuz proti zovnishnogo voroga viyavilasya nevdaloyu U rozpal pidgotovki do zahistu svoyih zemel Ferdinand I pomer 25 sichnya 1494 roku Vladu uspadkuvav jogo sin Alfonso Rodina1 Druzhina Izabella donka Tristana de Klermona grafa Kopertino Diti Alfonso 1448 1495 korol u 1494 1495 rokah Eleonora 1450 1493 druzhina Erkole I d Este gercoga Ferrari Frederik 1452 1504 korol u 1496 1501 rokah Dzhovanni 1456 1485 arhiyepiskop Taranto kardinal Beatris 1457 1508 druzhina Mattiasa Korvina korolya Ugorshini potim Vladislava II Yagelonchika Franchesko 1461 1486 gercog San Andzhelo 2 Druzhina dochka Huana II korolya Aragonu Diti Huana 1478 1518 druzhina Ferdinanda II korolya Neapolya Karl 1480 1486 Kohanka Diana Gvardano Diti Ferdinand 1492 1542 1 j gercog Montalto Mariya d n druzhina Antonio Pikkolomini gercoga Malfi Dzhovanna 1455 1501 druzhina Leonardo della Rovere gercoga Akre i Sora Kohanka Evlali Ravinano Diti Mariya Ceciliya 1473 1513 druzhina Dzhan Dzhiordano Orsini Kohanka Dzhovanna Karachchiola Diti Ferdinand d n 1549 graf Arsena Arrigo 1451 1478 markiz Gerache Chezare d n markiz Santa Agata Leonora d n Alfonso 1460 1510 yepiskop K yeti knyaz Galileyi Kohanka im ya nevidome Diti Lukreciya d n druzhina Onorato III Gaetani d Akvili gercoga Traetto i knyazya AltamuraPrimitkiLundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 italijska Vikipediya 2001 d Track Q11920DzherelaMassimo Buchicchio La guerra tra Aragonesi e Angioini nel Regno di Napoli La Battaglia di Sarno La guerra entre Aragoneses y Angevinos en el Reino de Napoles La Batalla de Sarno Cava de Tirreni 2009 Ottini L Falchetti M Marinozzi S Angeletti LR Fornaciari G 2010 Gene environment interactions in the pre Industrial Era the cancer of King Ferrante I of Aragon 1431 1494 Hum Pathol Hermann Hefele Alfonso I Ferrante I von Neapel Schriften von Antonio Beccadelli Tristano Caracciolo Camillo Porzio Diederichs Jena 1912 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ferdinand I korol Neapolya

Дата публікації:
Топ