Іва́н Олексі́йович Онопріє́нко (*20 жовтня 1920, Шахворостівка — † 1 грудня 1943, Черкаси) — Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни навідник гармати 130-го окремого винищувального протитанкового артилерійського дивізіону 254-ї стрілецької дивізії 52-ї армії 2-го Українського фронту, старший сержант.
Іван Олексійович Онопрієнко | |
---|---|
Народився | 20 жовтня 1920 Шахворостівка, Полтавська область |
Помер | 1 грудня 1943 (23 роки) Черкаси |
Поховання | Пагорб Слави (Черкаси) |
Громадянство | СРСР |
Учасник | німецько-радянська війна |
Військове звання | старший сержант |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
|
Біографія
Народився 20 жовтня 1920 року в селі Шахворостівка (нині Миргородського району Полтавської області) в сім'ї селянина. У 1938 році закінчив неповну середню школу та працював помічником машиніста паровоза. У 1940 році був призваний до лав Червоної Армії. У 1943 році вступив до лав Комуністичної партії Радянського Союзу.
У боях радянсько-німецької війни з 1941 року. Воював на Калінінському, Воронезькому і 2-му Українському фронтах. Брав участь у боях за село Хрещатик, відбивав атаки ворога в районі села Свидівок, утримував плацдарм на правому березі Дніпра.
Восени 1943 року 130-й окремий винищувальний протитанковий артилерійський дивізіон успішно форсував Дніпро й наблизився до Черкас. У складі наступаючих військ одним з перших був і Онопрієнко. В боях за Черкаси 18 листопада разом з обслугою гармати знищив чотири ворожих танки. 22 листопада на вогневу позицію, де була розміщена артилерійська гармата старшого сержанта Онопрієнка, вирушило 17 фашистських танків. Підпустивши їх на відстань 400 метрів, Іван Олексійович першим же снарядом підбив один із них, за 250 метрів — другий, потім — третій. А четвертий — вже на відстані близько 60 метрів. Але ворожих танків було занадто багато. Коли прямим влученням снаряду було виведено з ладу його гармату, Онопрієнко зустрів гітлерівців гранатами. Поліг смертю 1 грудня в районі Черкаського цукрорафінадного заводу. Був похований в братській могилі на розі вулиць Смілянської та Шевченка, 1967 року останки були перенесені на Пагорб Слави, де йому було встановлено меморіальну плиту.
Нагороди, пам'ять
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1944 року Івану Олексійовичу посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Нагороджений орденом Леніна, орденом Слави 3-го ступеня.
Вшанування пам'яті
У місті Миргород є вулиця Онопрієнка та встановлено погруддя в сквері Слави біля Вічного вогню.
У місті Черкаси є вулиця Онопрієнка.
Примітки
- Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза генералам, офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 22 февраля 1944 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 5 марта (№ 13 (273)). — С. 1
Посилання
- На сайті Академії пожежної безпеки[недоступне посилання з липня 2019]
Література
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988
- За мужество и отвагу. Харьков, 1984
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iva n Oleksi jovich Onopriye nko 20 zhovtnya 1920 Shahvorostivka 1 grudnya 1943 Cherkasi Geroj Radyanskogo Soyuzu v roki radyansko nimeckoyi vijni navidnik garmati 130 go okremogo vinishuvalnogo protitankovogo artilerijskogo divizionu 254 yi strileckoyi diviziyi 52 yi armiyi 2 go Ukrayinskogo frontu starshij serzhant Ivan Oleksijovich OnopriyenkoNarodivsya20 zhovtnya 1920 1920 10 20 Shahvorostivka Poltavska oblastPomer1 grudnya 1943 1943 12 01 23 roki CherkasiPohovannyaPagorb Slavi Cherkasi Gromadyanstvo SRSRUchasniknimecko radyanska vijnaVijskove zvannyastarshij serzhantPartiyaKPRSNagorodi Mediafajli u VikishovishiShodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Onopriyenko Pogruddya Ivanu Onopriyenku u misti MirgorodBiografiyaNarodivsya 20 zhovtnya 1920 roku v seli Shahvorostivka nini Mirgorodskogo rajonu Poltavskoyi oblasti v sim yi selyanina U 1938 roci zakinchiv nepovnu serednyu shkolu ta pracyuvav pomichnikom mashinista parovoza U 1940 roci buv prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi U 1943 roci vstupiv do lav Komunistichnoyi partiyi Radyanskogo Soyuzu U boyah radyansko nimeckoyi vijni z 1941 roku Voyuvav na Kalininskomu Voronezkomu i 2 mu Ukrayinskomu frontah Brav uchast u boyah za selo Hreshatik vidbivav ataki voroga v rajoni sela Svidivok utrimuvav placdarm na pravomu berezi Dnipra Voseni 1943 roku 130 j okremij vinishuvalnij protitankovij artilerijskij divizion uspishno forsuvav Dnipro j nablizivsya do Cherkas U skladi nastupayuchih vijsk odnim z pershih buv i Onopriyenko V boyah za Cherkasi 18 listopada razom z obslugoyu garmati znishiv chotiri vorozhih tanki 22 listopada na vognevu poziciyu de bula rozmishena artilerijska garmata starshogo serzhanta Onopriyenka virushilo 17 fashistskih tankiv Pidpustivshi yih na vidstan 400 metriv Ivan Oleksijovich pershim zhe snaryadom pidbiv odin iz nih za 250 metriv drugij potim tretij A chetvertij vzhe na vidstani blizko 60 metriv Ale vorozhih tankiv bulo zanadto bagato Koli pryamim vluchennyam snaryadu bulo vivedeno z ladu jogo garmatu Onopriyenko zustriv gitlerivciv granatami Polig smertyu 1 grudnya v rajoni Cherkaskogo cukrorafinadnogo zavodu Buv pohovanij v bratskij mogili na rozi vulic Smilyanskoyi ta Shevchenka 1967 roku ostanki buli pereneseni na Pagorb Slavi de jomu bulo vstanovleno memorialnu plitu Nagorodi pam yatPlita na Pagorbi Slavi Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 22 lyutogo 1944 roku Ivanu Oleksijovichu posmertno prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Nagorodzhenij ordenom Lenina ordenom Slavi 3 go stupenya Vshanuvannya pam yatiU misti Mirgorod ye vulicya Onopriyenka ta vstanovleno pogruddya v skveri Slavi bilya Vichnogo vognyu U misti Cherkasi ye vulicya Onopriyenka PrimitkiUkaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O prisvoenii zvaniya Geroya Sovetskogo Soyuza generalam oficerskomu serzhantskomu i ryadovomu sostavu Krasnoj Armii ot 22 fevralya 1944 goda Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik gazeta 1944 5 marta 13 273 S 1PosilannyaNa sajti Akademiyi pozhezhnoyi bezpeki nedostupne posilannya z lipnya 2019 LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 2 M Voeniz 1988 Za muzhestvo i otvagu Harkov 1984