Они́щенко Ві́ктор Па́влович (30 грудня 1921, Козелець — 30 жовтня 2001, Київ) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни штурман ланки 134-го гвардійського бомбардувального авіаційного полку 6-ї гвардійської бомбардувальної авіаційної дивізії 1-ї повітряної армії 3-го Білоруського фронту, гвардії старший лейтенант.
Віктор Павлович Онищенко | |
---|---|
Народження | 30 грудня 1921 Козелець, Чернігівська область |
Смерть | 30 жовтня 2001 (79 років) Київ |
Поховання | Берковецьке кладовище |
Країна | СРСР |
Приналежність | КПРС |
Рід військ | військово-повітряні сили |
Роки служби | 1940–1972 |
Партія | КПРС |
Звання | Полковник авіації |
Війни / битви | Радянсько-німецька війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 30 грудня 1921 року в селищі Козельці Чернігівської області в сім'ї службовця.
Закінчив десять класів середньої школи. У 1940 році призваний до лав Червоної Армії. У 1941 році закінчив Чкаловську військово-авіаційну школу льотчиків.
У боях радянсько-німецької війни з листопада 1942 року. Воював на 3-му Білоруському фронті.
Гвардії старший лейтенант В. П. Онищенко до червня 1944 здійснив 185 бойових вильотів на розвідку та бомбардування оборонних споруд, аеродромів, скупчень військ противника. Завдав противнику значних втрат у живій силі і техніці. У 1947 році закінчив Краснодарську вищу офіцерську школу штурманів Військово-повітряних сил. У 1954 році — Військово-повітряну академію.
З 1972 року полковник В. П. Онищенко — у запасі. Жив у Києві.
- Могила Віктора Онищенка
Помер 30 жовтня 2001 року. Похований у Києві на Міському кладовищі «Берківці».
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 червня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування по знищенню живої сили і техніки противника і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії старшому лейтенанту Віктору Павловичу Онищенку присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6341).
Нагороджений орденом Леніна, орденом Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями.
Література
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988
- Дриго С. В. За подвигом — подвиг. Калининградское кн.изд.,1984.
- Церковный М. Ф.,Шиганов А. Д.,Юрьев Б. Ф. Героев подвиги бессмертны.- Киев:1982
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oni shenko Vi ktor Pa vlovich 30 grudnya 1921 Kozelec 30 zhovtnya 2001 Kiyiv radyanskij oficer Geroj Radyanskogo Soyuzu v roki radyansko nimeckoyi vijni shturman lanki 134 go gvardijskogo bombarduvalnogo aviacijnogo polku 6 yi gvardijskoyi bombarduvalnoyi aviacijnoyi diviziyi 1 yi povitryanoyi armiyi 3 go Biloruskogo frontu gvardiyi starshij lejtenant Viktor Pavlovich OnishenkoNarodzhennya30 grudnya 1921 1921 12 30 Kozelec Chernigivska oblastSmert30 zhovtnya 2001 2001 10 30 79 rokiv KiyivPohovannyaBerkovecke kladovisheKrayina SRSRPrinalezhnistKPRSRid vijskvijskovo povitryani siliRoki sluzhbi1940 1972PartiyaKPRSZvannya Polkovnik aviaciyiVijni bitviRadyansko nimecka vijnaNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Onishenko BiografiyaNarodivsya 30 grudnya 1921 roku v selishi Kozelci Chernigivskoyi oblasti v sim yi sluzhbovcya Zakinchiv desyat klasiv serednoyi shkoli U 1940 roci prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi U 1941 roci zakinchiv Chkalovsku vijskovo aviacijnu shkolu lotchikiv U boyah radyansko nimeckoyi vijni z listopada 1942 roku Voyuvav na 3 mu Biloruskomu fronti Gvardiyi starshij lejtenant V P Onishenko do chervnya 1944 zdijsniv 185 bojovih vilotiv na rozvidku ta bombarduvannya oboronnih sporud aerodromiv skupchen vijsk protivnika Zavdav protivniku znachnih vtrat u zhivij sili i tehnici U 1947 roci zakinchiv Krasnodarsku vishu oficersku shkolu shturmaniv Vijskovo povitryanih sil U 1954 roci Vijskovo povitryanu akademiyu Z 1972 roku polkovnik V P Onishenko u zapasi Zhiv u Kiyevi Mogila Viktora Onishenka Pomer 30 zhovtnya 2001 roku Pohovanij u Kiyevi na Miskomu kladovishi Berkivci NagorodiUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 29 chervnya 1945 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya po znishennyu zhivoyi sili i tehniki protivnika i proyavleni pri comu muzhnist i geroyizm gvardiyi starshomu lejtenantu Viktoru Pavlovichu Onishenku prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 6341 Nagorodzhenij ordenom Lenina ordenom Chervonogo Prapora dvoma ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya dvoma ordenami Chervonoyi Zirki medalyami LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 2 M Voeniz 1988 Drigo S V Za podvigom podvig Kaliningradskoe kn izd 1984 Cerkovnyj M F Shiganov A D Yurev B F Geroev podvigi bessmertny Kiev 1982