Оптимісти́чна — гіпсова печера в Тернопільській області України; геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення. Розташована в межах Чортківського району, на південний захід від села Королівка, в лісовому урочищі «Королівка» (Шупарське лісництво, кв. 2, вид. 7).
Оптимістична | |
---|---|
Оптимістична | |
Вхід до печери | |
Характеристики | |
Тип | карстова |
Гірські породи | гіпс |
Довжина | 264 576 м |
Глибина | 20 - 80 м |
Кількість входів | 1 |
Дослідження | |
Рік відкриття | 1966 |
Категорія складності | 2Б |
Відвідування | |
Освітлення | відсутнє |
Вебсайт | optymistychna.com(англ.)(укр.)(рос.)(пол.)(рум.)(болг.)(нім.)(фр.)(ісп.) |
Розташування | |
48°44′07″ пн. ш. 25°58′35″ сх. д. / 48.73528° пн. ш. 25.97639° сх. д. | |
Країна | Україна |
Регіон | Тернопільська область, Борщівський район |
Місцевість | на південний захід від села Королівка |
Карти розташування | |
| |
Оптимістична печера у Вікісховищі |
Це найдовша у світі гіпсова печера, яка увійшла до Книги рекордів Гіннеса.
Загальна характеристика
Сумарна закартована довжина ходів становить понад 267 км. Печера до кінця не розвідана. Вона займає площу близько двох квадратних кілометрів, що зумовлено численністю та звивистістю ходів. Ходи залягають на глибині близько 20-80 м від поверхні. Печера сильно замулена глиною. Трапляються сталактити, геліктити, інші натічні утворення.
Занесена до Книги рекордів Гіннеса як найдовша у світі гіпсова печера, найдовша печера Євразії та п'ята за довжиною серед печер світу.
У 2010 році ввійшла до складу національного природного парку «Дністровський каньйон».
Історія відкриття і дослідження
Придністровське Поділля багате печерами, тому давно приваблювало дослідників. У 1965 році львівські спелеологи з новоствореного клубу «Циклоп» проводили топографічне знімання печери біля села Королівка Борщівського району, коли місцеві хлопчики показали струмок, розташований неподалік, який іде під землю. Тоді розкопати нічого не вдалося, але повернувшись через рік, 8 травня 1966 року, Олексій Соляр і Мирон Петрович Савчин пройшли за глиняний сифон, який перегороджував їм шлях минулого року, та обстежили близько 400 м печери. Із самого початку передбачалося, що її довжина не менше 3 км; подальше дослідження перетворило її в найдовшу печеру тодішнього Радянського Союзу. Печеру назвали Оптимістичною, оскільки скептично налаштовані колеги прозвали львів'ян «оптимістами». Відтоді почалося регулярне розвідування, першопроходження і картування печери експедиціями Львівського спелеоклубу «Циклоп». Загальне керівництво дослідженням здійснював президент клубу М. Савчин.
Печера горизонтальна, лабіринтового типу, закладена у 20—25-метровій товщі гіпсів на глибині 60—80 метрів. Складається з 15 відносно ізольованих районів, зв'язаних між собою одним або кількома ходами.
Окремі райони закладені в різних геологічних блоках із різною історією їхнього розвитку і формування, відрізняються між собою за геоморфологічними ознаками, морфометричними характеристиками, напрямком переважаючої тріщинуватості, вторинним мінералоутворенням, що були відкриті у різні роки. Дослідження деяких із них ще триває.
Печера не заводнена. Є декілька невеликих озер із більш-менш сталим рівнем. Найбільше з них «Aqva vitae» з площею поверхні 82 м². Крім цього, є декілька водопроявів, які підлягають регіональним коливанням рівня води. Під час його максимуму, який може тривати декілька років, частковому затопленню підлягає район Свіжа Вода та південний захід району Центрального. Сезонними повенями може бути затоплений вхідний район і перекритий вхід у печеру на термін від декількох днів до 1—2 тижнів.
Вже було проведено понад 260 експедицій. У дослідженнях печери брали участь також спелеологи з інших країн: Болгарії, Польщі, Росії тощо.
У міру того як тривали дослідження печери, виникала необхідність у нових підземних базових таборах. На 2008 рік їх було 15. «Оазис», один із найвіддаленіших підземних таборів, розташований на периметрі печери, є також і найзручнішим: прямо в таборі є резервуар із чистою водою, колонкою для її викачування, близько 700 літрів запасу води, спальні місця на півсотні чоловік і нове кухонне начиння.
Пам'ятка природи перебуває у віданні Львівської міської громадської організації — спелеоклубу «Циклоп». Статус надано 1971 року.
На даний час[] розвідана довжина печери становить понад 260 км.
Райони
Оптимістична складається з 15 районів, які відрізняються один від одного морфологією ходів, кольором і структурою гіпсу, кількістю кристалів, їхніми розмірами, формою, відтінком. Райони відносно ізольовані, з'єднані між собою одним або двома ходами. Найкрасивішими ділянками печери вважають галереї Караганда, Золотий Полоз, Пушкіна, Чумацький Шлях, також район Радіо Люкс, гроти Тудуся та Кіт.
Починається ця велична і цікава печера з непривабливого району. Коридори тут невеликі, досить різноманітні. Стіни сірі, частіше вимазані гіпсом. Район називають Старий або Вхідний. Його довжина 9,9 км. На сході через двохсотметровий низький і вузький лаз він з'єднується з печерою Вітрова. На заході Вхідний район примикає до району «Глобусів». Тут з'являються широкі, добре пророблені водою галереї — «Циклоп», «Спелеологів», «Вічно юних», «Софія»; зали — «Дружба», «Ювілейний».
Часто трапляються гроти, що утворилися внаслідок обвалів величезних гіпсових брил. Поверхня відриву часто має сферичну форму, звідки й походить назва району Глобусів. Він додав до карти печери 10,6 км. На півночі район Глобусів з'єднується з районом Свіжа Вода. Коли цей район відкрили, в більшості ходів стояла вода, що й дало назву району.
У районі Глобусів у галереї «Циклоп» був обладнаний перший в історії печери базовий табір. Але в той час у печері ще не була знайдена вода, і воду доводилося носити в каністрах з поверхні. На південному заході район Глобусів через єдиний прохід з'єднується з Новим районом. Ще його називають Центральний. Це найбільший район. Довжина його лабіринту становить 48,3 км. У західній частині району вперше була знайдена вода, що дало змогу поставити там табір, що діє досі. У центральній та південній частині району чи не найгустіша мережа ходів у всій печері. Щілиноподібні коридори часто поширені в нижній третині, іноді утворюють просторі галереї, що буяють кристалами, — «Чумацький шлях», «Проспект Шевченка», «Краківська» й інші. На перетині різних ходів у результаті обвалів утворилися великі гроти й зали, захаращені великими брилами. У цій частині печера має дво- або навіть триповерхову будову. Перший поверх — «підвали» — найрозвиненіший у центральній і південній частинах району. Це широкі й невисокі ходи з пологими склепіннями. Над першим поверхом практично по всьому лабіринту розташований другий поверх. Це високі, щілиноподібні коридори готичного типу. Стіни в Новому районі переважно темні, місцями вкриті сліпучо-білими іскристими кристалами. Трапляються також жовто-рожеві прозорі кристали пластинчастого гіпсу, що досягають іноді одного метра у перерізі.
На захід від Нового району тягнеться в північно-західному напрямку Далекий район. Його загальна довжина 22,15 км. Стіни тут переважно білі, місцями всипані зовсім прозорими кристалами. В Далекому районі розташовані такі величезні галереї, як «Аспірантська» — завдовжки 180 м і завширшки 15 м, «Шипуча» — завдовжки 190 м, «Львівська» — 80 м. Дуже багато завалів. Пересуватися доводиться стрибаючи з каменя на камінь, лазячи по скелях, деручись у розпірках. Пройшовши останній завал, можна потрапити до прямих, рівних коридорів, де можна йти на повний зріст, не дивлячись під ноги. Стіни золотаво-жовті, іноді білі, з різноманітними візерунками. Це район Озерний. На північному периметрі є величезний зал із завалом. Спустившись тут вниз, можна побачити озеро, що йде під стіну, а далі — друге й третє. Зал назвали «Аква-Віта», а район — Озерний. Найцікавіше те, що рівень води в озерах від дня відкриття печери жодного разу не змінювався, тоді як в інших районах Оптимістичної та у розташованій неподалік печері Голубі Озера він коливається з амплітудою до 2 метрів. Надзвичайною красою в Озерному районі вирізняються галереї «Дванадцяти апостолів», «Гонолулу», «Паміро-Алтайська», зал «Григорія Сковороди». Кристали в цьому районі не дуже великі, зате їх дуже багато й вони мають дивовижні форми — на стінах голки, їжачки, а підлога наче посипана снігом.
Найкрасивішим районом вважають Заозерний. Потрапити туди можна, подолавши завал у залі «Аква-Віта». Грандіозні обсяги, кольорові стіни і склепіння — смуги світлі, темні, червоні, жовті, якісь кола, зиґзаґи. А кристали — від дрібних, наче іній, до величезних, завбільшки із пляшку з-під шампанського, зовсім прозорих. Побачити цей музей природи — гідна нагорода тим, хто не злякався труднощів і переборов майже 5-кілометровий шлях, де доводиться йти навкарачки чи зігнувшись, то стрибаючи по каменях, то лазячи по скелях, пробираючись у розпірках. Полегшує шлях те, що на трасі обладнані підземні табори, де можна відпочити, випити гарячого чаю, перекусити. Для багатоденних подорожей під землею підземні табори постачають запасом продуктів, примусами, там є всі умови для ночівлі, готування повноцінної гарячої їжі. Досвідчені спелеологи, які більшу частину життя присвятили дослідженню Оптимістичної, гарантують безпеку подорожі, необхідні зручності для відпочинку, допоможуть перебороти труднощі пересування печерою.
Озера
Оптимістична печера має такі підземні озера: Мрія, Частинка Бога, П'ятикутне, Пермське, Фріке, Містик, Кишенька, Мікрон. Останнє озеро претендує на звання найбільшого підземного озера України. Його глибина 5-6 м, площа водного дзеркала — 500 м², температура води 7°C
Рекорди
- Це найдовша у світі гіпсова печера, яка увійшла до Книги рекордів Гіннеса.
- Виявлені тут геліктити своїм існуванням спростували теорії про те, що вони можуть утворюватися тільки у вапнякових печерах.
Примітки
- Gulden, Bob. . http://www.caverbob.com/wlong.htm (англійською) . Архів оригіналу за 9 травня 2021.
- На Тернопільщині знайшли найбільше в Україні підземне озеро.
- Кравчук П. А. Рекорды природы. — Любешов : Эрудит, 1993. — 216 с. — . (рос.). — С. 51
Джерела
- Печера Оптимістична: до 45-річчя Львівського спелеоклубу «Циклоп». — 302 с. — Львів, 2008.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
Посилання
- Печера Оптимiстична // Кадастр печер та порожнин України.
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Печера з Тернопільщини — на сторінках Книги рекордів Гіннеса на YouTube // Тернопільська філія НТКУ. — 2016. — 22 листопада. |
- Реєстр природно-заповідного фонду Борщівського району[недоступне посилання з квітня 2019] // Управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА.
- Сайт печери «Оптимістична».
- Оригинальный музей глиняных скульптур // Молодіжний рух Експеримент. — 2012. — 12 листопада. (рос.)
- Рейтинг печер світу (англ.)
- Мороз В. Оптимістичну продовжили на 7 км / Володимир Мороз // 20 хвилин (Тернопіль). — 2008. — 11 грудня.
- Печера Оптимістична // Печери України.
- [1] // Найбільше підземне озеро печери Оптимістичної досліджують спелеодайвери.
- // Недома. — 2010. — 22 жовтня. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Optimisti chna gipsova pechera v Ternopilskij oblasti Ukrayini geologichna pam yatka prirodi zagalnoderzhavnogo znachennya Roztashovana v mezhah Chortkivskogo rajonu na pivdennij zahid vid sela Korolivka v lisovomu urochishi Korolivka Shuparske lisnictvo kv 2 vid 7 OptimistichnaOptimistichnaVhid do pecheriHarakteristikiTipkarstovaGirski porodigipsDovzhina264 576 mGlibina20 80 mKilkist vhodiv1DoslidzhennyaRik vidkrittya1966Kategoriya skladnosti2BVidviduvannyaOsvitlennyavidsutnyeVebsajtoptymistychna com angl ukr ros pol rum bolg nim fr isp Roztashuvannya48 44 07 pn sh 25 58 35 sh d 48 73528 pn sh 25 97639 sh d 48 73528 25 97639KrayinaUkrayinaRegionTernopilska oblast Borshivskij rajonMiscevistna pivdennij zahid vid sela KorolivkaKarti roztashuvannya Optimistichna pechera u Vikishovishi Ce najdovsha u sviti gipsova pechera yaka uvijshla do Knigi rekordiv Ginnesa Vhid do pecheri Landshaft nad pecheroyuZagalna harakteristikaSumarna zakartovana dovzhina hodiv stanovit ponad 267 km Pechera do kincya ne rozvidana Vona zajmaye ploshu blizko dvoh kvadratnih kilometriv sho zumovleno chislennistyu ta zvivististyu hodiv Hodi zalyagayut na glibini blizko 20 80 m vid poverhni Pechera silno zamulena glinoyu Traplyayutsya stalaktiti geliktiti inshi natichni utvorennya Zanesena do Knigi rekordiv Ginnesa yak najdovsha u sviti gipsova pechera najdovsha pechera Yevraziyi ta p yata za dovzhinoyu sered pecher svitu U 2010 roci vvijshla do skladu nacionalnogo prirodnogo parku Dnistrovskij kanjon Istoriya vidkrittya i doslidzhennyaPridnistrovske Podillya bagate pecherami tomu davno privablyuvalo doslidnikiv U 1965 roci lvivski speleologi z novostvorenogo klubu Ciklop provodili topografichne znimannya pecheri bilya sela Korolivka Borshivskogo rajonu koli miscevi hlopchiki pokazali strumok roztashovanij nepodalik yakij ide pid zemlyu Todi rozkopati nichogo ne vdalosya ale povernuvshis cherez rik 8 travnya 1966 roku Oleksij Solyar i Miron Petrovich Savchin projshli za glinyanij sifon yakij peregorodzhuvav yim shlyah minulogo roku ta obstezhili blizko 400 m pecheri Iz samogo pochatku peredbachalosya sho yiyi dovzhina ne menshe 3 km podalshe doslidzhennya peretvorilo yiyi v najdovshu pecheru todishnogo Radyanskogo Soyuzu Pecheru nazvali Optimistichnoyu oskilki skeptichno nalashtovani kolegi prozvali lviv yan optimistami Vidtodi pochalosya regulyarne rozviduvannya pershoprohodzhennya i kartuvannya pecheri ekspediciyami Lvivskogo speleoklubu Ciklop Zagalne kerivnictvo doslidzhennyam zdijsnyuvav prezident klubu M Savchin Pechera gorizontalna labirintovogo tipu zakladena u 20 25 metrovij tovshi gipsiv na glibini 60 80 metriv Skladayetsya z 15 vidnosno izolovanih rajoniv zv yazanih mizh soboyu odnim abo kilkoma hodami Okremi rajoni zakladeni v riznih geologichnih blokah iz riznoyu istoriyeyu yihnogo rozvitku i formuvannya vidriznyayutsya mizh soboyu za geomorfologichnimi oznakami morfometrichnimi harakteristikami napryamkom perevazhayuchoyi trishinuvatosti vtorinnim mineraloutvorennyam sho buli vidkriti u rizni roki Doslidzhennya deyakih iz nih she trivaye Pechera ne zavodnena Ye dekilka nevelikih ozer iz bilsh mensh stalim rivnem Najbilshe z nih Aqva vitae z plosheyu poverhni 82 m Krim cogo ye dekilka vodoproyaviv yaki pidlyagayut regionalnim kolivannyam rivnya vodi Pid chas jogo maksimumu yakij mozhe trivati dekilka rokiv chastkovomu zatoplennyu pidlyagaye rajon Svizha Voda ta pivdennij zahid rajonu Centralnogo Sezonnimi povenyami mozhe buti zatoplenij vhidnij rajon i perekritij vhid u pecheru na termin vid dekilkoh dniv do 1 2 tizhniv Vzhe bulo provedeno ponad 260 ekspedicij U doslidzhennyah pecheri brali uchast takozh speleologi z inshih krayin Bolgariyi Polshi Rosiyi tosho U miru togo yak trivali doslidzhennya pecheri vinikala neobhidnist u novih pidzemnih bazovih taborah Na 2008 rik yih bulo 15 Oazis odin iz najviddalenishih pidzemnih taboriv roztashovanij na perimetri pecheri ye takozh i najzruchnishim pryamo v tabori ye rezervuar iz chistoyu vodoyu kolonkoyu dlya yiyi vikachuvannya blizko 700 litriv zapasu vodi spalni miscya na pivsotni cholovik i nove kuhonne nachinnya Pam yatka prirodi perebuvaye u vidanni Lvivskoyi miskoyi gromadskoyi organizaciyi speleoklubu Ciklop Status nadano 1971 roku Na danij chas koli rozvidana dovzhina pecheri stanovit ponad 260 km RajoniOptimistichna skladayetsya z 15 rajoniv yaki vidriznyayutsya odin vid odnogo morfologiyeyu hodiv kolorom i strukturoyu gipsu kilkistyu kristaliv yihnimi rozmirami formoyu vidtinkom Rajoni vidnosno izolovani z yednani mizh soboyu odnim abo dvoma hodami Najkrasivishimi dilyankami pecheri vvazhayut galereyi Karaganda Zolotij Poloz Pushkina Chumackij Shlyah takozh rajon Radio Lyuks groti Tudusya ta Kit Pochinayetsya cya velichna i cikava pechera z neprivablivogo rajonu Koridori tut neveliki dosit riznomanitni Stini siri chastishe vimazani gipsom Rajon nazivayut Starij abo Vhidnij Jogo dovzhina 9 9 km Na shodi cherez dvohsotmetrovij nizkij i vuzkij laz vin z yednuyetsya z pecheroyu Vitrova Na zahodi Vhidnij rajon primikaye do rajonu Globusiv Tut z yavlyayutsya shiroki dobre prorobleni vodoyu galereyi Ciklop Speleologiv Vichno yunih Sofiya zali Druzhba Yuvilejnij Chasto traplyayutsya groti sho utvorilisya vnaslidok obvaliv velicheznih gipsovih bril Poverhnya vidrivu chasto maye sferichnu formu zvidki j pohodit nazva rajonu Globusiv Vin dodav do karti pecheri 10 6 km Na pivnochi rajon Globusiv z yednuyetsya z rajonom Svizha Voda Koli cej rajon vidkrili v bilshosti hodiv stoyala voda sho j dalo nazvu rajonu U rajoni Globusiv u galereyi Ciklop buv obladnanij pershij v istoriyi pecheri bazovij tabir Ale v toj chas u pecheri she ne bula znajdena voda i vodu dovodilosya nositi v kanistrah z poverhni Na pivdennomu zahodi rajon Globusiv cherez yedinij prohid z yednuyetsya z Novim rajonom She jogo nazivayut Centralnij Ce najbilshij rajon Dovzhina jogo labirintu stanovit 48 3 km U zahidnij chastini rajonu vpershe bula znajdena voda sho dalo zmogu postaviti tam tabir sho diye dosi U centralnij ta pivdennij chastini rajonu chi ne najgustisha merezha hodiv u vsij pecheri Shilinopodibni koridori chasto poshireni v nizhnij tretini inodi utvoryuyut prostori galereyi sho buyayut kristalami Chumackij shlyah Prospekt Shevchenka Krakivska j inshi Na peretini riznih hodiv u rezultati obvaliv utvorilisya veliki groti j zali zaharasheni velikimi brilami U cij chastini pechera maye dvo abo navit tripoverhovu budovu Pershij poverh pidvali najrozvinenishij u centralnij i pivdennij chastinah rajonu Ce shiroki j nevisoki hodi z pologimi sklepinnyami Nad pershim poverhom praktichno po vsomu labirintu roztashovanij drugij poverh Ce visoki shilinopodibni koridori gotichnogo tipu Stini v Novomu rajoni perevazhno temni miscyami vkriti slipucho bilimi iskristimi kristalami Traplyayutsya takozh zhovto rozhevi prozori kristali plastinchastogo gipsu sho dosyagayut inodi odnogo metra u pererizi Na zahid vid Novogo rajonu tyagnetsya v pivnichno zahidnomu napryamku Dalekij rajon Jogo zagalna dovzhina 22 15 km Stini tut perevazhno bili miscyami vsipani zovsim prozorimi kristalami V Dalekomu rajoni roztashovani taki velichezni galereyi yak Aspirantska zavdovzhki 180 m i zavshirshki 15 m Shipucha zavdovzhki 190 m Lvivska 80 m Duzhe bagato zavaliv Peresuvatisya dovoditsya stribayuchi z kamenya na kamin lazyachi po skelyah deruchis u rozpirkah Projshovshi ostannij zaval mozhna potrapiti do pryamih rivnih koridoriv de mozhna jti na povnij zrist ne divlyachis pid nogi Stini zolotavo zhovti inodi bili z riznomanitnimi vizerunkami Ce rajon Ozernij Na pivnichnomu perimetri ye velicheznij zal iz zavalom Spustivshis tut vniz mozhna pobachiti ozero sho jde pid stinu a dali druge j tretye Zal nazvali Akva Vita a rajon Ozernij Najcikavishe te sho riven vodi v ozerah vid dnya vidkrittya pecheri zhodnogo razu ne zminyuvavsya todi yak v inshih rajonah Optimistichnoyi ta u roztashovanij nepodalik pecheri Golubi Ozera vin kolivayetsya z amplitudoyu do 2 metriv Nadzvichajnoyu krasoyu v Ozernomu rajoni viriznyayutsya galereyi Dvanadcyati apostoliv Gonolulu Pamiro Altajska zal Grigoriya Skovorodi Kristali v comu rajoni ne duzhe veliki zate yih duzhe bagato j voni mayut divovizhni formi na stinah golki yizhachki a pidloga nache posipana snigom Najkrasivishim rajonom vvazhayut Zaozernij Potrapiti tudi mozhna podolavshi zaval u zali Akva Vita Grandiozni obsyagi kolorovi stini i sklepinnya smugi svitli temni chervoni zhovti yakis kola zigzagi A kristali vid dribnih nache inij do velicheznih zavbilshki iz plyashku z pid shampanskogo zovsim prozorih Pobachiti cej muzej prirodi gidna nagoroda tim hto ne zlyakavsya trudnoshiv i pereborov majzhe 5 kilometrovij shlyah de dovoditsya jti navkarachki chi zignuvshis to stribayuchi po kamenyah to lazyachi po skelyah probirayuchis u rozpirkah Polegshuye shlyah te sho na trasi obladnani pidzemni tabori de mozhna vidpochiti vipiti garyachogo chayu perekusiti Dlya bagatodennih podorozhej pid zemleyu pidzemni tabori postachayut zapasom produktiv primusami tam ye vsi umovi dlya nochivli gotuvannya povnocinnoyi garyachoyi yizhi Dosvidcheni speleologi yaki bilshu chastinu zhittya prisvyatili doslidzhennyu Optimistichnoyi garantuyut bezpeku podorozhi neobhidni zruchnosti dlya vidpochinku dopomozhut pereboroti trudnoshi peresuvannya pecheroyu OzeraOptimistichna pechera maye taki pidzemni ozera Mriya Chastinka Boga P yatikutne Permske Frike Mistik Kishenka Mikron Ostannye ozero pretenduye na zvannya najbilshogo pidzemnogo ozera Ukrayini Jogo glibina 5 6 m plosha vodnogo dzerkala 500 m temperatura vodi 7 CRekordiCe najdovsha u sviti gipsova pechera yaka uvijshla do Knigi rekordiv Ginnesa Viyavleni tut geliktiti svoyim isnuvannyam sprostuvali teoriyi pro te sho voni mozhut utvoryuvatisya tilki u vapnyakovih pecherah GeliktitiPrimitkiGulden Bob http www caverbob com wlong htm anglijskoyu Arhiv originalu za 9 travnya 2021 Na Ternopilshini znajshli najbilshe v Ukrayini pidzemne ozero Kravchuk P A Rekordy prirody Lyubeshov Erudit 1993 216 s ISBN 5 7707 2044 1 ros S 51DzherelaPechera Optimistichna do 45 richchya Lvivskogo speleoklubu Ciklop 302 s Lviv 2008 Geografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8 PosilannyaPechera Optimistichna Kadastr pecher ta porozhnin Ukrayini Zovnishni videofajli Pechera z Ternopilshini na storinkah Knigi rekordiv Ginnesa na YouTube Ternopilska filiya NTKU 2016 22 listopada Reyestr prirodno zapovidnogo fondu Borshivskogo rajonu nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Upravlinnya ekologiyi ta prirodnih resursiv Ternopilskoyi ODA Sajt pecheri Optimistichna Originalnyj muzej glinyanyh skulptur Molodizhnij ruh Eksperiment 2012 12 listopada ros Rejting pecher svitu angl Moroz V Optimistichnu prodovzhili na 7 km Volodimir Moroz 20 hvilin Ternopil 2008 11 grudnya Pechera Optimistichna Pecheri Ukrayini 1 Najbilshe pidzemne ozero pecheri Optimistichnoyi doslidzhuyut speleodajveri Nedoma 2010 22 zhovtnya ros